Марко Вовчок (1833-1907) – Література українського романтизму – Нова українська література

Марія Вілінська (Марко Вовчок)

Літературний псевдонім Марко Вовчок належить Марії Вілінській, авторці прозових творів на теми з народного життя. Народилась Марія Олександрівна Вілінська 10 (22) грудня 1833 року в маєтку Єкатерининське Орловської губернії в небагатій дворянській сім’ї. Освіту одержала в приватному пансіоні в Харкові, потім деякий час провела в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Там вона зустріла українського фольклориста і етнографа Опанаса Марковича, засланого в Орел за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві, і згодом вийшла за нього заміж. Разом із чоловіком письменниця переїхала до України, жила в Чернігові, Києві, Немирові. Перебуваючи в Україні, зацікавилась українською історією й фольклором.

Невдовзі її інтереси поширились на літературу. У 1856 р.

Марія Олександрівна розпочала літературну діяльність під псевдонімом Марко Вовчок.

Здобувши перше літературне визнання, Марко Вовчок не припиняла своєї творчості. Вона виїхала до Петербурга, а потім за кордон. Побувала в Німеччині, Швейцарії, Італії, надовго зупинилась у Франції. У Парижі письменниця співпрацювала з літературними часописами, входила до редколегії юнацького журналу. Декілька її казок та оповідань вийшли в цьому виданні.

Повернувшись до Російської імперії, письменниця оселилась у Петербурзі, працювала в журналі “Отечественные записки”, вела рубрику зарубіжної літератури. У цей час вона багато перекладала.

Їй належать переклади творів Жуля Верна, Ганса Крістіана Андерсена, Болеслава Пруса та інших видатних майстрів слова.

Наприкінці 70-х років Марко Вовчок залишила Петербург, жила в різних регіонах Російської імперії. Померла письменниця 28 липня (10 серпня) 1907 року в місті Нальчику.

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли народилась Марія Вілінська?

2. Де вона навчалась?

3. Хто зацікавив її українською літературою?

4. Які твори вона перекладала?

5. Які факти біографії письменниці вас зацікавили?

ТЕМИ З НАРОДНОГО ЖИТТЯ

Перші твори авторки склали збірку “Народні оповідання”. Псевдонім Марко Вовчок, під яким було видано збірку, утворено від прізвища письменниці за чоловіком – Маркович. Значну підтримку в підготовці збірки надав Пантелеймон Куліш. Він написав до книжки передмову, у якій зазначив: “…ви бачите перед собою сам народ, чуєте народ, знаєте, як він живе, розумієте, як він почуває”.

Появу “Народних оповідань” привітав Тарас Шевченко. Для поета ці твори були як “джерело істини і краси”. Свій вірш “На панщині пшеницю жала…” Т. Шевченко присвятив авторці “Народних оповідань”. На пам’ять про їхнє особисте знайомство він створив поезію “Марку Вовчку”, у якій назвав письменницю “кротким пророком”. У цій піднесеній характеристиці відбилося враження, яке справила на багатьох читачів проза Марка Вовчка. Її українські оповідання відзначаються м’яким ліризмом і простотою викладу, але поряд із цим вони гостро засуджують соціальну несправедливість.

Опрацьовуємо прочитане

1. Яку назву має перша збірка оповідань Марка Вовчка?

2. Чому вона обрала такий псевдонім?

3. Хто написав передмову до її першої книжки?

4. Який вірш Тарас Шевченко присвятив письменниці?

5. Як він назвав її в поезії “Марку Вовчку”? Що спонукало Тараса Шевченка дати письменниці таку характеристику?

6. Чи виникло у вас бажання почитати твори авторки? Чому? Чого ви від них чекаєте?

ПОВІСТЬ “ІНСТИТУТКА”: ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ

Над повістю “Інститутка” Марко Вовчок почала працювати в 1858 році, а завершила її наступного року в Петербурзі. Свій твір вона присвятила Тарасові Шевченку. Ця присвята не була випадковою: автор “Кобзаря” послідовно й безкомпромісно критикував кріпосників. У повісті “Інститутка” Марко Вовчок виступила ідейною союзницею Т. Шевченка, розкриваючи потворну сутність кріпосної системи.

Що ж таке кріпацтво і в чому полягала його руйнівна дія? Кріпацтво – це особиста залежність кріпака від поміщика, що закріплювалась законом. Воно мало різні форми й прояви, але в усіх випадках трималося на жорстокому й несправедливому ставленні до людини, позбавляло її можливості самостійно розпоряджатися власним життям. У більшості європейських країн кріпацтво пішло в небуття ще до кінця XVIII століття. На західноукраїнських землях його скасували в 1848 році. І лише в Російській імперії цей ганебний устрій існував до 1861 року.

Опрацьовуємо прочитане

1. Коли була написана “Інститутка”?

2. Кому авторка присвятила свій твір?

3. Яке соціальне явище викриває письменниця?

ТЕОРЕТИЧНИЙ КОМЕНТАР

У творчості Марка Вовчка переважають риси реалізму. Це літературний напрям, який прийшов на зміну романтизму. Письменники-реалісти вважали своїм основним завданням правдиве й точне відображення дійсності. Реалісти зверталися до змалювання типових конфліктів і характерів. Вони прагнули досягти максимальної правдоподібності в описі окремих деталей і в зображенні побуту. Для представників реалістичного напряму важливим було показати як негативні, так і позитивні прояви життя. Найбільшого поширення в реалізмі набули соціальні теми, а коло основних проблем визначалося взаєминами між людиною й суспільством. До всесвітньовідомих письменників-реалістів належать Чарлз Діккенс, Вільям Теккерей, Оноре де Бальзак, Гюстав Флобер, Гі де Мопассан. В українській літературі визнаними майстрами реалістичного мистецтва є Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко.

Опрацьовуємо прочитане

1. До яких тем найчастіше звертались реалісти?

2. Як вони зображували дійсність?

3. Які письменники-реалісти здобули всесвітню славу? Пригадайте, які реалістичні твори ви вивчали на уроках зарубіжної літератури.

4. Хто з українських письменників належить до реалістів?

Досліджуємо самостійно

5. Порівняйте реалізм і романтизм. Укажіть на спільні й відмінні риси.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Марко Вовчок (1833-1907) – Література українського романтизму – Нова українська література