Палеографія
Палеографія (грецьк. palaios – давній, grapho – пишу) – одна з допоміжних дисциплін, суміжна з історією, мовознавством, орфографією, текстологією та іншими науками, яка вивчає датовані і недатовані, локалізовані і нелокалізовані пам’ятки писемної минувшини, констатує їхні ознаки, час і місце створення, подеколи розшифровує тексти на глиняному (шумерійська культура), кам’яному (майя), папірусному (Давній Єгипет), пергаментному (Київська Русь) та ін. матеріалах. Розрізняють такі види П.: епіграфіка, що вивчає написи на камені, металі тощо; папірологія – на папірусі; кодикологія – рукописні книги; криптографія – графіка систем тайнопису. До П. та книгознавства входить також дослідження орнаменту, водяних знаків на папері, тобто філіграней. Залежно від особливостей абеток та мови джерел окреслюється грецька, латинська, слов’янська, вірменська, арабська та ін. П., що дає історії літератури та мови неоціненну допомогу, особливо, коли йдеться про важливі явища, як Троянська війна, змальована Гомером в “Іліаді”, напівлегендарна “Велесова книга”, чи потвердження авторського тексту певного письменника (полеміка щодо причетності Марка Вовчка до написання “Народних оповідань”, розпочата П. Кулішем). Нині мовиться І про різновид П. – неографію, тобто науку про письмові пам’ятки нового часу (поезія В. Симоненка, що зазнала втручання радянської цензури, так званого “літування”).
Related posts:
- ПАЛЕОГРАФІЯ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Палеографія (від грец. Παλαιόζ – стародавній і Γράφω – пишу) – одна з допоміжних літературознавчих дисциплін. З огляду на те, що нею послуговуються в значній мірі історики, переважна більшість літературознавців не виділяє її як суто літературознавчу дисципліну. Палеографія вивчає писемні знаки, особливості написання літер у різні періоди розвитку мови того чи іншого народу, почерки, своєрідність […]...
- Теми наукових робіт – Додатки 1. Міфопоетична парадигма образності у “Повісті минулих літ”. 2. Літературна творчість в осмисленні давніх українських авторів. 3. Самоусвідомлення творчої особистості у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 4. Повчальна проза в українській літературі доби Київської Русі. 5. Апокрифічний компонент у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 6. Художній хронотоп “Повісті минулих літ”. 7. Художній хронотоп Київського літопису. […]...
- ЕПІТАФІЯ Епітафія (грец. έπΙτάφΙοζ, від έπΙ – на, над і τάφοζ – могила, тобто надгробне слово) – вірш, призначений для напису на пам’ятникові померлої особи, часто у формі епіграми. Як літературний жанр епітафія з’являється в давній Греції та Римі. Пізніше стали писати епітафії на смерть неіснуючої особи з метою осміяти вади певної людини чи людського типу. […]...
- Синтаксис – що це таке? Синтаксис (наголос на першому “b”) це розділ мовознавства, що вивчає побудову фраз і речень. У перекладі з грецької “синтаксис” означає “побудова, порядок”. Синтаксис займається розбором речень, порядком слів, їх роллю в реченнях, а також словосполученнями і фразеологізмами. Аналіз речення з точки зору його граматичної побудови (підмет і присудок і інше) називається “синтаксичним аналізом” і є […]...
- Запозичення у літературі Запозичення у літературі – використання певним автором уже відомих мотивів, сюжетів, образів, ідей, художніх засобів та прийомів з інших фольклорних, міфологічних чи літературних джерел. Одним з прикладів аргументації 3. є наявність вічних тем та вічних образів (Прометей, Дон Жуан, любов, ненависть, правда тощо), біблійних та євангелійних сюжетів. Почасти 3. реалізується через переспіви, стилізацію, аплікацію, пародію, […]...
- Аттична комедія Аттична комедія – давньогрецький драматичний жанр, за допомогою якого в гостросатиричній, дотепній формі висміювалися людські пороки. Назву отримав від Аттики, осереддям якої були Афіни. Тогочасна літературна критика розрізняла три різновиди А. к., сприйняті пізнішим європейським літературознавством: давній (486-404 до н. е., від Великих Діонісій до поразки Афін у Пелопоннеській війні), середній (404-336 або 323 до […]...
- Лексикологія – що вивчає, приклади, розділи Лексикологія – це наука, що займається вивченням словникового складу мови, тобто його лексики, основною одиницею якої є слово. Фактично лексикологія вивчає не тільки конкретні мовні одиниці – слова (вони ж лексеми), то і відносини між ними, сукупності слів, що знає кожен учень 5 класу. Таким чином, можна зробити висновок, що у цій науки цілих два […]...
