Відлунювання
Відлунювання – віршова форма, здебільшого двовірш, другий, вкорочений рядок якого складається зі слова (рими), яке повторює ціле прикінцеве слово (або його частину) попереднього рядка, витворюючи нові смислові відтінки. В. відоме у фольклорі, а в поезію запроваджене в барокову добу завдяки Івану Величковському, в рукописній збірці якого “Млеко” (1691) є вірш “Ехо”:
– Что плачеши, Адаме? Земного ли края?
– Рая.
– Чому в онь не внійдени? Боїш ли ся брани?
– Рани […]
Ця віршова форма не втратила інтересу і серед українських поетів пізнішіх часів (сатири “Сміливий чоловік” та “Ідеальний публіцист” В-Самійленка). В сьогоденній поезії В. зазнало певної модернізації, вилучилось із двовірша, будучи введеним в інші строфічні структури, зокрема в катрен, наповнюючи його додатковим смисловим навантаженням:
Ніч холодна і невблаганна.
Погляд припнутий до вікна.
Хочеш вимовити, кохана
І ламаєш уста: хана…
Почалася лиха ловитва,
Але-знають рідню слова –
Хочеш вимовити: молитва
І зривається з уст: Литва… (І. Римарук).
Незважаючи на фіксований мовними нормативами наголос у прикінцевих словах останніх рядків кожної строфи, закріплений римованим суголоссям, він здатен перекидатися на ту позицію, власне, на перший склад, як йому велить В., витворюючи подвійне значення, а відтак – полісемантичну ситуацію поетичного мовлення. В. називають ще еколалією (ісп. ecolalia).
Related posts:
- Рондель Рондель (фр. rondelle – щось кругле, від лат. rotundas – круглий ) – давньофранцузька віршова форма, яка набула поширення в новочасних європейських літературах; вірш із тринадцяти рядків, де обов’язкові римовані повтори з двох наскрізних рим. Він складається із трьох строф (перша і друга – чотиривірші, третя – п’ятивірш). Українські поети зверталися до Р. досить епізодично […]...
- Ритурнель Ритурнель (фр. ritournelle, від італ. ritorno – повернення) – строфа провансальської, італійської та французької поезії; вірш на три або чотири строфи. Кожна строфа складається з короткого (часто з одного слова) рядка, котрий римується із третім довгим, витворюючи своєрідне кільце, другий – лишається неримованим холостим. У сучасній поезії не вживається, хоча трапляються поодинокі випадки, як-от вірш […]...
- Муназара Муназара (араб.: суперечка, диспут) – у літературах Близького й Середнього Сходу – давня віршова форма, побудована у вигляді суперечки між уявними опонентами, кожен з яких вихваляє свої чесноти. Один із найдавніших зразків цього жанру – поема “Асирійське дерево” – пам’ятка перської літератури III-IV ст. Деякі поети (Асаді Тусі (XI ст.) – автор “Суперечки Ночі з […]...
- З НІЧНИХ МОЛИТОВ – ІВАН МАЛКОВИЧ Народився 1961 р. – Ритми, рими й образи сучасної української поезії (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) – Світло української поезії Господи, літа стебельце Всели до самітніх душ, Дай кожному звити кубельце, І не поруш. Хай кожен в цім світі спасеться, Хай світить з-за темних круч Довкола кожного серця Віри твоєї обруч. ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ 1. Виразно прочитайте вірш, передаючи інтонацією його настрій. Поділіться із сусідом по парті своїми враженнями. 2. Поясніть символічне значення образів стебельця […]...
- ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ – НАРОДНИЙ ЕПОС – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Зажурилась Україна, Бо нічим прожити: Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії – у полон забрато; Як заняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате, Гринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу. Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А в закаулку Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти станеш […]...
- Короткий переказ – Ой ти, дівчино, з горіха зерня – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – […]...
- Мотрич Катерина Вакулівна (Народилася 30 листопада 1947 р.) Катерина Мотрич Мотрич Катерина Вакулівна – українська письменниця. Народилася 30 листопада 1947 року в с. Васильків, тепер Шполянського р-ну Черкаської області. Закінчила 1971 року Київський університет. Працювала у пресі. Автор книги оповідань “Соняхи” (1977), збірок оповідань і повістей “Час найкоротшої тіні” (1982), “Перед храмом любові і болю” (1989), роману “Досвіток” […]...
