У книзі старовинній я знайшов – Михайло Орест
У книзі старовинній я знайшов
Рукопису незнаного уривок
І прочитав його:
– … уже віддавна
Громадились ознаки лиховісні:
Дерева не цвіли, зникали квіти
З лиця землі, і в пурпурових ризах
Погрозливо палали вечори;
Злоба, порок, неситі насолоди
Нещадно коротили вік людей.
Постали лжепророки між народом;
Жорстокі, владолюбні і підступні,
Вони погнали світ в безодні згуби,
Бо нечестиво славили Безсутнє.
Жертовники війни горіли; небо
Диханням битов опалялось.
Голод, чума і мор пустошили краї.
Люд обезумілий святині нищив,
Безчестив кладовища і вбивав
Усіх, хто опирався злому чину.
Останні мудреці пішли в пустелі;
В печерах оселившись, день у день
Молитву діючи, вони чекали
Кінця Речей. Але ватага дика
Знайшла до них тропу через піски
І, піднята намовою жаскою
Проводирів диявольських, убила
Обранців мудрости. І враз блакить
Потьмарилась. Могутня буря, грім…
На слові цім рукопис уривався.
Що це було? Грізна пересторога?
Легенда стародавня? Темна провість
Незнаного нікому прозорливця?
І чим кінчалась гідна дива повість?
Related posts:
- СЛОВА – Михайло Орест Буває день, коли вони приходять Легкі, доброзичливі і відкриті; Їх теплий трепет чуєш ти, щасливий, І бачиш радісну готовість їх Багатства не таїти, а віддати Все на послуги задумам твоїм. Але буває день, коли вони На заклики твої нетерпеливі Приходять – неохочі, непокірні, З погаслим зором, замкнені, скупі; Неначе раб євангельської притчі, Вони похмуро віддають […]...
- БАЛАДА ПРО ЧАС – Михайло Орест Час на землі панує можновладно; А я, нащадок рабських поколінь, Не захотів приймати безпорадно Його несамовитих повелінь. І що в надхненнім бунті чи в одчаї Я вироки його тяжкі порвав, Тепер лежу, забутий, і чекаю У запорошеній траві канав. А час іде дорогою блідою, В очах скляних – всевладности жада, І сповнена бундючности важкої Його […]...
- ПОВСТАННЯ МЕРТВИХ – Михайло Орест День гніву – він настав! Зарокотала Важка, провісна буря. В небесах Помчала хмар розбурхана навала, І сутінь розлилася по полях. Незнане щось – немов тумани срібні – Припало ніжно до землі крильми І в неї входить: таїна незглибна Під судні довершається громи! Здригнулася земля – і запах м’яти Над нею хвилями зашелестів; З полегкістю вона […]...
- КИЄВУ – Михайло Орест Твого я не чую гомону, О місто величне моє,- Лише в ароматі спомину Серце потіху п’є. Ти послане нам і позначене Дотиком вишніх крил; Був перший твій камінь освячений Любов’ю надземних сил. Дар безлічі весен і осеней Ще приймеш, як вічности син, Ще ранок, живий і росяний, Відродження – прийде він! Пронизана світлами білими, Щастя […]...
- Є мислі, ароматні, наче квіти – Михайло Орест Є мислі, ароматні, наче квіти, І аромати є ментальні: дно Ума, до них уважного, розкрити Їм з ласки влади вищої дано – І в прірвах чути голоси відзовні Скорботам нашим. Істини зерно Через подібність бачимо назовні: Сестрою горам є височина Шляхетних задумів, і однокровні Є дальня мрія, мрійна далина, І, приголублена в однім просторі, Лугів […]...
- МЕЖЕНЬ – Михайло Орест Сонце в вільсі гіллистій Гніздо променисте в’є, І лугу розліг урочистий Замрів – і в очах встає Межень, весь, розбуялий: Певна себе повнота, Легкість повітря і далей. Мир і могута свята. І радує серце збідніле Згадка про роки, коли Межня отчинного сили В душу мою текли. Але по світлій хвилині Смутним віддаюсь думкам: Я спізнаю […]...
