Теонім
Теонім (грецьк. theos – Бог і опута – ім’я) – назва богів. До Т. досить часто звертається художня література, передовсім поезія. Традиційним джерелом Т. є антична міфологія, зокрема бог мистецтв Аполлон разом з музами, богиня краси та кохання Афродіта та ін.: “І він спитав: – Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук моїх? – / Вона ж йому: – Світи щодня лампаду / Кіпріді добрій” (М. Рильський); “Ми сіємо пашню на неродюче лоно. / Часами служимо владиці Аполлону, /1 тліє ладан наш на вбогім олтарі” (М. Зеров). Досить часто українські поети зверталися і до вітчизняних Т., які стали базовими для історіософічної лірики представників “празької школи”: “Знаю – медом сонця, ой Ладо, / В твоїм древнім тілі – весна. / О моя Степова Елладо, / Ти й тепер антично-ясна” (Є. Маланюк); “Вітри розгорнули крила /1 крикнули чорним Дивом” (О. Стефанович); “Десь біля голосила Карна, / тужила Жля” (Оксана Лятуринська).
Related posts:
- Поети “Празької школи” – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Поети “Празької школи ” – це наші співвітчизники, які або були безпосередніми учасниками боротьби за УНР, або дітьми її діячів. Ці поети несли з собою ідею української державності, тому їх творчість перегукується з творчістю представників стрілецької поезії в Галичині (стрілецька поезія була спрямована на масове сприйняття і творила своєрідну стрілецьку пісенну творчість). Поети-емігранти друкували свої […]...
- БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН – 7 КЛАС Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
- Аристократизм духу “Аристократизм духу” – термін, вживаний українським письменством на початку XX ст. задля розкриття вищих (елітарних) якостей людської душі, позначеної бездоганними чеснотами та тонким естетичним чуттям. Такими рисами характеризуються персонажі творів О. Кобилянської (“Некультурна”, “Вальс меланхолійний” тощо), Лесі Українки (Мавка у “Лісовій пісні”, Річард Айрон в “У пущі”, Долорес у “Камінному господарі” та ін.), А. Тесленка […]...
- Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму та Просвітництва, здійснити оновлення англійської лірики. Для їхньої поезії характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, Ідеалізація середньовічної минувшини. Відгомін творчих пошуків “0. ш.” […]...
- Знаю – медом сонця, ой Ладо – ЄВГЕН МАЛАНЮК Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично ясна. А між нами простір – гураганом. Хоч вдихнуть, хоч узріть тебе де б… Половецьким хижацьким ханом Полонив тебе синій степ. Десь там квітнеш вишневим цвітом, Десь зітхаєш в веснянім часу, А мені ти – […]...
- БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – с співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
- Димінутив Димінутив (грецьк. di – двічі, лат. minutio – зменшення) – здрібнілі, зменшені форми певних слів. Вони досить поширені у фольклорі, відбивають ліричні риси української ментальності: “Іди, іди, дощику, / Зварим тобі борщику…”, “Копав-копав криниченьку / Неділеньку-дві. / Любив-любив дівчиноньку / Людям – не собі” та ін. Д. має у своїй основі, як і аугментатив, не […]...
- Архаїзми Архаїзми (грецьк. archaios – давній) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, що вживаються в художній літературі як прийоми з різними стилістичними функціями: для якомога точнішого відтворення колориту зображуваної історичної доби, для підкреслення особливостей мови персонажів минувшини, з урочистою чи іронічною метою, для витворення семантичного синкретизму. До А. відносять історизми (частина слів, витіснена з […]...
- КАЛИНОВА БАЛАДА – ІВАН ДРАЧ Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й на що мої клекоти дикі спроможні. Не знаю. Не відаю. І колінкую Перед відомим (відомим для кого?). Своєму коневі кую свою збрую І в губи цілую зорю на дорогу. Крапчасті напасті, роковані роки, Чоласті незвідані вади […]...
- Акмеїзм Акмеїзм (грецьк. акті – вищий ступінь чи якість чого-небудь) – стильова течія в російській поезії, що виникла на початку XX ст. як один із шляхів авангардизму. Група митців на чолі з М. Гумільовим (Анна Ахматова, М. Кузмін, О. Мандельштам, М. Зенкевич, В. Нарбут) утворила “Цех поетів”, виступаючи на сторінках часопису “Аполлон”. Естетичними засадами акмеїстів були […]...
