ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО. ВИКУП ПОЕТА З НЕВОЛІ, ПРИЧИНИ ЙОГО ПОКАРАННЯ ЦАРЕМ, АРЕШТ, ПЕРЕБУВАННЯ В КАЗЕМАТІ, ЗАСЛАННЯ – Світ української поезії
Мета: поглибити знання школярів про життя і творчість Тараса Шевченка, зокрема про його викуп із неволі, причини покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання; пригадати раніше вивчені поезії; розвивати вміння виразного читання; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до життя і творчості Т. Шевченка.
Обладнання: портрет Тараса Шевченка, міні-виставка книжок поета, дидактичний матеріал (таблиці, тестові завдання).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Експрес-опитування
1. Коли і де народився Тарас Шевченко? (9 березня 1814 року в Моринцях Звенигородського району Черкаської області)
2. Назвати братів і сестер Тараса. (Катерина, Марія, Ярина, Микита, Йосип)
3. Від кого Тарасик дізнався про Коліївщину? (Діда Івана)
4. Восьмирічний Тарас став учнем… (дяка – вчителя Павла Рубана).
5. У скільки років Тарасик залишився без матері? (У 9 років)
6. У якому році помер батько? (1825 р.)
7. Після смерті батька навчався в кирилівського дяка… (Петра Богорського).
8. У якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)
9. Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована 1840 року. (“Кобзар”)
10. Назвати двох-трьох діячів культури, які брали активну участь у викупі Тараса Григоровича з кріпацтва. (А. Мокрицький, В. Жуковський, К. Брюллов, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)
11. Тарас Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину (“Хлопчик-жебрак дає хліб собаці”)
12. Де мріяв Кобзар оселитися і жити серед рідного народу? (Над Дніпром)
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
Коли характеризують народ, то передовсім називають найталановитіших, найкращих його представників. Україна – це Тарас Шевченко. У ньому наша історія, буття, наші болі, мрії.
Народжений матір’ю-кріпачкою і сам кріпак, він усією своєю романтичною і благородною душею, чуйністю вірного синівського серця закипів таким гнівом до всякого, особливо до духовного рабства, і такою любов’ю до свого знедоленого народу, що цими почуттями українці живуть і житимуть завжди.
Тарас Шевченко – вершина родового українського дерева. Коли б волею якоїсь надзвичайної сили наш народ постав перед необхідністю з-поміж усіх книжок вибрати дві, то він узяв би Біблію та “Кобзар” – Євангеліє від Тараса. Без першої був би неповноцінний духовно, а без другої – немислимий як народ.
Українці завжди стоятимуть перед Шевченком, як перед своєю совістю. А в душах житиме його слово, сповнене любові і самопожертви.
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Життя нашого поета дивне. Слухаючи про нього, можна подумати, що це легенда. Воно почалося з любові до матері та батька і радісного, незважаючи на кріпацький стан, дитинства. Уже змалечку в Тараса проявилися зерна таланту до поезії, які потім зійшли буйною порослю.
2. Хвилинка поезії
Згадайте, які поезії Великого Кобзаря вивчали в попередніх класах. (Читання напам’ять поезій “Мені тринадцятий минало”, “Заповіт”, “Думка”)
3. Розповідь учителя або виступи з повідомленнями учнів
Викуп Тараса Шевченка з неволі
З певним життєвим досвідом наприкінці 1831 року сімнадцятирічний Шевченко прибув до Петербурга. За плечима – безрадісне дитинство, навчання у дяків-деспотів, важка праця. Тарас мав нахил до малювання, але становище кріпака не давало йому змоги віддаватися улюбленій справі. 1832 року Енчельгардт законтрактував Шевченка на чотири роки Василю Ширяєву, відомому майстру декоративних розписів. Художник мав чималу бібліотеку, організовував вечори, на яких читали й обговорювали літературні і живописні твори.
