Молодий патріот – Микола Вороний

Ось він ввесь, немов живий –

Любий, щирий та сердечний,

Патріот наш молодий,

Легкодухий і безпечний.

Тип культурний козака,

Вміє він і заспівати,

Шпарко вчистить гопака,

Потім подиспутувати.

Чарку він не ллє за пліт

І прокаже без упину Ввесь

Шевченків заповіт,

Навіть другу половину.

Рідну мову любить – страх!

І, поводячись по-свинськи,

Просторікує в шинках

Виключно по-українськи.

Розважати панночок –

Це у нього спеціальність.

Ловить рибок на гачок

І скидає одвічальність.

Панночки, як рій, гудуть,

Панночки до нього линуть,

Патріотками стають,

Потім покритками гинуть.

На селі в святковий час

Він уп’ється з “меншим братом”,

І зовуть його у нас

Хлопоманом, демократом.

О, він щирий демократ! –

Невмивака і нечоса,

Він усюди (супостат)

Пальцем висякає носа.

Серце хай йому пусте,

Хай він буде ідіотом,

Він уславився проте

Українським патріотом.

Хай приходить слушний час,

Хай буяє хуртовина:

Патріоти єсть у нас, –

Ще не вмерла Україна!

Харків, 1902 р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Молодий патріот – Микола Вороний