- Гіпердактилічна рима Гіпердактилічна рима – співзвуччя слів, у яких наголошуєте м четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю. Маю; властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, – М. Рильський ( вікно” із циклу “Вікна говорять”), М. Рудницький, М. Ба тощо. Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, – “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, […]...
- КОЛЯД, КОЛЯД, КОЛЯДНИЦЯ – КОЛЯДКИ – Українська література – Література для дітей Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така, Дайте, дядьку, п’ятака. Одчиняйте скриньку Та давайте сливку. Одчиняйте сундучок Та давайте п’ятачок * * * Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така, Дайте, тітко, пирога. Як не дасте пирога, Візьму бика за рога, Поведу на торжок, Куплю […]...
- Літературне хуторянство Літературне хуторянство – примітивне, провінційне розуміння завдань та специфіки літератури, відсторонення її від магістральних ліній світового письменства, втілення хворобливої меншовартості українства. Для нього властиве зловживання літературними штампами, версифікаторство, епігонство, протистояння оновлювальним віянням у мистецтві. Небезпідставно Леся Українка назвала такі безпереспективні тенденції “дикою бурсаччиною”. Л. х. заперечували власною творчою практикою представники “Молодої музи” та “Української хати”, […]...
- Пісня над піснями “Пісня над піснями” – зібрання різночасної пісенної лірики давніх євреїв І тис. до н. е., що складає 17-ту книгу “Біблії”, приписуване Соломону. “П. н. п.” – гімн пристрасній духотворчій любові, насичений яскравими тропами та розмаїтими стилістичними фігурами, близький до фольклорних весільних пісень. Ця пам’ятка вплинула на розвиток світової лірики – на поетів “солодкого нового стилю”, […]...
- Неореалізм Неореалізм – стильова течія в українській літературі, яка виявила себе у 20-ті XX ст., зокрема у творчості Г. Косинки, В. Підмогильного, Є. Плужника, Б. Антоненка-Давидовича, у 60-70-ті – у Гр. Тютюнника та ін – Поставши на грунті класичного реалізму, але не сприйнявши лінійно міметичного принципу “зображення життя у формах життя”, неореалісти визначали свій концептуальний принцип […]...
- Наталя Лівицька – Холодна (1902 року – 26 березня 2005 року) Наталя Лівицька – Холодна Наталя Лівицька – Холодна (нар. 1902 р.) – поет, перекладач. Народилася біля Золотоноші на Полтавщині. Після національно-визвольних змагань 1917-1922 рр. опиняється в еміграції, зокрема, в Чехословаччині, Середню освіту здобула в Подєбрадах – закінчила матеріальні курси 1923 р. Цього ж року вступає в празький Кардовий […]...
- Рефрен, Приспів Рефрен (фр. refrain), або Приспів – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах. Подеколи набуває жанрових ознак, як-от в “Елегії з рефреном” В. Підпалого: […] А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Трава забуяє вгору; А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Научать літати листя; А втім, мені […]...
- Дифірамб Дифірамб (грецьк. dithyrambos – урочиста хорова пісня на честь богів, передовсім Вакха) – один із різновидів давньогрецької лірики, близький до оди чи гімну. Виконувався спочатку на святі збирання винограду, властивий поезії Піндара (VI-V ст. до н. е.). У новоєвропейській літературі – вірш, позначений надмірним звеличенням певної особи або події. Досить часто цей термін вживається в […]...
- Байронізм Байронізм – ідейно-естетична концепція, яка постала у європейському романтизмі XIX ст., пов’язана з творчістю англійського поета Дж. Байрона, притаманна В. Гюго, А. де Він’ї, А. Міцкевичу, М. Лермонтову. Основні риси Б. – тираноборство, волелюбність, бунтарство, демонізм, абсолютизоване заперечення І недосконалої дійсності. В Україні Б. позначився на “Історії Русів”, на творчості Є. Гребінки, М. Петренка, Л. […]...
- Детектив Детектив (англ. detective – агент розшуку, з лат. detectio – розкриття) – різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, в яких розкривається певна таємниця, пов’язана із злочином. Серед представників цього жанру – Е. По, В. Коллінз, А. Конан-Дойль, Агата Крісті та ін. Улюбленцями багатьох читачів стали Нат Пінкертон, Нік Картер, особливо Шерлок Холмс, чиї розслідування досить […]...
