Home ⇒ 👍Література ⇒ ЛІТО, ДО ПОБАЧЕННЯ! – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей
ЛІТО, ДО ПОБАЧЕННЯ! – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей
Літо, до побачення!
І за все спасибі –
За поля квітучії,
Ліс зеленокрилий!
На твоєму сонечку,
На твоєму хлібі
Скільки сил набрались ми,
Як поздоровіли!
Літо, до побачення!
Ми ходили кручами,
Стежками-дорогами
Під веселим вітром.
Літо, до побачення!
Ми вже дуже скучили
За своїм учителем,
Своїм класом світлим.
Літо, до побачення!
З щедрими дарунками
Ми йдемо до школи,
До батьків, додому –
З квітами і травами,
З добрими малюнками,
З піснею, що склали ми
В таборі дзвінкому!
Літо, до побачення!
Побували всюди ми,
Скільки див небачених
Стріли ми навколо.
Ми цієї радості
Зроду не забудемо!
Літо, до побачення!
Здрастуй, рідна школо!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- ПРАЦЬОВИТИЙ, ЯК ПТАШКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Я знав, що синиці взимку дуже люблять сало. Мабуть, воно дає їм енергію, щоб зігріти тіло. От я й повісив на вишневій гілочці під своїм вікном шматочок цих “ласощів”, щоб спостерігати за птахами. І дивно. Уже в перші хвилини я побачив, що зовсім не легке і безтурботне пташине життя. Адже скільки разів я раніше чув […]...
- У НАШОМУ САДКУ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей На великому пустирі, що за парканом дитсадка, раптом стало людно і гомінливо. Звідкись приїхали юнаки і дівчата: покопали ямки, а потім почали садити в них молоді деревця. А навколо походжав високий сухорлявий чоловік, щось наказував, обмацував гілочки і гладив стовбурці дерев, наче то були не рослини, а живі діти. Скоро юнаки і дівчата поїхали і […]...
- ПІСЕНЬКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей У хаті, що, як писанка, Ясніє край села, Живе дівчатко-пісенька – Школярочка мала. …І квіточка розтулиться, Й сопілка десь загра, Коли вона на вулицю Виходить із двора. Така на ній білісінька Сорочечка нова… Іде дівчатко-пісенька, І все у ній співа. І ніжки, наче дзвоники, Лиш бренькають в траві. Підспівують їм коники – Музики лугові. І […]...
- СОНЕЧКО Й ХМАРИНКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Були собі у матінки Дві дочки – дві сестрички. В обох носи кирпатенькі, В обох рожеві щічки. Завжди в усім однакові Були обидві дочки. В обох спіднички макові, Вишивані сорочки. У кожної у донечки Однакові й хустинки – І в першої – у Тонечки, І в другої – Маринки. Жили вони у матінки, Все бавились, […]...
- МАРТА І ГЛИНКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Нам подарували телицю Марту. Пасти її було нікому, бо я вже пішов до школи, а більше в сім’ї нікого не було, хто б міг стати пастухом. Тому телицю припинали у саду між деревами на не дуже густій, але ще зеленій травці. У мене була улюблена курочка Глинка. Я прозвав її так за її жовтаво-червонуватий колір. […]...
- ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Жили собі сусіди На вулиці одній, Два хлопці-непосиди – Великий і малий. В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводивсь гоже, А другий – навпаки. Малий свої уроки Виконує весь час, Великий по два роки Даремно ходить в клас. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку Із тину за хвоста. Малий дає дорогу Малятам з […]...
- САЛЬТО-МОРТАЛЕ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Сало, яке я приготував для синиць, помітив сусідський кіт і почав до нього підбиратися. Раз одігнав я його, вдруге, а потім не вгледів. Зникли синиччині ласощі у котовому животі. Коли так, вирішив я перехитрити кота. Вибрав у саду тоненьку і високу молоду щепу і на самій верхівці знову повісив шматок. Хай тепер кіт спробує добратись. […]...