Важливою подією в житті майбутнього поета було його знайомство з Іваном Сошенком – земляком із Богуслава, з художниками К. Брюлловим, О. Венеціановим, поетом В. Жуковським та іншими діячами культури.
Робота в Ширяєва, знайомство з Сошенком та іншими художниками сприяли поглибленню Тарасових знань з теорії мистецтв і вдосконаленню техніки малювання. Ним зацікавилося Товариство заохочення художників.
Незважаючи на зайнятість роботою в Ширяєва, Тарас багато малює. Та Шевченка вабило не лише малярство. В автобіографії є згадка, що там, у Літньому саду він почав “делать этюды в стихотворном искусстве”.
У колі передових діячів російської й української культури зароджується думка про викуп талановитого кріпака. Активну участь у цьому взяв А. Мокрицький. У щоденнику 18 березня 1837 року він зробив такий запис: “Коли всі розійшлися, я залишився один, розповідав Брюллову про Шевченка, намагався спонукати його на добре діло, і, здається, це буде єдиний спосіб – через Брюллова звільнити його від тяжких, ненависних кайданів рабства. Легко сказати! Людина з талантом страждає в неволі з примхи грубого пана!”
У квітні 1837 року Карл Брюллов створює портрет Василя Жуковського, який був розіграний у лотереї, і за 2500 карбованців, одержані за портрет, Тараса Шевченка викупили з кріпацтва. У відпускній говориться, що Шевченко вільний, що до нього не мають більше ніякого відношення ні пан Енгельгардт, ні його спадкоємці. Колишній кріпак тепер може обирати собі такий спосіб життя, який побажає.
Відпускна Шевченкові була вручена 25 квітня 1838 року В. Жуковським на квартирі К. Брюллова. Ось як Іван Сошенко описує цей день: “Раптом до моєї кімнати через вікно вскакує Тарас, мало не збивши мене з ніг, кидається мені на шию і кричить: “Воля! Воля!” – “Чи не здурів ти, Тарасе?” А він стрибає і кричить: “Воля! Воля!”
Тарас Шевченко став вільною людиною, і юнака зарахували до Академії мистецтв. Розпочався новий етап у його житті.
Навчання в Академії мистецтв, вивчання французької мови, відвідування музеїв і театрів, знайомство з відомими митцями – усе це формувало інтелект Тараса Шевченка, сприяло зростанню його як митця.
Причини покарання царем Тараса Шевченка, арешт письменника
Закінчивши Академію мистецтв, поет 1846 р. повернувся в Україну, влаштувався на роботу в Київській археологічній комісії, почав змальовувати й описувати історичні пам’ятки. У Києві познайомився з викладачем історії Київського університету Миколою Костомаровим. Він загітував Шевченка вступити до Кирило – Мефодіївського братства, яке, діючи таємно, поширювало ідеї ліквідації кріпацтва, єднання слов’янських народів на засадах рівності й братерства, створення федеративної республіки, яка мала управлятися парламентом. Одним із завдань товариства була освіта народу, навчання рідною мовою. Товариство продовжувало деякі традиції декабристів. Саме ці погляди поділяв Тарас Шевченко, за них же й постраждав.
5 квітня 1847 р. поета було заарештовано й відправлено до Петербурга. Його звинувачували не лише за участь у братстві, а передусім за написання революційних творів. Найбільшу лють високопоставлених жандармів спрчинила поема “Сон”.
Перебування в казематі
Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Григорович квітень і травень. Тут він написав більшість віршів, які ввійшли до циклу “В казематі” (один із них – “Садок вишневий коло хати…”).
(Читання поезії учнем напам’ять.)
· Про що ця поезія?
Заслання поета-бунтаря
З-поміж учасників Кирило-Мефодіївського братства найтяжче було покарано Тараса Шевченка: “За створення підбурливих і найвищою мірою зухвалих віршів він засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом. Імператор Микола І власноруч зробив помітку на вироку: “Під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати”.
