Вульгаризм
Вульгаризм (лат. vulgaris – брутальний, простий) – у стилістиці художнього мовлення – не прийняте національною літературною мовою, неправильне, грубо побутове або іномовне слово чи вираз. Часто вживається письменниками задля надання творові особливого побутового колориту чи характеристики низького культурного рівня зображених у ньому персонажів (“Енеїда” І. Котляревського, “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Між двох сил” В. Винниченка, новели В. Стефаника, Марка Черемшини, усмішки Остапа Вишні тощо), подеколи притаманний певній літературній течії, як, приміром, “котляревщина” чи авангардизм. В. спостерігається найбільше в сатиричних та гумористичних жанрах, однак він застосовується і в ліричних творах:
[…] аж землячок,
Спасибі, признався
З циновими гудзиками:
“Де ты здесь узялся?”
“З України”, – “Та як же ти
Й говорить не вмієш
По здешнему?” – “Ба ні, – кажу, –
Говорить умію,
Та не хочу” (Т. Шевченко).
У сьогоденній українській літературі В. наявні в доробку неоавангардистів, зокрема представників “Бу-Ба-Бу”, “Нової літератури”, приміром, у поезіях В. Цибулька, спрямованих на властиву авангардистському стилю епатажну прозаїзацію лірики:
Заплетений ганебний соціум а в нім
Намішано красунь з старечими руками
Немовби ті гектарами сапали масиви зір і буряків
І рок-н-рольних мудаків
Особливого поширення В. набули і в сучасній постмодерністській прозі (“Рекреації”, “Московіада” Ю. Андруховича, “Польові дослідження з українського сексу” Оксани Забужко та ін.). Вживання В. у художньому творі має бути відповідно вмотивованим, відповідати чуттю естетичної міри як запоруки чистоти літературної мови.
Related posts:
- Пісня над піснями “Пісня над піснями” – зібрання різночасної пісенної лірики давніх євреїв І тис. до н. е., що складає 17-ту книгу “Біблії”, приписуване Соломону. “П. н. п.” – гімн пристрасній духотворчій любові, насичений яскравими тропами та розмаїтими стилістичними фігурами, близький до фольклорних весільних пісень. Ця пам’ятка вплинула на розвиток світової лірики – на поетів “солодкого нового стилю”, […]...
- Поетизм Поетизм – слово або зворот особливого естетичного змісту, яке. витворює специфічне враження, породжує стан духовного. , піднесення. Це можуть бути назви різних міфічних істот (німфа, пан, див, мавка тощо), явищ природи (весна, гроза, “бабине літо” і т. п.), абстрактних понять, виповнених глибоким душевним переживанням (любов, ненависть, мрія і т. п.), настроїв, пов’язаних із романтичними поривами […]...
- Трубадур Трубадур (фр. troubadour, від прованс, trobar – винаходити, віршувати) – середньовічний провансальський поет (ХП-ХШ ст.), який виконував свої твори (балади, альби, канцони, сирвенти, серенади, пасторели тощо) під акомпанемент скрипки чи будь-якого іншого інструмента; нова пісня супроводжувалася новою мелодією. Т. оспівував радощі земного життя, шляхетні пориви до прекрасного, лицарське служіння “дамі серця”, якою часто була заміжня […]...
- МОВНІ ЗАСОБИ Л. ГЛІБОВА Мовні засоби, якими користувався Л. Глібов, лексичні, фразеологічні та синтаксичні, працювали на створення єдиного стилю газети. Його мова емоційно забарвлена, експресивна. Творча індивідуальність автора, його світосприймання та світовідчуття, ставлення до явищ навколишньої дійсності й оцінка їх – усе це позначилося на доборі та організації мовних засобів. Авторові вдалося органічно поєднати мовні засоби публіцистики, що вимагала […]...
