ШЕХРЕЗАДА – ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО

Related posts:

1. Лебеді – ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО Присвячую своїм товаришам На тихім озері, де мріють верболози, Давно приборкані, і влітку й восени То плюскоталися, то плавали вони, І шиї гнулися у них, як буйні лози. Коли ж дзвінкі, як скло, находили морози І плесо шерхнуло, пірнувши в білі сни, – Плавці ламали враз ті крижані лани, І не страшні були для них […]...
2. МИХАЙЛО ДРАЙ-ХМАРА Життєвий і творчий шлях Поет і перекладач, учений і педагог, Михайло Драй-Хмара народився 28 вересня 1889 р. в с. Малі Канівці на Черкащині в родині козацького походження. Рано залишився без матері, теплі спогади про неї зігріватимуть його душу і виллються пізніше в зворушливі поетичні рядки. Батько подбав про те, щоб дати синові хорошу освіту, і […]...
3. I знов обвугленими сiрниками – ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО I знов обвугленими сiрниками На сiрих мурах сiрi днi значу, I без кiнця топчу тюремний камiнь, I туги напиваюсь досхочу. Напившись запрягаю конi в шори I доганяю молодi лiта, Лечу в далекi голубi простори, Де розцвiтала юнiсть золота. – Вернiтеся, благаю, хоч у гостi! – Не веремось, – гукнули з даленi. Я на калиновiм заплакав […]...
4. Я світ увесь сприймаю оком – ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО Я світ увесь сприймаю оком, Бо лінію і цвіт люблю, Бо рала промінні глибоко Урізались в мою ріллю. Люблю слова ще повнодзвонні, Як мед, пахучі та п’янкі, Слова, що в глибині бездонній Пролежали глухі віки. Епітет серед них – як напасть: Уродиться, де й не чекав, І тільки ямби та анапест Потроху бережуть устав. Я […]...
5. Драй-Хмара Михайло (10 жовтня 1904 – 19 січня 1939 року) Драй-Хмара Михайло Опанасович Народився 10 жовтня 1889 року в селі Малі Канівці на Золотонощині (нині – Чорнобаївський район Черкаської області) в козацькій родині. Він рано залишився без матері. Батько зміг дати синові добру освіту. Спершу Михайло закінчив Золотоніську школу, а згодом – Черкаську гімназію. 1906 року за […]...
6. “ЛЕБЕДІ” І ЇХ ТВОРЧА ІСТОРІЯ ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО У першій книжці альманаху “Літературний Ярмарок” поміж іншими творами – Миколи Хвильового та Івана Сенченка, Юрія Смолича й Остапа Вишні, Івана Кулика і Петра Панча – вміщено невеликий вірш Михайла Драй-Хмари – сонет “Лебеді”. У наступному числі альманаху читачів не міг не зацікавити багатозначний діалог в інтермедії, написаній Хвильовим. Допит­ливий хлопчина – “піонер” – задає […]...
7. ІМ’Я НА МАПІ МІСТА (ДРАЙ-ХМАРА) Олег БУДЗЕЙ, “ПОДОЛЯНИН” Є чимало образних означень Кам’янця – “Квітка на камені”, “Подільська перлина”. Але, напевно, найкраще означення місту дав поет Михайло ДРАЙ-ХМАРА: “Поема, вирізьблена із граніту”. Його сонет “Кам’янець”, написаний 1930 р., – це маленька симфонія, справжній поетичний пам’ятник місту: Немов химера кам’яна, в погорді Ти знявся вище від потужних скель, Вигадливий і гожий, […]...
8. ДЕ ЖИВЕ ХМАРА? О. КРОТЮК “НАША ХМАРА”. В. ФЕДОРЕНКО “ЖАЛІСЛИВА ХМАРА” – ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД Мета: формувати в учнів уміння правильно і свідомо читати текст; удосконалювати техніку читання; розвивати мовлення, мислення, фантазію учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати інтерес до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ. 2) Робота над […]...
9. ПІСНЯ ТРАМПА – Михайло Васильович (Михайль) Семенко Моїй дочці Я знаю-як виростеш-будеш питати – Хто таки справді був твій маленький батько – І може ти и тоді мене не будеш знати – І може не дійде до тебе про мене згадка. І може ти мене любить не будеш – Може й тобі я буду незрозумілий і чужий – Може й тоді коло […]...
