Нормальна аускультативна картина
У нормі вислуховуються два види дихання: везикулярне (альвеолярне) і бронхіальне (ларінготрахеальне).
Везикулярнедихання виникає внаслідок коливальних рухів еластичних стінок альвеол при їх напрузі на висоті вдиху. Вислуховується більша частина вдиху і початок видиху (останнє – за рахунок коливання призводять бронхіол) – мал. 3.32. Звук ніжне, шовковисте, нагадує букву “ф”. У здорових людей вислуховується над усією поверхнею легень, краще ззаду і на бічній поверхні, в меншій мірі – над верхніми відділами.
Бронхіальне дихання в нормі над легкими невислуховується, так як його джерела перекриті величезними масами альвеолярної тканини. Основне джерело утворення бронхіального дихання – голосова щілина, здатна змінювати свою конфігурацію і просвіт і викликати завихрення повітря. Даний звук резонує на біфуркації трахеї, головних і пайових бронхів. Біофізики вважають, що джерелом звуку може бути лише така біфуркація, в якій перепад перетину між бронхом і біфуркантамі дорівнює або перевищує 4 см. Вислуховується грубий вдих і грубий і різкий видих (рис. 3.33), що нагадує букву “х”. У нормі вислуховується над яремної вирізкою. Поява бронхіального дихання над іншими ділянками легень завжди є ознакою патології.
Причинами бронхіального дихання при патології є:
– Пайова або майже пайову ущільнення легеневої тканини (наприклад, при крупозної пневмонії), коли за рахунок ущільнення звук не утворюється, а через нього проводиться;
– Велика, що перевищує 4 см в діаметрі, порожнину в легенях з відносно вузьким отвором, через яке вона повідомляється з бронхами (наприклад, при абсцесі легені або туберкульозної каверні). Механізм бронхіального дихання в цьому випадку пов’язаний з завихреннями повітря в порожнині та хід, з’єдную щем її з бронхів. Можливе виникнення Амфоричним дихання (вкрай рідко) у разі порожнини великих розмірів і з щільними гладкими стінками.
Жорстке дихання – особливий різновид везикулярного дихання – характеризується однаково чутними вдихом і видихом (рис. 3.34).
Причини жорсткого дихання:
а) вислуховується на обмеженій ділянці легені при осередковому ущільненні легеневої тканини, наприклад при вогнищевої пневмонії, осередковому туберкульозі або пневмофіброз, що виникла на їх місці;
б) над усією поверхнею легень частіше вислуховується при бронхітах, коли внаслідок запалення відбувається ущільнення стінок бронхів і з’являється шорсткість їх слизової. Видих при вищеописаних станах подовжується і посилюється.
Досить часто в клінічній практиці спостерігається варіант жорсткого дихання з подовженим видихом при спазмі або явищах обструкції бронхів, що характерно для бронхіальної астми або обструктивного бронхіту.
Як варіант жорсткого дихання можна розглядати бронховезікулярное дихання, яке вислуховується праворуч над ключицею. Причиною цього феномена є анатомічні особливості правого головного бронха, який коротше і ширше лівого.
Іноді виявляється стридор – дихальний звук, що виникає при обструкції або здавленні трахеї або великих бронхів в момент вдиху. Виникає при пухлинах дихальних шляхів або при дуже вираженому запальному процесі в легенях.
Для практичного з’ясування характеру дихання визначають співвідношення вдиху і видиху, оцінюють їх звучання.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)