ВЕДМЕЖИЙ СУД – ГРЕБІНКА ЄВГЕН

Related posts:

1. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІІ варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і […]...
2. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІ варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця. Тема соціальної несправедливості […]...
3. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – І варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Літературна спадщина Євгена Гребінки досить велика. Ним були створені милозвучні поезії, романси, повісті, але особливе місце у творчій діяльності письменника займають байки. У нас, сучасних читачів, байка “Ведмежий суд” викликає гірку посмішку. Лисичка звернулася до суду, звинувативши Вола в тому, що він їв сіно й пив брагу на панській винниці. Судді – Ведмідь та Вовки […]...
4. ЧОВЕН – ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ ГРЕБІНКА (1812-1848) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. Як темная нічка, насупились хмари, В тих хмарах, мов голос небесної кари, За громом громи гуркотять. І грає, і піниться синєє море. Хтось човен на море пустив, Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі, Од […]...
5. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII – XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба […]...
6. ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ ГРЕБІНКА (1812-1848) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Євген Павлович Гребінка (1812-1848) зростав у дворянській сім’ї на хуторі Убіжище Гребінківського району (нині с. Мар’янівка), що на Полтавщині. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, де навчалися М. Гоголь і В. Забіла. Тут були написані перші його твори. Після служби в 3-му Малоросійському козачому полку працював чиновником у Петербурзі, а з 1834 р. почав викладати російську […]...
7. Гребінка Євген Павлович – байкар, белетрист, видавець, громадський діяч Євген Павлович Гребінка народився 21 січня 1812 року на Хуторі Убєжище Пирятинського повіту на Полтавщині в сім’ї відставного штаб-ротмістра Павла Івановича Гребінки. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825-1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру “В чужие сани не садись”. […]...
8. ГОРОБЦІ ТА ВИШНЯ – ГРЕБІНКА ЄВГЕН Глянь, мянь, летять, да їх летить чимало, Куди оце летятьь з осели Гарвбці? Дивлюсь, у сад, побрались ївалодці. На Вишеньці їх сеть-то насідало, І бенкезараз підняли; Цвірінькають, джеркочуть, знай, на Вишні Із ранку самого до пізньої пори, Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду, Що їй превесело, […]...
9. Українська мелодія – ГРЕБІНКА ЄВГЕН “Ні, мамо, не можна нелюба любить: Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду весь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою!” А в світі якеє життя […]...
10. Євген Гребінка (1812 – 1848) Євген Гребінка Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812р. у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825 – 1831); тут почалася його літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника мала […]...
11. ГРЕБІНКА ЄВГЕН ГРЕБІНКА ЄВГЕН (02.02.1812, х. Убіжище, тепер с. Мар’янівка Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 15.12.1848, м. Петербург) – поет, прозаїк, видавець. Традиції творчості письменника значною мірою зумовлені приналежністю його до давнього козацького роду. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук (1831). Деякий час служив у резерві 3-го Малоросійського козачого полку. З 1834 р. – чиновник комісії духовних училищ […]...
12. Гребінка Євген Павлович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Є. П. Гребінка народився 2 лютого 1812 р. у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825-1831); тут почалася його літературна діяльність. Значний вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника мала його активна участь у літературному житті […]...
13. Скорочено – УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС – Ні, мамо, не можна нелюба любить, Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти, Хай лучче буду я ввесь вік дівувати. – Хіба ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою. А в світі якеє […]...
14. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) – IІІ варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Є. Гребінка – це талановитий байкар, поет та прозаїк. Поряд із жанром байки письменник вводить в українську літературу романтичний жанр: романси, пісні та поетичні роздуми. Захоплення фольклором, звернення до пісенної лексики, елегійний смуток – це характерні риси поезії Є. Гребінки. Вірш “Човен” – це роздуми поета над своїм майбутнім і взагалі над людським життям. Життя […]...
15. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) – I варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Прощай, мій покою, пускають у море! І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Є. Гребінка Ці рядки молодий поет написав, стоячи на порозі нового життя. Позаду була гімназія, а попереду-бурхливий Петербург. Що чекає там його, сина відставного офіцера? Як зустріне холодна столиця хлопця, який народився серед мальовничих краєвидів Полтавщини? “Як човнові море, […]...
16. Готовність поета служити вищій меті (за поезією “Човен”) – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Після закінчення Ніжинської гімназії Є. Гребінка служив у Петербурзі, але ніколи не забував свого рідного краю. Багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу допомагали у творчості письменнику, наповнюючи його твори народно-пісенними мотивами, реалізмом. Все життя вболівав він за долю українського народу, а також всіх покріпачених селян. Та передові погляди в ті часи переслідувалися урядом, могли […]...