- Жанр твору “Євгеній Онєгін” Пушкіна “Євгеній Онєгін” написаний в досить своєрідній манері, тому з приводу визначення його жанру існують різні думки. Суперечність полягає в тому, що твір написано у віршах, але має великий обсяг і надзвичайно змістовно. Зазвичай під романом розуміється досить об’ємне художній твір, розгорнуто оповідає про декілька героїв, що володіє складною структурою і написане в прозовій формі. “Євгеній […]...
- Анакреотична поезія Анакреотична поезія – жанр лірики, в якому панує життєрадісно, світле світосприйняття, перейняте мотивами земного щастя, гедонізму, любові. Започаткований еллінським поетом Анакреонтом (VI-V ст. до н. е.). На жаль, від його ліричної спадщини збереглися лише певні фрагменти. Відома новій літературній добі приписувана йому збірка “Анакреонтика” виявилася сукупністю поетичних творів різних авторів, котрі його наслідували. А. п. […]...
- “Серед тиші неземної на Землі” (До 110-річчя з дня народження Аркадія Казки) Початок ХХ століття ознаменувався в історії української культури сплеском мистецької діяльності, який спричинився загальним духовним та інтелектуальним піднесенням суспільства. На гребні цього часу опинилася славна когорта ” м’ятежних геніїв ” на чолі з М. Хвильовим, які, відкинувши всі канони та обмеження, висунули своє провідне гасло ” нового стилю в мистецтві – стилю активного романтизму ” […]...
- Манера Манера (фр. тапіеге – вправність рук ) — особлива прикмета творчості митця – письменника, маляра, музики, яка грунтується на його звичці, особливостях внутрішнього світу. Ряд вчених твердить, що М. збігається з індивідуальним стилем. Існує погляд, згідно з яким М. – поняття вужче від стилю і виражає чисто зовнішню своєрідність зображально-виражальних засобів митця. М. йде від […]...
- Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Пам’яті Василя Симоненка Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній у світі дорозі З зупиненим серцем з опущеними руками В яких учора іще Говорило перо Поета-мужа В темно-коричневому костюмі В білій сорочці защібленій матір’ю під підборіддям В черевиках зашнурованих дружиною З кручі Дніпра З 28-ми […]...
- Дорійська і еолійська лірика Лірична поезія давніх греків поділялася на Еолійський і дорійської. Батьківщиною еолійської музики були – Лесбос і еолійські колонії Малої Азії; батьківщиною дорійсюкої – держави дорійського племені в Пелопоннесі і в Сицилії; різниця між цими двома напрямками або школами лірики полягала не тільки в розходженні діалектів: вони були різні і за змістом і за формами і […]...
- Хамса, або П’ятерниця Хамса, або П’ятерниця – в тюркомовних народів – великий за обсягом поетичний твір, що складається з п’яти великих поем за традиційними східними мотивами, написаних одним розміром. Приміром, X. Алішера Навої містить такі поеми: “Сум’яття праведних”, “Лейла і Меджнун”, “Фаргад і Ширін”, “Сім планет”, “Стіна Іскандера”. X., відома східному письменству від X ст., досягла свого розквіту […]...
- Мадх Мадх (араб. – славлення) – панегірик, поширений в арабській доісламській ліриці. Спочатку М. призначався для прославлення чеснот певного героя чи роду, а з VI ст. адресувався можновладцям, як, приміром, аль-Мусакай аль-Абді, котрий звеличував Амира ібн-Гінда. Невдовзі М. поширився і в тюркомовних літературах, ставши обов’язковим складником славослівної касиди, як, скажімо, “Полишила мене Суад…” арабського поета Кааба […]...
- Літературне хуторянство Літературне хуторянство – примітивне, провінційне розуміння завдань та специфіки літератури, відсторонення її від магістральних ліній світового письменства, втілення хворобливої меншовартості українства. Для нього властиве зловживання літературними штампами, версифікаторство, епігонство, протистояння оновлювальним віянням у мистецтві. Небезпідставно Леся Українка назвала такі безпереспективні тенденції “дикою бурсаччиною”. Л. х. заперечували власною творчою практикою представники “Молодої музи” та “Української хати”, […]...
