Є мислі, ароматні, наче квіти – Михайло Орест

Related posts:

1. ДЖЕРЕЛА І ДОРОГИ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Культура опливає світ Проф. С. Стасяк Що у надбанні духовім народу, з якого походиш, Маєш обняти, мистцю? Все, де високий артизм Є і значливість ідеї. Вживися у твори найкращі І в простуванні своїм тропи від них поведи.- Речі порушмо з черги, де ще нелад, тьмолюбна нещирість Чи то фразерство сліпе голос підносять хрипкий. Мужньо скажімо: […]...
2. У книзі старовинній я знайшов – Михайло Орест У книзі старовинній я знайшов Рукопису незнаного уривок І прочитав його: – … уже віддавна Громадились ознаки лиховісні: Дерева не цвіли, зникали квіти З лиця землі, і в пурпурових ризах Погрозливо палали вечори; Злоба, порок, неситі насолоди Нещадно коротили вік людей. Постали лжепророки між народом; Жорстокі, владолюбні і підступні, Вони погнали світ в безодні згуби, […]...
3. ВІДХІД ЛІСІВ – Михайло Орест (початок) Поваблений погожим літнім днем, Далеко я за містом був. З горба Я оглядав місцевість. Віднедавна Закинутий сюди війни вирами, Я полюбити встиг і город, славний В дієписах отчизни, і горбисту Околицю його, лісів масиви І лінії спокійні, тихоплинні Долин і дружніх нив, де очі маків Вкропились рясно в натовпи недвижні Колосся спіючого. А проте […]...
4. МИСТЕЦТВО, ДОБІ СУЧАСНЕ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Часто ввижалось поетам, що слово велике в мистецтві Їм, як обранцям, дано мовить потомним вікам; Повною змістів нових їм здавалася власна епоха, Втілити значність її порив плекали вони. (Мислить подібно юнак: ніби так не любив ще ніколи Жаден, як він, і ніхто радостям так не радів). Я не дивуюсь, обітниці роду такого і гасла Чуючи […]...
5. Михайло Орест Михайло Костянтинович Зеров (Орест-псевдонім, яким підписував свої твори) народився 1901 р. у Зіньковї на Полтавщині, в родині педагога. Був на одинадцять років молодшим від свого брата Миколи Зерова. Крім двох відомих у майбутньому поетів, у сім’ї було ще три сини (двоє стали вченими в галузі природничих наук) і три дочки. М. Орест закінчив Київський інститут […]...
6. БАЛАДА ПРО ЧАС – Михайло Орест Час на землі панує можновладно; А я, нащадок рабських поколінь, Не захотів приймати безпорадно Його несамовитих повелінь. І що в надхненнім бунті чи в одчаї Я вироки його тяжкі порвав, Тепер лежу, забутий, і чекаю У запорошеній траві канав. А час іде дорогою блідою, В очах скляних – всевладности жада, І сповнена бундючности важкої Його […]...
7. МЕЖЕНЬ – Михайло Орест Сонце в вільсі гіллистій Гніздо променисте в’є, І лугу розліг урочистий Замрів – і в очах встає Межень, весь, розбуялий: Певна себе повнота, Легкість повітря і далей. Мир і могута свята. І радує серце збідніле Згадка про роки, коли Межня отчинного сили В душу мою текли. Але по світлій хвилині Смутним віддаюсь думкам: Я спізнаю […]...
8. КИЄВУ – Михайло Орест Твого я не чую гомону, О місто величне моє,- Лише в ароматі спомину Серце потіху п’є. Ти послане нам і позначене Дотиком вишніх крил; Був перший твій камінь освячений Любов’ю надземних сил. Дар безлічі весен і осеней Ще приймеш, як вічности син, Ще ранок, живий і росяний, Відродження – прийде він! Пронизана світлами білими, Щастя […]...
9. СЛОВА – Михайло Орест Буває день, коли вони приходять Легкі, доброзичливі і відкриті; Їх теплий трепет чуєш ти, щасливий, І бачиш радісну готовість їх Багатства не таїти, а віддати Все на послуги задумам твоїм. Але буває день, коли вони На заклики твої нетерпеливі Приходять – неохочі, непокірні, З погаслим зором, замкнені, скупі; Неначе раб євангельської притчі, Вони похмуро віддають […]...
10. ЛАД У МНОГОТІ – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, Як придорожні пили; другі, як свіжий пісок На узбережжях відлюдних, нам радують око і душу; Мужнє гранітне зерно треті нагадують нам; Інші – немов діяманти, що блиском споріднені З сонцем: Розкіш таємну в душі будить їх радісна гра; Їх бережлива рука на престоли до храму приносить. […]...