- Заперечне порівняння Заперечне порівняння – одна з форм порівняння, коли предмети чи явища не уподібнюються, а протиставляються (часто при вживанні заперечної частки “не”), пояснюючи одне одного. Поширене в народній пісні: Ой з-за гори чорна хмара, Мов хвиля, іде. То ж не хмара – Запорожців Богуня веде. Широко застосовується З. п. і в художній літературі, зокрема в ліриці, […]...
- “Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка “Молитва”. Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна […]...
- Паліндром, або Перевертень Паліндром, або Перевертень (грецьк. palindromeo – той, що повертається) – віртуозна віршова форма, в якій певне слово (тут, потоп і т. п.) або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки при збереженні змісту. П. відомі світовій літературі здавен, особливо поширені в Китаї. В Україні до П., що визначав інтелектуальні можливості версифікаційної практики та непересічний […]...
- Пентаметр Пентаметр (грецьк. pentаmetros – п’ятимірник) – в античному віршуванні дактилічний вірш, утворений подвоєнням першого піввірша гекзаметра, складається із 2 1/2 та 2 1/2 дактилічних стоп. Піввірші розмежовані цезурою. Заміна дактилів спондеями дозволяється лише у першому піввірші. Як самостійна віршова одиниця П. не вживався в античній версифікації, а лише у поєднанні з гекзаметром, власне в елегійному […]...
- Поетизми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Поетизмами називаються слова, уживані майже виключно в мові поетичних творів і дуже рідко за їхніми межами: “Мова є одність. Але пам’ятай, о, поете: як в домі, // В одності мови чіткий поділ на поверхи є. // Поверхи, отже, назвімо: є мова, щоденних взаємин, // Мова науки і є вповні відмінна від них // Мова поезії. […]...
- ПОЕТ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі Є два сині телевізійні екрани, Що показують два різні види На битву твого життя з драконами, що загрожують людству. Твої уста є, мов зорі – Далекі не тільки від неправди, а й від усього. І взагалі, як від кривавого вчинку, Не можна відірвати очей від твоєї краси. […]...
- Шкільна драма Шкільна драма – жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі XV-XVI ст. в країнах Західної Європи. Походження Ш. д. пов’язане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обов’язковими для засвоєння латини. Особливого поширення набула завдяки єзуїтам, захопленим інтерпретацією біблійних та міфологічних сюжетів, передовсім тих сакральних джерел, що стосувалися історії […]...
- Децима, Еспінела Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. Д. вживалася в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передовсім у російській поезії (Г. Державін, О. Радищев), терміном Д. пойменовували […]...
- Чим відрізняються пісня і молитва Віруюча людина, до якої б конфесії він не належав, не мислить свого життя без молитви. Вона – його дихання, в ній надія і втіха. Але природа людини така, що переповнюють його серце почуття він прагне якось висловити світу і робить це за допомогою пісні. Визначення пісні і молитви Молитва – один з видів духовної діяльності […]...
- Пеон, або Пеан Пеон, або Пеан (грецьк. раіаn, раіеоn, раіon – цілитель, спаситель) – в Елладі – хоровий гімн на честь бога поезії та сонця Аполлона, названий за одним з образів Гомерової “Іліади”, згадується як офірна та бойова пісня. П. літературно оформився у Спарті (VII ст. до н. е.) зусиллями критянина Фалета. Відомі автори П. – Алкман, Вакхілід, […]...
- Історія і сюжет “Слова о полку Ігоревім Історія Унікальний пам’ятник давньоруської літератури, “Слово о полку Ігоревім”, був виявлений в 1795 році графом А. І. Мусиним-Пушкіним серед інших рукописних текстів, переданих в монастирі для зберігання. Через 5 років “Слово” було надруковано. Оригінал не зберігся – його знищив московський пожежа 1812 року, проте збереглися дві копії. Одна з них, призначена для Катерини II, – […]...
- Короткий переказ – Зажурилась Україна – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Зажурилась Україна, Бо нічим прожити. Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Котрі молодії – У полон забрано; Як зайняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате. Гринджоли1 малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А я в закаулку, Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти […]...
