Млосні підводні човни
Паливом на атомному підводному човні служить метал уран. У червні 1954 під Москвою в м. Обнінську була пущена перша в світі атомна електростанція. У 1959 р. став до ладу атомний криголам ” Ленін”. У США ж всі зусилля були спрямовані на створення атомного двигуна для підводних човнів. У 1955 р. атомний підводний корабель “Наутілус ” вийшов на ходові випробування. Його атомна енергетична установка потужністю 11 МВт дозволяла під водою ходити зі швидкістю 23 вузла (42 км / ч).
Гонка озброєнь, яку нам нав’язали американці, диктувала відповісти тим же. У 1959 р. почала свою службу наша атомний підводний човен ” Ленінський комсомолець “. Її два атомні реактори потужністю 10,5 МВт давали човні рух під водою зі швидкістю більше 30 вузлів (55 км / ч).
Яке ж пристрій атомної енергетичної установки? Тепло виділяється в уранових стержнях, ядерного реактора. Щоб регулювати кількість тепла, в реактор між урановими стрижнями вставляють стрижні з металу кадмію, які жадібно поглинають “сірники”, ” запалювальні ” розподіл урану. Цими ” сірниками ” служать нейтрони, які блукають по реактору. Вийміть з зони реакції регулюючі стрижні, і реактор буде виділяти найбільшу кількість тепла. Всувайте регулюючі стрижні в реактор до кінця, і реактор згасне.
Виділяється в реакторі тепло виноситься із зони реакції поточної між урановими стрижнями водою. Нагріта до високих температур вода надходить у перший теплообмінник, де віддає своє тепло іншому контуру води. Ця вже вода другого контуру. Перетворюється на пару, який направляється на лопатки турбіни, яка обертає і гребний гвинт, і електрогенератор, що постачає електрикою всі приміщення та обладнання підводного човна, і заряджає електроакумулятори.
Коли пара пройде через турбіну, його потрібно перетворити в воду. Для цього пара проходить через другий теплообмінник, який охолоджується забортної водою. Вода, повернувшись в перший теплообмінник, повторює цикл народження пара.
За атомним підводним човном тягнеться слід більш теплої води, ніж температура моря. Теплий слід можна визначити і по ” теплої” воді знайти атомний підводний човен. Цією обставиною користуються бойові вертольоти. Вони опускають в море буї, які вимірюють температуру води. Від них рятує тільки шар льоду Північного Льодовитого океану.
Виведення зі складу бойових сил багатьох підводних човнів, орієнтація на конверсію змусили фахівців подумати і про те, що атомні підводні човни, як і підводників звільнених у запас, можна використовувати і ” на громадянці “. Схоже, цю ситуацію добре відчули фахівці петербурзького КБ ” Малахіт”, що створили чимало як військових, так і мирних суден з атомними енергоустановками.
Зокрема, в КБ ” Малахіт” є проект підводного контейнеровоза вантажопідйомністю 29 400 т, здатний ходити автономно під арктичними льодами і, зрозуміло, в інших районах Світового океану. Цей корабель – великий і за нинішніми мірками: 238 м в довжину, 26,8 в ширину і 20,2 у висоту. Він може прийняти на борт 912 стандартних 20 – футових контейнерів і зі швидкістю 20 вузлів під водою звезти їх в будь-який порт призначення. Причому в гавань такий корабель буде заходити з вимкненим атомним реактором, так що екологи можуть не хвилюватися. Хід в такому випадку забезпечують 3 дизель – генератора, потужністю 1500 кВт.
Між іншим, сама головна енергоустановка досить скромна по потужності – всього 38000 кВт. Відносно невеликий і екіпаж – 35 осіб. Зате для кожного з них, включаючи матросів, передбачені окремі каюти. Плюс спортзал, кают – компанія, салон, бібліотека, їдальня, санчастину – словом, все необхідне для комфортної роботи в умовах підводного плавання тривалістю до 50 діб.
Навколо реакторного моноблока розташовані продубльовані засоби біологічного захисту. Відключення реактора в аварійній ситуації – автоматичне.
Якщо ж отримані при аварії пошкодження виявляться настільки значні, що екіпажу доведеться покинути судно, на борту передбачена міні – підводний човен, здатна прийняти весь екіпаж.