- ВІДХІД ЛІСІВ – Михайло Орест (початок) Поваблений погожим літнім днем, Далеко я за містом був. З горба Я оглядав місцевість. Віднедавна Закинутий сюди війни вирами, Я полюбити встиг і город, славний В дієписах отчизни, і горбисту Околицю його, лісів масиви І лінії спокійні, тихоплинні Долин і дружніх нив, де очі маків Вкропились рясно в натовпи недвижні Колосся спіючого. А проте […]...
- ЛАД У МНОГОТІ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, Як придорожні пили; другі, як свіжий пісок На узбережжях відлюдних, нам радують око і душу; Мужнє гранітне зерно треті нагадують нам; Інші – немов діяманти, що блиском споріднені З сонцем: Розкіш таємну в душі будить їх радісна гра; Їх бережлива рука на престоли до храму приносить. […]...
- Я вернувся до тебе, отчизно моя – Михайло Орест Я вернувся до тебе, отчизно моя, І всміхаюся рідним долинам. О, як солодко пахне ласкава земля Чебрецем і полином! Аромати віків, дорогі, затишні, Вони душу потіхою росять, І здається, що вістку таємну мені Од відійшлих приносять. Ніби предки мої в спочиванні чуткім, Незреченної добрості повні, Привітання мені ароматом тонким Посилають любовні. Просвітлілі по втомі життєвих […]...
- Прекрасні дні, в минулім потонулі! – Михайло Орест Прекрасні дні, в минулім потонулі! Ще образ ваш не стерся, не поблід: Іду в ліси, де мій зостався слід, І знов мені шумлять дерева чулі. Я бачу блискавичний біг козулі, Таємну папороть і тихий глід, Суниць я бачу ароматний плід І п’ю блаженним слухом клич зозулі… Враз барви щастя гаснуть. У пітьмі Квадрат вікна біліє. […]...
- НАПИС НА СОНЯШНІМ ГОДИННИКУ – Михайло Орест Лічу я тільки соняшні години. Коли ж негода тінь похмуру кине На землю, замикаюсь я в собі І жду: доконче в синьому гербі Небес прихильних мій володар стане. Наземний гостю! Дні твої – прочани Нехай всякчасно будуть в осяйній Святині радости! Коли ж прибій Бушуючих скорбот схиляє плечі, Коли нема заклять, немає втечі – Не […]...
- Не видно берега у сивій млі. – Михайло Орест Не видно берега у сивій млі. За нею, ген – дари і насолоди. І ми забудем давні недогоди, Як рідних гір побачимо шпилі. Далека путь до світлої землі! Таять підступність рифів чорні води, Багато бур і небезпек негоди Збороти мусять наші кораблі. Які ми будем там? Тяжка наруга Серця стоптала нам – і років злих […]...
- ДЖЕРЕЛА І ДОРОГИ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Культура опливає світ Проф. С. Стасяк Що у надбанні духовім народу, з якого походиш, Маєш обняти, мистцю? Все, де високий артизм Є і значливість ідеї. Вживися у твори найкращі І в простуванні своїм тропи від них поведи.- Речі порушмо з черги, де ще нелад, тьмолюбна нещирість Чи то фразерство сліпе голос підносять хрипкий. Мужньо скажімо: […]...
- ПОЕТИЧНА МОВА – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Мова є одність. Але пам’ятай, о поете: як в домі, В одності мови чіткий поділ на поверхи є. Поверхи, отже, назвімо: є мова щоденних взаємин, Мова науки і є вповні відмінна від них Мова поезії. Маєш її притаманність плекати, Але з народніх пісень форм і окрас не вживай. Також і мови поточної, з побуту зрослої, […]...
