БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН – 7 КЛАС

Related posts:

1. БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – с співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
2. БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН (1431 чи 1432 – після 1463) – Літературні балади Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. С. […]...
3. Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ Й БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – I семестр Мета: дати визначення поняття “літературна балада”; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення образу; працювати над виразним читанням балади, вдосконаленням навичок аналізу тексту, розкрити глибокий філософський сенс твору, відчуття складності, суперечливості людської індивідуальності; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доведеність, культуру виразного читання. ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань учнів […]...
4. Франсуа Війон – Життя і творчість письменника (1431 або 1432 – 1463) Французький поет Франсуа Війон народився неподалік від Парижа в 1431 або 1432 році. Усе, що відомо про його життя та особу, походить із двох джерел – із його власних віршів та судових документів, які офіційно зафіксували деякі епізоди біографії поета. Легко здогадатися, що обидва ці джерела далеко не об’єктивні, тому […]...
5. ФРАНСУА ВІЙОН (1431 чи 1432 – після 1463) – Літературні балади Біографія Франсуа Війона достеменно не відома. Під цим іменем, можливо, сховалася людина, яку сучасники називали то Франсуа Монкорб’‎є, то Мітель Мутон, то Франсуа де Лож. Відомо, що вихованням безбатченка опікувався професор релігійного права Гійом де Війон, який дав Франсуавласне прізвище. Франсуа Війон навчався в Паризькому університеті з 1448 по 1452 рік і навіть здобув учене […]...
6. КАЛИНОВА БАЛАДА – ІВАН ДРАЧ Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й на що мої клекоти дикі спроможні. Не знаю. Не відаю. І колінкую Перед відомим (відомим для кого?). Своєму коневі кую свою збрую І в губи цілую зорю на дорогу. Крапчасті напасті, роковані роки, Чоласті незвідані вади […]...
7. БАЛАДА ПРО ЧОРНУ ТУГУ – ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА – 11 КЛАС Клюють півні темний обрій, Ніяк сонця не знаходять; Самотина Горова Із гори крутої сходить. Пахне кіньми і тінями Її тіло, лите з бронзи, Груди, два курні ковадла, Круглим жалем тужать-стогнуть. “Самотино, що шукаєш, Чом блукаєш самотою?” “Чом блукаю, сама знаю, Що тобі до мого болю? Я шукаю в цьому краї Саму себе, свою долю”. “Самотино, […]...
8. СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ – СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА – 6 КЛАС Милий Боже, що за дивне диво! Ой зібралось військо на Косові, А в тім війську Юговичів дев’‎ять1, А десятий Юг-Богдан поважний. Молить Бога Юговичів мати, Щоб він дав їй очі соколині Та ще й білі крила лебедині, Пролетіти на Косове рівне І побачить Юговичів дев’‎ять, Десятого – батька Юг-Богдана. Як молила, вимолила в Бога: Дав […]...
9. РОБІН ГУД – ФОЛЬКЛОРНА БАЛАДА – 7 КЛАС 7КЛАС ФОЛЬКЛОРНА БАЛАДА Балада (Прованс. balada, від ballar – танцювати). Первісно – це танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою організацією строф. Пізніше – це невеликий твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою. Сьогодні балада – це епічний жанр казкового, фантастичного чи легендарного змісту. “Це сумовиті лірично-епічні […]...
10. Твір-опис за картиною Жана-Франсуа Мілле “Жінки, які збирають колоски” – ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ – 8 КЛАС Вінсент Ван Гог сказав про Жана-Франсуа Мілле, видатного західноєвропейського художника: “Він був єдиним художником свого часу, який показав нові горизонти багатьом людям”. В епоху, коли художники прикрашали дійсність, Жан-Франсуа Мілле показував тяжке життя простих людей. На картині “Жінки, які збирають колоски” Жан-Франсуа Мілле зобразив три зігнуті постаті селянок, які на вижатому полі збирають колоски пшениці. […]...
11. БАЛАДА МОЇХ НОЧЕЙ – ЛІНА КОСТЕНКО Коли земля в холодну ніч загилена І вітер в зорях тягне горяка,- У полі, між козацькими могилами, Мій Дон Кіхот шукає вітряка. А той вітряк давно вхопили вхопини. Пірнає в хмару місяць-дармовис. І ніч глуха, і поле перекопане, І в порожнечу поціляє спис. А все довкола мертве, зачакловане, І злий чаклун глузує поблизу. Мої думки […]...
