Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Пеон, або Пеан
Пеон, або Пеан
Пеон, або Пеан (грецьк. раіаn, раіеоn, раіon – цілитель, спаситель) – в Елладі – хоровий гімн на честь бога поезії та сонця Аполлона, названий за одним з образів Гомерової “Іліади”, згадується як офірна та бойова пісня. П. літературно оформився у Спарті (VII ст. до н. е.) зусиллями критянина Фалета. Відомі автори П. – Алкман, Вакхілід, Піндар та ін. П. називається також віршова стопа на п’ять мор (чотири склади). Залежно від того, який склад виявлявся довгим, визначалися відповідно чотири П.: 1 /-∩ ∩ ∩/; 2 /∩- ∩ ∩/;3 /∩ ∩- ∩/; 4 /∩ ∩ ∩-/ Сучасні віршознавці розрізняють такі види П.: ліричний жанр урочистої пісні з нагоди перемоги; чотирискладова стопа, яка майже не спостерігається у силабо-тонічному віршуванні.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)
Related posts:
- Стопа Стопа – найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом (ритмічним акцентом). С. сприймається як одиниця виміру та визначення віршового ритму. В українській силабо-тоніці, на відміну від античної версифікації, де за основу С, пойменованої подієм, бралося поєднання довгих (арсис) та коротких (тезис) складів, вона спирається на природне мовне чергування наголошених […]...
- ПЕАН Пеан (від грец. ποαδν – пеан, цілитель, спаситель – імення бога Аполлона) – хорова пісня, близька до гімна, на честь бога Аполлона. її звичайно виконували тоді, коли зверталися до бога по допомогу або коли дякували йому за перемогу в битві чи за порятунок від стихійного лиха. Появу пеана в давньогрецькій авторській ліриці пов’язують з ім’ям […]...
- Хоріямб Хоріямб – в античній версифікації – чотирискладова (шестиморна) стопа, що складається з хорея і ямба (- ∪ ∪ – ). В українській силабо-тонічній системі X. умовно називається сполука хорея та ямба, що трапляється при відхиленнях від ритмометричної ямбічної схеми: Надія вмерла, вмер і жаль, Не ятриться глибока рана, ЗО мною лиш моя печаль – Ти, […]...
- Пеан – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Пеан (від грец. Παιδν – пеан, цілитель, спаситель – імення бога Аполлона) – хорова пісня, близька до гімна, на честь бога Аполлона. Її звичайно виконували тоді, коли зверталися до бога по допомогу або коли дякували йому за перемогу в битві чи за порятунок від стихійного лиха. Появу пеана в давньогрецькій авторській ліриці пов’язують з ім’ям […]...
- Амфібрахій Амфібрахій (грецьк. amphibrachys, від amphi – обабіч та brachys – короткий) – в античній версифікації – трискладова стопа на чотири мори з довгим середнім складом: У силаботонічному віршуванні – трискладова стопа з наголошеним другим складом (-∪-). Константа віршового рядка може бути двоскладовою, перетворюючись на ямб з наголосом на останньому складі, чи в позанаголошеному стані містити […]...
- СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ (Народився 1950 р.) – Я І СВІТ Станіслав Болеславович Чернілевський народився 6 липня 1950 року в селі Жван на Вінниччині. Сім’я була багатодітна. Хлопчик рано залишився без батька, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Перебуваючи далеко від родини, завжди сумував за мамою, родинним теплом і затишком. Уже з четвертого класу почав віршувати, ділився на самоті з учнівським зошитом своїми думками та […]...
- Тактовик Тактовик – міжсистемна форма віршування, основою сумірності в якій є ізохронізм віршорядків і таке розташування слів у них, яке уможливлює їх членування на такти. Прихильники музичного погляду на Т. (або ж тактометр) виводять його від поняття “такт” (від лат. tactus – дотик рукою, в музиці – дотик диригента до пульта, чим визначається швидкість темпу) – […]...
- Ізометризм Ізометризм (грецьк. ISQS – рівний та metron – міра) – рівнометричність, притаманна квантитативному віршуванню, подеколи проявляється в силабо-тоніці, зокрема у байкових та акцентних віршах, а також у верлібрах (називають їх ще гетерометричними віршами). І. заснований на рівній кількості мор як одиниці часу для визначення короткого складу та однаковому характері стоп – одинакової комбінації довгих та […]...