11. ПОВСТАННЯ МЕРТВИХ – Михайло Орест День гніву – він настав! Зарокотала Важка, провісна буря. В небесах Помчала хмар розбурхана навала, І сутінь розлилася по полях. Незнане щось – немов тумани срібні – Припало ніжно до землі крильми І в неї входить: таїна незглибна Під судні довершається громи! Здригнулася земля – і запах м’яти Над нею хвилями зашелестів; З полегкістю вона […]...
12. ПОЕТИЧНА МОВА – ARS РОЕТІСА – Михайло Орест Мова є одність. Але пам’ятай, о поете: як в домі, В одності мови чіткий поділ на поверхи є. Поверхи, отже, назвімо: є мова щоденних взаємин, Мова науки і є вповні відмінна від них Мова поезії. Маєш її притаманність плекати, Але з народніх пісень форм і окрас не вживай. Також і мови поточної, з побуту зрослої, […]...
13. Не видно берега у сивій млі. – Михайло Орест Не видно берега у сивій млі. За нею, ген – дари і насолоди. І ми забудем давні недогоди, Як рідних гір побачимо шпилі. Далека путь до світлої землі! Таять підступність рифів чорні води, Багато бур і небезпек негоди Збороти мусять наші кораблі. Які ми будем там? Тяжка наруга Серця стоптала нам – і років злих […]...
14. НАПИС НА СОНЯШНІМ ГОДИННИКУ – Михайло Орест Лічу я тільки соняшні години. Коли ж негода тінь похмуру кине На землю, замикаюсь я в собі І жду: доконче в синьому гербі Небес прихильних мій володар стане. Наземний гостю! Дні твої – прочани Нехай всякчасно будуть в осяйній Святині радости! Коли ж прибій Бушуючих скорбот схиляє плечі, Коли нема заклять, немає втечі – Не […]...
15. Прекрасні дні, в минулім потонулі! – Михайло Орест Прекрасні дні, в минулім потонулі! Ще образ ваш не стерся, не поблід: Іду в ліси, де мій зостався слід, І знов мені шумлять дерева чулі. Я бачу блискавичний біг козулі, Таємну папороть і тихий глід, Суниць я бачу ароматний плід І п’ю блаженним слухом клич зозулі… Враз барви щастя гаснуть. У пітьмі Квадрат вікна біліє. […]...
16. Я вернувся до тебе, отчизно моя – Михайло Орест Я вернувся до тебе, отчизно моя, І всміхаюся рідним долинам. О, як солодко пахне ласкава земля Чебрецем і полином! Аромати віків, дорогі, затишні, Вони душу потіхою росять, І здається, що вістку таємну мені Од відійшлих приносять. Ніби предки мої в спочиванні чуткім, Незреченної добрості повні, Привітання мені ароматом тонким Посилають любовні. Просвітлілі по втомі життєвих […]...
17. Як шатра бронзові, стоять каштани – Михайло Орест Як шатра бронзові, стоять каштани, І жовтиною липи підпливли. Поблякло все: і радості, і рани, Все в прохолодні збилося вузли. І дні змішалися в неясних сплетах, І стопом бронзовим лежать роки. Не розпізнати на старих монетах Минулого зникаючі знаки. І, в у лиць в’язь пірнувши, в неминучий Свій уділ, ти чіткий почуєш стук: З гілля […]...
18. Шляхами битими не хочу я ходити – Михайло Орест Шляхами битими не хочу я ходити І правди у людей не буду я питать: На роді людському лежить здавен несита Рокованість і знак нерадісних заклять. Безгрішні ангели і демони зловтішні За нього борються – і хто у тій борні Край добрих сил стоїть і прославляє вишнє, Тому діла людей немилі і трудні. Діброви приязні і […]...
19. Перші весняні квіти – IІІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Перші весняні квіти III варіант Як стверджує народ: “Весна – днем красна. Весна всім красна”. З цим важко не погодитись. Але, мабуть особливу увагу навесні привертають весняні квіти. Коли добре пригріває вже весняне сонечко, підсихає в лісі земля, все навколо оживає: дерева, трава, комахи. А які чудові перші весняні пуп’янки, що бубнявіють на галузках і […]...
20. ЩАСЛИВІ КВІТИ Й БЛАГОВІСНІ ТРАВИ… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 162) Щасливі квіти й благовісні трави, Прим’‎яті донною на самоті; Пісок, що береже сліди святі Чудових ніжок під листком купави; Гаї прозорі, віти, наче пави, Фіалки у любовній блідноті, Ліси вільготні, тихі та густі, Куди не входить сонце величаве; О краю мій, о ріки голубі, Ви омиваєте Лаури очі, Їх блиск перебираючи собі. Прекрасні […]...