12. Скорочено – БАЛАДА ПРО ГЕНИ – ІВАН ДРАЧ – 11 КЛАС (Уривок) Ген карих очей домінує над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість очей завіює. Я в заметілі шалу стою, Всотаний в сіті всоте. Питаю губами згубу свою: “Згубонько, звідки ти, хто ти?” Питаю її, карооку й руду, Модернову красуню достоту, Антикварне доскіпуюсь на біду: “Зрадонько, звідки […]...
13. Скорочено – БАЛАДА ПРО ВУЗЛИКИ – ІВАН ДРАЧ – 11 КЛАС Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Хто був голодний – приходив до Корупчихи. Вона кожного вузликом наділяла. Хто був холодний – грівся у Корупчихи І […]...
14. Скорочено – БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – 11 КЛАС Коли мандрівник повернувся додому, Ступив за ворота, зійшов на поріг, Здійнявши на плечі дорогу і втому, – Всі радощі світу вляглися до ніг. Його не забули, його зустрічали: Вечеря з вином – на широкім столі; Чомусь не казав про далекі причали, Замкнувши в устах невідомі жалі. І всім було дивно, і жінка до ранку Зітхала […]...
15. Ночівля Франсуа Війона – Роберт Луїс Стівенсон (Переклад Ростислава Доценка) Був один з останніх днів листопада 1456 року. В Парижі затято й безжально йшов сніг. Часом знімався віхолою вітер, розганяючи на всі боки сніжинки, часом западала тиша, і тоді незліченні пластівці снігу, безгучно кружляючи в чорноті нічного повітря, спокійно покривали місто. Бідному людові, що зводив угору погляд з-під намоклих брів, доводилось дивуватись, […]...
16. ГІМН КРАСІ – ШАРЛЬ БОДЛЕР – 11 КЛАС Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні В твоєму погляді – покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні; Захмелюєш серця, подібно до вина. В твоєму погляді – і присмерк, і світання, Як вечір грозовий, приносиш аромат. Німим стає герой з твого причарування, І сміливішає дитина во сто крат. Чи ти зійшла з […]...
17. Балада про комвзводу – АНДРІЙ МАЛИШКО Невідомий поранений комвзводу стукав Нам у броню, показував цілі. Вечір. Небо – бірюза. Білий жар вогню. Куль розпечена сльоза Опіка броню. Танки лізуть по прямій По передовій, Зачиняє башти люк Молодий водій. І на тому ж полі бою, за рікою голубою, Двічі ранений комвзводу на холодному піску Піднімає камінь в руки, до танкіста грима в […]...
18. САД, Даносьєн Альфонс Франсуа де; маркіз де Сад (1740 – 1814) САД, Даносьєн Альфонс Франсуа де; маркіз де Сад (Sade, Donatien Alphonse Francpis de; marquis de Sade – 02.06.1740, Париж – 02.12. 1814, Шарантон) – французький письменник. “Владний, холеричний, дратівливий, любитель крайнощів у всьому – в атеїзмі та в розпусті… Вам пощастило зачинити мене в цій клітці, але вбийте мене чи приймайте таким, […]...
19. ШАТОБРІАН, Франсуа Ренеде (1768 – 1848) ШАТОБРІАН, Франсуа Ренеде (Chateaubriand, Francois Rene de – 04.09.1768, Сен-Мало – 04.07.1848, Париж) – французький письменник. Народився в аристократичній родині, здобув освіту у привілейованому колежі Доля, ліцеї Генна й ін. У літературу увійшов 1790 p., написавши ідилію “Сільське кохання” (“VAmour de la campagne”). У розпал революції, в 1791 p., подався в Америку, […]...
20. БАЛАДА ПРО ТАНКIСТА – АНДРІЙ МАЛИШКО Пил на машинах, пил на чоботях, пил на рудiй травi. Бiй не втихає, не затихає,- чуєте, хто живi? Теплi мотори з вiтром колючим свищуть, немов рiдня, Пахне автолом над сiрим полем, тiло людське й Броня. На обстановку, радисте, зваж ти, газу надай, водiй. Сам командир повертає башту, п’ятий почавши бiй. Пробива мотор снарядом, Смерть шукає […]...
21. Балада про Юрая Чупа – Карел Чапек – …буває, – зітхнув жандармський капітан Гавелка, – часом зустрічаєш у злочинців отаку особливу совісність. Я багато чого міг би про це розповісти, але, мабуть, найбільше диво – це випадок з Юраєм Чупом. Стався він, коли я служив у Підкарпатті, в Ясині. Якось, січневою ніччю, надерлись ми у жида в корчмі. Пили окружний начальник, якийсь […]...