- Дохмій Дохмій (грецьк. dochmios – кривий) – стопа в античному віршуванні, що складається з восьми мор, поєднуючи в собі ямб та амфімакр ( ∪ – – ∪-). Можливість заміни довгого складу двома короткими (і навпаки) витворювала до 32 варіантів Д., котрий здебільшого використовувався в ліричних та патетичних фрагментах античних трагедій. В українській поезії ця стопа майже […]...
- Амфімакр Амфімакр (грецьк. amphimakrds – між довгими складами), або Кретик (грецьк. kretikos – критська стопа) – стопа античного віршування з п’яти мор, що складається з довгих та коротких складів (- -∪). В українській силаботоніці подеколи А. умовно називають стопу дактиля з додатковим наголосом на третьому складі або анапеста з додатковим наголосом на першому складі. Так, у […]...
- Іпостасе Іпостасе (грецьк. hypostasis – дотримування, ущільнення, заміна) – заміна однієї стопи іншою у квантитативному та силабо-тонічному віршуванні, в якому місце наголосу – стале. Термін введений В. Брюсовим (“Основи віршування”). І. притаманна античному віршуванню, коли два коротких склади замінюються одним довгим і навпаки. Цим поняттям користувалася Галина Сидоренко в тих випадках, коли хорей замінювався пірихієм чи […]...
- Гекзаметр або Гексаметр Гекзаметр, або Гексаметр (грецьк. hexdmetros – шестимірник) – метричний (квантитатичний) вірш шестистопного дактиля (- ∪ ∪ ), де в кожній стопі, окрім п’ятої, два коротких склади зможуть замінюватись одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди двоскладова – хорей. Як правило, Г. має одну цезуру (після третього складу третьої стопи, а давньогрецький Г. – і після […]...
- Відлунювання Відлунювання – віршова форма, здебільшого двовірш, другий, вкорочений рядок якого складається зі слова (рими), яке повторює ціле прикінцеве слово (або його частину) попереднього рядка, витворюючи нові смислові відтінки. В. відоме у фольклорі, а в поезію запроваджене в барокову добу завдяки Івану Величковському, в рукописній збірці якого “Млеко” (1691) є вірш “Ехо”: – Что плачеши, Адаме? […]...
- Рондель Рондель (фр. rondelle – щось кругле, від лат. rotundas – круглий ) – давньофранцузька віршова форма, яка набула поширення в новочасних європейських літературах; вірш із тринадцяти рядків, де обов’язкові римовані повтори з двох наскрізних рим. Він складається із трьох строф (перша і друга – чотиривірші, третя – п’ятивірш). Українські поети зверталися до Р. досить епізодично […]...
- Системи віршування Системи віршування – особливий спосіб організації мовлення. Віршовані розміри діляться на 2 групи: Двоскладові (ямб, хорей) Трискладові (амфібрахій, дактиль, анапест) “Двоскладові”: Хорей – розмір силабо-тонічного вірша, двоскладова стопа з наголосом на першому складі. Ямб – силабо-тонічна двоскладова стопа. Ударний склад слід за ненаголошених. “Трискладові”: Дактиль – в даному випадку наголос падає на перший склад трехсложногоразмера […]...
- Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
- Каталектика Каталектика (грецьк. kataliktik – усічення, скорочення, від katalego – припиняю, закінчую) – розділ метрики, де висвітлюються ритмічні закінчення віршового рядка – клаузули, які розмежовують його з наступним. Сучасні віршознавці визначають своєрідність клаузул за місцем наголосу (окситонна, парокситонна, дактилічна, гіпердактилічна), враховуючи останній наголошений склад та ненаголошені, розташовані за дайм. К., характеризуючись зменшенням останньої стопи у віршовому […]...
- Античне віршування Античне віршування (лат. antiquum – стародавній) – різновид квантитативного віршування, що склався в еллінську та римську добу. Характеризується чергуванням довгих та коротких складів, бо в античних мовах різнилися довгі та короткі звуки. Стопа нагадувала музичний такт, зумовлюючи не. читання, а наспівування віршованого тексту. Найпростішим елементом ритмотворення вважалася мора як одиниця довготи: короткий склад дорівнював одній […]...
- Фольклорне віршування Фольклорне віршування – сукупність норм і принципів організації фольклорного віршового твору. Від часів синкретичних ритуальних дійств та ігор до нас дійшли тексти, що надаються до аналізу у вимірах усіх основних версифікаційних систем, навіть міжсистемних – як усередині поезії, так і між нею та прозою. Причому іноді це може бути один і той же текст: А […]...