- Гейдельберзькі романтики Гейдельберзькі романтики – група німецьких письменників першої половини XIX ст. (А. Арнім, К. Брентано, брати Я. і В. Грімм та ін.), які захоплювалися збиранням, систематизацією, вивченням та публікацією фольклору, видали кількатомний збірник народних пісень: “Чарівний ріг хлопчика” (1805-06), “Дитячі і родинні казки” (1812) тощо. З 1909 А. Арнім та К. Брентано переїхали до Берліна, але […]...
- Дорійська і еолійська лірика Лірична поезія давніх греків поділялася на Еолійський і дорійської. Батьківщиною еолійської музики були – Лесбос і еолійські колонії Малої Азії; батьківщиною дорійсюкої – держави дорійського племені в Пелопоннесі і в Сицилії; різниця між цими двома напрямками або школами лірики полягала не тільки в розходженні діалектів: вони були різні і за змістом і за формами і […]...
- Пам’ятаю, вишні доспівали – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Пам’ятаю, вишні доспівали, Наливались сонцем у саду. На прощання ти мені сказала: “Де б не був, а я тебе знайду…” І у тьмі, од муки, од утоми, Де розстріли і любов до дна, Часто бачив профіль твій знайомий Я на фоні жовтого вікна. Тільки сниться огненне минуле… І не знаю, чому я живий… Чому злився […]...
- Шістдесятники Шістдесятники – творче молоде покоління 60-х XX ст., сформоване в період тимчасового “потепління” радянського режиму, осудження сталінізму та часткової реабілітації деяких представників “розстріляного відродження”. Виникнувши спочатку у вигляді культурницького руху (Клуб творчої молоді в Києві, 1959; “Пролісок” у Львові, 1961 тощо), це явище невдовзі перетворилося на опозицію владним структурам, набуло загальнонаціонального значення. Найповніше, найяскравіше воно […]...
- Кава з медом Любителі солодкої кави традиційно підсолоджують його цукром. Ті ж, хто прагне скоротити кількість калорій, переходять на штучні цукрозамінники. Насправді мед може стати ідеальним варіантом в якості здорового натурального підсолоджувача. Навряд чи синтетичні цукрозамінники, наприклад, сукралоза, додадуть здоров’я. Вчені створили сукралозу, розробляючи нову формулу пестицидів. Кава з медом, можна назвати напоєм довголіття. Сам по собі натуральний […]...
- ІВАН ДРАЧ. БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936 р., Теліжинці, Київська обл.) – поет, представник “шістдесятництва”, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. √ “Балада про соняшник” (1962 р., збірка “Соняшник”, верлібр) – приклад філософської лірики, за жанром може розглядатися і як балада, і як притча з елементами балади (олюднюються образи соняшника і сонця). √ Темою […]...
- Тематичне оцінювання за творами М. Хвильового, Остапа Вишні, Пражан, Є. Маланюка Мета. перевірити, як учні засвоїли програмовий матеріал, зрозуміли основні проблеми, порушені у творах М. Хвильового, Остапа Вишні, “Пражан”, Є. Маланюка. Тип уроку. урок перевірки і обліку набутих знань. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Повідомлення теми і мети уроку. III. Проведення оцінювання. Учням пропонуються контрольні запитання, кожне з яких оцінюється 3-ома балами. Враховуються правильність, обгрунтованість, […]...
- Життя і творчість Олекси Стефановича Олекса Степанович Степанович Олекса народився 5 жовтня 1899 р. в селі Милитині Острозького повіту на Рівненщині в родині священика. У 1919р. закінчив Житомирську семінарію. В 1922р. емігрував, навчався на філософському факультеті Карловського університету в Празі, а згодом відвідував літературно – мистецькі курси Українського вільного університету. У 1944р. жив Міттенвальді (Німеччина), з 1949р – у м. […]...
- Прокопович Феофан – Зі скарбниці критичної думки Зі скарбниці критичної думки “У 1705 р. в стінах Києво-Могилянської академії силами студентів було поставлено драму Ф. Прокоповича “Владимир”, якій судилося стати видатним явищем в історії давньої української драматургії. Тема твору – запровадження християнства на Русі, показ боротьби проти християнства представників язичництва. Разом з тим автор прагнув показати Володимира, велич якого насамперед вимірювалась тим, що […]...