10. Скорочено – УСІ ГОВОРЯТЬ: “ВІН НАВІКИ ЗГИНУВ!”… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – 10 КЛАС Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, Тут, в глибині, і б’ється враз зі мною: “Я тут, я завжди тут, я все з тобою!” Так, завжди, чи в піснях забути хочу муку, Чи хто мені стискає дружньо руку, Чи […]...
11. На дорогу йду я в самотині… – Михайло Лермонтов На дорогу йду я в самотині; Крем’яна в тумані путь блищить: Тихо. Бога слухає пустиня, І зоря з зорею гомонить. Небеса прекрасні та безкраї! Спить земля в промінні голубім… Чом же серце з боллю завмирає? Жду чого? Жалію я за чим? Мрією не тішусь я пустою, Днів не жаль, що більш не розцвітуть. Я жадаю […]...
12. Хмара-вістун. Переклад П. Ріттера – БУДДІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА Частина перша 1 Далеко від коханої через проклін суворий пана Був засланий на рік, покараний за свій переступ, Якша. В лісах тінявих Рамагірі оселився він, нещасний, Над озером прозорим, що його купанням освятила Сіта. 2 На тій горі декілька місяців він перебув в розлуці З дружиною. Зі схудлих рук браслети золоті зсувалися… Ось в перший […]...
13. СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ – Родинно-побутові пісні – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ -Чому всі трави повсихали, Що так рано пріли? Що то, милий, за причина, Що ми ся розійшлися? Світи, світи, місяченьку, Та й на мій перелаз, Прийди, прийди, мій миленький, До мене ще хоч раз. Я до тебе більше не прийду, Нехай хтось інший йде, Єсть у мене друга дівчина, Вона на мене жде. – Ой […]...
14. І нудно, і сумно – Михайло Лермонтов – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія На дорогу йду я в самотині; Крем’яна в тумані путь блищить: Тихо. Бога слухає пустиня, І зоря з зорею гомонить. Небеса прекрасні та безкраї! Спить земля в промінні голубім… Чом же серце з болем завмирає? Жду чого? Жалію я за чим? Мрією не тішусь я пустою, Днів не жаль, що більш не розцвітуть. Я жадаю […]...
15. Скорочено – ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ – СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА XI-XV cт. – 9 КЛАС Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси да гуляй. Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче; З ким ти мене покидаєш – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, Ясних очок не стирай, Мене з війни зо славою К собі дожидай. – Не хочу я нічого, Тільки тебе одного, Ти будь […]...
16. Дуалізм естетики поезії Михайла Драй-Хмари С. Черіпко Інститут доуніверситетської підготовки Національного авіаційного університету Київ В українську поезію Михайло Панасович Драй-Хмара прийшов на початку 20-х р XX ст. сформованим літературознавцем і поетом. У мистецтві слова намагався передати власний інтелектуальний потенціал, емоційне багатство відчуттів, розуміння і сприймання світу, природи, краси, складної і трагічної тогочасної дійсності. Склався стереотип трактування поета як неокласика. В […]...
17. Їхав козак за Дунай – СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ – скорочено Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не хочу я нічого – […]...
18. Твої листи завжди пахнуть – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій […]...
19. ДЖЕРЕЛА І ДОРОГИ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Культура опливає світ Проф. С. Стасяк Що у надбанні духовім народу, з якого походиш, Маєш обняти, мистцю? Все, де високий артизм Є і значливість ідеї. Вживися у твори найкращі І в простуванні своїм тропи від них поведи.- Речі порушмо з черги, де ще нелад, тьмолюбна нещирість Чи то фразерство сліпе голос підносять хрипкий. Мужньо скажімо: […]...
20. Скорочено – НУ СКАЖИ, ХІБА НЕ ФАНТАСТИЧНО… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – 11 КЛАС Ну скажи – хіба не фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг! Ти і я – це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, Буду Я приходити до Тебе, І до інших йтимуть Горді Ти. Як це все буденно! Як це звично! Скільки раз це […]...
