СЛОВА – Михайло Орест

Буває день, коли вони приходять

Легкі, доброзичливі і відкриті;

Їх теплий трепет чуєш ти, щасливий,

І бачиш радісну готовість їх

Багатства не таїти, а віддати

Все на послуги задумам твоїм.

Але буває день, коли вони

На заклики твої нетерпеливі

Приходять – неохочі, непокірні,

З погаслим зором, замкнені, скупі;

Неначе раб євангельської притчі,

Вони похмуро віддають талант

І, заплативши вимушену дань,

У невдоволенні глухім спішать

Знов одійти в житло своє таємне.

І ще буває: при зусиллі творчім,

Що прагне форм набути, не слова,

А тільки слів видіння блискавичні

Проносяться в свідомості твоїй.

Видіння слів, що ще не народились

І, може, не народяться ніколи, –

Не закріпити їх і не згадати,

Прийшли з незнаного, пішли в незнане.

Але яке тепло вони лишають

По благосних одвідинах своїх,

Як світло у душі стає по них!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

СЛОВА – Михайло Орест