- Що вивчає географія – коротко Можна сказати, що географія вивчає нашу планету – Землю. Однак географія не єдина наука, яка займається Землею. Так, наприклад, біологія вивчає живі організми Землі, астрономія вивчає Землю з погляду космосу, тобто як одне з космічних тіл. Так що ж входить в коло питань географії? Відповісти на це питання всеосяжно складно, так як географія дійсно вивчає […]...
- Мовознавство (лінгвістика) Мовознавство (лінгвістика) – наука, об’єктом дослідження якої є властивості, функції, будова та історичний розвиток мови. Джерела М. сягають давньої Індії, Китаю, Греції. Тривалий час європейське М. розвивалось у складі логіки й філософії як частина філології. Лише у XIX ст. воно відмежовується у самостійну галузь знань, що пов’язувалося зі становленням і поширенням порівняльно-історичного М. із власною […]...
- Анатомія, фізіологія, психологія та гігієна людини Питання 1. Як вивчають будову і функції людського організму? Будова людського тіла і його органів вивчає анатомія людини. Ця наука вивчає не тільки зовнішнє, але і внутрішня будова людини. Розтин померлих людей – основний і найбільш давній метод вивчення людського тіла. До сучасних методів дослідження відносять рентгенівські та ультразвукові дослідження. Питання 2. Чому досліди на […]...
- Етнолінгвістика Етнолінгвістика (грецьк. ethnos – плем’я, народ і лат. lingua – мова) – розділ мовознавства, який вивчає відношення між мовою та її носіями, взаємодію мовних та етнічних чинників у функціонуванні і розвитку мови. Е. виникла у СІНА на основі дослідження безписемних мов як антропологічна лінгвістика, згодом влилась у соціолінгвістику як один з її напрямів. Розвиток Е. […]...
- Еквіритмічність Еквіритмічність (лат. aequus – рівний та грецьк. rhythmos – ритм) – збереження у перекладі поетичного тексту ритмічної структури оригіналу, враховуючи нормативи кожної мови. На практиці досягти абсолютно точної відповідності в цьому аспекті неможливо, однак чимало перекладачів намагається віднайти найоптимальніший варіант перекладу, враховуючи смислові та естетичні якості оригіналу. Так, еквіритмічної досконалості досяг М. Рильський у своїх […]...
- Епіталама – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ ЕпіталамА (від грец. Έπιθαλάμιοζ – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців та дівчат перед шлюбними покоями молодих. Своє походження епіталама веде від фольклорних обрядових пісень. Появу її літературної форми датують приблизно […]...
- ЕПІТАЛАМА Епіталама (від грец. έπΙθαλάμΙοζ – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців та дівчат перед шлюбними покоями молодих. Своє походження епіталама веде від фольклорних обрядових пісень. Появу її літературної форми датують приблизно […]...
- Сказання Сказання – фольклорний, літературний твір історичного і легендарного характеру, в якому розповідь про дійсні події і явища минулого поєднується з їх піднесено поетичною інтерпретацією. У С. широко використовуються достовірні і вигадані відомості про історичних осіб, свідчення сучасників й очевидців подій, розповіді легендарного змісту, традиційна образно-стильова поетика фольклору. С. близькі до історичних переказів, легенд, апокрифів, житій. […]...
- Що і як вивчає фізика 1. Фізика – наука про природу. Як вам добре відомо, фізика – одна з наук про природу, або, як кажуть, одна з природничих наук. Іншими природничими науками є астрономія, біологія, хімія, географія. Фізика вивчає фізичні явища: механічні, теплові, електромагнітні, світлові й ін. До фізичних явищ відносяться рух молекул, різних машин і механізмів, планет і їх […]...
- Наша мова – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Народився 1945 р. – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Кожне слово Нашої мови Проспіване у Пісні Тож пісенними словами З побратимами У товаристві розмовляємо Кожне слово Нашої мови записане у Літописі Тож хай знають вороги Якими словами На самоті мовчимо Завдання основного рівня 1. У вірші йдеться про те, що наша мова пісенна (тобто красива, мелодійна, задушевна) і літописна (тобто прадавня й грізна, войовнича […]...
- Архаїзми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Архаїзмами (від грец. Άρχαίοζ – старовинний, давній) у загальному визначенні називаються слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови. У більш точному розумінні до архаїзмів належать слова, “що називають такі предмети чи поняття, які самі по собі аж ніяк не застаріли, але для позначення яких тепер користуються […]...
