ДЖЕРЕЛА І ДОРОГИ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест
Культура опливає світ
Проф. С. Стасяк
Що у надбанні духовім народу, з якого походиш,
Маєш обняти, мистцю? Все, де високий артизм
Є і значливість ідеї. Вживися у твори найкращі
І в простуванні своїм тропи від них поведи.-
Речі порушмо з черги, де ще нелад, тьмолюбна нещирість
Чи то фразерство сліпе голос підносять хрипкий.
Мужньо скажімо: майстерність і мудрість не нашого краю
Гідні того, щоби їх учнями стали мистці.
Людство єдине – говорить нам голос найвищої правди;
Ти є людина – і все, що сотворили в віках
Нації всі і племена, чужим хай не буде для тебе.
Не про жебрацтво, а зір мовиться вищий: бо дух
Віє, де схоче, бо світ обпливають ідеї ті самі
Згідно з законом, який не від людини пішов.
Тож не в’яжись забобонами темних, приземних теорій –
Сміло вступай у віки, сміло в народи ввіходь
І з найдобірніших лоз многогронний, вібруючий соком
В радості духу твого пильно збери урожай.
Гріх чужолюбства? Облуда! Бо раз в не своїм та шляхетне,
Гарне і гідне відчув, знай – і в тобі воно є;
Є і було, очевидно, бо явним стає, що доконче
В скритому стані у нас мало лежати в душі.
Критикам же покажи, доведи, як багато в культурі
Нашій такого, що їх духові вповні чуже,
Навіть вороже; імення назви їм, назви їм і твори –
Всім і всьому появи слушність високу твою.
Національне – це значить: велике, духово достойне,
Вічне, значне – і коли з’являться також і в нас
Твори, яким прислухатися будуть народи,- радіймо:
Національне і ми маємо par excellence!
Дві величини вирішують вибір в не нашому: мудрість
В світоглядовім кругу, смак – в естетичних речах;
Смак має бути найтонший, а мудрість – найглибша. Питаєш,
Як їх набути? На жаль, тут панацеї нема!
1947
Related posts:
- ПОЕТИЧНА МОВА – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Мова є одність. Але пам’ятай, о поете: як в домі, В одності мови чіткий поділ на поверхи є. Поверхи, отже, назвімо: є мова щоденних взаємин, Мова науки і є вповні відмінна від них Мова поезії. Маєш її притаманність плекати, Але з народніх пісень форм і окрас не вживай. Також і мови поточної, з побуту зрослої, […]...
- МИСТЕЦТВО, ДОБІ СУЧАСНЕ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Часто ввижалось поетам, що слово велике в мистецтві Їм, як обранцям, дано мовить потомним вікам; Повною змістів нових їм здавалася власна епоха, Втілити значність її порив плекали вони. (Мислить подібно юнак: ніби так не любив ще ніколи Жаден, як він, і ніхто радостям так не радів). Я не дивуюсь, обітниці роду такого і гасла Чуючи […]...
- ЛАД У МНОГОТІ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, Як придорожні пили; другі, як свіжий пісок На узбережжях відлюдних, нам радують око і душу; Мужнє гранітне зерно треті нагадують нам; Інші – немов діяманти, що блиском споріднені З сонцем: Розкіш таємну в душі будить їх радісна гра; Їх бережлива рука на престоли до храму приносить. […]...
- ПОВСТАННЯ МЕРТВИХ – Михайло Орест День гніву – він настав! Зарокотала Важка, провісна буря. В небесах Помчала хмар розбурхана навала, І сутінь розлилася по полях. Незнане щось – немов тумани срібні – Припало ніжно до землі крильми І в неї входить: таїна незглибна Під судні довершається громи! Здригнулася земля – і запах м’яти Над нею хвилями зашелестів; З полегкістю вона […]...
- Михайло Орест Михайло Костянтинович Зеров (Орест-псевдонім, яким підписував свої твори) народився 1901 р. у Зіньковї на Полтавщині, в родині педагога. Був на одинадцять років молодшим від свого брата Миколи Зерова. Крім двох відомих у майбутньому поетів, у сім’ї було ще три сини (двоє стали вченими в галузі природничих наук) і три дочки. М. Орест закінчив Київський інститут […]...
- СЛОВА – Михайло Орест Буває день, коли вони приходять Легкі, доброзичливі і відкриті; Їх теплий трепет чуєш ти, щасливий, І бачиш радісну готовість їх Багатства не таїти, а віддати Все на послуги задумам твоїм. Але буває день, коли вони На заклики твої нетерпеливі Приходять – неохочі, непокірні, З погаслим зором, замкнені, скупі; Неначе раб євангельської притчі, Вони похмуро віддають […]...