- Приєднання Астраханського ханства У 1554 році свою залежність від Росії визнав астраханський хан. Але у 1556 році під натиском кримського хана він оголосив про розрив з Москвою. У Астрахань були відправлені російські війська. Незважаючи на допомогу кримського хана, Астраханське ханство було приєднано до Росії. Свою залежність від Москви визнала Ногайська Орда, що розташовувалася в Північному Прикаспії. Приєднання Казанського […]...
- Що таке внутрішня мова? Внутрішня мова – це мова, яка не вимовляється вголос, тобто вона ніяк не звучить, тому що проговорюється “про себе”, це мова, звернена людиною до самого себе. Внутрішня мова виражатися в плануванні та контролі “в умі” мовленнєвих дій. У цьому сенсі внутрішня мова близька мислення і навіть може являти собою одну з форм його реалізації. Внутрішня […]...
- ЗА ВСІХ СКАЖУ… – ПАВЛО ТИЧИНА ЗА ВСІХ СКАЖУ… За всіх скажу, за всіх переболію, Я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, Верхів’ями розкрилено росту. Ніколи так душа ще не мужала! Ніколи так ще дух не безумів! О дух ясний – без яду і без жала – Давно ти снив? – а вже сучасний дій […]...
- АНАТОЛІЙ МОЙСІЄНКО Народився 1948 р. – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Його наливають унікальним знавцем і віртуозом слова. У тому, що це насправді так, зараз переконаєтесь і ви. Анатолій Кирилович Мойсієнко народився 9 липня 1948 р. у с. Бурівці на Чернігівщині. Після закінчення філологічного факультету Ніжинського педагогічного інституту працював журналістом, редактором у видавництві “Молодь”. Нині ВІДОМИЙ мовознавець, доктор філології, професор Київського університету. Окрім наукової, А. Мойсієнка […]...
- Етноніміка Етноніміка (грецьк. ethnos – плем’я, народ і опута – ім’я) – розділ мовознавства (ономастики), який вивчає етноніми – назви родів, племен, народів, націй тощо з погляду їхнього походження, ментальності та функціонування. Етноніми походять від назв тотемів (ведмідь – тотем великоросів), особових імен (узбек від імені хана Узбека), географічних назв (поліщук – від Полісся, подоляк – […]...
- СУПЕРНИКИ – Василь Симоненко І Вітер пісню співав стоголосо, Але раптом в екстазі німім Зупинивсь біля тебе і млосно Зазітхав у волоссі твоїм. І підслухали зорі і трави, І підслухали ріки й мости, Як шептав тобі вітер ласкаво: “Я такої не бачив, як ти… Хочеш – хмари для тебе розвію? Хочеш – землю в дощах утоплю? Тільки дай мені […]...
- Двовірш або Дистих Двовірш, або Дистих (грецьк. distichon) – найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. Д. широко вживається як окремий твір: Що доля нелегка, – в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє (Ліна Костенко). […]...
- Для чого людині потрібна молитва – Творча робота з української мови Люди завжди хочуть бути здоровими, красивими, успішними. Більшість з них вважає, що для цього потрібно мати багато грошей, зв’язки. Можна бути матеріально багатою людиною, а почуватися нещасним, тому що у душі, сповненій прагнення до заможності, вже не лишається місця для добра. А можна, навпаки, не мати багато грошей, а все ж таки бути щасливим, бо […]...
- ДО БРАТА – ВОЛОДИМИР СОСЮРА На мові нашій дня печать. Вона – як сяйво серед ночі… Її не можна забувать, Вона душі твоєї очі. Єднає з піснею в гаю Вона з життям тебе любовно… Коли ж забудеш рідну мову, Загубиш душу ти свою. Коли йдучи з труда дороги, Слова не ті вкладеш в уста, Немов піджак з плеча чужого Для […]...
- “Оксфордський словник англійської мови”: опис “Оксфордський словник англійської мови” (The Oxford English Dictionary) – проект абсолютно нового словника англійської мови, був задумав в 1858, після двох доповідей д-ра Р. Тренча “Про деякі недоліки наших англійських словників”, прочитаних автором на засіданні філологічного товариства в 1857. Герберт Кольрідж (1830-1861) і після нього д-р Ф. Дж. Фернівалль були його першими редакторами. Їх робота […]...