- Аналіз віршів “В дорозі” і “Елегія” Некрасова Н. А. Некрасов багато свої вірші присвячував російському селянству, його проблем, непросте життя і часом жорстокому відношенню поміщиків. А оскільки він відноситься до авторів т. зв. натуральної школи, тобто напрями, яке ставило за мету найбільш детальне і достовірний опис реального побуту, то й вірші його відрізняються документальною точністю, сюжетом і достовірністю. Натуралньая школа також виражається […]...
- Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль веснянки Незабутні (М. Бажан). Подеколи в ситуації Г. віршовий розмір може переходити з однієї стопи в іншу, як, приміром, у […]...
- Теорія трьох стилів Теорія трьох стилів – вчення про стильові особливості різних жанрів художньої літератури і типів промов, сформульоване в працях античних філологів, авторів поетик і риторик (Аристотель, Горацій, Цицерон та ін.). Розвивалося в епоху Відродження, Просвітництва прихильниками класицизму (Н. Буало, Ф. Прокопович, В. Тредіаковський, О. Сумароков, М. Ломоносов). Класифікуючи систему жанрів на “високі”, “середні” й “низькі” відповідно […]...
- Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка “Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка” – антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Засвідчувало єдність українського літературного процесу, його художній прогрес, жанрове і стильове розмаїття. Містить вибрані твори провідних поетів того часу: П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, […]...
- Металогія Металогія (грецьк. meta – через, після та logos – слово) – вживання слів у переносному значенні на відміну від автології, основа розбудови тропів. Приклад яскравого металогічного мислення – лірика М. Воробйова: Вода догоряє під кленом. В ній клен догоряє під кленом. І скляр зупинився, стоїть… Не треба – кажу – не скліть. Звичайна осіння картина […]...
- Складання двох сил, спрямованих по одній прямій У більшості випадків, з якими ми зустрічаємося в житті, на тіло діє не одна, а відразу декілька сил. Так, наприклад, на парашутиста, що спускається на землю, діють сила тяжіння і сила опору повітря. На тіло, що висить на пружині, діють дві сили: сила тяжіння і сила пружності пружини. У кожному подібному випадку можна замінити кілька […]...
- Любовна лірика Пушкіна За своє коротке життя, Олександр Сергійович Пушкін написав десятки прекрасних творів в ліричному стилі. Це лірика кохання, це дружня і патріотична лірика. Кожне вірш наповнений своїм, особливим змістом, з різними емоціями і почуттями. Особливо чутливо автор передає любов до жінки. Він підносить, звеличує це почуття. Крім почуттів любові, він паралельно говорить і про інші супутні […]...
- Що таке стиль у мистецтві? Саме слово “стиль” походить від грецького “stilus” – загострена паличка для письма. В історії мистецтва цим словом, зазвичай, позначають певні періоди, етапи у розвитку мистецтва, коли існувала єдина система художніх прийомів, помітних в різних видах мистецтва. Найбільш наочно особливості того чи іншого стилю проявляються в архітектурі і вже звідти проникають в: Живопис; Скульптуру; Літературу; Музику. […]...
- Вазопис стилю камарес Специфічний стиль грецького вазопису існував на острові Крит. Він отримав назву камарес. Так називалася печера неподалік від містечка Камарес. Зовнішній вигляд ваз стилю міг бути різним: від маленьких чашок до гігантських глечиків. Відмінна риса цього стилю – домінування кольору жовтої охри і кольору граната. Інші кольори на виробах не зустрічаються. На вазах присутні зображення рослин, […]...
- КАЗКА ПРО ДЖМЕЛЯ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Джміль жужукає: – Жу-жу, Я кажу тобі, кажу, Брате-джмелю, був я в місті, В місті тиждень був-пробув, І не просто був – на рідкість Ким я тільки там не був: Пасажиром у трамваї, У театрі глядачем, Слухачем в аероклубі, У кафе споживачем. Скрізь і всюди мій приліт Викликав аплодисменти. Признаюсь: були моменти, Що мені крутився […]...
- Безконечник “Безконечник” – жартівливий вірш у літературі для дітей, в якому фінал оповіді постійно повертається до її початку, ненастанно повторюється уже мовлене, іноді алогічне. Прикладом “Б.” може бути “Цікава казочка” Олени Пчілки: – Був собі дід Нетяжка, Була у нього синя сермяжка, На голові шапочка, На спині латочка, – Чи хороша моя казочка? – Хороша, – […]...
- ДО ПРЕКРАСНОГО – ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ Святе мистецтво! В пензлі чи пері Є сила дати вічність кожній рисі: Хмарини, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі,- Вони спиняють порух віт вгорі І подорожніх, що ідуть у лісі, І корабель, що при скелястім мисі Навік в заливі кинув якорі. Дитя весни, і літа, й падолисту, Що вірно тчуть ясну твою […]...
- ДО ПРЕКРАСНОГО – ВІЛЬЯМ ВОРДСВОРТ – 8 КЛАС Сонет Святе мистецтво! В пензлі чи пері Є сила дати вічність кожній рисі Хмарини, що пливе в небесній висі, Веселих промінців химерній грі;- Вони спиняють порух віт вгорі І подорожніх, що ідуть у лісі, І корабель, що при скелястім мисі Навік в заливі кинув якорі. Дитя весни, і літа, й падолисту, Що вірно тчуть ясну […]...
- Доповідь “Публіцистичний стиль” “Публіцистичний стиль” походить від латинського слова, що означає “суспільний”. Сама назва говорить про себе, що цей стиль для громадськості. Що це означає? Його використовують журналісти в журналах, статтях, в усних виступах в засобах масової інформації. Висновок: стиль призначений для масової інформації, що використовує в звертанні до маси людей. Основними його функціями є – змусити впливати […]...
- Костумбризм Костумбризм (ісп. costumbrismo, від costumbre – звичай) – напрям у художній літературі й малярстві Іспанії та Латинської Америки XIX ст., породжений романтичним захопленням народною культурою, перейнятий піднесенням національної свідомості. К. в Іспанії позначився на творчості Р. Месонеро Романоса, М.-Х. де Лари, С. Естебанеса Кальдерона та ін., в Латинській Америці – Х.-Х. Вальєхо (Чилі), Р. Пальми […]...
- Жанр, напрямок і розмір поеми “Реквієм” “Реквієм” можна віднести до нового течією літератури, акмеізму, протистоїть символізму і проголошує чіткість і точність слова, прямоту стилю і ясність образів. Перед літературними новаторами стояла мета облагородити людини за допомогою мистецтва. Ахматова, як і всі акмеїстів, прагнула до поетичних змін пересічних і часом непривабливих явищ життя. Твір “Requiem” повністю відповідає новаторському течією акмеїзму з його […]...
- Апофеоз Апофеоз (грецък. apotheosis.– обожнення} – власне урочисте прилучення до божественної громади. В античні часи до її складу обиралися засновники колоній, герої Пелопонеської війни, соратники Олександра Македонського та й він сам, пізніше – в римську добу – Юлій Цезар та ін. Нині це поняття вживається у переносному значенні: у розумінні певної урочистості, подеколи – як фінальна […]...
- Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів: З коси бузько летів на балку (Косар косу там брав на […]...
- ПРО ТИРАДУ, РУЛАДУ, БРАТАНИЧА І ПЛИТКУ ШОКОЛАДУ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Добрий день,- кажу папузі. А вона (від здивування?) Замість чемного вітання Виголошує тираду: – Купиш плитку шоколаду, Купиш плитку шоколаду. – Хоч ми з вами і не друзі,- Це вже я кажу папузі,- Як-не-як, таке вітання Викликає здивування. Може, пташко, ви голодні, Ще не снідали сьогодні? Вам картоплі? Чи пшона? Може, хліба? А вона […]...