- КИЄВУ – Михайло Орест Твого я не чую гомону, О місто величне моє,- Лише в ароматі спомину Серце потіху п’є. Ти послане нам і позначене Дотиком вишніх крил; Був перший твій камінь освячений Любов’ю надземних сил. Дар безлічі весен і осеней Ще приймеш, як вічности син, Ще ранок, живий і росяний, Відродження – прийде він! Пронизана світлами білими, Щастя […]...
- МЕЖЕНЬ – Михайло Орест Сонце в вільсі гіллистій Гніздо променисте в’є, І лугу розліг урочистий Замрів – і в очах встає Межень, весь, розбуялий: Певна себе повнота, Легкість повітря і далей. Мир і могута свята. І радує серце збідніле Згадка про роки, коли Межня отчинного сили В душу мою текли. Але по світлій хвилині Смутним віддаюсь думкам: Я спізнаю […]...
- БАЛАДА ПРО ЧАС – Михайло Орест Час на землі панує можновладно; А я, нащадок рабських поколінь, Не захотів приймати безпорадно Його несамовитих повелінь. І що в надхненнім бунті чи в одчаї Я вироки його тяжкі порвав, Тепер лежу, забутий, і чекаю У запорошеній траві канав. А час іде дорогою блідою, В очах скляних – всевладности жада, І сповнена бундючности важкої Його […]...
- ВІДХІД ЛІСІВ – Михайло Орест (початок) Поваблений погожим літнім днем, Далеко я за містом був. З горба Я оглядав місцевість. Віднедавна Закинутий сюди війни вирами, Я полюбити встиг і город, славний В дієписах отчизни, і горбисту Околицю його, лісів масиви І лінії спокійні, тихоплинні Долин і дружніх нив, де очі маків Вкропились рясно в натовпи недвижні Колосся спіючого. А проте […]...
- У книзі старовинній я знайшов – Михайло Орест У книзі старовинній я знайшов Рукопису незнаного уривок І прочитав його: – … уже віддавна Громадились ознаки лиховісні: Дерева не цвіли, зникали квіти З лиця землі, і в пурпурових ризах Погрозливо палали вечори; Злоба, порок, неситі насолоди Нещадно коротили вік людей. Постали лжепророки між народом; Жорстокі, владолюбні і підступні, Вони погнали світ в безодні згуби, […]...
- Я вернувся до тебе, отчизно моя – Михайло Орест Я вернувся до тебе, отчизно моя, І всміхаюся рідним долинам. О, як солодко пахне ласкава земля Чебрецем і полином! Аромати віків, дорогі, затишні, Вони душу потіхою росять, І здається, що вістку таємну мені Од відійшлих приносять. Ніби предки мої в спочиванні чуткім, Незреченної добрості повні, Привітання мені ароматом тонким Посилають любовні. Просвітлілі по втомі життєвих […]...
- Прекрасні дні, в минулім потонулі! – Михайло Орест Прекрасні дні, в минулім потонулі! Ще образ ваш не стерся, не поблід: Іду в ліси, де мій зостався слід, І знов мені шумлять дерева чулі. Я бачу блискавичний біг козулі, Таємну папороть і тихий глід, Суниць я бачу ароматний плід І п’ю блаженним слухом клич зозулі… Враз барви щастя гаснуть. У пітьмі Квадрат вікна біліє. […]...
- НАПИС НА СОНЯШНІМ ГОДИННИКУ – Михайло Орест Лічу я тільки соняшні години. Коли ж негода тінь похмуру кине На землю, замикаюсь я в собі І жду: доконче в синьому гербі Небес прихильних мій володар стане. Наземний гостю! Дні твої – прочани Нехай всякчасно будуть в осяйній Святині радости! Коли ж прибій Бушуючих скорбот схиляє плечі, Коли нема заклять, немає втечі – Не […]...
- Не видно берега у сивій млі. – Михайло Орест Не видно берега у сивій млі. За нею, ген – дари і насолоди. І ми забудем давні недогоди, Як рідних гір побачимо шпилі. Далека путь до світлої землі! Таять підступність рифів чорні води, Багато бур і небезпек негоди Збороти мусять наші кораблі. Які ми будем там? Тяжка наруга Серця стоптала нам – і років злих […]...
- Є мислі, ароматні, наче квіти – Михайло Орест Є мислі, ароматні, наче квіти, І аромати є ментальні: дно Ума, до них уважного, розкрити Їм з ласки влади вищої дано – І в прірвах чути голоси відзовні Скорботам нашим. Істини зерно Через подібність бачимо назовні: Сестрою горам є височина Шляхетних задумів, і однокровні Є дальня мрія, мрійна далина, І, приголублена в однім просторі, Лугів […]...