Ще одна істотна деталь: повне завантаження (або вивантаження) нового судна може здійснюватися 4 власними кранами, що дуже зручно при обслуговуванні арктичних зимівель, що не надто відповідної розвантажувальної технікою.
Подібні проекти розробляють не тільки на ” Малахіт”. У майбутньому, як вважає генеральний конструктор КБ морської техніки “Рубін ” Є. О. Горігледжан, можна буде будувати спеціалізовані підводні судна – як науково – дослідні, так і транспортні. Скажімо, підводні танкери в Арктиці куди надійніше звичайних, надводних, адже під льодами не бувають штормів та й самі льодові поля і айсберги не страшні…
У цьому прагненні своїх колег підтримують і співробітники знаменитого нижегородського СКБ ” Лазурит “. Тут створено оригінальний проект використання підводних човнів у мирних цілях. За словами інженера – конструктора СВ. Чураева, підводні технології нині стають необхідними в результаті того, що видобуток газоконденсату і нафти все більше переходить з поверхні суша на море. Великі розвідані запаси газоконденсату знаходяться нині у важкодоступних районах, наприклад, Карського моря, де 11 місяців у році важкі льодові умови.
Тому діяти звичайними методами, тобто бурити з поверхні моря, не представляється можливим – льодові поля, швидше за все, знесуть і вишку, і понтон, на якому вона знаходяться.
Ось фахівці і пропонують перейти до чисто підводним технологіям, тобто буріння буде проводитися під льоду. Точно так само – під льодом буде потім проходити і видобуток корисних копалин.
Чисто практично цей може виглядати так. Серцем комплексу стане підводне бурове судно, яке здійснюватиме буріння відразу цілого куща свердловин безперервно і цілий рік. Якщо родовище виявляється перспективним, то тут же по сусідству влаштовуються підводний модуль для обслуговуючого персоналу, сховище для видобутого газоконденсату, підводний блок очищення та зрідження видобутого газу і причальне пристрій для завантаження знову-таки підводних танкерів…
Конструктори передбачають два варіанти виконання проекту. У ньому можуть бути задіяні кораблі як і з атомними енергетичними установками, так і зі звичайними – дизель – електричними.
Проект розрахований на практичне використання вже в наші дні і зможе працювати на глибинах до 400 м.
Важливість вивчення Арктики за допомогою науково – дослідних підводних човнів теж не вимагає особливих коментарів. Арктика – це “кухня погоди”, так що вивчення клімату в цьому районі є досить важливим з практичної точки зору. Непогано також подумати і про те, що станеться незабаром з екологією в цьому районі, не секрет адже вже, що протягом десятиліть в цей досить закритий басейн скидалися багато радіоактивні забруднення, сюди ж несуть свої води багато великі річки Сибіру, стан яких теж далеко від ідеалу… Нарешті, на арктичному шельфі вже виявлені досить великі поклади газу і нафти, і подальша розвідка, а тим більше видобуток корисних копалин теж вимагають використання спеціалізованого підводного флоту.
Спочатку для цих цілей можна просто переобладнати списуються з бойового чергування субмарини. З такого човна витягують ракети і пускові установки, а звільнене місце займуть наукові лабораторії і каюти науковців;
А там, можливо, дійде черга і до реалізації на сучасному рівні давньої ідеї Дреббеля – організувати підводні прогулянки в найбільш цікаві райони Світового океану, в тому числі і до Північного полюса. Возить ж, наприклад, нині атомний криголам ” Ямал ” туристів в матроських каютах без всяких зручностей, беручи за 12 – добовий рейс до Північного полюса по 35 тис. доларів. І від охочих немає відбою…
Петербурзький ж конструктор В. М. Сквирський пропонує використовувати для таких прогулянок створений ним підводний катамаран. Дві атомні субмарини з’єднуються паралельно, і виходить величезне судно, здатне вмістити одноразово до 1000 чоловік! Причому кожен з них не тільки отримає каюту з усіма зручностями, але й зможе в час рейсу скористатися послугами спортивного манежу, де можна навіть грати у футбол, культурно – масового комплексу, де будуть показувати кіно, влаштовувати танці або спектаклі, численних ресторанів і навіть басейну. Кажуть, що в такому величезному кораблі знайдеться місце навіть для палацу одруження та церкви. А що, весілля під водою – до цього не додумався навіть Жюль Верн зі своїм капітаном Немо!..
(1 votes, average: 5.00 out of 5)