- Анапест Анапест (грецьк. andpaistos – обернений, зворотний щодо дактиля) -” в античній версифікації – трискладова стопа на чотири мори, в якій перші два – короткі, третій – довгий. У силабо-тонічній системі – трискладова стопа з наголосом на останньому складі (∪ ∪-). Одностопний А. майже не зустрічається в українській поезії, окремі випадки його вживання спостерігаються у гетерогенній […]...
- Хорей, або Трохей Хорей, або Трохей (грецьк. choreios, від choros – хор) – в античному віршуванні – триморна двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складами. В силабо-тонічній системі – двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний. Проте у хореїчному вірші наголоси спостерігаються не скрізь, крім константи, що уможливлює варіювання пірихія. […]...
- Паралелепіпед Паралелепіпед – це призма, підстави якої паралелограми. Таким чином, паралелепіпед має шість граней, і всі вони – паралелограма. Протилежні грані попарно рівні і паралельні. У паралелепіпеда чотири діагоналі; вони все перетинаються в одній точці і діляться в ній навпіл. Якщо чотири бічні грані паралелепіпеда – прямокутники, то він називається прямим. Прямий паралелепіпед, у якого всі […]...
- Ямб Ямб (грецьк. iambos – напасник) – в античній версифікації триморна стопа з двох (довгий та короткий) складів, у силабо-тонічній системі – двоскладова стопа з наголосом на другому складі (&;#8746;-). В ямбічному вірші ритмічний акцент припадає на парні (сильні) склади, хоч можливі пропуски метричних наголосів (пірихій), що урізноманітнює багатство віршової ритмомелодики. Найрідкіснішим в українській поезії є […]...
- Лермонтов “Смерть поета” – аналіз Вірш – поетичний відповідь на смерть О. С. Пушкіна, глибоко шокувало не тільки особисто М. Ю. Лермонтова, але і всю Росію. Твір зробило відомим ім’я автора. Вірш не було опубліковано, його поширювали в списках. Тема вірша: призначення поета і поезії. Композиція: 1 строфа (20 рядків) – повідомлення про смерть поета; 2 строфа (13 рядків) – […]...
- Муназара Муназара (араб.: суперечка, диспут) – у літературах Близького й Середнього Сходу – давня віршова форма, побудована у вигляді суперечки між уявними опонентами, кожен з яких вихваляє свої чесноти. Один із найдавніших зразків цього жанру – поема “Асирійське дерево” – пам’ятка перської літератури III-IV ст. Деякі поети (Асаді Тусі (XI ст.) – автор “Суперечки Ночі з […]...
- Ритурнель Ритурнель (фр. ritournelle, від італ. ritorno – повернення) – строфа провансальської, італійської та французької поезії; вірш на три або чотири строфи. Кожна строфа складається з короткого (часто з одного слова) рядка, котрий римується із третім довгим, витворюючи своєрідне кільце, другий – лишається неримованим холостим. У сучасній поезії не вживається, хоча трапляються поодинокі випадки, як-от вірш […]...
- Пентаметр Пентаметр (грецьк. pentаmetros – п’ятимірник) – в античному віршуванні дактилічний вірш, утворений подвоєнням першого піввірша гекзаметра, складається із 2 1/2 та 2 1/2 дактилічних стоп. Піввірші розмежовані цезурою. Заміна дактилів спондеями дозволяється лише у першому піввірші. Як самостійна віршова одиниця П. не вживався в античній версифікації, а лише у поєднанні з гекзаметром, власне в елегійному […]...
- Віршові форми У віршових дискусіях 20-х років минулого століття жваво обговорювалося питання про те, чи є вірш свого роду “насильством над мовою”. Вважаючи, що вірш є значною мірою результат усної народної творчості, висхідний до витоків ще дописемних епох, складався, мабуть, невимушено, без болісно-напружених зусиль, вільно импровизировался, було б дивно угледіти в самій його природі “насильство”: вже скоріше, […]...
- Ходьба униз сходами або по похилій площині При ходьбі вниз по сходах або по похилій площині сила тяжіння є силою, що сприяє рухові. З фаз опорної ноги найбільш виражені момент вертикалі і передній крок. Для збереження рівноваги тіла тулуб і руки відведені назад. Нога ставиться на опору в випрямленій положенні, але при ходьбі вниз по похилій площині – на п’яту; а вниз […]...
- Склад і структура ціни Будь-яка ціна включає в себе певні елементи. Залежно від виду ціни склад елементів може змінюватися. Склад ціни – кількість елементів, що включаються в ціну. Структура ціни – елементи, виражені в процентному або частковому співвідношенні. Р = С + РF – найбільш загальний вигляд ціни, суми витрат і доходу. Часто на практиці РF задається через показник […]...
- Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими Тема. Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими. Мета: розкрити учням зміст понять “силабо-тонічне віршування”, “віршовий розмір”, “стопа”, “рими”; показати мету упорядкованої повторюваності наголошених і ненаголошених складів у віршах; навчити учнів малювати схему строфи, ритмічно читати наголоси і позначати склади певними знаками; розвивати пам’ять, чуття ритміки поетичних творів; виховувати любов до поетичного слова. Обладнання: таблиці для […]...
- Теорія віршування – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ СИСТЕМИ ВІРШУВАННЯ – способи написання віршів, які залежать від фонетичних особливостей національної мови. За способом творення ритму вірша розрізняють чотири основні системи віршування: метричне, тонічне, силабічне і силабо-тонічне. (Див. відповідні статті). В сучасній українській поезії переважає силабо-тонічна система, хоч використовуються й різні форми тонічної. МЕТРИЧНЕ ВІРШУВАННЯ (від гр. metron – мірка) – система віршування, характерна […]...
- БЕРІЗОНЬКА – ЛЮБОВ ЗАБАШТА – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 3 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Берізонько, берізонько, Ти мавка1 лісова, Зелені твої кіски Вітрисько розвіва. 1 Мавка – казкова лісова істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Стоїш ти при дорозі У травах і кущах І білі свої ноги Все миєш на дощах. Прошу вас, із берези Ви соку не точіть, Ви краще їй сестричку Зелену посадіть. Ви […]...
- Будова ядра клітини Більшість клітин має округле або овальне ядро розміром 3-25 мкм. Найбільш велике ядро у яйцеклітини. Ядро покрите зверху оболонкою, або каріолемми. Вона утворюється з цистерн ендоплазматичної мережі і складається з зовнішньої і внутрішньої мембран. Простір між ними називається перінуклеарним простором. Воно має ширину 25-50 нм і зберігає повідомлення з порожнинами ен-доплазматіческой мережі. На зовнішній стороні […]...
- Акаталектика Акаталектика (грецьк. а – префікс, що означає заперечення, та katalektikos – усічений) – відповідність клаузули метричній структурі вірша, дотримання його схеми. Так, в акаталектичному ямбічному рядку два останні склади адекватні стопі ямба (константа): “Страшні слова, коли вони мовчать” (Ліна Костенко): ∪-/∪-/ ∪ -/ ∪ -/ ∪-/ ∪ -/ У такому значенні вживаються поняття: акаталектична клаузула, […]...
- Розмір вірша Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник і т. п.) – кількістю складів. та їх місцем у вірші, для силабо-тонічної – кількістю стоп певного метра та місцезнаходженням цезури. Один із прикладів силабо-тонічного віршування – поезія Є. Маланюка […]...
- Довге хеджування: визначення Довгим хеджуванням називають покупку ф’ючерсу, яка відбувається в якості страховки від можливого майбутнього зростання вартості товару при його покупці. Тобто якщо фірма зайняла коротку позицію на ринку наявних товарів, то природним хеджуванням в цьому випадку буде вчинення відкриття довгої позиції на ринку ф’ючерсів. В результаті довгого хеджування закупівельна вартість товару фіксується. Цю техніку використовують: В […]...
- Ліричний рід літератури: Початок віршознавства Вірш – це складний організм, в якому величезне значення має форма. Особливості поетичної форми складаються з безлічі складових, які ми зараз і розберемо. Почнемо з найпростіших понять: СТИХ (грец. “ряд”) – так в класичному віршуванні називають мова, розчленовану на відносно короткі співмірні відрізки. Примітивно кажучи, це одна віршована рядок. Тепер ви будете знати, що вірші […]...
- Твір на тему “Техніка”, “Людина і техніка” Людина на сьогоднішній день далеко просунувся в науці і техніці, і продовжує в ній просуватися. Прогрес триває. Навколо нас – результати технічної творчості: хмарочоси, годинники, музичні інструменти, житлові будинки і мости, літаки та автомобілі. Без розвитку техніки не винайшли б навіть ложечок, якими ми помішує чай. Не ходив би ліфт, і не було б заасфальтованих […]...
- Що таке камерна музика? Камерною музикою називається твір, написаний для невеликої кількості виконавців, наприклад, для інструментального ансамблю, або вокального ансамблю. Найяскравішим прикладом творів камерної музики є сонати. Соната це невелике музичний твір, що складається з трьох частин. Перша і третя частини завжди швидкі, стрімкі, а середня частина завжди виконується в повільному, розміреному темпі. Твори камерної музики Якщо порівнювати сонату […]...