- ВИТІВНИКИ – МИКОЛА НОСОВ – ГУМОР У ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ – СВІТ ГУМОРИСТИЧНИХ ТВОРІВ Російський письменник Микола Носов народився в Києві, у сім’ї актора. Зберігши родинну традицію, він працював режисером, створив чимало мультиплікаційних, навчальних і наукових фільмів. Однак відомим його зробили збірки гумористичних оповідань “Пригоди Незнайка та його друзів” і “Фантазери”. Герої цих творів – дотепні, кмітливі мрійники й вигадники. ВИТІВНИКИ Ми з Валею витівники. Ми завжди витіваємо якісь […]...
- Стихомітія Стихомітія (грецьк. stichomythia) – збереження симетрії у складних композиційних формах драматичних творів. С. виявляється у “Лісовій пісні” Лесі Українки, власне, у фрагменті діалогу між Перелесником та Мавкою: Мавка: В гаю я зривала кучерики з хмелю… Перелесник: Щоб мені послати пишную постелю? Форма С. зустрічається і в ліриці, приміром, у вірші Б. Рубчака “Майже колискова”, побудованому […]...
- Гіпердактилічна рима Гіпердактилічна рима – співзвуччя слів, у яких наголошуєте м четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю. Маю; властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, – М. Рильський ( вікно” із циклу “Вікна говорять”), М. Рудницький, М. Ба тощо. Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, – “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, […]...
- МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – характерний для літератури Київської Русі XI ст. Його ознаками є економність стилістичних елементів, обмежена кількість прикрас, простота синтаксису, сталість формул, зосередження на змісті, на його “діловому” викладі. Думка часто доведена до афористичної формули. Твори присвячені, як правило, одній темі, тому композиція їх досить проста й чітка. Найпоширенішими стилістичними прикрасами в них є […]...
- Проблеми класифікації типів ліричних творів – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Як і епос та драма, лірика має розвинуту систему фольклорних і літературних жанрів. Проблема, однак, полягає у тому, що в ліриці процес жанрової еволюції сьогодні привів до того, що дедалі частіше з-під пера особливо обдарованих поетів виходять твори, які не відповідають жодному з відомих жанрових параметрів. Унаслідок цього дослідники пропонують взагалі відмовитися від традиційного жанрового […]...
- РОМАНОВА ОДАРКА РОМАНОВА ОДАРКА (16.03.1853, с. Сальне Ніжинського повіту на Чернігівщині – 14.02.1922, с. Китаєво на Київщині) – письменниця, автор ліричних віршів, оповідань, публіцистичних статей, творів для дітей. Писати вірші почала 1887 р., друкувалася в альманахах (“Акорди”, “Багаття”, “Українська муза” та ін.), періодичних виданнях (“Літературно-науковий вістник”, “Рідний край”, “Сяйво”, “Молода Україна”). 1896 р. в Києві вийшла перша […]...
- Лірика Костянтина Бальмонта Ліриці талановитого і прославився поета Бальмонта притаманна гострота відчуттів і пошук вражаючої миті, який хотілося б наділити в слова і залишити в людській пам’яті назавжди. У більшості випадків тема і передача його лірики не залежить від самого предмета зображення поезії. Костянтин Бальмонт відноситься до поетів-символістів, які широко використовували у своїй творчості імпресіоністські прийоми, передаючи тонкі […]...
- Умовчання, або Апосіопеза Умовчання, або Апосіопеза (грецьк. aposioptsis – мовчання) – стилістична фігура, яка фіксує незакінчену, зненацька обірвану думку, підкреслює натяк на особливу ситуацію, що потребує делікатності, неординарного розв’язання. У. вживається у всіх літературних жанрах, найчастіше – в поезії, де витворюється інтимна атмосфера спілкування: Будь мені, як тая біла дама, Що по замку в тиху північ йде, Будь […]...