Субмарини спецназу
Мабуть, вперше про такі човнах, як не дивно, заговорив письменник Едуард Тополь. У романі “Чуже обличчя” він розповів про підводному човні, спеціально призначеної для виконання шпигунських завдань. А в післямові до своєї книги і вказав, звідки він взяв такі відомості. Приїжджав – де в письменницький селище Передєлкіно один високий чин з Генерального штабу і розповів на зустрічі з письменниками, що цікавляться військовою тематикою, що в СРСР є зразки унікальної зброї.
Втім, підводного човна спеціального призначення є не тільки у нас. У будь-якому флоті, крім підводних ракетоносців, підводних човнів – мисливців, є і субмарини для виконання особливих завдань.
Взагалі-то кажучи, до цього класу можна віднести, наприклад, підводний човен ” Сварник “, яка свого часу була списана зі складу діючих ВМФ СРСР і переобладнана для ведення наукових досліджень. Крім того, сюди ж відносяться експериментальні субмарини, на яких ведеться відпрацювання новітніх технологічних і технічних рішень, випробовуються зразки озброєнь, гідроакустичні апаратура і т. д.
Існують і так звані човни – мішені, на яких екіпажі інших кораблів, наприклад, протичовнових кораблів, відпрацьовують прийоми і методи полювання за субмаринами противника. На перших порах для цих цілей переобладнувалися серійні підводного човна. Однак у наші дні такі субмарини стали робити спеціально (такий, наприклад, проект 690 ” Кефаль “).
У категорію ” підводних човнів спеціального призначення включаються і рятувальні субмарини. Сама остання підводний човен подібного роду була створена в рамках проекту 940 (“Льонок “).
Але найбільший інтерес, звичайно, викликають субмарини, призначені для виконання секретних місій. Одна з таких субмарин – підводний човен “Піранья ” (проект 865), яка використовується як засіб доставки бойових плавців до місця бойових дій.
Крім дизельних підводних човнів в СРСР, а потім і Росії були створені субмарини спеціального призначення з атомними двигунами. Найбільш цікаві серед них, мабуть, так звані атомні глибоководні станції. Вони настільки відрізняються за своїм устроєм і виконуваним завданням від звичайних субмарин, що аж до 1986 року навіть не числилися в складі ВМФ, а були приписані прямо до Генштабу Міністерства оборони і працювали виключно за завданнями Головного розвідувального управління.
Перша така човен АС – 23 була закладена 25 вересня 1981 і спущена на воду 30 жовтня 1983. Слідом за нею було побудовано ще кілька підводних човнів такого ж типу, що одержали за класифікацією НАТО позначення Х – Ray.
Тільки 1986 ці глибоководні станції були приписані до ВМФ, але завдання вони як і раніше отримують безпосередньо з Москви.
Ці порівняно невеликі субмарини з титановими корпусами здатні опускатися глибше звичайних підводних човнів і можуть місяцями лежати на морському дні. Це необхідно, наприклад, в тому випадку, коли така станція підключається до кабелів зв’язку, що пролягають на дні морів і океанів, і викачує звідти передану інформацію.
Є також припущення, що ці човни кілька разів проводили операції з підйому секретного обладнання з впали у море літаків і вертольотів Північноатлантичного альянсу. За неперевіреними даними, ці човни першими обстежили район, де зазнала катастрофа атомний підводний човен “Курськ”, і саме на основі їх інформація було прийнято рішення про підключення до рятувальної операції іноземних фахівців.
Історія ж створення подібних підводних човнів починається, мабуть, з 80- х років XX століття. Головним кораблем серії стала атомна глибоководна станція АС – 13 (проект 1910 ” Кашалот “), створена на Ленінградському суднобудівному заводі. Офіційно вона призначалася для ” випробувань нових типів атомних реакторів “.
Другим кораблем даної серії стала підводний човен АС – 15, яка була спущена на воду в 1988 році. Потім в море вийшло ще кілька подібних субмарин, що випускалися вже за іншими проектами і більш досконалих, ніж їхні прототипи.
Розвитком проекту 1910 став проект 1851. Підводні човни, що створювалися за цим проектом, призначалися для проведення глибоководних робіт і були оснащені водолазної станцією, що дозволяла акванавтам виходити у воду відразу на глибині. Кораблі теж будувалися в Ленінграді, на заводі ” Судомех “. На воду було спущено три такі підводні човни – АС – 21, АС -23 і АС – 35.
Далі, за даними експертів “Незалежного військового огляду”, в серпні 2003 року на Северодвінську підприємстві ” Севмаш ” була спущена на воду унікальна підводний човен проекту 210, якій розробники дали смішне неофіційну назву ” Лошарик “, оскільки форма її корпусу нагадувала однойменного героя мультфільму. Це була перша у світовій історії субмарина, особливості конструкції якої дозволяли їй занурюватися на глибину до 1 км – принаймні вдвічі глибше, ніж інші підводні човни.
Будівництво цієї субмарини, призначеної для спеціальних операцій і закладеної ще за часів існування Радянського Союзу, було оточене фантастичною завісою секретності. Офіційно повідомлялося, що глибоководний корабель призначений для вирішення науково – технічних завдань і для порятунку людей в екстремальних ситуаціях, тобто він мав якесь спеціальне призначення. Однак весь спектр завдань підводного човна не оголошується ніколи. А той факт, що при її спуску на воду були присутні сам тодішній головком Військово – морського флоту Володимир Куроєдов і вельми обмежене число інших офіційних осіб, наводить на роздуми про те, що ” спеціальність ” даної підводного човна була дійсно унікальною.
Дії субмарин АС забезпечують так звані підводні човни – матки. Наприклад, призначена для вирішення цього завдання атомний підводний човен ” Оренбург ” проекту 09774 була переобладнана із стратегічного ракетоносця.
До певного часу з підводними човнами ” малюками ” працювала рятувальна підводний човен Північного флоту проекту 940 (“Льонок “). На ній встановлювалися мініатюрні апарати, що спускаються ” Бестер “. З їх допомогою люди і вантажі доставлялися лежачим на великій глибині ” малюкам “.
Дещо пізніше ці завдання стала вирішувати субмарина АС – 12 (проект 10831). На її борту встановлена міні – підводний човен “Русь”, яка здатна занурюватися на величезні глибини. Ця найновіша атомна глибоководна станція увійшла до складу флоту в 1997 році.
Які саме завдання виконують подібні субмарини, ми з вами дізнаємося, напевно, ще дуже не скоро. Відомо лише, що в даний час більше десятка офіцерів з’єднання атомних глибоководних станцій, включаючи командира, були удостоєні звання Героя Росії.
А зовсім недавно, 6 вересня 2007 року, влада міста Саров Нижегородської області визнали можливим розголосити закриту інформацію, оголосивши, що на верфях в Северодвінську побудована субмарина проекту 20120 – теж суперсекретна.
Для підготовки експлуатації нового глибоководного корабля в Сєвєроморськ прибули 40 офіцерів на чолі з капітаном 1 – го рангу Сергієм Крошкін.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)