31 травня 1847 року Шевченка відправили до Оренбурга. Везли його на перекладних з фельд’єгером, без відпочинку. Понад 2500 кілометрів подолані за вісім діб. Поет ледве встигав пообідати в поганих харчевнях.
В Оренбург Шевченко прибув 8 червня. Тут було багато політичних засланців, серед них О. Плещеєв, Ф. Достоєвський, учасники польського визвольного руху, зокрема З. Сераковський, Е. Желіговський. У перший день перебування Шевченка в пересильній казармі його відвідав Ф. Лазаревський, що працював у Оренбурзькій прикордонній комісії.
Із Оренбурга Шевченка доправили до Орська. У перші місяці перебування в Орську Шевченко потоваришував з поляками-засланцями, зокрема з О. Фішером, який був учителем дітей коменданта фортеці генерал-майора Д. Ісаєва. Фішер по-дружньому ставився до українського поета. Турбувався про нього. Унаслідок цього Шевченкові було дозволено жити не в казармі і зустрічатися з друзями, бувати на вечорах. Про полегшення долі поета турбувалися також Ф. Лазаревський та квартирмейстер корпусу, відомий картограф Оренбурзького краю К. Герн. Однак командир батальйону Мєшков не прислухався до цих прохань, хоч змушений був враховувати ставлення до Шевченка коменданта фортеці Д. Ісаєва. Після смерті коменданта Д. Мєншов почав мстити поетові. Шевченка перевели в казарму, змушували відвідувати щоденну муштру. Не оминула його і гауптвахта. Коли ж у Шевченка траплялися вільні година-дві, що було дуже рідко, він ішов у степ, на берег річки Ор милуватися природою і писати.
Важким лихом для поета була відсутність художньої літератури. У листах до друзів і знайомих він постійно звертається з проханням прислати йому книжки.
Шевченко продовжує творити й поезії. Писав він їх на окремих згорнених аркушах, які пізніше оформив у невеличкі книжечки. До нас дійшло їх чотири. У кожну з них письменник записував поезії за один рік.
У книжці за 1847 рік вміщено 34 поезії. Першим іде вірш, який починається словами “Думи мої, думи мої…”, тобто такими самими словами, що і “Кобзар” 1840 року. Тим самим поет ніби підкреслив, що його бойовий дух не зламано, що він буде продовжувати свою творчість, як і до заслання.
У березні до Оренбурга прибуває географ капітан-лейтенант О. Бутаков, призначений керівником експедиції для вивчення Аральського моря. Йому потрібний був досвідчений художник. На прохання Бутакова Шевченка ввели до складу експедиції. Це означало, що засланцеві дозволили малювати.
Важким було солдатське життя для Шевченка. Він терпів матеріальну скруту, постійно сумував за рідним краєм.
Шевченко був засланий за антикріпосницькі, антицарські твори, однак і на засланні він продовжував їх писати. Багато малював, зробив чимало ескізів, зарисовок олівцем. Крім офіційного виконання малюнків Аральського моря, Тарас Григорович намалював кілька портретів, зокрема братів Лазаревських, автопортрет. З виконаних 1849 року живописних робіт до нас дійшло понад сто. Його малюнки відзначалися високим професійним рівнем.
У січні 1850 року Шевченко порушує клопотання про дозвіл малювати.
За доносом прапорщика про те, що поет порушує царський наказ, Шевченка заарештували й перевели на службу в Новопетровське укріплення. Прихильники попередили його про арешт заздалегідь, тому поет устиг передати друзям деякі твори, а листи, які одержував від рідних і товаришів, спалив.
Умови в Новопетровському укріпленні були жахливими: навколо пустеля, пісок і солона вода, до найближчого культурного центру тисячі кілометрів, клімат такий шкідливий, що солдатів тут змінювали через два роки. Його ж протримали в цій глухомані майже сім. На муштру він мусив ходити навіть хворим. За цей час Шевченко не написав жодного вірша.