- Я ХОЧ НЕВЕЛИЧКА… – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Я хоч невеличка, – Менша ж від мене Травка-травичка У саду зеленім. Я хоч невеличка, – Там під горою Квітка ромашка Рівна зі мною. Я хоч невеличка, На пеньочок стану, Зайчик-стрибайчик І той не дістане. Я хоч невеличка, А як підскочу, – Вишеньку вирву, Яку я захочу. Я хоч невеличка, А робить умію, – Посуд […]...
- ПІВНИКИ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей За віщо посварилися, Не знаю я того, А тільки стрілись півники: – Ти чого? Круг шиї пір’я дибиться, Стирчить сюди-туди, Дзьобами в землю вткнулися: – Ось підійди… А гребені у півників Розжеврілись, мов жар, Стоять і не ворушаться: – Ану вдар! Обоє враз підскочили, Аж курява знялась, І знов стоять надиблені: – Зась! Тут з […]...
- ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО.. – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей Літо краснее минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна… шкода волі! Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: “І нащо зима та люта? – Все вони питають. – Он все поле сніг завіяв, Хоч не йди із хати! У замкнуті дивись вікна, Ніде й погуляти! Сніг з морозом поморозив Всі на полі […]...
- КРИНИЦЯ – СТЕПАН ЖУПАНИН – Українська література – Література для дітей Край стежки, у полі, В дзвінку косовицю, Я викопав людям Глибоку криницю. Вода в ній прозора, Як небо, ясна, Ще й квітами, травами Пахне вона. В ній райдуга стрічки Свої умивала І навіть, повірте, Гарнішою стала. Сюди прилітали Ще й диво – жар-птиці, Пили, смакували Водицю з криниці. Несли косарі На луги її вранці, Пили […]...
- ОСІНЬ НА ЗЕМЛЮ ТИХЕНЬКО СПУСКАЄТЬСЯ… – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Із циклу “Осінні пісні” Осінь на землю тихенько спускається, В небі летить, наче птах. Крилами-хмарами небо вкривається. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах. Літо зелене і радісне згадують. Стріпує крилами осінь широкими, Роси спадають у млі, Ллються крізь неї дощами-потоками. Літо веселе, співоче минається, Спокій стає на землі… Тиха, задумлива осінь […]...
- СТЕП – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море; А затихне вітер буйний, – Степ, мов камінь, не двигнеться І, як килимом багатим, Ввесь квітками убереться. Он нагнулась тирса біла, Звіробой скрутив стебельці, Червоніє материнка, Як зірки, горять козельці; Крикнув перепел в ярочку, Стрепет приснув над тернами; […]...
- ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК – Бичко Валентин Взагалі усяка “сухопутна” пташка оминає воду. На що вже водолюб голуб, а й той ніколи не ступить у морську хвильку бодай скраєчку. Ніколи мені не доводилось бачити й інших лісових чи садових пташок під час морського купання, яке ми любимотакусі. Звісно, тут не йдеться про водоплавну птицю – качок, гусей тощо. Ті дуже люблять море, […]...
- ПІСНЯ-РАПОРТ тов. П. П. ПОСТИШЕВУ – Бичко Валентин Слова Ів. Неходи та В. Бичка Муз. Т. Шутенко 1. Гей, ні меж, ні краю Нашому врожаю, Стигне-вистигає, Гнеться до землі. Полем неозорим Піонердозори Вийшли вартувати Колосистий хліб. Приспів: Ми пісню свою гартували в бою, Її несемо, як прапор, Про нашу роботу складаєм тобі, Товаришу Постишев, рапорт. 2. У житах високих Зашуміли кроки. – Хто […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- МАМИН ДЕНЬ – НІНА МУДРИК-МРИЦ – Українська література – Література для дітей Як стрибнуло сонечко Вранці у віконечко, Стрепенулось: “Ах!” Задивилось в Галочку, Прибрану мов кралечку З квітами в руках!! Ой куди ж це Галочка, Дівчинка мов лялечка, Рано так спішить? – Оченята світяться, Пахне квітів китиця, Кіска мерехтить! Глянула в віконечко, Привітала сонечко – Пальцем в шибку: брень! “Йду вітати ненечку: Квітів несу жменечку, Нині ж […]...
- ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ! – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Ой іде, іде весна – Наче райдуга ясна! Сяє сонечко вродливе, Усміхається блакить, Зеленіють щастям ниви, Далеч піснею дзвенить. А татусь поїхав нині До лісничого у ліс – На розспіваній машині Двісті саджанців привіз! Гей, дівчата, гей, хлоп’ята! А беріть скоріш лопати: Бо ж людині кожній треба Посадити деревце – Хай росте під синє небо, […]...
- КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в жито, Досхочу розкошував І цілісінькеє літо, Не вгаваючи, співав; Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма… Коли гульк – аж в степ широкий Суне злючая зима. Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Мурав’я; […]...
- БЕРЕЗЕНЬ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Все раніше ясне сонце На свій шлях виходить, Все тепліше по віконцях Проміннячком водить. Щораз довше огріває Замерзлу земельку – Всміхається, обіцяє Пору веселеньку. Всміхається приязненько, Що вже минув лютий, Що приходить березенько Річечку розкути. Розкувати річку з льоду, Сніги розтопити, Сонячнії бережечки Квітами встелити. Насипати зілля-рясту В садочку, в леваді – Приходь, приходь, березеньку, […]...
- ЛАСУНКА – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Жваву, пишнохвосту білочку звали Ласунка. Жила вона в нашому партизанському таборі всю зиму. А потрапила до нас ранньої осені ще невеличким кумедним білченям. Було це так. Фашисти задумали піти на партизанів танками. Довідавшись про це, ми вийшли на всі дороги, де могли пройти ворожі танки. Найбільші сосни і дуби валились на землю, перегороджували дорогу машинам. […]...
- ПРО ЛИПКУ І ЗАЖЕРЛИВУ БАБУ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже: – Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити. – Добре, – каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс. Приходить він до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує – Липка […]...
- ЛАСТІВКА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Вже помалу вечоріло. А може, нам тільки здавалось, що незабаром вечір, бо на заході, закриваючи півнеба, заступила сонце широка чорна хмара. Вона віщувала на ніч дощ або принаймі густий туман. Ми з Олею вийшли з прозорого гаю і помітили, що осінньої пори ліс здається не такий вже густий, навіть коли ще й не падає листя […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їхня – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, […]...
- ЗАЄЦЬ І РАК – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ – Українська література – Література для дітей Вранці заєць біля дуба Одягнувся в білу шубу, Одягнувся, оглянувся, В довгі вуса посміхнувся: – Гарна шуба, шуба гожа, І на полюс з нею можна. Тільки жаль – чобіт нема, А надворі вже зима… Обізвався дятел з клена: – Є знайомий рак у мене, Він в норі – в рачиній хаті Шиє звірам чоботята. Сам […]...
- ЗАЙЧЕНЯТКО В ЯМКУ ВПАЛО – АНДРІЙ М’ЯСТКІВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Зайченятко в ямку впало, Задню лапку поламало. Нема хатки в зайченятки, А малому треба спатки. Сунуть хмари волохаті, Горе тому зайченяті. Я візьму його додому, Постелю йому солому. Кішку вижену із хати, Буду зайку годувати. Дам капусточки пелюстку, Потім – моркви на закуску. Як стрибатиме у хаті, Пущу в поле пострибати. Чи повернеться, чи ні […]...
- НІЧНИЙ ГІСТЬ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Хтось постукав уночі. Швидко я знайшла ключі, Відчинила, і до хати Зайченя зайшло вухате. Стало в кутику сумне, Каже: “Заночуй мене! Бо надворі завірюха І мороз хапа за вуха!” Батьків я взяла кожух, Вкрила зайця з ніг до вух І гадала, що гульвісу Вранці одведу до лісу. Встала рано, та дарма – Зайченяти вже нема! […]...