21. О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я? – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * О рідне слово, хто без тебе я? Німий жебрак, старцюючий бродяга, Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, Прах, купа жалюгідного рам’я. Моя ти – пісня, сила і відвага, Моє вселюдське й мамине ім’я. Тобою палахтить душа моя, Втишається тобою серця спрага. Тебе у спадок віддали мені Мої батьки і предки невідомі, Що гинули за […]...
22. Теперішнє! Мов хатка картяна – Володимир Свідзинський Теперішнє! Мов хатка картяна, Ти падаєш од подиху зітхання, Од руху вуст – а завжди непорушне. Теперішнє! Золотогранна свічка, Що кожну мить згоряє безнастанно На сонячнім престолі, а проте Стоїть на нім од віку і до віку! Моє “тепер”! Ти ж і тоді було, Коли я цілував кохане тіло, І нині є, коли в землі […]...
23. Місто в поезії М. Драй-Хмари як інваріант неокласичної моделі світу І. Родіонова, Кандидат філологічних наук Миколаїв Окреслюючи вплив міста на письменника як оновлюючий фактор, польський літературознавець Я. Парандовський зазначав: “Письменник, поки молодий, переважно тримається міста, бо місто сприяє його духовному розвитку, невтомно стимулює творчість…” [11, с 83]. Цю думку можна поширити на творчість “неокласиків”, які прийшли до літературної творчості “підготовленими”: “Вони були дітьми міста, точніше […]...
24. Аналіз поеми Маяковського “Хмара в штанях” “Хмара в штанях” – яскрава, епатажна і дуже відверта поема Володимира Володимировича Маяковського. Це саме перший великий твір автора, над яким він працював протягом цілого року. Твір носить гострий революційний характер і може зацікавити читача одним лише неоднозначною назвою. Поет вклав всю душу в його створення і наділив ліричного героя рисами, які також притаманні йому […]...
25. Що таке хмара? Можливо, комусь здасться дивним, що в багатьох оповіданнях хмара і хмара завжди згадуються разом. Але вся справа в тому, що хмара – це і є хмара, тільки хмара особливе, переповнене вологою. Піднімаючись від землі, водяна пара перетворюється в атмосфері в маленькі крапельки води і кристалики льоду, які, з’єднуючись один з одним, утворюють хмари або хмари. […]...
26. ВІЛЬШАНИЙ ЦАР – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 – 1832) – ПРОСВІТНИЦТВО – Хрестоматія Хто їде під вітер нічною добою, Синка на сідельці везе під полою? Коня острогами раз по раз торкає, Дитину до себе в тепло пригортає. “Чого се ти, синку, очиці ховаєш?!” – Вільшаний цар, тату, хіба не вбачаєш? В короні вітластій, кудлатий, патлатий, Сягає рукою, мов хоче піймати. “Коханий мій хлоню, ходімо зо мною, Гулятимем гарно-прегарно […]...
27. Прекрасні дні, в минулім потонулі! – Михайло Орест Прекрасні дні, в минулім потонулі! Ще образ ваш не стерся, не поблід: Іду в ліси, де мій зостався слід, І знов мені шумлять дерева чулі. Я бачу блискавичний біг козулі, Таємну папороть і тихий глід, Суниць я бачу ароматний плід І п’ю блаженним слухом клич зозулі… Враз барви щастя гаснуть. У пітьмі Квадрат вікна біліє. […]...
28. КОВТОК КОХАННЯ – ОКСАНА КУНЕЦЬ Жаги відпий ковток один єдиний, Без суму, без жалю віддай мені себе По краплі. До кінця. І день по днині Просочуйся, вплітайся, май мене… Твої-мої клітини, кров… Бажання З очей твоїх струмить і хоче назавжди Затримати мене в цю мить єднання, Щоб стали ми – одне, навіки, я і ти… Це потім згасне жар… Нам […]...
29. Короткий зміст “Хмара в штанях” Поема “Хмара в штанях” Маяковського, написана в 1915 році, стала першим великим твором поета-революціонера. Перша назва – “Тринадцятий апостол” – було змінено в результаті царської цензури. Поема написана під впливом нерозділеного кохання до красуні Марії Денисової. Пропонуємо читати онлайн короткий зміст “Хмара в штанях” по главам, яке буде корисним для читацького щоденника. Головні герої Ліричний […]...