- Поезія Поезія (грецьк. роіеsіs – творчість від роіео – роблю, творю) – художньо-образна словесна творчість. Термін вживається у багатьох значеннях. Передовсім він називає мистецтво слова (включаючи й фольклор), виповнене енергією “аристократизму духу”, або, як пише Ліна Костенко: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. У вужчому розумінні П. – ритмічно організоване мовлення, постале […]...
- Тактовик Тактовик – міжсистемна форма віршування, основою сумірності в якій є ізохронізм віршорядків і таке розташування слів у них, яке уможливлює їх членування на такти. Прихильники музичного погляду на Т. (або ж тактометр) виводять його від поняття “такт” (від лат. tactus – дотик рукою, в музиці – дотик диригента до пульта, чим визначається швидкість темпу) – […]...
- Репліка Репліка (лат. replico – повертаю назад, відбиваю) – вислів одного з учасників драматичного діалогу або розмови, суперечки чи сварки, який є реакцією на чуже висловлювання і перебуває з ним у тематичному і значеннєвому зв’язку. Р. може бути висловом композиційно замкнутим, внутрішньо організованим і зв’язним або набувати форми т. зв. тиради, характерної для діалогів класицистичної драми. […]...
- Короткий переказ – Страшні слова, коли вони мовчать – ЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕНКО * * * Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучився, болів, Із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди, і мільярди слів, А ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, […]...
- ЗВІДКИ ВЗЯВСЯ КОРОВАЙ – ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ – Українська література – Література для дітей З хлібзаводу на машині У дитсадок приїхав нині Величезний коровай – Не обнять його і край. Отакий заввишки! Отакий завширшки! – Короваю, в гурт ставай, Кого хочеш, вибирай! Коровай іде у круг: – Пекар мій найкращий друг. У печі мене він спік, Підрум’янив гарно бік. Став я пишним і смачним І сюди з’явивсь таким. В […]...
- Вірш Лермонтова “Молитва” (“Я, матір Божа…”) План I. Шедевр поетичного генія Лермонтова. II. Привабливий образ пресвятої Богородиці. 1. Безкорислива прохання про благо для “діви безневинної”. 2. Злиття образів коханої дівчини і милою Батьківщини. 3. “Бунтівний порив в інший світ”. III. Лермонтов – глибоко віруюча поет і незмінно поетичний християнин. Вірш “Молитва” – істинний шедевр поетичного генія Лермонтова. Пагорб, щирість і тепло […]...
- Літопис “Повість минулих літ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги, про напад хозарів) Ключові слова: – оригінальна давня українська література; – княжа доба; – літопис; – події від створення світу до часів Нестора Літописця (1113); – щире захоплення героїчним минулим; глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями; – друга назва – “Початковий літопис”. ...
- МОЛИТВА – Олександр Якович Кониський (1836-1900) – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою до Господа. Молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію. Молитва це розмова вірянина з Богом. У своєму творі “Молитва”, яку О. Кониський написав у 1885 році, він попросив у Господа найсокровеннішого – хранити Україну від бід. Цей твір є високопатріотичним, його ще називають […]...
- Старослов’янізми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Старослов’янізмамИ називаються слова, запозичені зі старослов’янської мови, що є найдавнішою формою слов’янського книжного мовлення, запровадженого в IX столітті Кирилом та Мефодієм з метою зробити зрозумілими всім слов’янам переклади текстів грецьких книг. Цю мову називають іще давньоболгарською, тому що в основу її був покладений солунський діалект болгарської мови. А оскільки розроблялася вона з метою перекладу книг […]...
- CТАРОСЛОВ’ЯНІЗМИ Cтарослов’янізмами називаються слова, запозичені зі старослов’янської мови, що є найдавнішою формою слов’янського книжного мовлення, запровадженого в IX столітті Кирилом та Мефодієм з метою зробити зрозумілими всім слов’янам переклади текстів грецьких книг. Цю мову називають іще давньоболгарською, тому що в основу її був покладений солунський діалект болгарської мови. А оскільки розроблялася вона з метою перекладу книг […]...
- Що таке омоформи? Омоформи – це різновид омонімії слів української мови. В українській мові існують омоніми: Повні; Неповні. Омоформи відносять до неповних омонімів. Омоформи – це слова, які збігаються в написанні і звучанні у деяких формах. У двох слів може збігтися написання і звучання, а граматична форма є різною. Лексичне значення цих слів залишається різним. Такі слова називаються […]...