ВЕДМЕЖИЙ СУД – ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ ГРЕБІНКА (1812-1848) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Лисичка подала у суд таку бумагу:

Що бачила вона, як попеластий Віл

На панській винниці пив, як мошенник, брагу,

Їв сіно, і овес, і сіль.

Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки.

Давай вони його по-своєму судить

Трохи не цілі сутки.

“Як можна гріх такий зробить!

Воно було б зовсім не диво,

Коли б він їв собі м’ясиво”, –

Ведмідь сердито став ревіть.

“А то він сіно їв!” – Вовки завили.

Віл щось почав був говорить,

Да судді річ його з починку перебили,

Бо він ситенький був. І так опреділили

І приказали записать:

“Понеже Віл признався попеластий,

Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,

Так за такі гріхи його четвертувать

І м’ясо розідрать суддям на рівні часті,

Лисичці ж ратиці оддать”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

ВЕДМЕЖИЙ СУД – ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ ГРЕБІНКА (1812-1848) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА