Гіпердактилічна рима

Related posts:

1. Парокситонна рима Парокситонна рима (грецьк. paroxytonos – слово з наголосом на передостанньому складі) – суголосся слів у вірші, в яких наголос падає на передостанній склад. Термін увів І – Качуровський на противагу поняттю “жіноча рима”, оскільки воно не відповідає специфіці української мови (так, безпідставно слова чоловічого роду відносилися до категорії “жіночих рим”: півень – дивень тощо). В […]...
2. Окситонна рима Окситонна рима, (грецьк. oxytonos – слово з наголосом на останньому складі) – співзвуччя слів у вірші, в яких наголос падає на останній склад. Термін увів І. Качуровський, посилаючись на органічну властивість української мови замість вживаної у віршознавстві “чоловічої рими” (оскільки нерідко слова жіночого роду – вода, біда, орда і т. п. або середнього – чоло, […]...
3. Багата рима Багата рима – рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій: Козацький вітер вишмагає душу, І я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу Хронічну українську доброту?! (Ліна Костенко). Багатство рими, що засвідчує її музичну якість, фіксується не лише наявністю виразно наголошених складів та опорних приголосних, […]...
4. Дактилічна рима Дактилічна рима – співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю, нагадуючи за побудовою стопу дактиля. І. Качуровський називає Д. р. пропарокситонною), вважаючи її генетично позаукраїнською, хоча вітчизняні фольклорні джерела (фрагменти дум) спростовують такі припущення (“Плач невольників”: “Там багато війська понаджено: По два, по три укупу посковано, / По два […]...
5. “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова” була написана в 1838 році і вперше опублікована анонімно, тому що Лермонтов перебував на засланні. Це історична поема, присвячена моральної та філософської проблематики. Опис сучасності в поемі відсутня, однак можна помітити, що насправді Лермонтов мав на увазі своїх сучасників, міркував про несвободу особистості, про […]...
6. Внутрішня рима Внутрішня рима – одна з визначальних форм римування, засіб розкриття можливостей версифікаційної фоніки. Має велику традицію як у світовій поезії (“Євангеліє” Отфріда, досвід романтиків тощо), так і в українській. В. р. досить широко застосована у ліриці Т. Шевченка, де засвідчує всі можливі варіанти та комбінації: римування суміжних слів, піввіршів непарного вірша з піввіршем парного, горизонтальна […]...
7. ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення , що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської – повтор, поворот) має кілька значень, одне з них наступне: вірш – це ритмічно організована мова з метою посилення її […]...
8. Рима Рима (грецьк. rhythmos – мірність, сумірність, узгодженість) – суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка. Р. як звукове, а не графічне явище, охоплює ритмічний акцент і наступні за ним звуки (іржава – держава), навіть групи слів (складна P.: характерника – химерний кат), […]...
9. Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
10. Бідна рима Бідна рима – рима, в якій (на противагу багатій римі) майже відсутнє суголосся (“Глибоке небо сине-сине. / В тонкім мереживі гілля. / Хмарки неначе ластовиння / Чи перламутрова луска” – С. Бен), що, до речі, відрізняє її від неточної рими чи асонансу. Б. р. дуже часто обмежена лише однією граматичною категорією (зеленіють – даленіють), флексіями […]...
11. Усічена рима Усічена рима – римування, при якому словам у кінці віршового рядка наче бракує певного звука: Я страх відкинув геть, байдужий став до болів. У грудях миготять зірниці потайні. Колись я в світі жив. Тепер, позбувшись волі, Я цілим світом став… І світ живе в мені (М. Руденко). У слові “волі”, що римується зі словом “болів”, […]...
12. Рима. Способи римування Рима – це співзвуччя закінчень віршованих рядків. Погречески слово “ріфмос” означає “стрункість”, “співмірність”. Ми звикли до того, що у вірші, у пісні дуже часто однаково звучать закінчення останніх слів в певних рядках, розташованих поруч або через рядок. Знайдіть римуються рядки в пролозі до “Руслану і Людмилі”. Зверніть увагу, що римуються рядки розташовуються у вірші по-різному. […]...
13. География Древнего Рима Создатели и носители римской культуры издавна заселяли Апеннинский полуостров, омываемый с запада Тирренским, а с востока – Адриатическим морем. Западная часть центральной Италии известна благодаря трем равнинам: – Этрусского, где находится Флоренция; – Латинской с центром в городе Рим – Кампанского с городами Капуа и Неаполем. Восточная и южная части Италии имеют преимущественно гористую местность, […]...
14. Рима – дійовий центр сім’ї Мазайлів П’єсу Миколи Куліша “Мина Мазайло” після першої ж постановки оцінили і глядачі, і критики. її було рекомендовано до показу в усіх театрах України, адже образи і характери героїв трактувалися як живі й оригінальні типи і активно проектувалися на тогочасну українську дійсність. У п’єсі небагато дійових осіб, події розгортаються між Миною і Мокієм, і герої по-різному […]...
15. Нерон – “найгірший імператор” Рима Найбільш жорстоким, найгіршим з імператорів I століття був Нерон (54-68 рр.). У перші роки свого правління юний імператор не займався державними справами. За нього країною правила мати, правнучка Августа. Нерона більше цікавили поезія, театр і музика. У нього дійсно були деякі здібності до цих мистецтвам, хоча сам він вважав себе неперевершеним поетом, артистом, співаком і […]...
16. Траян – “найкращий імператор” Рима Римська імперія досягла найвищої могутності у II столітті, коли імператором був Траян (98-117 рр.). Час його правління римляни назвали золотим століттям. Сенат нагородив Траяна званням “найкращого імператора”. Надаючи сенату зовнішні знаки поваги, Траян, подібно Августу, сенаторів призначав сам. Надалі в сенаті з’явився звичай при врученні повноважень новому імператору бажати йому бути “щасливіше Августа і краще […]...
17. Жизненные ценности культуры Древней Греции и Рима Как климатические, так и географические условия, особенности национального характера древних греков и римлян нашли свое выражение в мифологии, которая, в свою очередь, формировала систему приоритетов, то есть ценностей культуры, и проявляла себя в форме социальных норм, стандартов, идеалов, определяла соответствующий стиль жизни и мышления античного человека. Среди специалистов-антиковедов и сейчас идет дискуссия как относительно взносов, […]...
18. ПРОЗОВА – ВІРШОВАНА МОВА – РИМА – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Художні твори можуть бути прозові (написані прозою) та віршовані (написані віршами, віршованою мовою). Наприклад: Прозова мова Хлопчик і дівчинка, жартуючи, Погнали ягнята до води. Коли Хлопчик поглянув на ягнята, то Зрозумів, що вони були чужими. Коли він обернувся на хати, то так Само зрозумів, що в нього не було своєї хати. Віршована мова І ми, […]...
19. Олена Дмитрівна в поемі “Пісня про царя Івана Васильовича і купця Калашникова” Олена Дмитрівна Калашникова – одна з головних героїнь поеми. Це молода дівчина надзвичайної краси. Вона живе разом з чоловіком і дітьми. У самій же у неї немає вже предків, лежать вони в землі сирій, старший брат її пропав остаточно, а молодший ще зовсім дитина, яка нічого не розуміє. Єдиний авторитет для неї в житті – […]...
20. Пісня над піснями “Пісня над піснями” – зібрання різночасної пісенної лірики давніх євреїв І тис. до н. е., що складає 17-ту книгу “Біблії”, приписуване Соломону. “П. н. п.” – гімн пристрасній духотворчій любові, насичений яскравими тропами та розмаїтими стилістичними фігурами, близький до фольклорних весільних пісень. Ця пам’ятка вплинула на розвиток світової лірики – на поетів “солодкого нового стилю”, […]...
21. Поема Вергілія “Енеїда” як літературна обробка легенди про троянця Енея – засновника Рима – ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ – І семестр Мета: повідомити про життя та творчість Вергілія, “золоту добу” Октавіана Августа; з’ясувати походження слова меценат; ознайомити з історією створення поеми “Енеїда”; продовжити роботу над виразним читанням; розвивати уважність, уміння виступати із повідомленням; виховувати інтерес до римської літератури. Обладнання: портрети Вергілія, тексти заспіву поеми “Енеїда”. Обираючи богів, ми обираємо свою долю. Вергілій ХІД УРОКУ I. Актуалізація […]...
22. Анімізм Анімізм (лат. апіта, animus – душа, дух) – світосприйняття, базоване на переконанні в існування душ та духів як першооснови всього сущого, на уявленні про природу як живу істоту, Воно закладало основи первісного міфологічного світогляду, збережені донині у глибинах етногенетичної пам’яті, у колективному несвідомому (архетипах). А. притаманний також і монотеїстичним віросповідуванням (християнству, ісламу, іудаїзму та ін.), […]...
23. ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВІРШ ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ У Вірші-посланні (належить до громадянської лірики, написаний чотиристопним хореем) відтворюються спогади поета про старожитню Україну, запорожців, славу рідного краю, яка була колись. √ Ідея – пробудження національної свідомості, висловлення прохання до Г. Квітки-Основ’яненка звертатися у своїх творах до минулого Батьківщини, Запорізької Січі. √ Композиція: – експозиція: про знищення Запорізької Січі; – зав’язка: розмірковування над […]...
24. КАНЦОНА Канцона (італ. canzone – пісня) – жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання. Канцона складається із 5-7 строф і так званої Коди (заключної напівстрофи), в якій часто містилося звернення до того, кому адресована канцона. Як жанр канцона з’явилася в середньовічній ліриці трубадурів. Формою канцони послуговувалися Данте і Дж. Боккаччо. Свого розквіту вона досягає у […]...
25. Твір “Чи можна виправдати помсту?” Помста – це шкідливі дії, вироблені з спонукання покарати за реальну або вдавану кривду, заподіяну раніше. Саме це визначення зустріне людина, яка шукає це страшне слово в словниках. Особисто для мене помста – це те, що пожирає людину зсередини, вводить його в оману, змушує пробудити всі негативні якості і почуття, які зберігаються в потайних шафках […]...
26. Трубадур Трубадур (фр. troubadour, від прованс, trobar – винаходити, віршувати) – середньовічний провансальський поет (ХП-ХШ ст.), який виконував свої твори (балади, альби, канцони, сирвенти, серенади, пасторели тощо) під акомпанемент скрипки чи будь-якого іншого інструмента; нова пісня супроводжувалася новою мелодією. Т. оспівував радощі земного життя, шляхетні пориви до прекрасного, лицарське служіння “дамі серця”, якою часто була заміжня […]...
27. Золотий вік російської літератури: російська класична література XIX століття Золотий вік російської літератури – це плеяда геніїв мистецтва слова, прозаїків і поетів, які завдяки своєму вишуканому та неперевершеному творчій майстерності, визначили подальший розвиток російської та зарубіжної культури. Тонке переплетення класицизму і соціального реалізму в літературі повністю відповідало загальнонаціональним ідеям того часу. Вперше в літературних творах почали підніматися гостросоціальні проблеми: конфронтація особистості людини і суспільства, […]...
28. Значення твору “Герой нашого часу” Велике значення роману “Герой нашого часу”, який зіграв велику роль у розвитку теми пошуку “героя часу”, розпочатої Пушкіним в “Євгенії Онєгіні”. Показавши всю суперечливість і складність такої людини, Лермонтов відкриває шлях в розробці цієї теми для письменників другої половини XIX століття. Звичайно, вони по-новому оцінюють тип “зайвої людини”, бачачи швидше його слабкості і недоліки, ніж […]...
29. Кохання у ліриці Лермонтова План I. Реальність крізь призму зречення. II. Відбиток гнітючої епохи на любовній ліриці Лермонтова. 1. Туга чутливого серця. 2. Страждання – звичний стан душі Лермонтова. 3. Ідеальний світ поета. 4. Вірність мрії. III. Глибина почуттів – понад усе. М. Ю. Лермонтов – найяскравіший представник російської романтичної літератури. У його творчості відбилася реальність – але крізь […]...
