Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша Думка (Тече вода в синє море)
Мета: продовжувати поглиблювати знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка, зокрема про його перебування в Санкт-Петербурзі; аналізувати поезію “Думка”, визначати головну думку вірша; розвивати культуру мовлення, увагу, уміння творчо мислити; виховувати почуття любові й поваги до творчості Т. Г. Шевченка, почуття патріотизму.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, портрет Т. Шевченка, аудіозапис пісні “Чуєш, брате мій” (слова Б. Леп – кого, музика Л. Лепкого), мультимедійні засоби.
Випереджувальне завдання: творча група “Шанувальники прислів’їв і приказок” має дібрати прислів’я і приказки про рідний край.
Епіграф до уроку:
Ідуть місяці і роки без упину,
И немало спливло вже тієї води.
Лише Батьківщина, лише Україна
Залишиться в серці моїм назавжди.
Ігор Калиниченко
Перебіг уроку
I. Організаційний етап.
II. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання.
Бесіда за питаннями.
– Ім’я якого українського поета відоме в усьому світі? (Т. Г. Шевченка).
– Скільки років минуло від дня народження Великого Кобзаря? (200 років).
– Пригадайте, які вірші Т. Шевченка ви вивчали у 5-му класі. (“За сонцем хмаронька пливе”, “Садок вишневий коло хати”).
– Про що розповідається у вірші “За сонцем хмаронька пливе”? (Про захід сонця); у вірші “Садок вишневий коло хати”? (Про красу української природи, тихе родинне життя).
III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація уміння.
IV. Сприйняття й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
Розповідь учителя.
Т. Г. Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) в родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгардта – поміщика, що володів 50 тисячами кріпаків і був власником близько 160 тисяч десятин землі.
Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки. У сім’ї, окрім Тараса, було 6 дітей: старші – Катерина, Марія (померла у два роки), Микита; молодші – Ярина, Марія, Йосип. Пізніше, у 1843 році, Шевченко змалював хату в Кирилівці, де провів своє дитинство. Коли Тарасові було вісім років, батько віддав його до школи кирилівського дяка – вчителя Павла Рубана.
У 1823 році, коли Тарасові було 9 років, померла його мати. Батько одружився вдруге з Оксаною Терещенко, але у 1825 році помер і він.
Після смерті батька Тарас деякий час жив у дядька Павла, який став опікуном сиріт. Згодом майбутній поет стає школярем-попихачем у кирилівського дяка Петра Богорського, де його життя постійно було напівголодним. Бажаючи навчитися малювати, хлопець втікає з Кирилівки в Лисянку до диякона-живописця, а згодом – у село Тарасівку до дяка-маляра, але той відмовляє йому. Втративши надію стати малярем, Шевченко повертається до Кирилівки, пасе громадську череду, наймитує у кирилівського священика Григорія Кошиця.
Його хист до малювання помітив маляр із села Хлипнівка, але на той час Шевченку вже було 14 років, і тому Тараса забрали козачком до В. Енгельгардта.
Восени 1829 року з прислугою Енгельгардта Шевченко виїздить до міста Вільно. Помітивши здібності козачка до малювання, пан віддає Тараса вчитися до вправного маляра, можливо, Яна Рустема.
У 1831 році сімнадцятирічний Шевченко переїздить до Петербурга, куди було переведено Енгельгардта. 1832 року Енгельгардт віддав Тараса в науку на 4 роки живописцю Ширяеву.
1836 року Шевченко у складі артілі Ширяева розписував театр у Петербурзі. Цього ж року він познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком. Пізніше відбулося знайомство художника-кріпаказ Гребінкою, Григоровичем, Венеціановим, Жуковським, Брюлловим.
Брюллов написав портрет Жуковського, який був розіграний 22 квітня 1838 року в лотереї за 2 500 карбованців. За ці гроші було викуплено Т. Шевченка з кріпацтва. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова Жуковський вручив Тарасові відпускну.
