ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПОВТОРЕННЯ ЖИТТЄПИСУ ПОЕТА. МОТИВ УСЕПЕРЕМОЖНОГО ЖИТТЄЛЮБСТВА, ДОБРОТИ, ЛЮБОВІ. ЗМІНА ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ НЕЗАХИЩЕНОЇ ДИТЯЧОЇ ДУШІ У ВЕЛИКОМУ І СКЛАДНОМУ СВІТІ (“МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО…”)
Мета:
– навчальна: поглибити відомості школярів про життя та творчість видатного українського Кобзаря, подати аналіз його автобіографічного твору, у якому простеже – но мотив усепереможного життєлюбства, доброти; ознайомити учнів із контрастом як художнім прийомом;
– розвивальна: розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, уміння виразно читати поетичні твори;
– виховна: виховувати загальнолюдські морально-етичні цінності; формувати світогляд школярів; прищеплювати любов та повагу до творчості Т. Г. Шевченка.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, портрет Т. Г. Шевченка, виставка творів Кобзаря, аудіозапис або мультимедійна презентація твору “Мені тринадцятий минало…”, картина І. Їжакевича “Шевченко-пастух”.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Навчальна лекція
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО (1814-1861)
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія й Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: “Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені… нічого не значитиме.”. Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився.
1882 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса.
Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. Відтоді в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.
Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка – п’яниці Петра Богорського. 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в літньому саду, Шевченко зустрів земляка – художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської та української культури (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою).
1838 р. – Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом одним з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюллова. юнак кохався у книгах із мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.
1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку “Кобзар”. А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину “Хлопчик – жебрак, що дає хліб собаці”.
Під час мандрів поет гостював у ліберально налаштованих панів. Але найбільше його вразили картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправнестановище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.
1845 р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав власним коштом “Живописну Країну” – серію картин, де відображено історичне минуле України, її побут і природу. Мріяв Т. Шевченко оселитися десь над Дніпром, жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці припинило битися палке серце великого поета. Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну й за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою. Із 1918 р. щорічно відзначають День народження Т. Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 р., щорічно присуджують Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва.
Контраст – стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.
Прийом протиставлення багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних тощо.
Бесіда з учнями
– Які думки та почуття навіяла вам поезія “Мені тринадцятий минало…”?
– Відшукайте у творі ключові слова та фрази.
– Яка тема твору?
– У чому полягає основна думка поезії?
– Що вам відомо про кріпацтво як явище?
– На скільки частин можна поділити твір?
– До кожної доберіть заголовок.
– Знайдіть у творі приклади контрасту.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Вивчити вірш “Мені тринадцятий минало.” напам’ять, написати про свої
Враження від ліричного героя та його подруги.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)