- Як шатра бронзові, стоять каштани – Михайло Орест Як шатра бронзові, стоять каштани, І жовтиною липи підпливли. Поблякло все: і радості, і рани, Все в прохолодні збилося вузли. І дні змішалися в неясних сплетах, І стопом бронзовим лежать роки. Не розпізнати на старих монетах Минулого зникаючі знаки. І, в у лиць в’язь пірнувши, в неминучий Свій уділ, ти чіткий почуєш стук: З гілля […]...
- Шляхами битими не хочу я ходити – Михайло Орест Шляхами битими не хочу я ходити І правди у людей не буду я питать: На роді людському лежить здавен несита Рокованість і знак нерадісних заклять. Безгрішні ангели і демони зловтішні За нього борються – і хто у тій борні Край добрих сил стоїть і прославляє вишнє, Тому діла людей немилі і трудні. Діброви приязні і […]...
- Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” – 10 клас – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Поезія Жити не може на смітнику, А без неї життя – злочин. М. Коцюбинський Предковічні Карпатські гори, які щохвилини змінюють свій настрій. Густий та похмурий ліс. Царство тендітних сумних смерек. Долом мчить Черемош, “жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу”. А там далі ліси поступаються місцем широким, покритим густою травою полонинам… Відчуття казковості карпатського життя […]...
- ARS РОЕТІСА – БОГДАН РУБЧАК Бути німим, безпристрасним, Як завжди зачинені двері. Бути забутим, як стара статуя в маленькім місті. Знати кохання каменя лиш, Непрозоре каменя серце, І в чорно-білих світлотінях бачити світ. Забагато зеленого, забагато кармінно-рожевого. Синьодугасті тіні безпощадно тебе обняли. Забагато нюансів: кохання, бажання, Страждання,- Закрили життя вони мрякою сумів та втіх. Шукати лиш суть, лиш обрій буття […]...
- БЕРЕЗЕНЬ – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Звелися ріки і лугами Блакитно простягають путь, А в небі хмари лебедями Із ополонок воду п’ють. Гаї спинились над водою І тихо входять в клекіт рік, І хмелем бродить під корою В березах чистий, свіжий сік. Налита сонцем і вітрами, Хлюпоче веслами весна, І піднімає буйні трави Земля хмільна і запашна. Б ці дні бажаєш […]...
- Світ народних казок – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА У давнину всі народи світу складали казки. Довгий час ці твори передавалися з покоління в покоління усно. Тож кожен оповідач почасти був і автором казки: міг прикрасити її влучним висловом, яскравим образом, додати або змінити якісь подробиці. Однак основний зміст казок протягом віків залишався незмінним. Адже в цих творах утілилися уявлення людей про навколишній світ, […]...
- Образ дороги в поемі Гоголя “Мертві душі” Тема Росії та її майбутнього завжди хвилювала письменників і поетів. Багато хто з них намагалися передбачити долю Росії і пояснити положення, що створилося в країні. Так і Н. В. Гоголь відобразив у своїх творах найбільш важливі риси епохи, сучасної письменнику, – епохи кризи кріпацтва. Поема Н. В. Гоголя “Мертві душі” – твір не лише про […]...
- Дороги, які ми вибираємо – О. Генрі За двадцять миль на захід від Таксона “Вечірній експрес” зупинився біля водокачки набрати води. Окрім потрібної для паровоза води, цей славнозвісний експрес прихопив і ще дещо не дуже корисне для себе. Поки кочегар відчіплював шланг, Боб Тидбол, Акула Додсон та на чверть індіанець з племені кріків, якого звали Джон Великий Пес, вилізли на паровоз і […]...
- УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. З ЧИСТОГО ДЖЕРЕЛА НАРОДНОЇ МУДРОСТІ – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: продовжувати ознайомлювати учнів з різновидами народної творчості (колисковими піснями, забавлянками, скоромовками); розширювати уявлення про влучність, точність, красу рідного слова; пробуджувати інтерес до вивчення рідної мови; виховувати любов до творів усної народної творчості, до книги. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ВИСТАВКОЮ КНИГ – Діти, зверніть увагу на книжкову виставку. – Які книги […]...
- Василь Симоненко – ТАМ, У СТЕПУ, СХРЕСТИЛИСЯ ДОРОГИ Там, у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час неспинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і вночі. Мовчать над ними голубі хорали, У травах стежка свище, мов батіг. О, скільки доль навіки розрубали Мечі прадавніх схрещених доріг! Ми ще йдемо. Ти щось мені говориш. Твоя краса цвіте в моїх очах. Але […]...
- Дороги Середньовіччя У період Середньовіччя дороги в Європі перебували в зародковому стані. Переміщатися по Європі навіть в межах одного феодального князівства було вкрай проблематично. Саме через відсутність доріг торгівля між феодальними князівствами була утруднена. Повільно і небезпечно – ось дві характеристики доріг Середньовіччя. Переміщалися в основному на волах і конях – верхом або в упряжі. Протягом доби […]...