21. “Квіти зла” – ЗБІРКА “КВІТИ ЗЛА” – ШАРЛЬ БОДЛЕР (1821-1867) Цикл “Квіти зла” повертає нас до реального життя, у якому панує злий дух: “Зі мною Демон скрізь, куди б я не ступив…” Знову поруч нещасні жінки: О діви, демони, стражденниці, потвори, Незгодні з дійсністю, довершені уми, В самім безмежжі ви шукаєте опори, То люттю сповнені, то тихими слізьми, – Наздоганяє вас мій дух по ваших […]...
22. ТРАПЛЯЄТЬСЯ, ЩО Й КВІТИ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ (квіти) – УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ Айстра – сум, туга за чимось, сльози. Барвінок – вічна молодість, кохання та шлюб. Верба – щирість, відверта розмова, певний новий етап у стосунках; смуток і жаль. Вереск – самотність, біль у серці, нездійсненні мрії, згаслі Бажання. Волошка – простота, ніжність, доступність, щирість; є символом святості, чистоти та приязності. Гвоздика – мужність, стійкість, палкі думки, […]...
23. Весна, весна… Надворі май – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Весна, весна… Надворі май; А в нас лежать сніги; Панує стужа навкруги… Весна, весна… а в нас – гай-гай! Дріма похмуро чорний гай Та додає нудьги. Весна, весна… Надворі май; А в серці жаль та сум; Справляє небо якийсь глум… Весна, весна, а в нас – гай-гай! Хоча б малесенький розмай Для нерозважних дум! Весна, […]...
24. БЕРЕЗЕНЬ – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Звелися ріки і лугами Блакитно простягають путь, А в небі хмари лебедями Із ополонок воду п’ють. Гаї спинились над водою І тихо входять в клекіт рік, І хмелем бродить під корою В березах чистий, свіжий сік. Налита сонцем і вітрами, Хлюпоче веслами весна, І піднімає буйні трави Земля хмільна і запашна. Б ці дні бажаєш […]...
25. ВЕСНЯНІ КВІТИ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Весна чарівниця, Неначе цариця, Наказ свій послала, Щоб краса вставала. І проліски, і травка, Й зелена муравка, І кульбаба рясна, Й фіалочка ясна – Всі квіти весняні, Веселі, кохані, З-під листя виходять, Голівки підводять Од сну зимового До сонця ясного! Ті квіти дрібненькі, Мов дітки маленькі, Розбіглись у гаю, Я їх позбираю В пучечок докупки […]...
26. Легенди нашої землі – “СЛОВО НАЧЕ ПТАХ, НАРОДЖУЄТЬСЯ З КРИЛАМИ”: УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Легенда – це переказ про події давно минулих часів та про героїв цих подій. В легендах чимало перебільшень, фантастичних перетворень і вигадок, але здебільшого легенди спираються на реальні історичні факти. Брат і сестра На нашу рідну землю було нашестя турків та яничар*. Знущались вони з беззахисного люду. Забирали вони молодих гарних дівчат та й гнали […]...
27. Факти про квіти Квіти є прекрасним витвором природи. Людина вивів безліч видів квітів різного розміру, з різним запахом і різного забарвлення. Пропоную підбірку цікавих фактів про квіти. Найбільша квітка на Землі – це Раффлезія Арнольда, яка росте в Індонезії, на острові Суматра. Діаметр квітки досягає 1 метра, а вага – 11 кілограмів. Найвитриваліші насіння – у люпину арктичного. […]...
28. МАК ЦВІТЕ – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ МАК ЦВІТЕ (ЛЕГЕНДА) Степами турки і татари На конях мчать, мов чорні хмари, І згаром дихає земля – Навкруг пожари, як петля, Й петлю розкручує ординець: Він одшукав живий гостинець – Дівча біжить босоніж в бір. Її він схопить у ясир, В прокислу зашморгне сирицю Й продасть у Кафі з торговиці. І сльози дівчини, й […]...
29. Твір на тему “Польові квіти” Тепла пора. На полях і на лугах килимом стеляться квіти, великі і малі. Сліпуче-білі і яскраво-сині, помаранчеві і червоні, жовтенькі і блакитні, як небо. Більшість з них невеликі. Один квіточку в густій траві ми б і не помітили. Але їх просто тисячі! Ніжно-блакитні незабудки радують око. Гойдаються на найтонших стеблинках ніжні дзвіночки, білі та блакитні. […]...
30. Міфи давніх слов’ян – “СЛОВО НАЧЕ ПТАХ, НАРОДЖУЄТЬСЯ З КРИЛАМИ”: УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Міф – це вигадана оповідь про створення світу, про богів і могутніх героїв. У міфи вірили цілі покоління людей, які жили колись у певній місцевості або країні. Так, відомі давньогрецькі, давньоєгипетські та чимало інших міфів. Наші предки вірили в те, що природа жива і сповнена чудес. Давні слов’яни були впевнені в тому, що всім на […]...