- МИСТЕЦТВО, ДОБІ СУЧАСНЕ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Часто ввижалось поетам, що слово велике в мистецтві Їм, як обранцям, дано мовить потомним вікам; Повною змістів нових їм здавалася власна епоха, Втілити значність її порив плекали вони. (Мислить подібно юнак: ніби так не любив ще ніколи Жаден, як він, і ніхто радостям так не радів). Я не дивуюсь, обітниці роду такого і гасла Чуючи […]...
- Шляхами битими не хочу я ходити – Михайло Орест Шляхами битими не хочу я ходити І правди у людей не буду я питать: На роді людському лежить здавен несита Рокованість і знак нерадісних заклять. Безгрішні ангели і демони зловтішні За нього борються – і хто у тій борні Край добрих сил стоїть і прославляє вишнє, Тому діла людей немилі і трудні. Діброви приязні і […]...
- Як шатра бронзові, стоять каштани – Михайло Орест Як шатра бронзові, стоять каштани, І жовтиною липи підпливли. Поблякло все: і радості, і рани, Все в прохолодні збилося вузли. І дні змішалися в неясних сплетах, І стопом бронзовим лежать роки. Не розпізнати на старих монетах Минулого зникаючі знаки. І, в у лиць в’язь пірнувши, в неминучий Свій уділ, ти чіткий почуєш стук: З гілля […]...
- Михайло Орест Михайло Костянтинович Зеров (Орест-псевдонім, яким підписував свої твори) народився 1901 р. у Зіньковї на Полтавщині, в родині педагога. Був на одинадцять років молодшим від свого брата Миколи Зерова. Крім двох відомих у майбутньому поетів, у сім’ї було ще три сини (двоє стали вченими в галузі природничих наук) і три дочки. М. Орест закінчив Київський інститут […]...
- НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф,- Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В похмурих загравах облуд,- Вони ж металом – morituri – Сурмлять майбутньому салют. Важкі та мускулясті стопи Пруживий одбивають ямб,- Це дійсності, а не утопій Згучить громовий дифірамб. Ось – блиском – булаву гранчасту Скеровує лише вперед: […]...
- Щасливчик Веббер, який знайшов “Консепсьон” У довгому переліку знахідок, витягнутих з глибин морів і океанів, одну з верхніх рядків займають скарби іспанського галеона ” Консепсьон “, потерпілого аварію корабля біля острова Гаїті (Еспаньоли). Про їх виняткової художньої цінності свідчить хоча б те, що більша частина намист, підвісок, браслетів, виготовлених безвісними індіанськими майстрами в Новому Світі, була виставлена на продаж у […]...
- Чи правильно стверджувати, що М. Коцюбинський по-справжньому знайшов себе тільки в імпресіонізмі? МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Імпресіонізм (від франц. impression – враження) – напрям у мистецтві та літературі останньої третини XIX – початку XX ст. Виник у французькому живописі. Назву дістав після виставки 1874 р., на якій експонувалася картина К. Моне “Імпресія. Схід сонця”. Французькі художники-імпресіоністи брали для зображення якусь мить часу, мить життя і відображали її у найсуттєвішому […]...
- ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ – РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. СВІТ ДИТИНСТВА В ЛІТЕРАТУРІ Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням “Не загубив, а знайшов”; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати працелюбність, наполегливість. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою […]...
- Мішель Монтень: філософія (по книзі “Досліди”) Сент-Бев дотепно розкриває метод Монтеня, його лукавство, його тонку гру з читачами: “Беручи вас за руку, чару чудової бесідою, він вводить вас в лабіринт думок. Кожен раз, коли ви намірилися примітити будь-які деталі, щоб орієнтуватися, він вас відрадить від цього, заявляючи, що ця деталь всього лише гра уяви і сумніви, що взагалі не потрібно занадто […]...