Після цього Т. Шевченко навчається в Академії мистецтв, пише вірші. У квітні 1838 року він був нагороджений срібною медаллю за малюнок з натури, а в 1840 році – другою срібною медаллю 2-го ступеня за першу картину олійними фарбами “Хлопчик-жебрак дає хліб собаці”.
У 1840 році в Санкт-Петербурзі побачила світ збірка творів Т. Шевченка “Кобзар”, що містила 8 поезій: “Думи мої”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка” (“Нащо мені чорні брови…”), “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”.
У 1841 році вийшов альманах “Ластівка” із 5-ма творами Шевченка: баладою “Причинна”, поезіями “Вітре буйний”, “На вічну пам’ять Котляревському”, “Тече вода в синє море”, першим розділом поеми “Гайдамаки” (“Галайда”), Окремим виданням поема “Гайдамаки” вийшла того ж року.
У вересні 1841 року Шевченка відзначили 3-ю срібною медаллю 2-го ступеня за картину “Циганка-ворожка”.
19 травня 1843 року Тарас Григорович разом з Євгеном Гребінкою їде в Україну, відвідує багато сіл, зокрема рідне село Кирилівку, зустрічається з братами і сестрами. Також Шевченко побував у Києві, а на початку 1844 року виїхав до Москви, а звідти – до Петербурга.
У березні 1845 року Шевченко знову їде в Україну. І саме у Києві 1847 року його було арештовано як учасника Кирило-Мефодіївського товариства. 17 квітня 1847 року Шевченка привезли до Петербурга. Згодом його було відправлено на заслання в Орську фортецю.
На засланні поет пробув з 1847 до 1857 року. Повернувся звідти хворим і кволим.
27 березня 1857 року Шевченко приїхав у Петербург. Згодом відвідав Україну, де був знову арештований, але ненадовго. Йому наказали повернутися до Петербурга, де він прожив останні роки.
10 березня 1861 року о 5 год 30 хв ранку помер Тарас Шевченко. Поховали його спочатку в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Весь прогресивний Петербург прощався з українським генієм.
У травні цього ж року тіло Великого Кобзаря було перевезено в Україну. Урочиста зустріч відбулася в Києві, куди приїхали брати і сестра поета. Студенти університету несли на руках домовину, на яку невідома жінка поклала терновий вінок – символ страдницького життя Шевченка. На іншому вінку жіночою рукою було написано: “Прощай, батьку, орле сизий!” Хоч губернатор заборонив будь – які промови й зібрання, тисячі людей проводжали поета в останню путь. Понад Дніпром домовину донесли до пристані, а далі пароплавом – до Канева, де у віз упряглися дівчата і везли труну близько десяти кілометрів на вершину Чернечої гори. Після поховання люди довго не розходились, деякі залишилися й ночувати біля Тараса. Було це 22 травня. А вже 24 травня над домовиною почали насипати високу гору, яку пізніше назвали Тарасовою.
Бесіда за питаннями.
1. Коли Шевченко приїхав у Петербург? 2. Хто допоміг Т. Шевченкові стати вільним? 3. Коли вийшла з друку збірка “Кобзар”? Які твори увійшли до цієї збірки? 4. Коли вийшов альманах “Ластівка”? Які твори були надруковані в цьому альманасі?
Виразне читання поезії “Думка”.
Обговорення змісту твору за питаннями.
– Що шукає козак? (Долю).
– Як ви розумієте значення слова “доля”? (1. Збіг обставин, перебіг подій, що ніби не залежать від волі людини. 2. Стан, зумовлений життєвими умовами, обставинами; дальше існування, майбутнє когось чи чогось).
– Поясніть зміст речення: “Пішов козак світ за очі”. (Пішов кудись далеко, не вибираючи шляху).
– Що підказує козаку внутрішній голос? (На кого ти покинув рідних?)
– Чому на чужині тяжко жити з людьми? (Усі чужі, не співчуватимуть тобі).