22. Жан Франсуа Шампольон Одинадцятирічним хлопчиком Жан Франсуа Шампольон (1790-1832) вперше побачив давньоєгипетські написи і зрозумів, що їхрозшифровка стане справою всього його життя. Він вивчав давню історію і стародавні мови. Після багаторічної роботи над написом на Розеттському камне1 Шампольон знайшов ключ до прочитання ієрогліфічного листа древніх єгиптян. Вже в сімнадцять років він зробив свою першу доповідь про Давньому Єгипті […]...
23. Балада як жанр фольклору й літератури. Характерні ознаки балади. Король Лір і його дочки. Аналітичне дослідження тексту – Балада Король Лір і його дочки – Билини і балади Мета: ознайомити учнів із баладою як жанром фольклору й літератури; звернути увагу на характерні ознаки балади; розпочати аналітичне дослідження староанглійської балади “Король Лір та його дочки”; закцентувати увагу учнівської аудиторії на поведінці персонажів на початку трагедії та її роль у смисловому полі тексту; формувати навички аналізу балад; розвивати образне та критичне мислення; сприяти вихованню уважного […]...
24. СУМНІ ЕЛЕГІЇ – ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН – 8 КЛАС (“Зима на чужині” /3, 10/) Може, ще й дотепер хтось у Римі згадає Назона, Може, без мене моє там ще триває ім’‎я – Хай же він знає: ген під сузір’‎ями, що не сягають Вод, поміж варварів я в дальній живу стороні. Де савромати довкіл, дикуни, і бесси, і гети – Як ображають мій хист навіть […]...
25. ГАРГАНТЮА І ПАНТАГРЮЕЛЬ – ФРАНСУА РАБЛЕ – Хрестоматія з зарубіжної літератури (Уривки) Давно колись, ще за непам’ятних часів, жив собі велетень на ймення Грангузьє1. Вдався він добрий, лагідний, веселий і дуже любив попоїсти. Його погреби й комори завжди були повні шинки, ковбас, солонини з гірчицею, копчених язиків, паштетів та кав’яру – бо, гадав Грангузьє, запас біди не чинить. Дійшовши зрілих літ, Грангузьє оженився. Взяв Гаргамеллу – […]...
26. РАБЛЕ, Франсуа (1494 – 1553) РАБЛЕ, Франсуа (Rabelais, Francois – 1494, околиці Шинона в окрузі Турень – квітень 1553, Париж) – французький письменник. Геній Рабле розвивався у найінтенсивніший період французького Відродження, коли на монаршому троні перебував король Франциск І (1515-1546). Італійські походи короля, безпосередній контакт з культурою Італії, запрошення до Франції видатних італійських художників та скульпторів – […]...
27. Характеристика творчості Франсуа Війона Біографія Франсуа Війона коротко Франсуа Війон (тисячі чотиреста тридцять один – пропав безвісти) – це першовідкривач вуличної поезії, стовідсотковий новатор, прообраз вуличної культури. Бродяга і злочинець, він, тим не менш, отримав суворе класичну освіту. У нього було хороше походження, блискучі перспективи, але трагічна доля розпорядилася інакше: захищаючись, він поранив людину. Майбутній поет не знав, що […]...
28. БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ІВАН ДРАЧ В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, І рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду, І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце,- […]...
29. БЮТОР, Мітель Марі Франсуа (нар. 1926) БЮТОР, Мітель Марі Франсуа (Butor, Michel Marie Francois – нар. 14.09.1926, Монсен-Барьоль поблизу Лілля) – французький письменник. Бютор – один із провідних представників “нового роману”. Перу Бютора також належать кілька книг, присвячених снам, низка поетичних збірок, грунтовні мистецтвознавчі та культурологічні праці. Майбутній письменник народився у передмісті Лілля, а його дитинство минуло в Парижі. […]...
30. МАЛЕРБ, Франсуа (бл.1555 – 1628) МАЛЕРБ, Франсуа (Malherbe, Francois – бл.1555, Кан – 16.10.1628, Париж) – французький поет. Народився у дворянській сім’ї. Батько працював у місцевому магістраті. У 1576- 1586 pp. Mалерб був секретарем герцога Ангулемського. По смерті герцога жив то у Провансі, то у Нормандії. У ранніх поезіях відчутний вплив “Плеяди”. Поетичні твори цього часу попервах […]...