- “Іліада” Гомера: вигадка й правда – Твір Зарубіжна література Героїчною подією для греків була Троянська війна (XIII ст. до н. е.), яка відбулася десь за три-чотири століття до створення епосу про, неї. Що ж то були за події? Тривалий час Троя вважалася вигадкою, і, отже, вигаданими вважалися і події Троянської війни. Але 1870 року, тобто зовсім недавно, археолог-аматор Генріх Шліман, німецький купець, на заздрість […]...
- Що таке оксюморон? Оксюморон – це стилістичний прийом, заснований на “поєднання непоєднуваного”, коли протилежні явища зв’язуються воєдино. Такий зв’язок може виходити випадково по неуважності, або ж навмисно з метою створення ефекту абсурдності ситуації. Якщо перекласти слово “оксюморон” з грецької мови, то вийде “дотепна дурість”. Яскраві приклади оксюморонів: “Живий труп”, “Назад в майбутнє”, “Живі мощі”, “Оптимістична трагедія”, “Нескінченний глухий […]...
- Остромирове євангеліє Остромирове євангеліє – найдавніша датована рукописна пам’ятка церковнослов’янської мови східнослов’янської редакції. Переписане в 1056-57 уставом з болгарського оригіналу дяком Григорієм для новгородського посадника Остромира. За змістом О. є. – вибрані євангельські читання. Дискусійним є питання про місце переписування О. є. (Київ, Новгород), а також про київське походження переписувача. У мові О. є. відчуваються незначні впливи […]...
- Предмет і об’єкт педагогіки Предметом педагогіки є особлива функція суспільства – виховання. Але не тільки педагогіка вивчає освіту. Його вивчають інші науки, такі як філософія, соціологія, психологія, економіка і т. Д. Так, наприклад, економіст, визначаючи рівень можливостей “людських ресурсів”, продукованих системою освіти, намагається вирахувати витрати на їх підготовку. Соціолог з’ясовує, чи добре готує сучасна система освіти людей, які адаптуються […]...
- Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних (вокальних) звуків органи вимовляння не утворюють жодних перешкод, тому ці звуки артикулюються за участю одного лише голосу. В. української літературної мови творять шість фонем: /а/, /о/, /у/, /є/, /и/, /і/. […]...
- Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
- Проблеми української мови та використання суржика на Україні Коли Україна придбала незалежність, гостро стало питання державної мови. Давайте вийдемо на вулицю і запитаємо у людей: “Яка сучасна українська мова?”, або: “Що таке літературна українська мова?” – почуємо безліч різноманітних відповідей, по яких можна судити про людей. Після кількох речень відповіді можна вирішити: чи цікавиться ця людина мовою, чи вивчає вона її?! Якщо людина […]...
- Бібліографія Бібліографія (грецьк. biblion – книга і grаpho – пишу) – галузь науково-практичної діяльності, яка полягає в підготовці і поширенні науково-систематизованої інформації про книги та інші видання з метою впливу на їх використання. Продукцією бібліографічної діяльності є бібліографічні посібники і будь-яка їх сукупність або вид бібліографічних матеріалів. Відповідно до функцій Б. поділяється на підрозділи: державна (національна) […]...
- Твір “Мова мінлива, як мінливе саме життя” Починаючи тему мінливості мови як явища, хотілося б обговорити такі важливі речі як та ж мінливість мови, діалектика, генеалогічна древа мов і т. д. Мова як явище присутнє в житті людини практично з самого початку як головний засіб комунікації та взаємодії між особинами нашого виду. Він же і є властивим тільки нашому виду. Не одне […]...
- Синхронія і діахронія ПЛАН Вступ 1. Поняття та властивості синхронії та діахронії 2. Особливості вивчення мови з точки зору концепцій синхронії та діахронії 3. Мовознавство синхронічне і діахронічне Висновки Список використаної літератури Вступ Мова є явищем відносно стабільним. Для мовців вона протягом усього життя здається незмінною. Однак не можна не помітити, що давньоукраїнська мова епохи Київської Русі і […]...
- Що вивчає генетика? Всі знають, що яблучко від яблуні падає, згідно російському прислів’ї, дуже близько. За аграрної метафорою ховається проста думка: діти схожі на своїх батьків. Біологічний аспект цього явища – те, що вивчає генетика: наскільки далеко може звалитися яблуко, якими формою, розміром, смаком буде володіти, яке деревце проросте з його насіння, як будуть змінюватися в перспективі його […]...
- Що таке психологія розвитку І згідно нашої традиційною схемою, для початку нам слід розібратися в тому, що взагалі таке психологія розвитку, і як цей феномен розуміється в сучасній психологічній науці. Психологія розвитку – це область психології, яка вивчає психологічні зміни людини у міру того, як він дорослішає. Тому психологія розвитку часто позначається як вікова психологія, хоча психологію розвитку сміливо […]...