- Твір на тему “Дороги, які ми обираємо” Чим живе людина? Швидше за все, любов’ю, вірою в майбутнє, надією на краще. Ми всі хочемо бути щасливими, ми мріємо про те, що виберемо вдалу професію, яка буде подобатися нам і буде приносити користь людям. Ми віримо, що у нас буде дружна і щаслива сім’я. Кожен з нас сподівається, що наше життя буде краще, багатше, […]...
- “Душу боронить жменя левів” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Художня проза Михайла Старицького становить значну частину його мистецької літературної спадщини, розмаїту як жанрово, так і тематично. Автор блискучих оповідань і повістей про сучасне письменникові життя, Старицький все ж найбільше відомий своєю історичною прозою. Цей пласт його творчості представлений жанрами повісті та роману. Усі вони – про героїчну боротьбу українського народу за свою волю і […]...
- Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. […]...
- Джерела інформації у країнознавства і туризмі Для того щоб проводити країнознавяі дослідження або скласти комплексну країнознавчу характеристику країни або регіону, потрібно володіти великим обсягом різноманітної інформації. При цьому виникає необхідність в знанні її джерел та вмінні ними користуватися. Відомий російський літературознавець П. Н. Берков (1896- 1969) писав, що “людина, що знає, де знайти матеріал по його питанню, знає вже половину проблеми, […]...
- Скорочено – ДОРОГИ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – 11 КЛАС Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці (дороги, […]...
- Кіпренський Орест Знаменитий російський живописець Орест Адамович Кіпренський був побічним сином бригадира О. С. Дьяконова. Він народився в 1785 р в Ораниенбаумском повіті, виховувався в родині дворового людини Дьяконова – Адама Карловича Швальбе, хрещений був в Копор’є, отчого отримав прізвисько Копорского, яке пізніше було змінено в прізвище Кіпренський. Коли в п’ятирічному Кіпренського були помічені художні здібності, Дьяконов […]...
- “Жага на світі жити…” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття З перших кроків самопізнання на полі народнім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій. (Михайло Старицький) Михайло Старицький – багатогранна особистість: поет, драматург, прозаїк, перекладач, видавець, актор, режисер, організатор професійного українського театру. Він належний до […]...
- Орест, Пілад і Електра У вбитого дружиною, Клітемнестрою, царя Агамемнона була дочка Електра. Вона була присутня при загибелі батька, але, боячись жорстокої матері, не могла навіть з честю поховати батька і тільки приходила таємно сумувати на його самотню занедбану могилу. Побоюючись, що її малолітнього брата Ореста може спіткати батьківська доля, Електра таємно відіслала його в Фокиду до його дядька, […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури – 10 клас – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський. Ранні твори Коцюбинського вже відрізняються […]...
- Три дороги (твір з елементами опису на основі особистих спостережень) – НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ – 6 КЛАС Моя школа розташована в наймальовничішому куточку селища. Вона побудована на узвишші, а навколо ростуть фруктові дерева. Навесні наша школа потопає в піні білого цвіту, влітку будівля ховається в зелені, восени нас оточує золотий листопад, а взимку біла снігова ковдра вкриває дах, ганок, шкільне подвір’я і голі гілки саду, що зробилися схожі на пухнасті лапки зайчиків. […]...
- СИНЯ СВИТА1 НАВИВОРІТ ПОШИТА – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА Білоруська казка Жив-був цар-чарівник. Кинув він поклик по всьому царству: “Хто сховається від мене, тому півцарства віддаю”. Знайшовся такий охочий – Синя Свита Навиворіт Пошита. Приходить він до царя-чарівника. 1 Свита – старовинний верхній довгий одяг з грубого полотна. – Я, – каже, – беруся сховатись так, що ти мене не знайдеш. – Гаразд, – […]...
- Скринька прислів’їв і приказок – НАРОДНІ ДИТЯЧІ ПІСНІ ТА МАЛІ ЖАНРИ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА Прислів’я і приказки – це короткі влучні вислови, що віками зберігаються в народній пам’яті. Прислів’я зазвичай мають повчальний зміст. Над кожним з них треба добре подумати, адже ці вислови – своєрідна задача. Поміркуй, чи схоже чимось слово на горобця. Горобця можна впіймати. А сказане слово? Щоб не довелося жалкувати, треба завжди думати, що сказати, адже […]...
- Честолюбство – це три дороги, одну з яких ми обираємо самі (твір-роздум) – ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ – 9 КЛАС Про деякі властивості людського характеру важко сказати, які вони, хороші чи погані. У народі говорять: “Наші чесноти – це продовження наших недоліків” Цей вислів можна і переінакшити. І справді, часто буває так, що наші недоліки це продовження наших Чеснот. Наприклад, працьовитість, відповідальність може бути в людини такою великою, що вони завадять гармонійному розвитку особистості, пошуку […]...