Петро Гулак-Артемовський (1790-1865)- Література українського романтизму – Нова українська література
Петро Гулак-Артемовський
Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 16 (27) січня 1790 року в містечку Городище на Київщині. Походив із багатодітної сім’ї священика. Одержавши початкову освіту, навчався в Київській академії, потім учителював на Волині. У 1817 році П. Гулак-Артемовський переїхав до Харкова, вступив вільним слухачем на словесне відділення університету. Після закінчення вищої школи та захисту магістерської дисертації працював викладачем, згодом був професором, деканом і навіть ректором університету. Помер П. Гулак-Артемовський 1 (13) жовтня 1865 року, похований у Харкові.
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ПИСЬМЕННИКА
Ще в Київській академії П. Гулак-Артемовський спробував віршувати, однак по-справжньому захопився творчою працею після переїзду до Харкова. Його байки з’явились на сторінках харківських журналів. Читачі чекали від талановитого автора нових творів, але від початку 30-х років поет майже повністю обмежив себе темами з приватного життя. Писав переважно “з нагоди” дружні послання, віршовані привітання, запрошення на сімейні урочистості.
До історії літератури Петро Гулак-Артемовський увійшов як автор байок, балад, поетичних послань. У байках він засуджував кріпосників (“Пан та Собака”), оспівував прагнення людини до волі (“Дві пташки в клітці”), висміював непрактичність (“Солопій та Хівря, або Горох при дорозі”). П. Гулак-Артемовський здійснив також низку перекладів із давньоримської, польської, німецької літератур, переклав біблійні псалми. Поет своєю творчістю сприяв зародженню романтичного напряму: його “Пан Твардовський” і “Рибалка” стали першими романтичними баладами в українській літературі.
Опрацьовуємо прочитане
1. Коли й де народився Петро Гулак-Артемовський? Де він навчався?
2. Як складалась університетська кар’єра письменника?
3. Коли П. Гулак-Артемовський всерйоз захопився літературною працею?
4. До яких жанрів він звертався?
5. Які твори письменника належать до романтизму?
Русалка (М. Тимченко, 2005)
БАЛАДА “РИБАЛКА”
Романтиків завжди приваблювала загадка, адже вона вивільняє з полону сірих буднів. Яскрава фантазія кликала до намріяних світів, де звичними є гострі конфлікти, людські драми та бурхливі пристрасті. Через те романтики й любили баладу: вона дозволяла все це реалізувати. Українські автори брали за зразок не лише народні твори. Вони зверталися й до західноєвропейської баладної традиції. Петро Гулак-Артемовський здійснював тільки перші кроки в освоєнні романтичної балади. Не дивно, що спочатку він узяв за основу чужий твір. Його зацікавила поезія Йоганна Вольфганга Гете “Рибалка” про зіткнення людини з надприродним світом. Як і німецький автор, П. Гулак-Артемовський використав образ із народної міфології.
Український народ зберіг чимало легенд про русалок. Вважалося, що на них перетворюються дівчата, які потонули в озері або в річці. Русалки є символом спокуси й небезпеки. Зовні це вродливі молоді жінки з довгим зеленавого кольору волоссям. Вважалося, що своїми улесливими словами русалки здатні зачаровувати й заманювати юнаків до річок та озер.
Пишучи баладу, П. Гулак-Артемовський враховував ці народні уявлення. У його творі русалка постає як спокусниця-чарівниця. Вона вмовляє рибалку не завдавати шкоди жителям підводного царства, зваблює його красою водних глибин. Рибалка сумний і збентежений. Охоплений тривожним передчуттям, він і сам до кінця не розуміє, до чого прагне його душа. Русалка навіює юнакові бажання забути людський світ. Нарешті, зваблений чарівницею, рибалка зникає у хвилях.
У баладі П. Гулака-Артемовського велику роль відіграє підтекст, прихований смисл. По суті, історія зваблення юнака русалкою є однією з романтичних варіацій на тему загадки буття і прагнення людини в пошуках ідеалу вирватися поза межі буденного існування.
Опрацьовуємо прочитане
1. До яких джерел звертався автор під час написання балади?
2. Якою постає русалка в народній уяві?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)