- ЧОМУ В МОРІ ВОДА СОЛОНА? – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей Багато років тому назад жили два брати. Молодший – бідний, а старший – багатий. Померли їхні батько й мати. Тоді менший брат став жити іще гірше. Старший брат забрав собі всю батьківську спадщину. Меншому братові не лишилось нічого. Жив він з дружиною у великих злиднях. Якось у молодшого брата не стало чого їсти, і вирішив […]...
- ХІБА ВІД НІЧОГО ТАК ТІКАЮТЬ? – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Погляньте, який кольористий стоїть ліс! Влітку він був зелений, а зараз осінь, і листя пожовкле. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу. А підійдіть ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям! Пішли хлоп’ятка в ліс гуляти. Весело бігати по м’якому й жовтому листю. Шелестить під ногами. […]...
- ЄДИНИЙ ВАРТОВИЙ – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей З якогось часу фашистські літаки майже щодня пролітали якраз над нашим партизанським табором. Кожного ранку табуном, а найчастіше поодинці на схід пропливали величезні транспортні літаки. Увечері повертались назад і летіли над нашим лі сом до зухвалості низько. Партизани кілька разів відкривали по літаках вогонь, та літаки швидко зникали за деревами. Стрільба не давала ніяких на […]...
- ЗАЙЧАТКО Й ХЛОП’ЯТКО – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Зайчик сірий плиг та скок З поля чистого в лісок. Через пень, рівчак, колоду; Ненароком якось в воду, Спотикнувшись, зайчик – бух! Де не взявся тут пастух: Невеличке те хлоп’ятко Пасло в лісі десь ягнятко. Отже, скинувши торбинку Та полатану свитинку, Хлопчик кинувся в озерце. А в зайчатка з жаху серце, Як та пташка, в […]...
- ПРО ЩО ДУМАЛА МАРІЙКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під високою вербою й чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. […]...
- ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Колись була птиця Жайворонок царем, а царицею – Миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! – Нехай мені! – каже Жайворонок. Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та […]...
- КАЗКА ПРО МАЛЕНЬКОГО ПІКА – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Чижики звили собі гніздо на найвищій гілці найвищої ялини в лісі зовсім не тому, що вони були такі горді і хотіли жити вище від усіх. Навпаки, вони були дуже привітні з усіма пташками, завжди бадьорі, співучі і непосидючі. Просто їм здавалося, що там, нагорі, їм буде і безпечніше, і веселіше, і так взагалі вили гнізда […]...
- СОПІЛКА – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей І У хаті білій край села, Під гаєм аж густим, Сім’я маленькая жила: Дідусь, бабуся з ним, Та в них і діти ще були… І в тій хатині всі Вони тихесенько жили Ще в давнії часи. І хоч у них було дочок – Дівчат веселих – три, Але кохали над усіх Найменшую старі. І справді […]...
- МУДРА ДІВЧИНА – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Було собі два брати – один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: – Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові: – […]...
- СЬОМА ДОЧКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю. – Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка. – […]...
- ЛЕЛІЯ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: хустина не зовсім заслонила вікно, збоку трохи видко шибку й видко, як падає смужка блакитного світла аж додолу. – Павлусю, куди ти так дивишся? – спитала мама хлопчика, бо то ж мама сиділа й гляділа […]...
- ВОЛОХАН – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Українська література – Література для дітей Оповідання Тико і Волохан Вони познайомилися, коли одному було три роки, а другому три місяці. Три роки було маленькому Тико. Він жив із своєю мамою і старшим братом на березі холодного моря. Маму його звали Панай, а брата – Умк. Навколо їхньої хатини розляглася тундра. В тундрі не ростуть дерева. Там лише мох, болото та […]...