17. Короткий переказ – Українська мелодія – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ Євген Гребінка “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А в світі […]...
18. Євген Гребінка (1812-1848) – Література українського романтизму – Нова українська література Євген Гребінка (А. Мокрицький, 1833) Євген Павлович Гребінка народився 21 січня (2 лютого) 1812 року на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. Походив із дворянської сім’ї. Початкову освіту здобув від приватних учителів. Продовжив навчання в Ніжинській гімназії вищих наук. Після закінчення гімназії та нетривалого перебування на військовій службі Є. Гребінка близько двох років провів у […]...
19. ЄВГЕН ГРЕБІНКА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Євген Павлович Гребінка зростав у дворянській сім’ї на хуторі Убіжище Гребінківського району на Полтавщині. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, де навчалися М. Гоголь, В. Забіла, О. Афанасьєв-Чужбинський. Тут були написані його перші твори-вірші, байки “Будяк і коноплиночка”, “Пшениця”. Працював чиновником від освіти в Петербурзі, викладав російську словесність у військових навчальних закладах столиці. У Петербурзі створив […]...
20. Човен – Євген Гребінка (1812-1848) – Література українського романтизму – Нова українська література Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. Як темная нічка, насупились хмари, В тих хмарах, мов голос небесної кари, За громом громи гуркотять. І грає, і піниться синєє море. Хтось човен на море пустив, Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі, Од […]...
21. УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А в світі якеє життя […]...
22. Ведмежий макак Ведмежий макак являє собою вид, що входить в рід макаки сімейства мартишкових. Мешкає мавпа в північно-східних районах Індії, на півдні Китаю, в північно-західній частині Малайського півострова, в Бірмі, Бангладеш, В’єтнамі, Таїланді. Життя даного виду в дикій природі досліджена погано. Про поведінку цих тварин відомо зі слів місцевого населення і зі спостережень за мавпами, що містяться […]...
23. Скорочено – ЛІСОВА КАЗКА – ЄВГЕН ДУДАР – 8 КЛАС Для дорослих Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали чергову колоду. Колода була незвичайна. На корі висічено якісь знаки. Збоку на шнурочку теліпалася сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів: О, нарешті надійшла вказівка з тресту (Трест – об’єднані в кількох підприємств однієї галузі.). Сіли. Читають. ” Негайно вишліть сто колод у трест і тисячу […]...
24. “Мовчки зросте десь новий Тарас” (Євген Плужник) – Євген Плужник (1898-1936) – Українська література 1920-1930 років О часе велетнів! Прости утому Мені, найменшому з твоїх синів! Іневідомому в світах нікому Мені день радісний яснів… (Євген Плужник) Євгена Плужника сучасники порівнювали з Павлом Тичиною і називали найвидатнішим серед митців національного відродження. Українську поезію він підніс до загальноєвропейського рівня, збагативши її інтелектуалізмом, філософічністю та гуманізмом. Поет органічно поєднав класичну традицію з модерними шуканнями, […]...
25. “Я волю полюбив державну” (Євген Маланюк) – Євген Маланюк (1897-1968) – Сучасна українська література Ти не загинеш, мій народе, Пісняр, мудрець і гречкосій. Бо вірю: судні дні не даром Твій чорний рай зняли пожаром, І пломінь слупами росте, Сполучаючи з небом степ. (Євген Маланюк) В історії української літератури XX століття Євгенові Маланюку належить одне з найпомітніших місць. Визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, […]...
26. Короткий переказ – Лісова казка (для дорослих) – Євген Дудар – УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА Євген Дудар Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали колоду. На ній були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Прочитали. Просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати. Скликали загальні збори, намітили рубежі, взяли […]...
27. ЄВГЕН ГУЦАЛО – ЛОСЬ Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вимальовувалася в досвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя. Лось знав, що то тріщить […]...
28. СІМ’Я ДИКОЇ КАЧКИ – ЄВГЕН ГУЦАЛО Добре дихалося зранку в старому дубовому лісі. Повітря паюю зволоженим листям, воно голубіло між стовбурами, і далина над верхівками дерев була кришталево чиста, кришталево дзвінка, Юрко йшов по стежині, що пролягала між заростями кінського щавлю, що світилася білим піском поміж великими, із тремткими краплинами в жолобках, лопухами, і в його душі було так само ранково […]...
29. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г Жив бідно і тому щодня […]...
30. ІСТОТНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в колекторах моторів […]...