- Шкільний твір на тему – Навіщо потрібно вчитися? – Твір-роздум Кожну людину з раннього дитинства готують до того, що треба вчитися. Коли підліток приходить в школу, його захоплює цікаве життя. Він дізнається ціле море слів, галасливий океан мови підхоплює його за широкими дверима школи. Крізь живі бесіди вчителів, сторінки сотень книг вперше бачиться йому неосяжно-складний всесвіт. На чорній дошці класу різко біліє строга формула математики. […]...
- Що таке синтаксис? Синтаксис – це розділ граматики, який вивчає синтаксичний лад мови, а саме: – словосполучення, речення, текст; – способи з’єднання слів і форм слів у словосполучення і речення; – способи з’єднання простих і складних речень; – способи з’єднання речень у тексті. Роль синтаксису в спілкуванні З грецької мови слово “синтаксис” перекладається як “побудова”, так можна говорити […]...
- Мовознавство як наука ПЛАН 1. Сцецифіка науки про мову. Мовознавство і мовознавці. 2. Об’єкт і предмет лінгвістики. 3. Виникнення мовознавчої науки. Основні етапи лінгвістичних досліджень. 4. Завдання мовознавства. 1. Поняття “мовознавство” осмислюється на основі трьох взаємодоповнюваних дефініцій. Мовознавство – наука про мову взагалі та окремі мови світу як її індивідуальні представники. Мовознавство – наука про мову, її природу […]...
- Архаїзми Архаїзми (грецьк. archaios – давній) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, що вживаються в художній літературі як прийоми з різними стилістичними функціями: для якомога точнішого відтворення колориту зображуваної історичної доби, для підкреслення особливостей мови персонажів минувшини, з урочистою чи іронічною метою, для витворення семантичного синкретизму. До А. відносять історизми (частина слів, витіснена з […]...
- Роль монологів Чацького в комедії “Лихо з розуму” Олександр Сергійович Грибоєдов створив свою знамениту комедію “Горе від розуму” в той важливий для Росії історичний період, коли закінчилася Вітчизняна війна, і в країні відбувалися серйозні зміни. У п’єсі автор торкнувся важливих питань: кріпосну кабалу, незалежність і свободу людини як особистості, освіту, кар’єрний ріст, шанування чинів і статусів, поклоніння іноземної моді. Головна ж ідея цього […]...
- Музика Петі Ростова – шкільний твір 10 клас СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОЗА XIX СТОЛІТТЯ Війна і мир… Ці дві теми в романі Толстого злилися воєдино. А самі поняття “війна” і “мир” суперечать одне одному. Адже що найжахливіше в людському житті – в одному й одразу в усіх людських життях? Війна. І найпрекрасніше в житті – мир. “Війна – найпротивніший людському єству стан”, – […]...
- Війна мишей і жаб (Батрахоміомахія) Греки пізнішого часу до такої міри звикли вважати Гомера батьком всієї епічної поезії, що довго приписували йому навіть “Батрахоміомахія” (“Війну мишей з жабами”), пародію на Іліаду. У цій комічної епопеї, написаної, ймовірно, в VI столітті до Р. Х., в Іонії, війна мишей з жабами оспівується тим же розміром і тоном, як Троянська війна в Іліаді. […]...
- МІФ. МІФОЛОГІЯ МІФ(гр. Μύθος – переказ, оповідання, альтернативна вимова Міт) – вигадане оповідання, в якому явища природи або історичні події зображуються й з’ясовуються в персоніфікованій формі. Міфологія виникає як родова свідомість, тобто людина у первісному світі існує як невід’ємна частина роду. Міф– це колективна свідомість. Людина не відрізняє себе від інших людей та від усього роду взагалі. […]...
- Що таке внутрішня мова? Внутрішня мова – це мова, яка не вимовляється вголос, тобто вона ніяк не звучить, тому що проговорюється “про себе”, це мова, звернена людиною до самого себе. Внутрішня мова виражатися в плануванні та контролі “в умі” мовленнєвих дій. У цьому сенсі внутрішня мова близька мислення і навіть може являти собою одну з форм його реалізації. Внутрішня […]...
- Старовіцькі вірші – ІГОР КАЛИНЕЦЬ * Сидиш одна у білій вежі До наших покликів німа. Вирують пристрастей пожежі, А ти сидиш у білій вежі, Немає на лиці збентежень Та й радості також нема. Сидиш одна у білій вежі До наших покликів німа. * В пивницях цідим давній мед, Пісні складаєм для розваги: П’янить любовний тріолет, Як у пивницях давній мед. […]...