ПОВСТАННЯ МЕРТВИХ – Михайло Орест
День гніву – він настав! Зарокотала
Важка, провісна буря. В небесах
Помчала хмар розбурхана навала,
І сутінь розлилася по полях.
Незнане щось – немов тумани срібні –
Припало ніжно до землі крильми
І в неї входить: таїна незглибна
Під судні довершається громи!
Здригнулася земля – і запах м’яти
Над нею хвилями зашелестів;
З полегкістю вона зідхає, мати,
Ожилих випускаючи мерців.
О жертви зла, замучені, убиті,
Осквернені у гідності своїй,
Настав ваш час! Настав по лихолітті,
Якому лютий спинено прибій.
До всіх яса! На півночі пустинній
Холодні розсуваються сніги,
І воскресають в них останки тлінні
У повноті колишньої снаги.
Кого не врятували нерозрадний
Плач, молитви, ночей безсонних біль,
Тепер вертає чудо можновладне
До рідних міст і до отчинних піль.
В чагарниках, на пустирях, у норах
Скелети коней будяться. Вони
Ворушаться, встають, стрясають порох –
І вже біжать на клич далечини.
І, на бігу вдягаючися в тіло,
Їх табуни у таємничій млі
Мчать до воскреслих радісно і сміло,
Щоб їх везти до отньої землі.
О щастя: знати, що стрівання свято
Заступить тужного розстання ніч,
І риси призабуті розпізнати
Осяяних і дорогих облич!
Позагробовим існуванням сильні
І правдою не нашою міцні,
Вони оновлять, вої замогильні,
Буття основи, темні і тісні,
Щоб стерлися, в непам’яті втонули
Утрат і бід принизливі віки,
І щоб не тьмарили тяжкі намули
Душі найглибші, світлі тайники.
В єстві живущих, плоттю обважнілім,
Духовости нової смолоскип
Вони розпалять радісним зусиллям
І в серці збудять аромати лип.
І де був хід, там буде літ співучий;
Біля джерел несмертної води
Розкриється для душ тропа квітуча
До синіх царств магічної звізди…
Тремтіть, о слуги зла! В несамовитім
Упоєнні, ви мислили: – Нема
Над нас потуги – і тремтячим світом
Перейдем ми, грізні, немов джума.
І ви топтали приписи і межі,
Ви сіяли порок, розтління, смерть,
Ви лиходійства вавилонські вежі
Підносили зухвало в чисту твердь.
Заглади слухайте ходу залізну:
З могил, з усіх усюд, з усіх чужин
Спішать воскреслі у свою отчизну
На чин нечуваний, визвольний чин!
Бундючний ум у пориванні чорнім
Не вигадає зброї проти них –
Він упаде з владикою потворним,
Що прихилив його до стіп своїх.
Бо засвіти, що довго так терпіли,
Потаєні за тишею запон,
Прорвалися громами влади й сили –
І сколихнули весь земний закон.
І з неба, супроводячи когорти,
Течуть рухливі, світляні стовпи,
І шириться в країні світло горде
Як благовістя щасної доби.
Враз стрепенулись дзвони: батьківщина
Вітає поворот своїх синів –
І звуків клекотюча хуртовина
Вирує над священним жахом нив.
І на чолі несвітської дружини,
Керуючи квадриг навальний біг,
У блискавичнім леті грізно рине
З мечем сліпучим сам Архистратиг.
Related posts:
- ЛАД У МНОГОТІ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, Як придорожні пили; другі, як свіжий пісок На узбережжях відлюдних, нам радують око і душу; Мужнє гранітне зерно треті нагадують нам; Інші – немов діяманти, що блиском споріднені З сонцем: Розкіш таємну в душі будить їх радісна гра; Їх бережлива рука на престоли до храму приносить. […]...
- БАЛАДА ПРО ЧАС – Михайло Орест Час на землі панує можновладно; А я, нащадок рабських поколінь, Не захотів приймати безпорадно Його несамовитих повелінь. І що в надхненнім бунті чи в одчаї Я вироки його тяжкі порвав, Тепер лежу, забутий, і чекаю У запорошеній траві канав. А час іде дорогою блідою, В очах скляних – всевладности жада, І сповнена бундючности важкої Його […]...