1857 року поета було звільнено. Останні роки життя він провів у Петербурзі. 10 березня 1861 року народний поет помер.
3. Робота з таблицею “Цікаво знати”
Спадщина Тараса Григоровича Шевченка
Літературна
□ 240 поезій, з них – понад 20 поем
□ драма “Назар Стодоля”
□ 20 повістей (до нас дійшло 9)
□ щоденники; автобіографії
□ фрагменти двох незакінчених драм.
□ Оригінали більшості творів Шевченка зберігаються в Інституті літератури НАН України.
□ Твори Великого Кобзаря перекладені приблизно 100 мовами світу.
Живописна
□ 210 акварелей, передусім пейзажів
□ 150 портретів, з них 43 – автопортрети
□ 27 офортів, з яких 6 – серії “Живописна Україна”
□ понад 230 олівцевих рисунків ландшафтів України
□ ескізи, етюди, начерки на 360 сторінках рукописів та альбомів.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Тестові завдання
1. На основі сюжету народної балади написаний твір…
А М. Вороного “Євшан-зілля”;
Б Т. Шевченка “Тополя”;
В С. Руданського “Козак і король”.
2. Прізвище дяка, у якого Тарас Шевченко розпочав навчатися малярства.
А Ширяєв;
Б Кошиця;
В Богорський.
3. У пана Енгельгардта майбутній письменник був.
А слугою-козачком;
Б маляром;
В батраком-погоничем.
4. Яку іноземну мову вивчав Тарас Григорович Шевченко в Академії мистецтв?
А Німецьку;
Б французьку;
В англійську.
5. Симфонічну поему “Заповіт (за мотивами твору Т. Шевченка) написав.
А Б. Лятошинський;
Б Р. Глієр;
В К. Стеценко.
6. “Заповіт” Тараса Шевченка німецькою мовою переклав…
А П. Грабовський;
Б І. Франко;
В Леся Українка.
7. Найактивнішу участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва брали.
А родичі поета;
Б Євген Гребінка й Іван Сошенко;
В Карл Брюллов і Василь Жуковський.
8. У якому році була вручена Тарасові Шевченку відпускна?
А 1837;
Б 1840;
В 1838.
9. За що було заарештовано Тараса Шевченка?
А За подорож Україною;
Б за участь у Кирило-Мефодіївському братстві;
В за подорож до Петербурга.
10. Де відбував покарання Тарас Григорович?
А у Петербурзі, Орську, Новопетровську;
Б в Орську, Оренбурзі, Аралі;
В у Києві, Петербурзі, Харкові.
11. У засланні поет провів…
А 7 років;
Б 8 років;
В 10 років.
12. У Новопетровському укріпленні провів.
А 8 років;
Б 7 років;
В 10 років.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Мікрофон
2. “Шевченко для мене – це…”
· Художник; більше графік, як живописець. Весною 1839 року за успіхи у виконанні малюнків Рада Академії нагородила Тараса Григоровича срібною медаллю ІІ ступеня. Наступного року за першу живописну спробу – картину “Хлопець жебрак, що дає хліб собаці” (не збереглася) Шевченка вдруге нагородили срібною медаллю, а за картину “Циганка-ворожка” – втретє.
· Своїм полум’яним словом закликав народ до боротьби за соціальне і національне визволення. Могутньо лунав і лунає його заклик: “Борітеся – поборете!”
· Його поезія вчить любити свій народ, свою Вітчизну, з повагою ставитися до інших народів, співчувати поневоленим, які ведуть боротьбу за своє визволення.
2. Заключне слово вчителя
Слово Великого Кобзаря звучить і нині. Під час Революції Гідності із вуст Сергія Нігояна, який відійшов у вічність, линули слова:
Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
(2 votes, average: 3.00 out of 5)