30. Аналіз вірша Пушкіна “Хмара” Олександр Пушкін завжди вважався великим поетом, який залишив для своїх спадкоємців прекрасний творчий багаж. У своїх віршованих роботах він дуже часто використовував такі літературні прийоми, про які інші автори ще й не замислювалися. У віршованій роботі “Хмара”, яке було видано в друк в 1835, автор наділяє природу якостями живої людини. Цей прийом називається ототожненням. Прочитавши […]...
31. Практикум спілкування 1. Підліток сидить розвалившись на передньому сидінні автобуса. Входить літня людина, встає поруч. Підліток закриває очі і робить вигляд, що спить. Як ти охарактеризуєш поведінку підлітка? Чи можна його назвати нелюдським? безкультурним? 2. Уяви, що тебе пригощають стравою, яку ти не любиш. Знайди відповідь, яка не образить кухаря. – Я це терпіти не можу. – […]...
32. МАК ЦВІТЕ – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ МАК ЦВІТЕ (ЛЕГЕНДА) Степами турки і татари На конях мчать, мов чорні хмари, І згаром дихає земля – Навкруг пожари, як петля, Й петлю розкручує ординець: Він одшукав живий гостинець – Дівча біжить босоніж в бір. Її він схопить у ясир, В прокислу зашморгне сирицю Й продасть у Кафі з торговиці. І сльози дівчини, й […]...
33. Шляхами битими не хочу я ходити – Михайло Орест Шляхами битими не хочу я ходити І правди у людей не буду я питать: На роді людському лежить здавен несита Рокованість і знак нерадісних заклять. Безгрішні ангели і демони зловтішні За нього борються – і хто у тій борні Край добрих сил стоїть і прославляє вишнє, Тому діла людей немилі і трудні. Діброви приязні і […]...
34. Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей, А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе […]...
35. Іnтеrмеzzo – Михайло Коцюбинський Присвячую Кононівським полям Дійові особи: Моя утома. Ниви у червні. Сонце. Три білих вівчарки. Зозуля. Жайворонки. Залізна рука города. Людське горе. Лишилось тільки ще спакуватись… Се було одно з тих незчисленних “треба”, які мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те “треба” мале, чи велике, – вагу те має, що кожен раз воно […]...
36. Мріє, не зрадь!.. – Леся Українка (Лариса Косач) (1871-1913) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе останню надію вложила. О, не згасни, ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари В серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, Вже ж тепера мене не одіб’югь від тебе […]...
37. Тільки тобою білий святиться світ – ВАСИЛЬ СТУС Тільки тобою білий святиться світ, Тільки тобою повняться брості віт, Запарувала духом твоїм рілля, Тільки тобою тішиться немовля, Спів калиновий піниться над водою – Тільки тобою, тільки тобою! Тільки тобою серце кричить моє. Тільки тобою сили мені стає Далі брести хугою світовою, Тільки Тобою, тільки Тобою. Только тобой светится белый свет, Только тобой полнится соком […]...
38. Не прийшла ти. Один без тебе – Володимир Свідзинський Лесі Чілінгаровій Не прийшла ти. Один без тебе, Я липовий цвіт ірвав. І сонце прозорим медом Точилось по листю трав. Я ліг і заснув. Збудився – Нема медяного дня. І тільки зоря над гаєм, Як грива гнідого коня. І липовий цвіт коло мене, Що ми мали зривати вдвох. І липовий цвіт од спеки Помарнів і […]...
39. Журавель і чапля Літала сова – весела голова; ось вона літала-літала і села, та хвостиком покрутила, та по сторонам подивилася і знову полетіла; літала-літала і села, хвостиком покрутила да по сторонам подивилася… Це приказка, казка вся попереду. Жили-були на болоті журавель да чапля, побудували собі по кінцях хатинки. Журавлю здалося нудно жити одному, і задумав він одружитися. “Дай […]...
40. ЖУРАВЕЛЬ ТА ЧАПЛЯ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Казка Був собі Журавель, і подумав він оженитися. “Кого ж би то взяти? Візьму чаплю! – думає Журавель, – вона мені по мислі, якраз для мене!” От приходить до Чаплі, та й каже. – Ні, щось я не маю охоти за тебе іти! – Ну, як не маєш, то не маєш, Бог з тобою! – […]...