- СЛОВА – Михайло Орест Буває день, коли вони приходять Легкі, доброзичливі і відкриті; Їх теплий трепет чуєш ти, щасливий, І бачиш радісну готовість їх Багатства не таїти, а віддати Все на послуги задумам твоїм. Але буває день, коли вони На заклики твої нетерпеливі Приходять – неохочі, непокірні, З погаслим зором, замкнені, скупі; Неначе раб євангельської притчі, Вони похмуро віддають […]...
- Не видно берега у сивій млі. – Михайло Орест Не видно берега у сивій млі. За нею, ген – дари і насолоди. І ми забудем давні недогоди, Як рідних гір побачимо шпилі. Далека путь до світлої землі! Таять підступність рифів чорні води, Багато бур і небезпек негоди Збороти мусять наші кораблі. Які ми будем там? Тяжка наруга Серця стоптала нам – і років злих […]...
- ВІДХІД ЛІСІВ – Михайло Орест (початок) Поваблений погожим літнім днем, Далеко я за містом був. З горба Я оглядав місцевість. Віднедавна Закинутий сюди війни вирами, Я полюбити встиг і город, славний В дієписах отчизни, і горбисту Околицю його, лісів масиви І лінії спокійні, тихоплинні Долин і дружніх нив, де очі маків Вкропились рясно в натовпи недвижні Колосся спіючого. А проте […]...
- КИЄВУ – Михайло Орест Твого я не чую гомону, О місто величне моє,- Лише в ароматі спомину Серце потіху п’є. Ти послане нам і позначене Дотиком вишніх крил; Був перший твій камінь освячений Любов’ю надземних сил. Дар безлічі весен і осеней Ще приймеш, як вічности син, Ще ранок, живий і росяний, Відродження – прийде він! Пронизана світлами білими, Щастя […]...
- МЕЖЕНЬ – Михайло Орест Сонце в вільсі гіллистій Гніздо променисте в’є, І лугу розліг урочистий Замрів – і в очах встає Межень, весь, розбуялий: Певна себе повнота, Легкість повітря і далей. Мир і могута свята. І радує серце збідніле Згадка про роки, коли Межня отчинного сили В душу мою текли. Але по світлій хвилині Смутним віддаюсь думкам: Я спізнаю […]...
- Я вернувся до тебе, отчизно моя – Михайло Орест Я вернувся до тебе, отчизно моя, І всміхаюся рідним долинам. О, як солодко пахне ласкава земля Чебрецем і полином! Аромати віків, дорогі, затишні, Вони душу потіхою росять, І здається, що вістку таємну мені Од відійшлих приносять. Ніби предки мої в спочиванні чуткім, Незреченної добрості повні, Привітання мені ароматом тонким Посилають любовні. Просвітлілі по втомі життєвих […]...
- ПОЕТИЧНА МОВА – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Мова є одність. Але пам’ятай, о поете: як в домі, В одності мови чіткий поділ на поверхи є. Поверхи, отже, назвімо: є мова щоденних взаємин, Мова науки і є вповні відмінна від них Мова поезії. Маєш її притаманність плекати, Але з народніх пісень форм і окрас не вживай. Також і мови поточної, з побуту зрослої, […]...
- НАПИС НА СОНЯШНІМ ГОДИННИКУ – Михайло Орест Лічу я тільки соняшні години. Коли ж негода тінь похмуру кине На землю, замикаюсь я в собі І жду: доконче в синьому гербі Небес прихильних мій володар стане. Наземний гостю! Дні твої – прочани Нехай всякчасно будуть в осяйній Святині радости! Коли ж прибій Бушуючих скорбот схиляє плечі, Коли нема заклять, немає втечі – Не […]...
- Прекрасні дні, в минулім потонулі! – Михайло Орест Прекрасні дні, в минулім потонулі! Ще образ ваш не стерся, не поблід: Іду в ліси, де мій зостався слід, І знов мені шумлять дерева чулі. Я бачу блискавичний біг козулі, Таємну папороть і тихий глід, Суниць я бачу ароматний плід І п’ю блаженним слухом клич зозулі… Враз барви щастя гаснуть. У пітьмі Квадрат вікна біліє. […]...
