Неореалізм
Неореалізм – стильова течія в українській літературі, яка виявила себе у 20-ті XX ст., зокрема у творчості Г. Косинки, В. Підмогильного, Є. Плужника, Б. Антоненка-Давидовича, у 60-70-ті – у Гр. Тютюнника та ін – Поставши на грунті класичного реалізму, але не сприйнявши лінійно міметичного принципу “зображення життя у формах життя”, неореалісти визначали свій концептуальний принцип між документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність та ліричною стихією; подеколи промовиста деталь для них значила більше, ніж розгорнутий за всіма правилами реалістичного письма сюжет. Н. означає також подолання дистанції між суб’єктом та об’єктом зображення, притаманної класичному реалізмові. Подібні тенденції спостерігалися і в літературах інших країн, зокрема в італійському веризмі. Неоромантизм – стильова хвиля модернізму, що виникла в українській літературі на початкуХХст., пойменована Лесею Українкою “новоромантизмом”. Визначальною рисою Н., на противагу романтизму з його концептуальним розривом між ідеалом та дійсністю, виявилася конструктивна спроба подолати протистояння цих конфліктно непереборних опозицій, завдяки могутній силі волі зробити сподіване, можливе дійсним, не опускаючи цього можливого до рівня інертного животіння. Найповніше Н. окреслився у ліриці та в драматичних творах Лесі Українки, яка вважала реалістичний спосіб “фотографувати” довкілля “унижениям свого хисту”, зважувалася боронити “прапор модернізму” і не “зректися прапора новоромантичного”, витворюючи своїм поривом “у блакить” основу для естетичних та націотворчих осяянь в українській поезії. Могутній життєлюбний заряд цього Н. наснажував потім покоління “розстріляного відродження” (О. Близько, М. Йогансен, Ю. Яновський та ін.) та “празької школи]’ (Олена Теліга, О. Ольжич та ін.), виявляв водночас і свої відмінності ” від революційного романтизму. Творчість українських письменників перегукувалася з творчістю Р. Кіплінга, Р.-Л. Стівенсона, Етель-Ліліан Войнич, Г. Ібсена, К. Гамсуна, Дж. Лондона, М. Гумільова, представників “Молодої Польщі”.
Related posts:
- Теми наукових робіт – Додатки 1. Міфопоетична парадигма образності у “Повісті минулих літ”. 2. Літературна творчість в осмисленні давніх українських авторів. 3. Самоусвідомлення творчої особистості у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 4. Повчальна проза в українській літературі доби Київської Русі. 5. Апокрифічний компонент у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 6. Художній хронотоп “Повісті минулих літ”. 7. Художній хронотоп Київського літопису. […]...
- Формуємо предметні та ключові компетентності – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Запам’ятайте! Поети, кажучи біблійними словами,- сіль землі. Вони швидше й тонше за інших відчувають зміни в настроях людей, у суспільстві загалом, відображаючи це у своїх творах. Французькі письменники ПІ. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо започаткували нові напрями в літературі – символізм та імпресіонізм, відбивши в художньому слові прагнення осягнути мінливість, багатоманітність і таємничість світу та […]...
- Метафізична лірика, або Метафізична школа “Метафізична лірика”, або “Метафізична школа” – стильова течія англійських поетів-маньєристів XVII ст. (Дж. Донн, Дж. та Е. Герберти, Г. Кінг, Дж. Клівленд та ін.), названа так прихильниками раціоналістичних нормативів класицизму, противниками творчої свободи, які в поняття “метафізика” (грецьк. meta та phisuca – по фізиці, після фізики) вкладали свій упереджений, неадекватний зміст (Дж. Драйден, С. Джонсон): […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1. Показ боротьби за вільне творче життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. 2. Мавка із драми-феєрії “Лісова пісня” – мій улюблений літературний персонаж. 3. Пошук людиною сенсу життя та свого призначення і місця в житті через страждання та випробування (за драматичною поемою Лесі Українки “Одержима”). 4.Драматургія Лесі Українки як вершина її творчої майстерності. 5.Образи […]...