31. Шкільний твір на тему – Квіти – очі природи Помешкання добрих і щиросердних людей завжди видно здалеку. Там буяють зеленим листям і яскравим квітом рослини. Вони можуть радувати наш зір у невеликому палісаднику, в прилаштованому на балконі ящику чи просто на підвіконні. Малесенькі незабудки і витончені троянди однаково привабливі. Щедро нам дарують свій аромат біленькі скромні квіти жасмину і розкішні півонії. Кожна квітка – […]...
32. Твір “Квіти – невимовна краса навколо нас” Матінка-природа подарувала нам квіти невипадково. Вони допомагають радіти життю, показують всю надзвичайну красу, вчать тому, що життя тендітна, і треба цінувати кожну мить. Незалежно від погоди і пори року букетик ніжних, легких, беззахисних квітів створить гарний настрій, без слів передасть щирі почуття. Здається, що природа дивиться на нас своїми прекрасними квітковими очима. Яскраві братки, бірюзові […]...
33. “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил…” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов […]...
34. Готуємось до конкурсу читців – “СЛОВО НАЧЕ ПТАХ, НАРОДЖУЄТЬСЯ З КРИЛАМИ”: УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Увага! Увага! Оголошується Конкурс читців! Під час підготовки: 1. Визначте тему конкурсу. Наприклад, усі вірші можуть бути присвячені осені або дружбі. Обговоріть це у класі! 2. Назву конкурсу красиво напишіть на аркуші ватману, а ще прикрасьте кабінет. Хто це буде робити? Потрібна команда (3-4 учні). 3. Кожний із вас має обрати вірш і вивчити його […]...
35. Кіпренський Орест Знаменитий російський живописець Орест Адамович Кіпренський був побічним сином бригадира О. С. Дьяконова. Він народився в 1785 р в Ораниенбаумском повіті, виховувався в родині дворового людини Дьяконова – Адама Карловича Швальбе, хрещений був в Копор’є, отчого отримав прізвисько Копорского, яке пізніше було змінено в прізвище Кіпренський. Коли в п’ятирічному Кіпренського були помічені художні здібності, Дьяконов […]...
36. Світ молодіє від краси під небом України – “СЛОВО НАЧЕ ПТАХ, НАРОДЖУЄТЬСЯ З КРИЛАМИ”: УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Підручник Літературне читання 4 клас – Коченгіна М. В. – Ранок 2015 Читаю, слухаю, уявляю, милуюся Хто бував на Україні? Хто зна Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною, весною там дуже гарно, […]...
37. Паризькі картини – ЗБІРКА “КВІТИ ЗЛА” – ШАРЛЬ БОДЛЕР (1821-1867) Хоча самозосередження – улюблений стан бодлерівського героя, він не байдужий до картин, які оточують його в повсякденному житті. Бодлер – поет міста. Настрої циклу “Паризькі картини” неначе подібні до “настроїв” доби: світанок – сподівання на краще, вечір, сутінки – утрата цих сподівань: 4 Прокинувшись, з чуттям нудоти Я вздрів житло своє страшне, І в душу […]...
38. Шандор Петефі “Знову осінь завітала”, “Останні квіти”; Жак Превер “Зимова пісенька”; Ованес Туманян “Березень”, “Весняне запрошення” – ПОЕТИЧНА МОЗАЇКА – 4 КЛАС Мета: розказати учням про особливості пейзажної лірики; вчити правильно, виразно читати поетичні твори, зв’язано висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчу уяву, виховувати спостережливість, любов до природи. Обладнання: мапа світу; портрети Шандора Петефі, Жака Превера, Ованеса Туманяна; підручник; робочий зошит. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань учнів 1. Бесіда про […]...
39. Орест, Пілад і Електра У вбитого дружиною, Клітемнестрою, царя Агамемнона була дочка Електра. Вона була присутня при загибелі батька, але, боячись жорстокої матері, не могла навіть з честю поховати батька і тільки приходила таємно сумувати на його самотню занедбану могилу. Побоюючись, що її малолітнього брата Ореста може спіткати батьківська доля, Електра таємно відіслала його в Фокиду до його дядька, […]...
40. ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ! – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Ой іде, іде весна – Наче райдуга ясна! Сяє сонечко вродливе, Усміхається блакить, Зеленіють щастям ниви, Далеч піснею дзвенить. А татусь поїхав нині До лісничого у ліс – На розспіваній машині Двісті саджанців привіз! Гей, дівчата, гей, хлоп’ята! А беріть скоріш лопати: Бо ж людині кожній треба Посадити деревце – Хай росте під синє небо, […]...