- ДЖЕРЕЛА І ДОРОГИ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Культура опливає світ Проф. С. Стасяк Що у надбанні духовім народу, з якого походиш, Маєш обняти, мистцю? Все, де високий артизм Є і значливість ідеї. Вживися у твори найкращі І в простуванні своїм тропи від них поведи.- Речі порушмо з черги, де ще нелад, тьмолюбна нещирість Чи то фразерство сліпе голос підносять хрипкий. Мужньо скажімо: […]...
- МИСТЕЦТВО, ДОБІ СУЧАСНЕ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Часто ввижалось поетам, що слово велике в мистецтві Їм, як обранцям, дано мовить потомним вікам; Повною змістів нових їм здавалася власна епоха, Втілити значність її порив плекали вони. (Мислить подібно юнак: ніби так не любив ще ніколи Жаден, як він, і ніхто радостям так не радів). Я не дивуюсь, обітниці роду такого і гасла Чуючи […]...
- Шляхами битими не хочу я ходити – Михайло Орест Шляхами битими не хочу я ходити І правди у людей не буду я питать: На роді людському лежить здавен несита Рокованість і знак нерадісних заклять. Безгрішні ангели і демони зловтішні За нього борються – і хто у тій борні Край добрих сил стоїть і прославляє вишнє, Тому діла людей немилі і трудні. Діброви приязні і […]...
- Михайло Орест Михайло Костянтинович Зеров (Орест-псевдонім, яким підписував свої твори) народився 1901 р. у Зіньковї на Полтавщині, в родині педагога. Був на одинадцять років молодшим від свого брата Миколи Зерова. Крім двох відомих у майбутньому поетів, у сім’ї було ще три сини (двоє стали вченими в галузі природничих наук) і три дочки. М. Орест закінчив Київський інститут […]...
- Українська книга мертвих – Василь Кожелянко ЛЮБОВНА НОВЕЛА – Палітурка, звичайно, буде чорною, – завів укотре уже своєї улюбленої Пісеньки мій заступник хорунжий Єрофантенко, – в центрі велика червоно-кривава пентаграма, а в ній уже наш коханий тризуб, жовтий, як чоло небіжчика, до того ж на тлі блакитно-анемічної плями, такої собі ляпки з рваними краями, і – назва, блідими, як той кінь […]...
- Булавінське повстання Народне невдоволення котилося по країні з краю в край. У верхів’я Дону, як і в часи Разіна, постійно прибували селяни-втікачі, робітні люди. Ховалися тут від служби і збіглі рекрути і солдати. Все це викликало лють Петра. Він наказав знищити верхові донські містечка і повернути втікачів. На Дон вирушили військові команди. Особливо лютував розшукової загін князя […]...
- День мертвих День мертвих відзначають в Центральній і Південній Америці. Він сходить до доколумбової епохи. Назва звучить похмуро, але саме свято сповнений життя і веселощів, рясніє їжею і напоями. Особливий квітка свята – чорнобривці: вони привертають душі померлих. До цього дня печуть спеціальний “хліб мертвих” у формі черепа і кісток. І мертвих і живих пригощають шоколадними та […]...
- Ідея “Мертвих Душ” з погляду Гоголя Визначити основну ідею поеми “Мертві Душі” не зовсім просто. Пояснюється це, насамперед, тим, що ми маємо тепер лише невелику частину цього твору, – лише першу частину, та окремі розрізнені шматки другий – те, що не було знищено самим Гоголем. Таким чином, судити про все ідейному змісті творі ми не маємо можливості. А потім положення критика […]...
- Образи селян у “Мертвих душах” М. В. Гоголь постійно відправляє читача до образів тих, хто створює всі на Русі: пенька, будинки, ставки. Образи селян у “Мертвих душах” стоять за величною фантастичною птахом трійкою. Вона зобов’язана своїм походженням вмілим рукам майстрів з народу. Сарказм і співчуття У словах великого класика про народ проявляється різний настрій. Автор сміється і плаче. Він шкода […]...
- Історія написання Мертвих душ У цій статті ми розглянемо історію написання Мертвих душ в творчості Миколи Гоголя. Над головним твором свого життя – поемою “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь працював протягом сімнадцяти років, з жовтня 1835 по лютий 1852 року. Цікавий і неординарний сюжет був запропонований багатообіцяючому молодому письменнику Олександром Сергійовичем Пушкіним. Сам Пушкін почерпнув сюжет з реального життя […]...
