ІВАН ДРАЧ. БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА

√ Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936 р., Теліжинці, Київська обл.) – поет, представник “шістдесятництва”, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч.

√ “Балада про соняшник” (1962 р., збірка “Соняшник”, верлібр) – приклад філософської лірики, за жанром може розглядатися і як балада, і як притча з елементами балади (олюднюються образи соняшника і сонця).

√ Темою балади є людина-поет, який повинен тягнутися увись у поезії, а корінням своїм сягати рідного грунту національної творчості (ідея балади).

√ Основні мотиви: покликання, рідна земля, джерела

Творчості, поезія і її велич.

! Вірш має Ознаки притчі, медитації, невеликої поеми. Йому Притаманні:

– баладні елементи фантастики: олюднення образів соняшника і сонця;

– особливий драматизм: химерний персонаж бачить сонце на велосипеді.

√ Композиційно балада має 2 частини:

– притчову: живе соняшник, схожий на хлопця; якось він побачив сонце і попросив покатати його на велосипеді;

– пояснювальну: “Поезіє, сонце моє оранжеве! / Щомиті якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки соняшником…”. .

√ Образна система: майбутній митець – соняшник; поезія – сонце.

√ “Балада про соняшник” – розгорнута метафора.

√ Художні засоби виразності: епітети, персоніфікація, фольклорний мотив перевтілення та ін.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

ІВАН ДРАЧ. БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА