ІВАНОВІ ФРАНКОВІ – Микола Вороний
Відповідь на його Посланіє
La poesie n’a pas la verite pour
Objet, elle n’a qu’elle-meme.
Charles Baudelaire
Hi, мій учителю і друже,
Про мене все це не байдуже.
Життя з його скаженим шалом,
З погонею за ідеалом,
З його стражданням і болінням
І невгамованим сумлінням,
Життя – се дві противні сили,
Що між собою в бій вступили.
Одна з них – велетень-гнобитель,
А друга – геній-визволитель;
Його двосічна гостра криця
Влучна, як з неба блискавиця;
Але і велетень могучий
В руці тримає меч блискучий?
Страшні, тяжкі його удари,
А ще страшніш таємні чари…
Як маю я його цуратись
Чи від ударів ухилятись?
О, ні! Я, взявши в руки зброю,
Іду за генієм до бою.
Рубаюсь з ворогом, співаю,
В піснях до бою закликаю
Всіх тих, що мляві, чи недужі,
Чи під укриттям сплять байдужі.
І знаю я, що замість плати
Мене чекають кари, страти…
Та чи ж грізний удар обуха
Там, де буяє творчість духа?
Одна хвилина раювання
Там відкупляє всі страждання.
Бо то чуття свобідні, щирі
Бринять у святобливій лірі.
І прикро, як ураз зі мною
Стають, немовби теж до бою,
А справді для пихи своєї
З порожнім серцем фарисеї
І паперовими мечами
Вимахують над головами.
Хто кликав їх? Чого їм треба?
Чи хробакам потрібно неба?
Нехай ідуть всі ті нездари
На торговиці та базариї
Нікчемний крам, дрібні вигоди –
От їх найвищії клейнодиі
Але коли повсякчас битись,
То серце може озлобитись.
Охляти може, зачерствіти,
Зав’януть, як без сонця квіти.
Душа бажає скинуть пута,
Що в їх здавен вона закута,
Бажає ширшого простору –
Схопитись і злетіти вгору,
Життя брудне, життя нікчемне
Забути і пізнать надземне.
Все неосяжне – охопити,
Незрозуміле – зрозуміти!
О, друже мій, то не дурниці.-
Всі ті щасливі небулиці
Про райських гурій, про нірвану,
Про землю ту обітовану.
Вони тягар життя скидають
І душу раєм надихають.
Чи все ж те розумом збагнути,
Що дасться серцеві відчути?
І чи можливо без утрати
Свобідний творчий дух скувати?
І хто Поезію – царицю
Посміє кинуть у в’язницю?
Хто вкаже шлях їй чи напрямок,
Коли вона не зносить рамок?
В ній в с і краси кольори сяють,
В ній в с і чуття і змисли грають!..
До мене як горожанина
Ставляй вимоги – я людина.
А як поет – без перепони
Я стежу творчості закони;
З них повстають мої ідеї –
Н айкращий скарб душі моєї.
Творю я їх не для шаноби;
Не руш, коли не до вподоби.
І ще скажу, мій славний друже,
Я не беру життя байдуже.
Високих дум святі скрижалі,
Всі наші радощі і жалі,
Всі ті боління і надії
І чарівливі гарні мрії, –
Все, що від тебе в серце впало,
Не загубилось, не пропало…
Моя девіза: йти за віком
І бути цілим чоловіком!
Related posts:
- Скорочено – ІВАНОВІ ФРАНКОВІ – МИКОЛА ВОРОНИЙ – 10 КЛАС Іванові Франкові відповідь на його посланіє Ні, мій учителю і друже, Про мене – все це не байдуже. Життя з його скаженим шалом, З погонею за ідеалом, З його стражданням і болінням І не вгамованим сумлінням, Життя – се дві противні сили. Що між собою в бій вступили. Одна з них – велетень-гнобитель, А друга […]...
- “Благословен той час великий, урочистий, як ти постав!” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ 1809-1852 Гоголь – істинний знавець серця людського! Наймудріший філософ! І найкращий поет має схилитися перед ним, як перед людинолюбцем. Тарас Шевченко Звичайно ж, Гоголь – це російський письменник, але це – український геній. Ліна Костенко Пригадайте! Пригадайте з уроків зарубіжної літератури, що вам відомо про життя і творчість М. В. Гоголя. Які […]...
- Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років Кінець XIX – початок XX століть – особливий період в історії української літератури. Поряд з панівною народницькою теорією з’являються нові, позначені модерністським художнім мисленням. Найбільш передові українські письменники прагнули змін і демонстрували свої пошуки у творах, написаних на модерних засадах. До цих “перших відважних” належить, безперечно, Микола Вороний – поет-лірик, що сповідував культ краси, мислив […]...
- “Має крилами весна запашна” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) – Українська література 10-х років ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять… Євген Сверстюк Тарас Шевченко – геніальний поет, вірний син народу, пророк національного відродження. Він жив і творив з іменем України, прославляв її минуле, прозирав у […]...
- Ти не моя! – Микола Вороний Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти не моя. Нехай у грудях ти чудове серце маєш, І серце те усіх звабля Бо всіх до нього ти ласкаво пригортаєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти […]...
- МИКОЛА ВОРОНИЙ. КОРОТКО ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ, БАГАТОГРАННУ ДІЯЛЬНІСТЬ МИТЦЯ. МИКОЛА ВОРОНИЙ – ІДЕОЛОГ МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЕСТЕТИЧНА ПРОГРАМА, НАЦІЛЕНІСТЬ НА МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕЧІЇ В НОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ЙОГО ТВОРЧІСТЬ – ПЕРША ДЕКЛАРАЦІЯ ІДЕЙ І ФОРМ СИМВОЛІЗМУ. ЄДНІСТЬ КРАСИ ПРИРОДИ І МИСТЕЦТВА, ОБРАЗОТВОРЧІ ЗАСОБИ В ПОЕЗІЇ БЛАКИТНА ПАННА – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчі: знання про життя і творчість М. Вороного – першого представника українського символізму, розкриття основних чинників формування його світогляду; Ключові: уміння вчитися: уміння здійснювати ідейно-художній аналіз; визначати тему, ідею, основну думку творів; комунікативну: аргументовано висловлювати власну точку зору, розвивати навички монологічного мовлення; загальнокультурну: естетичний смак, любов до поетичного слова, світогляд. Тип […]...
- ІКАР – Микола Вороний Світлій пам’яті Левка Маціевича, першого українського літуна Icare – dixit – ubi es? Quo te regione requiram. Ovidiut1 О Ікаре нещасливий! О Дедалів славний сину, Я мов бачу в цю хвилину Вид і погляд твій звабливий! Світлий образе, блискучий! Ти стоїш переді мною Гордий силою міцною І одвагою могучий. Не спинила тебе рада Батька любого […]...
- ІВАН ФРАНКО – Микола Вороний В 40-літній ювілей його подвижницької праці Іван Франко – трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець І громадянин благородний… Як той Орфей, герой рапсодний, Він з неба віщий посланець! Іван Франко – мов дух стихії, Що творить в нас і серед нас, Що будить сили молодії. Руйнує зло, живить надії На Україні в лютий час! Іван Франко – […]...
- ШУМКА – Микола Вороний “Ой дівчино чорноброва, Будь здорова, будь здорова! Подивися, Усміхнися, Любо привітай! Маєш серце до любови, До коханої розмови – Як стемніє, Звечоріє, То виходь у гай”. “Ой козаче-небораче, В тебе думка зла неначе. Постидайся, Не чіпайся, З серцем не жартуй.. . Ти питаєш, чи кохаю? Ба який! Або я знаю… Відчепися, Не в’яжися, Ну-бо, не […]...
- Інфанта – Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись,- і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогне. лунпими Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечінь,- І от на обрії гуманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, А […]...
- ПАЛІМПСЕСТ – Микола Вороний Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак, І палімпсестом той рукопис називали. Та диво! час минав – і з творів Іоанна Виразно виступав знов твір Арістофана. Кохана! Це душа моя – той палімпсест. – Три роки вже тому, твій образ чарівливий, І усміх лагідний, […]...
- ЧИ ЗУМІЄШ? – Микола Вороний Чи зумієш ти кохати, Щоб за все, про все забути, Щоб усі зірвати пути, Щоб усі зламати грати? Чи зумієш ти літати, Щоб зі мною в парі бути? Чи здолаєш ти в кохання Всі скарби душі вложити, Щоби знов перетворити Їх огнем свого страждання? Чи здолаєш без вагання Так же вмерти, як і жити? Коли […]...
- НЕХАЙ І ТАК – Микола Вороний Нехай і так, що я той раб нікчемний, Що часом падає, щоб підвестися знов; Та знай і ти, що біль мій – не даремний, Що він вигоює, витроює любов. Коли я раб – то раб, що рве кайдани, Що не скоряється, нести не хоче гніт . Нехай горять, нехай ятряться рани, Та крізь криваву млу […]...
- За Україну – Микола Вороний За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий наказ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон, З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вільний світ! За […]...
- ДО МОРЯ – Микола Вороний Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом. Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари – Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, І мрія солодка, і […]...
- СТАРИМ ПАТРІОТАМ – Микола Вороний В стилі Беранже Хто кличе всіх за народ свій “на прю”, Сам же склав руки, сидить без роботи Та тільки дбає про власну сім’ю? Ви, землячки мої і патріоти, Вам я присвячую пісню мою. Хто каже: “Я Україну люблю”, Патріотизмом обрид до нудоти, Бо він чужинець у ріднім краю? Ви, землячки мої і патріоти, Вам […]...
- Молодий патріот – Микола Вороний Ось він ввесь, немов живий – Любий, щирий та сердечний, Патріот наш молодий, Легкодухий і безпечний. Тип культурний козака, Вміє він і заспівати, Шпарко вчистить гопака, Потім подиспутувати. Чарку він не ллє за пліт І прокаже без упину Ввесь Шевченків заповіт, Навіть другу половину. Рідну мову любить – страх! І, поводячись по-свинськи, Просторікує в шинках […]...
- ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – Микола Вороний (поема) Да лучее єсть на своей земли Костю лечи, Ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпaтcьким списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання. […]...
- Інфанта – МИКОЛА ВОРОНИЙ – скорочено Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Привертають увагу використані поетом оказіоналізми, наприклад, “проміннострунний”, “вогнелунний”, “мрійнотканий”. Усі вони – складні прикметники, що мають дві твірні основи, які зазвичай не поєднуються за змістом. Такі оказіональні епітети у сполученні з означуваними словами створюють специфічні […]...
- Скорочено – ІНФАНТА – МИКОЛА ВОРОНИЙ – 10 КЛАС Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечинь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, […]...
- КОЛИ ТИ ЛЮБИШ РІДНИЙ КРАЙ – Микола Вороний Коли ти любиш рідний край, Радій, співай! Прийшла пора, прийшла година Сміється Київ, сяє Львів! Ярмо одвічних ворогів Скидає вільна Україна! Але, козаче, позір май, Коли ти любиш рідний край. Коли ти любиш рідний край, В ряди ставай! Гори відвагою святою! Бо тільки меч – а не слова – Здобуде нації права У ворогів її […]...
- ЗНО – Микола Вороний – Література XX ст (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик. Homo. Sirius. М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. Репресований у 1934 […]...
- Тема 20. Микола Вороний – Література XX ст (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик, Homo, Sirius, М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. Репресований у 1934 […]...
- Інфанта – Микола Вороний (1871-1938) – Образне слово поетичного модернізму Різьблю свій сон… ОТ ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечінь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою1 Вона упала на емаль, […]...
- Короткий переказ – Інфанта – МИКОЛА ВОРОНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ МИКОЛА ВОРОНИЙ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійно тканому Дрімала синя далечінь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона […]...
- МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934) МИКОЛА ВОРОНИЙ Микола Кіндратович Вороний (літературні псевдоніми – Арлекін, Віщий Олег, Микольчик, Сіріус та ін.) був людиною надзвичайно різносторонньою – театрознавцем і актором, літературознавцем і поетом, перекладачем і редактором. Але насамперед він був патріотом своєї Вітчизни. Народився Микола Вороний 24 листопада 1871 року на Катеринославщині. Його батько походив з кріпаків, сам був ремісником. Мати […]...
- Вороний Микола – життя та творчість МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871 – 1938) Псевдоніми – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик. Криптоніми – М. В., К-ич М., М-У-ко та інші. Микола Кіндратович Вороний народився 7 грудня 1871р. у сім’ї ремісника на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область). Коли хлопцеві було півроку, родина переїхала до Харкова. Спочатку він навчався в Харківському, а потім у Ростовському […]...
- Микола Вороний. “Євшан-зілля” Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю М. Вороного, з історичною основою та змістом поеми “Євшан-зілля”; розвивати навички вдумливого, виразного читання, коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору. Очікувані результати: учні знають основні факти біографії М. Вороного; розповідають про історичну основу поеми “Євшан-зілля”; виразно та вдумливо читають поему, висловлюють свої думки з приводу прочитаного. Теорія літератури: […]...
- МИКОЛА ВОРОНИЙ: ШУКАЧ НОВОЇ КРАСИ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ МИКОЛА ВОРОНИЙ 1871-1938 Я син свого часу і хрест мій тяжкий. Микола Вороний Для Вороного “…поезія має слугувати не тільки боротьбі й відпочинку між боями, бути для людини джерелом естетичної насолоди”. Іван Іваньо, філософ, літературознавець Дивна річ – переплетіння доль людських. А ще цікавіше, коли ці люди – визначні культурні діячі країни. Ось, скажімо, Микола […]...
- Блакитна панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ – скорочено Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу. Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар Попелястих, пелехатих. З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Поезія вирізняється специфічним способом римування: римуються перший, другий, п’ятий, сьомий рядки і третій, четвертий, шостий, восьмий. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, […]...
- Скорочено – ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – МИКОЛА ВОРОНИЙ МИКОЛА ВОРОНИЙ (Поема) Да лучче єсть на своей земле костю лечи, ине ли на чюже славну бьіти. (Літопис, за Іпатським списком) У наших давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою, не вихвалює героїв, але зворушує серце. У ньому таїться якесь пророкування, що підтримує надію й віру в ідеали тих, “котрі вже край свій […]...
- Блакитна панна – Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… 0сь вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись […]...
- Вороний Микола Кіндратович – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Микола Кіндратович Вороний – український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім’ї ремісника. Батько – К. П. Вороний – походив із кріпаків, мати – О. Д. Колачинська – з роду освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П. Колачинського. Навчався в Харківському реальному училищі, пізніше – в Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з […]...
- Микола Вороний (1871-1938) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Оригінальною творчою особистістю був Микола Вороний – людина невгамовного діяльного темпераменту, поет високої художньої культури, який намагався підняти українську літературу до світового рівня… Іван Денисюк Микола Вороний народився 24 листопада 1871 року на Катерино славщині (тепер Дніпропетровська область) в сім’ї ремісника. Невдовзі його батьки переселилися в с. Гончарівку (передмістя Харкова), де й минули дитячі роки […]...
- Схиляння перед красою – Микола ВОРОНИЙ (1871-1938) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст “Інфанта” увійшла до поетичного циклу “Лілеї й рубіни”. Датуючи цей вірш, автор уточнив: “Накидано 1907 р. – викінчено 1922 р.”. Твір написаний у дусі символізму – це ліричний роздум, позбавлений життєвої конкретики. Не випадковим є й прийом сну (“Різьблю свій сон…”), який дозволяє відтворити в уяві риси ідеального жіночого образу та навіяні ним враження. З […]...
- ІНФАНТА (1922) – МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечінь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, […]...
- Микола Вороний (1871-1938) – Образне слово поетичного модернізму Микола Вороний Микола Кіндратович Вороний народився б грудня 1871 року на Катеринославщині (нині – Дніпропетровська область). Його батько був ремісником і дрібним торгівцем. Дитинство М. Вороного минуло в Харкові. Навчався він у Харківському й Ростовському реальному училищах, у гімназії в Ростові-на-Дону. У сьомому класі гімназії за участь у революційній організації потрапив під нагляд поліції, через […]...
- Микола ВОРОНИЙ (1871-1938) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Микола Вороний Микола Кіндратович Вороний народився б грудня 1871 року на Катеринославщині (нині – Дніпропетровська область). Його батько був ремісником і дрібним торгівцем. Дитинство М. Вороного минуло в Харкові. Навчався він у Харківському й Ростовському реальному училищах, у гімназії в Ростові-на-Дону. У сьомому класі гімназії за участь у революційній організації потрапив під нагляд поліції, […]...
- МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871 – 1938) – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Микола Кіндратович Вороний народився 6 грудня 1871 року на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) у сім’ї ремісника. По батьковій лінії один із його предків був гайдамакою, у материнському роду пишалися прославленим родичем, українським діячем Прокопом Колачинським – ректором Києво-Могилянської академії. Невдовзі після народження Миколи родина Вороних переїхала на Харківщину. Саме там він почав віршувати. У 1898 […]...
- ЄВШАН-ЗІЛЛЯ – Микола Вороний (1871-1938) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Поема Да луче есть на своей земли Костю лечи, Иже ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання, […]...