31. ЛАРОШФУКО, Франсуа де (1613 – 1680) ЛАРОШФУКО, Франсуа де (La Rochefoucauld, Francois – 15.12.1613, Париж – 17.03. 1680, там само) – французький письменник. Ларошфуко був представником старовинного дворянського роду. У 1629 р. брав участь в Італійських походах, після чого залишився при дворі. Був серед змовників проти кардинала Рішельє, першого міністра Людовіка XIII, на боці королеви Анни Австрійської, керований […]...
32. Балада Р. Л. Стівенсона “Вересовий трунок” – шкільний твір 7 клас ПОЕТИЗАЦІЯ ДАВНИНИ Й НАРОДНО-НАЦІОНАЛЬНОЇ СТИХІЇ В ЛІТЕРАТУРНІЙ БАЛАДІ Роберт Льюїс Стівенсон, шотландець за походженням, працював у різноманітних жанрах: поезії, драматургії, прозі. Був відомий також як літературний критик та романіст. Коли ми згадуємо ім’я цього видатного письменника, то одразу на пам’ять приходять його славнозвісні романи “Острів скарбів” та “Чорна стріла”. Але відомий Стівенсон і […]...
33. ЛАКЛО, П’єр Амбруаз Франсуа Шодерло де (1741 – 1803) ЛАКЛО, П’єр Амбруаз Франсуа Шодерло де (Laclos, Pierre Ambroise Francois Choderlosde – 18.10.1741, Ам’єн, деп. Сомма – 05.09. 1803, Таранто, Італія) – французький письменник. Лакло увійшов в історію літератури як автор однієї книги – роману “Небезпечні зв’язки”. Він не був професійним письменником. Л. навчався в артилерійській школі, отримав чин лейтенанта, служив у […]...
34. ФРАНСУА РАБЛЕ – Хрестоматія з зарубіжної літератури (1494-1553) Про Франсуа Рабле розповідають чимало легенд, оскільки він був людиною яскравою і колоритною. Проте безсумнівних відомостей про його життя збереглося небагато. Вважають, що він народився близько 1494 р. в чудовому куточку Франції – Турені, в родині правника. Мати хлопчика рано померла, і його віддавали на виховання до різних монастирів. У двадцять п’ять років він […]...
35. БАЛАДА ПРО ЧАС – Михайло Орест Час на землі панує можновладно; А я, нащадок рабських поколінь, Не захотів приймати безпорадно Його несамовитих повелінь. І що в надхненнім бунті чи в одчаї Я вироки його тяжкі порвав, Тепер лежу, забутий, і чекаю У запорошеній траві канав. А час іде дорогою блідою, В очах скляних – всевладности жада, І сповнена бундючности важкої Його […]...
36. Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” – Твір Зарубіжна література Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура, у центрі якої була людина – жива і […]...
37. СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА “СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ” У слов’‎янських народів була власна епічна традиція поєднання билинності (героїчних оповідей про воєнну звитягу богатирів) та пісенного характеру балад. Так само, як і українська козацька дума, сербська народна балада будувалася на основі історичних подій чи фактів. У ній розповідалося про славних мужів, які захищали свою землю й християнську віру від чужинців. Для прикладу наведемо цикл […]...
38. БАЛАДА ТВОРЧОСТІ – ІВАН ДРАЧ Скульпторові Теодозії Бриж Сприймати світ всерйоз – твоя тяжка повинність І лущити зерно з цупких його одеж, Тож знову руш в заміс, в тягучу погодинність, У святі самоти за пульсом глини стеж. Таж з глини – вся земля, таж з глини – вся людина, Невже її, плитку, перемісити всю? Хай в корчах корчиться тверда лобата […]...
39. Балада роду – ІВАН ДРАЧ В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка в сто доріг Розлітається од хати. Сто вітрів мій вік запріг Сиву хату розхитати. Сто скажених сивих бід Тай сушило ж роду вроду, Та не висхне зроду рід Ні в погоду, ні в негоду. Внучок […]...
40. ВАРЯЗЬКА БАЛАДА – ЄВГЕН МАЛАНЮК Необорима соняшна заглада – Віки, віки – одна блакитна мить! Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь? Від синіх меж до сіверських україн Широчина нестримано росте, Мов на бандурі велетенській грає Співучим вітром припонтійський степ. Гарячий день розлив пекуче злото І сам втопивсь у соняшнім меду, Й крізь спокій цей єдина ллється […]...