Тяжко-важко в світі жити сироті без роду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: СТОРІНКИ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ

Матеріал уроку. Оксана Іваненко “Тарас у наймах”.

Мета. Продовжити ознайомлювати дітей з деякими відомостями про дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка; вчити передавати під час читання своє ставлення до прочитаного, продовжити роботу із вдосконалення навичок читання; розвивати мовлення учнів; виховувати гордість за духовну спадщину українського народу.

Обладнання. Картки для тестування, книга О. Іваненко “Тарасові шляхи”, картки зі словами.

Хід уроку

І. Вправи на вдосконалення навичок читання.

1. Розгадування зашифрованого вислову.

А) Читання складів.

Б) Читання речення за ключем-розшифровкою.

Учитель показує цей ключ рукою, а діти водять очима за рухами. А тоді читають з дошки речення.

В) Читання речення, роз’єднавши слова. Коженвіршсвійіпоемувінприсвячувавнароду.

Г) Виразне читання усього вислову М. Рильського.

– Кого український народ називає Кобзарем?

2. Тестова вікторина.

Учні отримують картки з трьома варіантами відповіді на запитання, які буде читати учитель. Учні відзначають правильну відповідь.

1. В 11 років Т. Шевченко став…

А) художником;

Б) поетом;

В) сиротою.

2. Хто були батьки Тараса Григоровича?

А) робітниками;

Б) кріпаками;

В) панами.

3. Тарас в дитинстві мріяв стати…

А) співаком;

Б) поетом;

В) малярем.

4. Як називається книга Т. Г. Шевченка?

А) “Кобзар”;

Б) “Чумаки”;

В) “Садок вишневий коло хати”.

5. За волелюбні вірші поета відправили…

А) в Україну;

Б) на заслання;

В) в тюрму.

3. Розгадування кросворда “Хвилинка етимології”.

– Давайте впишемо у відповідні рядочки слова, які є правильними варіантами відповіді на запитання тесту.

– Яке ім’я вийшло? Так, Тарас! Це ім’я обезсмертив наш геній – Тарас Шевченко. Важко відшукати більшу відповідність значення імені Тарас і характеру людини, яка носила ім’я Тарас Шевченко. Чому? А тому, що ім’я Тарас прийшло до нас з грецької мови, в якій “тарактіос” означає бунтівливий, бунтівник. Отже, характеризує людину, яка любить волю, бореться за свободу.

– Яким постав перед нами Тарас-дитина?

II. Повідомлення теми і мети уроку.

– Про дитинство, життя і творчість Шевченка писала українська письменниця Оксана Іваненко. Її книга так і називалась “Тарасові шляхи” (учитель показує книгу).

– Сьогодні на уроці ми прочитаємо один розділ цієї книги – “Тарас у наймах”.

III. Опрацювання оповідання О. Іваненко “Тарас у наймах”.

1. Читання твору вчителем.

– Коли Тарас пішов у найми? Пригадайте, скільки йому було років.

– Ким хотів стати хлопчик?

2. Словникова робота.

А) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

Б) Тлумачення малозрозумілих слів.

– Виберіть пояснення до кожного слова і поставте у клітинках відповідні цифри.

1. Дяк – хлопчик 12-15 років, обов’язком якого є виконання дрібних доручень пана. [ ]

2. Ляпас – тобто, отже, таким чином. [ ]

3. Козачок – безкоштовний. [ ]

4. Цебто – служитель церкви, який допомагає священику. [ ]

5. Даровий – удар по щоці або шиї долонею. [ ]

В) Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на картках-блискавках: новий, п’яний, сумний, сірий, даровий, голодний, обідраний, письменний.

3. Читання тексту учнями мовчки (самостійно).

– Прочитайте оповідання ще раз, мовчки, вдумливо, позначте олівцем незрозумілі слова.

4. Відтворення змісту прочитаного.

– Чому Тарас вирішив стати даровим наймитом? Чи справдилися сподівання хлопчика?

– На кого хотів вивчитися Тарас? Що його примусив робити новий учитель?

– Про кого сказав третій дяк: “Ні швець, ні кравець, ні на дуду грець”? Як ви розумієте це прислів’я?

– Про що мріяв Тарас? На що тратив зароблені копійки?

– Чим закінчилися пошуки хлопця?

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

А) Вибіркове читання.

– Як жилося Тарасові у дяка-п’яниці? А у дяка-маляра?

– З яких рядків видно ставлення Тараса до сестричок?

– Що він любив робити?

Б) Гра “Дочитай речення до кінця”.

Учитель читає початок речення з тексту, а учні, відшукавши його, дочитують далі.

“Дуже Тарас…”, “Та більше він…”, “Завжди…”, “Повернувся…”, “Та новий…”, “Весь час…”, “Дуже хороший…”, “Та коли прийшов…”.

6. Мовно-логічне завдання.

На дошці записано два слова: Тарас і Дяк. Учитель ще раз показує слова, що на картках-блискавках. Колективно вирішується, кого стосуються прикметники. Картку прикріплюють під відповідним словом.

Тарас Дяк

Сумний новий

Даровий п’яний

Голодний письменний

Обідраний

– Яке слово залишилося? (Сірий). Чому? (Воно стосується аркуша паперу).

7. Узагальнюючий аналіз твору.

– Про які рядки характеру Тараса Шевченка в дитинстві ми вже говорили, читаючи оповідання А. Лотоцького “Малий Тарас чумакує”?

– На які особливості характеру вказує це оповідання? (Наполегливість, цілеспрямованість, працьовитість, сильне бажання досягти мети, доброта, ніжність, лагідність до своїх сестер.)

8. Робота в зошиті (с. 53).

IV. Підсумок уроку.

– Що нового ви дізналися про Т. Г. Шевченка?

– Яким ви його уявляєте у цьому творі?

– А як назвали б ви цей уривок з книги О. Іваненко?

– Яким почуттям пройняте оповідання? Як автор ставиться до Тараса?

– Які почуття викликає у вас дитинство поета? Чому?

– Підготуйте вдома розповідь на тему “Тяжко-важко в світі жити сироті без роду”, використовуючи оповідання з підручника та додаткову літературу.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тяжко-важко в світі жити сироті без роду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: СТОРІНКИ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