- Особливості модерного художнього мислення Лесі Українки – ПРАКТИКУМ 1. Драматургія Лесі Українки як нове явище в українській літературі. 2. Тематичне і жанрове багатство драм. Неоромантична концепція героя. 3. “Лісова пісня”: фольклорна основа, джерела, система образів. Два світи, дві філософії у драмі-фейєрії Лесі Українки. 4. Художні особливості драми “У пущі”. 5. Публіцистика Лесі Українки. Завдання: 1. Виписати цитати до характеристики образів Мавки та Лукаша. […]...
- Акмеїзм Акмеїзм (грецьк. акті – вищий ступінь чи якість чого-небудь) – стильова течія в російській поезії, що виникла на початку XX ст. як один із шляхів авангардизму. Група митців на чолі з М. Гумільовим (Анна Ахматова, М. Кузмін, О. Мандельштам, М. Зенкевич, В. Нарбут) утворила “Цех поетів”, виступаючи на сторінках часопису “Аполлон”. Естетичними засадами акмеїстів були […]...
- Філософія життя “Філософія життя” – філософський напрям, який склався в другій половині XIX ст. у Німеччині та Франції, пов’язаний з переломними зрушеннями у тогочасному світобаченні, зумовленими усвідомленням обмеженої вичерпності раціоналізму з його невиправданими домаганнями на абсолютне знання, ігноруванням багатства розмаїтого світу, нехтуванням ірраціональних процесів, духовних цінностей. Як опозиція схематичному позитивізму, “Ф. ж.”, живлена традиціями романтизму, поціновувала життя […]...
- МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ І. Написати есе за наступною тематикою (12 балів): 1. Поняття “нова українська література”. Історичні, суспільні та культурні умови становлення нової української літератури, її народоцентрична основа та національна самобутність. 2. “Енеїда” І. Котляревського як перший твір нової української літератури. 3. Ідейно-тематична та жанрова спадщина Т. Шевченка. 4. Медитативна лірика Т. Шевченка періоду заслання (1847 – 1857 […]...
- ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ – Хрестоматія XIX століття невипадково називають “століттям історії”, адже саме в цей час відбувалися величезні зміни: Велика Французька революція зруйнувала феодальний світ. Початок століття позначений поширенням романтизму, та в надрах його вже зароджувався провідний напрям у світовій культурі XIX ст. – реалізм. У широкому розумінні реалізм (лат. relis – дійсний) у мистецтві – це правда життя, втілена […]...
- Експресіонізм Експресіонізм (лат. expression – вираження) – літературно – мистецька стильова тенденція авангардизму, що оформилася в Німеччині на початку XX ст., передовсім у малярському середовищі (об’єднання “Міст” та “Синій вершник”), проіснувавши до початку 30-х. Джерела Е. наявні в романтизмі, у “філософії життя” (Ф. Ніцше, А. Бергсон, А. Шопенгауер та ін.), його естетика постала на запереченні не […]...
- Ілюстративність у літературі Ілюстративність у літературі (лат. illustro – освітлюю, роз’яснюю) – надужиття в художній літературі зображально-описовими елементами, які покликані унаочнювати, конкретизувати певну думку, ідеологічну доктрину чи партійну програму. І. – своєрідний прояв белетризації, тенденційності літератури. У 50-60-ті XX ст. широко побутував термін “лакувальна література” для означення творів, які прикрашували соціалістичну реальність, видавали бажане за дійсне. Проти І. […]...
- Харківська школа романтиків Харківська школа романтиків – літературне угруповання, що діяло у 20-30-і XIX ст. при Харківському університеті. Тут, передовсім завдяки проф. І. Кроненбергу, поширювались ідеї І. Канта, Й.-Г. Гердера, Й.-Г. Фіхте, особливо “Філософія одкровення” Ф.-В.-И. Шеллінга. їхні погляди виявилися суголосними романтично-екзистенціальному менталітету українства, сприяли теоретичному осмисленню та практичному застосуванню засад романтичної естетики в українській літературі, перегляду міметичних […]...
- Вічні теми Вічні теми – літературні теми загальнолюдського значення, перейняті пошуками смислу життя та першосутності, ролі особистості в контексті всесвіту. Тому у світовій літературі, незважаючи на ненастанно змінні конкретно-історичні ситуації, акцентуються визначальні мотиви людського буття, пов’язані з життям та смертю, людиною і природою, людиною і Богом, любов’ю і ненавистю, добром і злом, творчістю та руйнуванням тощо. Через […]...