– Чи зможе козак на чужині поділитися з людьми своїм горем, розділити біль душі? (Ні. Його горе нікого не цікавить).
– Що знайшов козак на чужині? (Горе).
– На вашу думку, яке горе спіткало козака? (Може, він захворів або не має роботи).
– Коли козак поглянув у небо, то побачив ключі журавлів. Чому він заплакав? (Згадав рідний край).
Слухання пісні “Чуєш, брате мій”.
Звучить пісня на слова Богдана Лепкого і музику Левка Лепкого “Чуєш, брате мій”.
Бесіда за питаннями.
– Чому так сумно курличуть журавлі?
– Чи далека їхня дорога?
– Що спільного між козаком з поезії Т. Шевченка “Думка” та журавлями з пісні Б. Лепкого “Чуєш, брате мій”?
Повідомлення вчителя.
Вірш “Думка” написаний 1838 року в Санкт-Петербурзі. З такою назвою у доробку поета є кілька творів.
Тарас Шевченко захоплювався народними піснями про пошуки молодим козаком своєї долі, наприклад “Ой зелений дубе, чого нахилився”, “Ой не шуми, луже, зелений байраче” та ін. Напевне, вони нагадали поетові власну долю, яка закинула його далеко від України до Росії. На цю тему він написав багато віршів, зокрема і вірш “Думка”.
Фізкультхвилинка.
Матеріал для вчителя.
Тема поезії “Думка”: туга козака за рідним краєм, батьками, ненькою, молодою дівчиною під час перебування за межами батьківщини.
Основна думка поезії: для кожної людини наймилішим є те місце, де вона народилася, де минуло її дитинство, де вона живе. Краса рідного краю для будь-якої людини є чарівною, неповторною.
Художні особливості поезії: епітети (“синє море”, “серце козацькеє”, “молода дівчина”), метафори (“грає синє море”, “грає серце”, “доля зустрінеться”, “спіткалося горе”).
Виступ творчої групи “Шанувальники прислів’їв і приказок”.
Творча група “Шанувальники прислів’їв і приказок” презентує дібрані прислів’я і приказки.
Орієнтовний матеріал
· Рідний край – земний рай.
· Кожному мила своя сторона.
· Нема в світі, як своя країна.
· За рідний край легко й помирати.
· Рідна сторона – мати, а чужа – мачуха.
· Будь-кому мила своя сторона.
· Рідна земля – мов колиска золота.
· На чужій стороні й весна не красна.
· За рідним краєм і в небі сумно.
Творчий практикум “Склади прислів’я”.
– Складіть прислів’я про рідний край.
Творча майстерня.
– Усно намалюйте картину, яку ви уявляєте, читаючи вірш “Думка”.
V. Узагальнення і систематизація знань.
Фронтальне опитування.
– Коли була написана поезія “Думка”?
– Яка тема й основна думка цього вірша?
– Назвіть роки життя Тараса Шевченка.
– За що арештували поета?
– Скільки років перебував Шевченко на засланні?
– Коли вперше було надруковано збірку “Кобзар”?
Вправа “Карусель”.
– Доберіть епітети до поданих слів, утворіть асоціативні грона.
Море: бездонне, спокійне, бурхливе, тихе, прозоре, сердите, темне, глибоке.
Доля: щаслива, нещасна, прихильна, радісна, сонячна, весела, прекрасна, чарівна, неповторна, добра, ласкава.
Козак: відчайдушний, грізний, рішучий, спокійний, сміливий, вразливий, суворий, щирий, чесний.
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Що сьогодні на уроці вам найбільше сподобалося і запам’яталося?
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Обов’язкове: вивчити вірш “Думка” напам’ять.
– За бажанням: намалювати ілюстрації до вірша “Думка”.
– Випереджувальне завдання: чотири учні, об’єднані у творчу групу “Історики”, готують доповідь про виникнення козацтва і Запорізьку Січ (Орієнтовний матеріал – у конспекті наступного уроку).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)