ЛФК при плевриті

При плевриті призначаються вправи, що збільшують рухливість діафрагми, грудної клітки і легень, а також сприяють активній участі плеври в розсмоктуванні ексудату і зворотному розвитку ще не міцно сформованих плевральних відкладень і сприяють ліквідації ділянок гіповентиляції, ателектазів і профілактиці їх появи, що створюють умови для нормального газообміну.

Лікувальну гімнастику зазвичай починають з вихідного положення лежачи на хворому або здоровому боці. Якщо ж ексудат міститься в незначній кількості, то вправи можна виконувати в положенні напівсидячи або сидячи. Якщо ж ексудат досягає рівня II-III ребра, то вихідне положення на здоровому боці не рекомендується через небезпеку зсуву середостіння.

На першому етапі призначаються дихальні вправи, які сприяють розтягуванню плеври. Якщо стан хворого є задовільним і є позитивна реакція серцево-судинної та дихальної систем на додаткове навантаження, то заняття лікувальною гімнастикою можна починати після стихання гострого процесу. При цьому в ході виконання вправ хворий може відчувати легку хворобливість, відчуття натягу і важкість у хворий половині грудної клітини, а ось сильного болю бути не повинно.

При виконанні дихальних вправ потрібно стежити за тим, щоб дихання поглиблювалося одночасно з підйомом руки на хворому боці, тому що при цьому відбувається більш повне розтягування плеври, що сприятиме швидшому розсмоктуванню ексудату і расправлению легені. Коли об’єм ексудату почне зменшуватися, хворому можна запропонувати виконання вправ з гімнастичною палицею, при цьому на глибокому вдиху він повинен робити невеликий нахил грудної клітини в здорову сторону до появи легкої хворобливості. Ця вправа виконується через кожні 30-60 хв по 3-4 рази до повного зникнення ексудату.

У перші 2-4 дні хворої середньої важкості повинен виконувати дихальні вправи 3-4 рази на день протягом 8-10 хв. У подальшому, при відповідності навантаження функціональному стану організму, тривалість занять збільшують до 12-15 хвилин.

Коли хворого переводять на палатний режим, то призначають фізичні вправи, що їх з вихідного положення сидячи і стоячи, руки хворий піднімає на голову або тримає над нею у фазі вдиху. Нахили тулуба на затриманому диханні в здорову сторону сприяють кращому расправлению хворого легкого та боротьби з патологічними і фізіологічними ателектазами. Найбільш вираженим в нижніх відділах легень на стороні піднятої руки дихання стає, коли хворий виконує нахили тулуба в сторону з фіксацією або підніманням вгору протилежної руки під час вдиху. Всі дихальні вправи слід виконувати ритмічно, поступово форсуючи вдих і видих.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

ЛФК при плевриті