- ПОЗА ЛУГОМ ЗЕЛЕНЕНЬКИМ – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ Поза лугом зелененьким (1) Брала вдова льон дрібненький. Брала вона, вибирала, Тонкий голос подавала: Ой там Василь сіно косить, Тонкий голос вітер носить. Кинув косу додолоньку, А сам пішов додомоньку. А сам пішов додомоньку Та й сів собі на лавоньку. Та й сів собі на лавоньку Схилив свою головоньку. Вийшла мати із кімнати, Стала Василя […]...
- Лірика Костянтина Бальмонта Ліриці талановитого і прославився поета Бальмонта притаманна гострота відчуттів і пошук вражаючої миті, який хотілося б наділити в слова і залишити в людській пам’яті назавжди. У більшості випадків тема і передача його лірики не залежить від самого предмета зображення поезії. Костянтин Бальмонт відноситься до поетів-символістів, які широко використовували у своїй творчості імпресіоністські прийоми, передаючи тонкі […]...
- Вульгаризм Вульгаризм (лат. vulgaris – брутальний, простий) – у стилістиці художнього мовлення – не прийняте національною літературною мовою, неправильне, грубо побутове або іномовне слово чи вираз. Часто вживається письменниками задля надання творові особливого побутового колориту чи характеристики низького культурного рівня зображених у ньому персонажів (“Енеїда” І. Котляревського, “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Між двох сил” В. Винниченка, […]...
- КАНЦОНА Канцона (італ. canzone – пісня) – жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання. Канцона складається із 5-7 строф і так званої Коди (заключної напівстрофи), в якій часто містилося звернення до того, кому адресована канцона. Як жанр канцона з’явилася в середньовічній ліриці трубадурів. Формою канцони послуговувалися Данте і Дж. Боккаччо. Свого розквіту вона досягає у […]...
- ПІСНЯ ТРАМПА – Михайло Васильович (Михайль) Семенко Моїй дочці Я знаю-як виростеш-будеш питати – Хто таки справді був твій маленький батько – І може ти и тоді мене не будеш знати – І може не дійде до тебе про мене згадка. І може ти мене любить не будеш – Може й тобі я буду незрозумілий і чужий – Може й тоді коло […]...
- “Вінні-Пух і всі-всі-всі” – дуже коротко Автор: Алан Мілн Рік написання: 1926 Жанр твору: казкова повість Головні герої: Крістофер Робін – хлопчик, Вінні-Пух – ведмежа, П’ятачок – порося. Короткий зміст повісті “Вінні-Пух і всі-всі-всі” для читацького щоденника знайомить з пригодами ведмедика та інших звірів в лісі. Сюжет Крістофер Робін дружить з плюшевим ведмежам Вінні-Пухом. У лісі відбуваються різні історії. Одного чудового […]...
- СОНЯЧНИЙ ЕТЮД – ІВАН ДРАЧ СОНЯЧНИЙ ЕТЮД Де котиться між голубих лугів Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця – оранжеві, тугі, З тривожними музичними очима. Ось сонце віри – чисте і просте, Ось сонце міри – з віжками на храпах, Ось сонце смутку, звідки проросте Жорстока мудрість в золотих накрапах. І переливно блискотять сонця Протуберанцями сторч головою. Беріть […]...
- Ваганти Ваганти (лат. vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, школярі, студенти Західної Європи ХІІ-ХШ ст. – автори вільнодумної, почасти баламутної, життєлюбної, далекої від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви, подеколи гостро сатиричної лірики. Тісно пов’язані з традиціями вченої латинської поезії каролінзького Відродження, вони сміливіше стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та католицькі ритуали (“Євангеліє […]...
- Порівняння й метафора: що у них спільного? Порівняння – один із видів тропів, який пояснює особливості явища, предмета, людини через зіставлення їх з іншими на основі схожості: Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. В. Симоненко Порівняння складається з двох елементів: те, що порівнюється (у нашому прикладі – хмари), і те, з чим порівнюється (копиці сіна, які нагадують хмари […]...
- Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
- Твір “Мої найкращі шкільні подруги” У мене багато друзів, але найкраща подруга – Іра. У неї блакитні очі, кругле обличчя, світле волосся та відкрита посмішка. Вона маленька і худенька. Я знаю її давно, з перших шкільних років. Але ми стали справжніми друзями чотири роки тому. У нас багато спільного: захоплення англійською та психологією, спортом і танцями. Ми багато в чому […]...