- Кіпренський Орест Знаменитий російський живописець Орест Адамович Кіпренський був побічним сином бригадира О. С. Дьяконова. Він народився в 1785 р в Ораниенбаумском повіті, виховувався в родині дворового людини Дьяконова – Адама Карловича Швальбе, хрещений був в Копор’є, отчого отримав прізвисько Копорского, яке пізніше було змінено в прізвище Кіпренський. Коли в п’ятирічному Кіпренського були помічені художні здібності, Дьяконов […]...
- Франческо Петрарка – видатний італійський поет-гуманіст. Оспівування кохання в “Книзі пісень” – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ – ІІ семестр Мета: ознайомити з біографією Ф. Петрарки; увести у світ поезії митця; вчити аналізувати поетичний текст; засвоїти значення терміна сонет; здійснювати міжпредметні зв’язки; розвивати творчі здібності; вчити працювати в групі; виховувати повагу до виявів чужих почуттів. Обладнання: портрет Ф. Петрарки; збірка “Канцоньєре”. Поет умів поєднати небо і землю. К. Батюшков ХІД УРОКУ I. Актуалізація опорних знань […]...
- МАК ЦВІТЕ – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ МАК ЦВІТЕ (ЛЕГЕНДА) Степами турки і татари На конях мчать, мов чорні хмари, І згаром дихає земля – Навкруг пожари, як петля, Й петлю розкручує ординець: Він одшукав живий гостинець – Дівча біжить босоніж в бір. Її він схопить у ясир, В прокислу зашморгне сирицю Й продасть у Кафі з торговиці. І сльози дівчини, й […]...
- Орест, Пілад і Електра У вбитого дружиною, Клітемнестрою, царя Агамемнона була дочка Електра. Вона була присутня при загибелі батька, але, боячись жорстокої матері, не могла навіть з честю поховати батька і тільки приходила таємно сумувати на його самотню занедбану могилу. Побоюючись, що її малолітнього брата Ореста може спіткати батьківська доля, Електра таємно відіслала його в Фокиду до його дядька, […]...
- Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів у “Книзі пісень” Петрарки – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ – ІІ семестр Мета: проаналізувати сонети з “Книги пісень”; працювати над виразним читанням поезій напам’ять; пояснювати вибір сонета; розвивати навички публічного виступу, виховувати критичне ставлення до людських недоліків. Обладнання: збірка сонетів Петрарки “Канцьонєре”; кросворд. ХІД УРОКУ I. Актуалізація опорних знань 1. Кросворд “навпаки”. Завдання: придумати запитання до слів у кросворді. Відповіді: 1) Місто, у якому вивчав право в […]...
- “Жага на світі жити…” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття З перших кроків самопізнання на полі народнім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій. (Михайло Старицький) Михайло Старицький – багатогранна особистість: поет, драматург, прозаїк, перекладач, видавець, актор, режисер, організатор професійного українського театру. Він належний до […]...
- Шолохов Михайло Олександрович Радянський письменник, автор романів “Тихий Дон”, “Піднята цілина”, “Вони билися за Батьківщину”, оповідання “Доля людини”, за якими зняті однойменні художні фільми, і багатьох інших. М. Шолохов є лауреатом Нобелівської премії з літератури 1965 року. Премія була вручена за роман-епопею “Тихий Дон”. М. Шолохов був академіком Академії Наук СРСР, Героєм Соціалістичної праці та володарем багатьох державних […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури – 10 клас – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський. Ранні твори Коцюбинського вже відрізняються […]...
- “Душу боронить жменя левів” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Художня проза Михайла Старицького становить значну частину його мистецької літературної спадщини, розмаїту як жанрово, так і тематично. Автор блискучих оповідань і повістей про сучасне письменникові життя, Старицький все ж найбільше відомий своєю історичною прозою. Цей пласт його творчості представлений жанрами повісті та роману. Усі вони – про героїчну боротьбу українського народу за свою волю і […]...
