Тарас Шевченко. Думка (Тече вода в синє море…). Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі
Мета: поглиблювати знання учнів про життя і творчість великого українського поета Т. Г. Шевченка, здобуті у попередніх класах; ознайомлювати з життям і творчістю Тараса Григоровича петербурзького періоду; розвивати уяву, креатив – не мислення, навички виразного читання ліричних творів, уміння пояснювати роль художніх засобів, коментувати прочитане й висловлювати своє ставлення до нього; виховувати в учнів почуття патріотизму, відчуття духовного зв’язку з історичним минулим рідного краю.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, різні видання “Кобзаря”, підручник.
Є в Шевченка народження дата,
Дати смерті в Шевченка нема.
Ліна Костенко
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
“Мистецька вітальня”.
Учні читають напам’ять улюблені поезії з творчої спадщини Кобзаря.
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Літературна вікторина “Чи знаєте ви Т. Шевченка?”
1. Батьківщиною для Т. Шевченка є… (Черкащина.)
2. Перші скупі знання малий Тарас отримав… (у школі сільського дяка.)
3. Чому життя для малого Тараса було нестерпним? (Рано померла мати, батько одружився вдруге, мачуха була злою.)
4. З якого часу Тарас залишився круглим сиротою? (З одинадцяти років.)
5. Змалку в обдарованій від природи дитині був талант… (художника.)
6. Чим малював майбутній митець? (Вугіллям, крейдою, олівцем.)
7. У якого пана малий Тарас служив козачком? (У пана Енгельгардта.)
8. Де і в якому закладі навчався Тарас Григорович, після чого став відомим художником? (У Петербурзі, в Академії мистецтв.)
9. Скільки років прожив Шевченко? (47.)
10. Коли відбулося перепоховання Шевченка? (У травні 1861 року.)
11. Де похований Т. Г. Шевченко? (У Коневі.)
12. За що Шевченка було прозвано Кобзарем? (У 1840 р. побачила світ перша книжка поезій письменника “Кобзар”.)
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми ще раз відкриємо сторінки життя і творчості відомого на весь світ генія і пророка, поета і художника Тараса Шевченка.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Методичний прийом “Дерево очікувань”.
Учні роблять записи на аркушах у формі листочків, які вчитель прикріплює до “Дерева очікувань”.
Учитель. Діти, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Сформулюйте власні сподівання щодо уроку й запишіть на аркушах. Скористайтеся ключовими фразами, що записані на дошці:
– Я хочу дізнатися…
– Мені цікаво було б зрозуміти…
– Для мене важливо переконатися…
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
Зараз ми ознайомимося ще з однією поезією Тараса Григоровича, яка називається “Думка” (“Тече вода в синє море”).
Вірш “Думка” написаний у 1838 році у Санкт-Петербурзі. Тарасу здавна подобались народні пісні про пошуки молодим козаком своєї долі: “Ой зелений дубе, чого нахилився..”, “Ой не шуми, луже, зелений байраче”.
Очевидно, вони нагадували поетові власну долю, яка закинула його далеко від рідної України, до північної столиці Росії. Ось така історична основа поезії.
2. Ідейно-художній аналіз поезії “Думка”.
2.1. Виразне читання напам’ять поезії вчителем.
2.2. Методичний прийом “Я бачу слово”.
Учні заплющують очі, слухають поезію, яку читає учень іще раз. Описують зорові картини, що постали в їхній уяві.
2.3. Бесіда за змістом вірша “Думка”.
– Назвіть головного героя поезії.
– Який настрій у козака?
– Яке життя передбачає козак на чужині?
– Яку ж долю хотів зустріти ліричний герой? Чи зустрів він її? Через що?
– Як зрозуміти останні рядки твору?
– Визначте ідею поезії. (Для людини найголовніше щастя – жити в рідній стороні, а не на чужині.)
– Чому для нас рідний край – наймиліший?
– За яких обставин людина покидає рідний край?
– Які ще є образи у вірші?
– З якою метою автор використовує образ журавлів?
– Знайдіть в тексті слова, у яких висловлено тугу за рідним краєм.
– Яким настроєм пройнятий вірш?
– У якому темпі, на вашу думку, слід читати цей твір? Чому?
– Як ви зрозуміли вислів “пішов козак світ за очі”?
2.4. Робота в малих групах. Складання міні-паспорта вірша.
Автор: Т. Г. Шевченко.
Назва: “Думка”.
Жанр: поезія.
Тема: зображення суму, туги козака за рідним краєм, батьком, ненькою старою, молодою дівчиною під час перебування на чужині.
Ідея: Для людини найголовніше щастя – жити в рідній стороні, а не на чужині.
Основна думка: наймилішим для кожної людини є те місце, де вона народилася, живе, – батьківська хата, люди, природа, і коли втрачається це все, то відчуваєш себе нещасним, самотнім.
Художні тропи:
Епітети – “синє море”, “серце козацьке”; Метафори – “грає море”, “грає серце”, “думка говорить”, “спіткалося горе”.
VII. Узагальнення та систематизація знань.
1. Складання асоціативного куща до слова “патріотизм”.
– Кого ми можемо назвати українськими патріотами? Чи вважаєте ви себе патріотами? Чому?
2. “Мереживо думок”.
Учні висловлюють власні думки про зміст епіграфа уроку.
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Методичний прийом “Дерево очікувань”.
Учитель. Погляньте на листочки на “Дереві очікувань”. Чи справдилися ваші очікування?
2. Стратегія “Мікрофон”.
Учитель. Чим духовно збагатила нас поезія “Думка”?
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Поезію “Думка” Т. Г. Шевченка вивчити напам’ять.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: скласти усний твір-роздум на тему: “Що краще: наполеглива боротьба за щастя чи нарікання на гірку долю?”;
– Для учнів достатнього рівня навченості: підготувати повідомлення про Івана Підкову.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)