- Основні риси романтизму в літературі Світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники романтизму Романтизм – це напрям у мистецтві і літературі, який виник в кінці 18 століття в Німеччині і поширився по Європі та Америці. Ознаки романтизму: Підкреслена увага до людської особистості, індивідуальності, внутрішнього світу людини; Зображення виняткового характеру у виняткових обставинах, сильної, бунтарської особистості, непримиренної зі світом. Це людина не […]...
- Література XX ст IV. Література XX ст. Період Течія Представники Кінець XIX – Початок XX ст., XX ст. Модернізм Течії: – неоромантизм (новоромантизм) О. Кобилянська (психологічна проза), Леся Українка, А. Тесленко, Марко Черемшина, Олександр Олесь, М. Вороний та ін. – символізм Б. Лепкий, О. Слісаренко, Т. Осьмачка (рання поезія), М. Євшан, М. Сріблянський, Г. Чупринка, П. Тичина, М. […]...
- ЗНО – Література XX ст Період Течія Представники Кінець XIX – початок XX ст., XX ст. Модернізм Течії: Неоромантизм (новоромантизм) О. Кобилянська (психологічна проза), Леся Українка, А. Тесленко, Марко Черемшина, Олександр Олесь, М. Вороний та ін. – символізм Б. Лепкий, О. Слісаренко, Т. Осьмачка (рання поезія), М. Євшан, М. Сріблянський, Г. Чупринка, П. Тичина, М. Вороний та ін. _ – […]...
- Літературно-критичний альманах “Літературно-критичний альманах” – видання київського угруповання символістів “Біла студія” (1918) за редакцією Я. Савченка. Попри те, що в альманасі друкувалися твори представників українського символізму (Д. Загул, О. Слісаренко, Я. Савченко, П. Савченко та ін), його сторінки надавалися і поетові синтетичного мислення П. Тичині (цикл “Енгармонійне”), і футуристові М. Семенку (“Вінок тремтячий” тощо), і театральному експериментатору […]...
- Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX століття – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Прапором і гаслом нових тенденцій стала творчість німецького філософа Ф. Ніцше, який найважливішою справою свого життя назвав переоцінку цінностей. Він виголосив сакраментальну фразу: “Бог помер”. Це означало, що всі старі моральні ідеї (і християнство насамперед) виявилися фальшивими та хворобливими. Разом із Богом відійшла в минуле певна система цінностей, а людина постала перед потребою здолати межі […]...
- Романтика вітаїзму “Романтика вітаїзму” (лат. vita – життя) – своєрідний прояв в українській літературі 20-х XX ст. європейської літературної течії віталізму. Письменники, які входили до ВАПЛІТЕ, передусім М. Хвильовий, А. Любченко, творили літературу активного романтизму (“романтику вітаїзму”), в якій виражали концепцію повноправного життя, життєвості українського відродження, втілювали ідеал активної, сильної, здатної до боротьби людини. Це зумовлювало експресивний, […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ НАВІГАТОР РЕАЛІЗМ Основні ознаки: Правдиве зображення життя; Художнє осмислення людини як біологічної, моральної та соціальної особи, драматизму й складності її буднів; Глибоке проникнення у внутрішній світ героїв, відтворення їхніх почуттів, прагнень, думок на тлі широких суспільних картин життя; змалювання типових образів; Головний конфлікт – людина й соціально-історичні обставини; Критичне відтворення суспільних процесів; зовнішніх впливів на людину […]...
- Анімізм Анімізм (лат. апіта, animus – душа, дух) – світосприйняття, базоване на переконанні в існування душ та духів як першооснови всього сущого, на уявленні про природу як живу істоту, Воно закладало основи первісного міфологічного світогляду, збережені донині у глибинах етногенетичної пам’яті, у колективному несвідомому (архетипах). А. притаманний також і монотеїстичним віросповідуванням (християнству, ісламу, іудаїзму та ін.), […]...