30. Золота доба давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н. е.). Енеїда (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’‎язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору. Образ Рима – АНТИЧНІСТЬ Мета: – Навчальна: розповісти учням про “золоту добу” Октавіана Августа, ознайомити з життям і творчістю Вергілія, з’ясувати походження слова “меценат”; ознайомити з історією створення поеми “Енеїда” та її сюжетом; уміти простежувати зв’язок твору з гомерівським епосом та міфологією; – Розвивальна: продовжити роботу над виразним читанням; розвитком уважності, умінням виступати з повідомленнями; – Виховна: поглиблювати інтерес […]...
31. Віршування або Версифікація Віршування, або Версифікація (лат. versus – вірш та facio – роблю) – 1) мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; 2) система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови. Система В. – це сукупність норм та принципів версифікаційної майстерності, розбудовується на […]...
32. Верлібр Верлібр (фр. vers libre – вільний вірш) – неримований нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). У художній літературі В. поширюється в добу середньовіччя (літургійна поезія), у творчості німецьких передромантиків, французьких символістів та ін. Особливого значення В. надавав В. Уїтмен, […]...
33. “Пророк” О. С Пушкіна і М. Ю. Лермонтова – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА XIX СТОЛІТТЯ Пушкінський “Пророк” написаний у 1826 році, після страти декабристів. Про декабристів багато сперечаються і багато чого говорять. Частіше негативне. Але навіть якщо вони обрали неправильний шлях, то все одно боролися, причому не за свої права (вони і так були з потомствених дворян), а за права цілком безправних людей. Спасибі, що […]...
34. Билиця, Бувальщина Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками та ін.). Це підтверджується і самою їхньою назвою: Не шкодить Такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, […]...
35. РОМАНОВА ОДАРКА РОМАНОВА ОДАРКА (16.03.1853, с. Сальне Ніжинського повіту на Чернігівщині – 14.02.1922, с. Китаєво на Київщині) – письменниця, автор ліричних віршів, оповідань, публіцистичних статей, творів для дітей. Писати вірші почала 1887 р., друкувалася в альманахах (“Акорди”, “Багаття”, “Українська муза” та ін.), періодичних виданнях (“Літературно-науковий вістник”, “Рідний край”, “Сяйво”, “Молода Україна”). 1896 р. в Києві вийшла перша […]...
36. Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
37. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – О. БЛОК, А. АХМАТОВА, Б. ПАСТЕРНАК – “СРІБНА ДОБА” РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – 11 клас До теми “”Срібна доба” російської поезії” 1. Визначте хронологічні межі існування російського символізму. 80-і – 90-і роки – старше покоління символістів (Д. Мережковський, 3. Гіппіус, Н. Мінський, К. Бальмонт, В. Брюсов, Ф. Сологуб); 1900-ті роки – межа століть (В. Іванов, А. Бєлий, О. Блок, С. Соловйов, Еллі). 2. Які філософські течії лягли в основу російського […]...
38. Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму та Просвітництва, здійснити оновлення англійської лірики. Для їхньої поезії характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, Ідеалізація середньовічної минувшини. Відгомін творчих пошуків “0. ш.” […]...
39. Поетизм Поетизм – слово або зворот особливого естетичного змісту, яке. витворює специфічне враження, породжує стан духовного. , піднесення. Це можуть бути назви різних міфічних істот (німфа, пан, див, мавка тощо), явищ природи (весна, гроза, “бабине літо” і т. п.), абстрактних понять, виповнених глибоким душевним переживанням (любов, ненависть, мрія і т. п.), настроїв, пов’язаних із романтичними поривами […]...
40. На півночі дикій стоїть одиноко – Герої вічності – герої часу: Михайло Лермонтов – Взаємодія романтизму і реалізму *** На півночі дикій стоїть одиноко На голій вершині сосна. І марить хитливо, і снігом сипучим, Мов ризою, вкрита вона. І І сниться їй все, що в пустелі жагучій, Де сонце встає золоте, Сумний і далекий, на скелі горючій Платан одинокий росте. Переклад В. Сосюри Запитання і завдання до прочитаного 1. Чи можна стверджувати, що […]...