31. ОДА ДО ПРИЙДЕШНЬОГО – ЄВГЕН МАЛАНЮК Дні Твої скалічено криваво, За туманом мерехтить мета… Так обридла підозріла слава, Так гнобить нещадна самота. Вию псом на мертвім полі бою, Стережу сей попіл і кістки,- Знаю, Бог розсудить нас з Тобою: Сходять зерна, пружаться ростки. Під морозним вітром – біла тризна, Сніг сліпить, вирує рівнина,- То встає озимина залізна, Крізь крижаний сніг – […]...
32. ІСТОРІОСОФІЧНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Обабіч шляху із варяг у греки Ще й досі живуть ні варяги, ні греки, А так собі, еманація, гра – Дрижить протоплазмою без ядра. І скільки не пружили і не палили, Тільки ойойкало тлусте тіло, Тільки переповзало завжди Тудою – сюди, а сюдою – туди. Лайка? Ніж? Нове Запорожжя? Хоч убий, не збагну, що поможе. […]...
33. КУЛІШ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Гарячий день втопивсь в нічній прозорій Млі. Ти довго Шекспіра перекладав сьогодня – І знав, що все це – в тьму, В майбутнє цій землі. В неславу й забуття… А ніч – лунка безодня – Дзвеніла зорями… І сторінки по одній Ще мерехтять в очах. – І на нічнім теплі Ти полетів у даль, туди, […]...
34. ВІЗІЯ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Все, що має статися, вже сталось. День тверезий. Праця з-під ярма. Чи ж почую, як щодений галас Перетне архангельська сурма? Обагриться небосхил криваво, Розчахнеться димна височінь І велике мовчання, як слава, Людське серце візьме на мечі. Літаки закрутяться, мов листя, Башти захитаються й падуть. Десь зі сходу, з-поза передмістя Білим сонцем стане Страшний Суд. Він […]...
35. Я відчуваю: йде той час – Євген Юхниця * * * Я відчуваю: йде той час, Коли звернуться і до нас, Коли візьмуть у руки слово,- A оживе висока мова. A зміни, мовби землетрус, Зметуть невір’я з наших вуст, Наповнять міццю щирий голос, Просякнуть вільним сонцем колос. Народи знатимуть шляхи, Де високо летять птахи. A слово, як речуть святі, Займе належне у житті. […]...
36. САД – ЄВГЕН ГУЦАЛО Був сад, як на дитячому малюнку: Відсутність найпростіших перспектив, І фарб аляпувата неохайність, І обрію близька горизонталь. Кора дерев напівзабуто пахла Фіялками і яблуками стиглими. Меня здавалося: Під товщиною снігу Так гостро захлинаються без світла Слабеньки пагони весняних трав І проліски – тривожно-ніжні. Взявся я Зернистий сніг руками розгортати. Був ранній березень… Був сад, як […]...
37. КИЇВ – ЄВГЕН МАЛАНЮК В час невідомий, в час нежданий Ти знов розімкнеш свій язик… М. Філянський 1 По зморі монгольського іга, По трупній отруті Москви – Цей город архистратига Знов квітнув, як ярий цвіт. Зі сходу надходили бурі, Гуділи рвучкі вихорі – Він золотом у лазурі Горів на своїй горі. І щедро спадали шрапнелі, І кулі клювали лице, […]...
38. ЛИСТ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Так. Без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщина німа! Навіть гіркість в черствому щоденному хлібі Мстить, нагадуючи, що Тебе нема. А пусті, нескінченні, бездонні ночі, А ворожі, навіки вже страчені дні, Коли марно палаєш, а ворог регоче, А доба ось гримить у залізі й вогні. І от знову дощі. Не дихнеш, не промовиш Крізь […]...
39. СОНЕТ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Не трубадур, а вічний яничар, Невільником в солодкому полоні Нічних очей,- я п’ю їх синій чар, Закоханий в розквітлії долоні. Хоч і знайшов я бога в Аполлоні, Та тільки Вам – душі моєї жар, Сузір’я зорь моїх, Волосожар, Захований у серця темнім лоні. Ви ж королевою, лише на мить, Дасте устам тонку лілею-руку… В ту […]...
40. ОФЕЛІЯ – ЄВГЕН ГУЦАЛО Коли Нюра прийшла по нього в майстерню, він, наче вперше, здивувався: яка ж вона молода. Зовсім молода. У Нюри на зеленому пальті біліли сніжинки, блищали краплинки води. – Надворі йде сніг,- сказала вона.- Вперемішку з дощем. – Так? – запитав він. – Я не люблю такої погоди. Бр-р… Вона сіла на грубий дерев’яний стілець, зняла […]...