- Романтика як пафос і романтизм як літературний напрям: чим вони різняться? Романтика – це особливий стан душі, викликаний прагненням до ідеалу піднесеного, прекрасного, незвичайного. В художній літературі романтика виявляється в зображенні яскравих та героїчних аспектів життя, у змалюванні образів, незадоволених буденністю, прозаїчним існуванням, які мріють про його зміну на краще. У таких випадках говорять, що письменник відтворює певні романтичні аспекти дійсності – романтику праці, подвигу, творчих […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ РОМАНТИЗМУ – Романтизм – новий напрям XVIII-XIX ст., протилежний класицизму. ! У Центральній та Східній Європі національно-визвольний рух, а також взаємовідносини особистості з національним колективом стали домінантою романтизму. Національна свідомість в Україні пробудилася під впливом творів згадуваного періоду, оскільки напрям зародився в умовах антисамодержавного руху. √ Основні риси романтизму: – раціоналізм доби Просвітництва заперечується; – ідеалізм; […]...
- Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ – Сентименталізм – напрям у європейській літературі (2-а пол. XVIII-XIX ст.), який розвивався на чуттєвій, ірраціональній основі і виступив на противагу раціональному класицизму. √ Основні риси сентименталізму: – основний предмет зображення – відтворення почуттів і пристрастей людини; – представники середніх і нижчих верств суспільства – позитивні герої; – вільна побудова твору; – емоційність підвищена, нетиповість […]...
- Алегорія Алегорія (грецьк. allegoria, від alios – інший і agoreuo – говорю – інакомовлення) – спосіб двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями з характерними ознаками приховуваного. Наприклад: незборимий царизмом Кавказ – Прометей (поема “Кавказ” Т. Шевченка), сваволя можновладців над беззахисною людиною – Вовк […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ МОДЕРНІЗМ. ІМПРЕСІОНІЗМ. ЕКСПРЕСІОНІЗМ – Модернізм – загальна назва сукупності літературних тенденцій нереалістичного характеру на межі ХІХ-ХХ ст. (як конкретно-історичне явище модернізм виник у Франції). √ Відгалуження модернізму: – імпресіонізм; – експресіонізм; – неоромантизм; – неореалізм; – неокласицизм; – символізм; – футуризм. ! В українській літературі під впливом особливостей розвитку національної історії модернізм набув специфічних рис. Варто зауважити, що […]...
- Як розвивався український романтизм? Національно-визвольна ідея зумовила патріотичну тематику українських романтиків, а їх естетичною програмою стала боротьба за розвиток національної мови та літератури. Цими рисами позначена творчість П. Гулака-Артемовського, А. Метлинського, Л. Боровиковського, М. Костомарова, М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича та інших. Як і західноєвропейські, українські романтики виявляють посилений інтерес до минулого, народної творчості. З’являються спогади про славу […]...
- Леся Українка (1871-1913) Ім’я поетеси овіяне всенародною любов’ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці, перекладацькій роботі і фольклористиці. Свою творчість письменниця пов’язувала з визвольним рухом, пролетарським зокрема. За життя Леся Українка була відома не лише на […]...
- Я – справжній читач, або Перевіряємо себе – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ 1. Яка поезія Лесі Українки може бути епіграфом до її життя? Чому? 2. У чому автобіографічність лірики Лесі Українки? Відповідаючи, посилайтеся на її твори. 3. Проаналізуйте ранню лірику Лесі Українки. Що в ній було традиційним, а що новим (неоромантичним)? 4. Які спільні риси ліричних героїв поезій Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая зброя…” й […]...
- Принцип забутої тіні у творчості Лесі Українки Леся Українка, як представник модернізму була зацікавлена феміністичним рухом. Звідси образи жінок – емансипаток, опозиція жіночого і чоловічого, феміністичного і патріархального в її творчості. Після аналізу тези Соломії Павличко [2;73-74], за словами про сильну жінку чомусь бачаться постаті і чуються імена Любові з “Блакитної троянди”, донни Анни, Грішниці, Жанни Д’Арк. А чи тільки категорія сильних […]...
- Драма як жанр Драма як жанр – п’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої – переважно звичайні, рядові люди. Автор прагне розкрити їх психологію, дослідити еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. її зародження можна помітити в драматургії античності (“Іон” Еврипіда). Частина літературознавців вважає, що Д. як окремий жанр виникла лише у […]...