- Повстання Жакерія Жакерия – найбільше в французької історії селянське повстання, що мало антифеодальний характер, яке відбулося в 1358 році. Було реакцією на становище Франції в Столітній війні. У XIV столітті це повстання називали “війною недворян з дворянами”. Назва, яке використовується в науковому обігу зараз, було придумано набагато пізніше. Повстання отримало цю назву в честь того, як дворяни […]...
- Повстання Богдана Хмельницького Повстання Богдана Хмельницького докорінно змінило не тільки подальшу долю України, але й перекроїло всю політичну карту Центрально-Східної Європи. Саме в ході цих подій було створено державне утворення Українське гетьманство. Приводом до повстання послужив особистий конфлікт маловідомого чигиринського сотника з ще менш відомим дрібним польським чиновником. Богдан Хмельницький походив з українського православного шляхетського роду. Батько його, […]...
- Кіпренський Орест Знаменитий російський живописець Орест Адамович Кіпренський був побічним сином бригадира О. С. Дьяконова. Він народився в 1785 р в Ораниенбаумском повіті, виховувався в родині дворового людини Дьяконова – Адама Карловича Швальбе, хрещений був в Копор’є, отчого отримав прізвисько Копорского, яке пізніше було змінено в прізвище Кіпренський. Коли в п’ятирічному Кіпренського були помічені художні здібності, Дьяконов […]...
- Іонійське повстання Грецькі поліси Малої Азії, що потрапили в VI ст. до н. е. під владу персів, з часом, особливо при правлінні Дарія I, опинилися в скрутному становищі. Нові господарі ввели цілий ряд раніше не існували податків і повинностей. Торгівля, яка часто була головним засобом існування цих приморських полісів, штучно стримувалася, оскільки перси вельми сильно благоволили фінікійцям […]...
- Повстання Омеляна Пугачова Соціальна боротьба в Російській Імперії в другій половині XVIII століття особливо посилилася після збільшення оподаткування селян, становище яких і до цього не відрізнялося стабільністю. І якщо раніше невдоволення селян виражалося переважно в пагонах і організації немасштабних бунтів, то в 1773 році воно вилилося в грандіозну війну проти гнобителів і закрепостітельние політики держави. Очолив повстання селян […]...
- ЛЕЖАТЬ, ЛЕЖАТЬ СНІГИ… – ЙОГАНСЕН МАЙК (МИХАЙЛО) ГЕРВАСІЙОВИЧ І Лежать, лежать сніги, Пливуть ліси у крайню Раїну, де над вітром – Дальня путь. І гаснуть голоси Граків, і вечір витре З усесвіту історію снігів. ІІ З яруги викотивсь багряний галаган І цапки став над падлими полями. Подобень місяця. Туман Топив в затонах пам’ять. Рами Небес розчахли. Зорі забрели в нігич, У чорний чад, […]...
- Росія і революційний рух в Європі. Польське повстання Створення Священного союзу не могло перешкодити підйому революційного руху в Європі. Революції 1830 року у Франції та Бельгії отримали свій відгомін і в Росії. У 1830-1831 роках в царстві Польському відбулося повстання проти влади Російської імперії. Польське повстання 1830-1831 років. Рішеннями Віденського конгресу (1815) частина Польщі, яка відійшла в 1795 році до Росії, була розширена […]...
- Повідомлення про повстання Спартака Спартак – ватажок повстання рабів в Стародавньому Римі в 74 році до нашої ери, рудиарій, тобто звільнений раб. Згідно з історичними відомостями, Спартак був фракійців – такий народ тоді жив на Балканах, на території сучасної Болгарії. Римляни захопили його в полон і продали в рабство, змусивши битися на аренах цирку як гладіаторові. Гладіатори в Римі […]...
- Я світ увесь сприймаю оком – ДРАЙ-ХМАРА МИХАЙЛО Я світ увесь сприймаю оком, Бо лінію і цвіт люблю, Бо рала промінні глибоко Урізались в мою ріллю. Люблю слова ще повнодзвонні, Як мед, пахучі та п’янкі, Слова, що в глибині бездонній Пролежали глухі віки. Епітет серед них – як напасть: Уродиться, де й не чекав, І тільки ямби та анапест Потроху бережуть устав. Я […]...