- “Тіні забутих предків” як спроба ліризованої етнології – І варіант – 10 клас – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ “Тіні забутих предків” є яскравим зразком майстерного використання М. Коцюбинським багатющої скарбниці народної творчості. У цій повісті письменник з надзвичайною проникливістю відтворив своєрідність народного світогляду. М. Коцюбинського полонив чарівний куточок Карпат. Його захоплювала казковість краю, величність природи, життя гуцулів з їх багатою фантазією і незвичайною психологією, їх глибоко поетичне, образне мислення. Уже сама назва повісті, […]...
- НЮРЕНБЕРЗЬКЕ ЯЙЦЕ – Михайло Коцюбинський Нарис Мабуть, всі ви, діточки, бачили годинник; можете дізнатись, глянувши на нього чи то вдень, чи вночі, котра година, можете почислити кожду хвилинку. А було колись так, що люди не знали, як рахувати час. Розрізняли лише весну, літо, осінь та зиму, а добу ділили на день та ніч. В літній ясний день, коли сонечко весело […]...
- На дорогу йду я в самотині… – Михайло Лермонтов На дорогу йду я в самотині; Крем’яна в тумані путь блищить: Тихо. Бога слухає пустиня, І зоря з зорею гомонить. Небеса прекрасні та безкраї! Спить земля в промінні голубім… Чом же серце з боллю завмирає? Жду чого? Жалію я за чим? Мрією не тішусь я пустою, Днів не жаль, що більш не розцвітуть. Я жадаю […]...
- ШЕХРЕЗАДА – ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО І Я п’ю прив’ялу тишу саду, Як стигне пізній холодок, І слухаю Шехерезаду, Що знала тисячу казок. До мене простягла долоні: “Я жду давно тебе – прийди!” А на блакитній оболоні Зринає срібний молодик. За садом царина і поле. Гей, скільки йде туди стежок! Не переслухаю ніколи Шехерезадиних казок! ІІ Стогнала ніч. Вже гострі глиці […]...
- ЯСНОВЕЛЬМОЖНИЙ СВАТ – МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ I Був вечір 30 грудня 1647 p. Дзвін. на київськім магістраті прозвучав на знак, щоб гасити світло, й вулиці київські стали тонути в нічній пітьмі. Воєводські слуги, що перед тим швендяли по вулицях, пильнуючи, аби ремісники замкового присуду не купували нічого в магістратських корчмах, тепер виглядали, чи не блисне де світло та не дасть поводу […]...
- ХАРИТЯ – Михайло Коцюбинський В печі палав вогонь і червоним язиком лизав челюсті. В маленькій хаті було поночі, по кутках стояли діди. На постелі лежала слаба жінка й стогнала. Се Харитина мати. Шість тижнів поминуло, як помер її чоловік, батько Харитин, і відтоді бідна удова тужить та слабує, а оце вже другий день, як зовсім злягла. Злягла саме в […]...
- Михайло Шолохов (1905-1984) Російський письменник Михайло Шолохов народився 11 травня на хуторі Кружилинському станиці Вешенської в селянській родині. Навчався в церковнопарафіяльній школі, згодом у гімназії, закінчивши чотири класи. Початок революції та громадянської війни завадив майбутньому письменникові продовжити освіту. Шолохов служив в станичному ревкомі, добровольцем вступив до продовольчого загону. Наприкінці 1922 р. він переїхав до Москви, збираючись навчатись. […]...
- МАЙСТЕР І МАРГАРИТА – МИХАЙЛО БУЛГАКОВ – 11 КЛАС …так хто ж, нарешті, ти? Я – частка тої сили, що одвіку Прагне зла й одвіку ж творить благо. Гете. “Фауст” Частина перша Глава 1 Ніколи не розмовляйте з невідомими Одного весняного вечора у Москві, на Патріарших ставках, з’явилися два чоловіки: голова правління MACCOЛITy, редактор товстого журналу Михайло Олександрович Берліоз і поет Іван Миколайович Понирєв, […]...