- Модернізм і авангардизм – XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ – підготовка до ЗНО та ДПА Слово “модернізм” (від франц. moderne – новітній, сучасний) – це не лише термін, що позначає певний напрям у художній літературі. У загальному культурному контексті воно набуло сили стрижневого поняття, що фіксує докорінні зміни у мистецтві, філософії, і ширше – у світорозумінні людини XX ст. Новий напрям у мистецтві XX ст. був пов’язаний зі змінами “людської […]...
- Мартиролог Мартиролог (грецьк.– martys – свідок, logos – слово) – жанр християнської дидактичної літератури про святих та мучеників за віру (православний М. “Менелогій”, тобто “Місячні читання”, від IX ст.. Католицький – виданий за розпорядженням римського папи Григорія XIII ст.. у 1536 та ін.). Нині цей термін вживається для переліку покійників, зокрема осіб, що зазнали утисків, репресій, […]...
- Я ПРИЙШОВ ДО ТЕБЕ, МИЛА – АФАНАСІЙ АФАНАСІЙОВИЧ ФЕТ – ПОЕЗІЯ ЧИСТОГО МИСТЕЦТВА – РОСІЯ – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX ст. – посібник-хрестоматія 1820-1892 Афанасій Афанасійович Фет – один із найяскравіших представників напряму “чистого мистецтва” в російській поезії ХІХ ст. Його вірші адресовані читачам із витонченим естетичним смаком, прихильникам прекрасного у мистецтві. Літературним дебютом Фета була збірка віршів “Ліричний пантеон” (1840). До збірки увійшли балади й антологічні вірші (близькі за темою та манерою до античних). Саме в ранній […]...
- ТЕЧІЇ РАННЬОГО МОДЕРНІЗМУ: ІМПРЕСІОНІЗМ, СИМВОЛІЗМ, НЕОРОМАНТИЗМ – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Особистість прагнула усвідомити саму себе, свої творчі можливості й духовну мету на межі ХІХ-ХХ ст. Д. Обломієвський Наприкінці XIX – на початку XX ст. сформувалися течії раннього модернізму – імпресіонізм, символізм, неоромантизм. Ранні модерністські течії спочатку розвивалися паралельно з іншими напрямами – реалізмом, натуралізмом, пізнім романтизмом. Однак поступово виходили на перший план, відкриваючи широкий простір […]...
- Щоденник Щоденник – літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася. Щ. пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо діалогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого Щ. сприяли його поширенню […]...
- Питання до заліку (XVIII ст.) – Додатки 1. Загальна характеристика літературного процесу XVIII ст. 2. Літературні особливості козацьких літописів. 3. Публіцистичне спрямування “Історії русів”. 4. Зміст і форма “Мандрів до святих місць” Василя Григоровича-Барського. 5. Творчість Феофана Прокоповича. 6. Драма Георгія Кониського “Воскресіння мертвих”. 7. Образ Богдана Хмельницького у драмі “Милість Божа”. 8. Інтермедії XVIII ст. 9. Вертепна драма. 10. Художні засоби […]...
- Молода Польща “Молода Польща” (“Mloda Polska”) – назва періоду розвитку польської літератури від кінця XIX ст. до початку 1-ої світової війни, походить від назви циклу програмних статей Амурського у краківському часописі “Zycie” (1898). “М. П.” у літературі постала як виразник естетики модернізму, пов’язаної з європейською “філософією життя” та бурхливим відродженням національної свідомості, характеризувалася складним переплетінням символістських, неоромантичних, […]...
- Контрольна робота за темою Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Мета – формувати компетентності: Предметні (систематизовані й узагальнені знання про літературу доби переходу до модернізму, про взаємодію символізму й імпресіонізму в ліриці; писемне мовлення; гуманістичний світогляд); Ключові (інформаційну: уміння систематизувати здобуті знання та критично їх осмислювати; загальнокультурну: творчі здібності; прагнення досягти високого результату). Тип уроку: урок контролю й корекції знань, умінь та навичок. Обладнання: роздавальний […]...