- Орест, Пілад і Електра У вбитого дружиною, Клітемнестрою, царя Агамемнона була дочка Електра. Вона була присутня при загибелі батька, але, боячись жорстокої матері, не могла навіть з честю поховати батька і тільки приходила таємно сумувати на його самотню занедбану могилу. Побоюючись, що її малолітнього брата Ореста може спіткати батьківська доля, Електра таємно відіслала його в Фокиду до його дядька, […]...
- Самійло Кішка – мужній патріот, вмілий організатор повстання – ІІ варіант – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Українські думи – особливий вид усної народної творчості. Вони прославили нашу Батьківщину на весь світ, допомогали нам зберегти в пам’яті імена справжніх патріотів, захисників рідної землі. Героєм багатьох українських дум є Самійло Кішка – гетьман запорозький. Потрапивши у турецький полон, на галеру Алкана-паші, він не потурчився, не побусурманився, як лях Бутурлак. Сміливо і відважно відстоював […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури – 10 клас – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський. Ранні твори Коцюбинського вже відрізняються […]...
- “Жага на світі жити…” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття З перших кроків самопізнання на полі народнім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій. (Михайло Старицький) Михайло Старицький – багатогранна особистість: поет, драматург, прозаїк, перекладач, видавець, актор, режисер, організатор професійного українського театру. Він належний до […]...
- Самійло Кішка – мужній патріот, вмілий організатор повстання – ІV варіант – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Самійло Кішка – історичний герой, що не залишав надій втекти з ворожого полону. Він з презирством ставиться до ляха Бутурлака: Ой ляше Бутурлаче, Сотнику переяславський, Недовірку християнський? Чому він так ставиться до нього? Бо лях Бутурляк зрадив свою країну, свою віру, ще й ворогам допомагає християн катувати! Сильний духом Самійло Кішка, бо терпить потурання та […]...
- “Душу боронить жменя левів” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Художня проза Михайла Старицького становить значну частину його мистецької літературної спадщини, розмаїту як жанрово, так і тематично. Автор блискучих оповідань і повістей про сучасне письменникові життя, Старицький все ж найбільше відомий своєю історичною прозою. Цей пласт його творчості представлений жанрами повісті та роману. Усі вони – про героїчну боротьбу українського народу за свою волю і […]...
- “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768 р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”) – Зразок твору – Т. ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС Події 1768 року знайшли палкий відгук у серці Кобзаря. Сміливі гайдамаки, їхнє жадання волі і палка любов до поневоленої бідноти – все цебуло близьким Шевченкові, саме тому в його поетичній душі народилася найбільша за обсягом серед його поем – “Гайдамаки”. В основу поеми лягли реальні події, що мали місце на Правобережжі й уві йшли в […]...
- Острів Св. Георгія (Острів Мертвих) Острів святого Георгія, або Острів Мертвих, знаходиться поруч з невеликим чорногорським містечком Пераст Боко-Которської затоки. Він не був створений штучно, а має природне походження. Городок знаменитий тим, що в ньому була мореходная школа, в якій навчалися морській справі сини російських дворян по протекції російського імператора Петра Великого. На острові виростає мальовнича кипарисова гай. Назва острова […]...
- ДОЛЯ ЛЮДИНИ – МИХАЙЛО ШОЛОХОВ – 7 КЛАС (Стислий виклад) Це була перша післявоєнна весна на Верхньому Дону. Від талого снігу збули яри та балки, завирували степові річки, і дороги стали майже непрохідними. У цю пору герой їхав із товаришем до станції Букановської. Пара ситих коней ледве тягла важку бричку. Іноді доводилося злазити та йти пішки. І ось вони дісталися переправи через річку […]...
- Людина і земля в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” – 10 клас – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ До теми українського села М. Коцюбинський звертався не раз у своїх творах. Тема людини на землі, доля трудівника, який біля цієї землі ходить, глибоко хвилювала письменника. “Fata morgana” – це історія духу людського, який, наче туман, піднімається з надр пі, коли вона парує під променями сонця, піднімається і снує в повітрі, наче хліборобські думи, сподівання […]...