МАРТА І ГЛИНКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей
Нам подарували телицю Марту. Пасти її було нікому, бо я вже пішов до школи, а більше в сім’ї нікого не було, хто б міг стати пастухом. Тому телицю припинали у саду між деревами на не дуже густій, але ще зеленій травці.
У мене була улюблена курочка Глинка. Я прозвав її так за її жовтаво-червонуватий колір. Коли я прибігав зі школи, вона завжди мене зустрічала, сподіваючись ковтнути з моїх рук крихту хліба чи кілька смачних смажених насінин.
Одначе останніми днями вона цього не робила. Спочатку я думав, що курочка пропала. Але ні, я побачив її у саду, вона походжала біля телиці Марти. Ну й нехай собі – вирішив я. Мабуть, не голодна.
Та коли я уздрів, що Глинка від Марти майже не відходить і не біжить навіть на голосне материне “ціпу-ціпу” – мені стало цікаво. І я почав спостерігати.
Виявилось, що Глинка здзьобує з Мартиних ніг надокучливих і дуже в’їдливих мух, та так старанно, що мухи навіть не встигають добре укусити Марту. З цього почалося. А коли курочка і телиця звикли одна до одної, то не було на Марті такого місця, на якому б Глинка не діставала злючу комаху. Курочка вільно злітала на спину до Марти, і Марта тільки з приємним відчуттям заплющувала очі та помахувала хвостом. Ясно було, що і Глинці від того добре, мабуть, мухи – досить смачна куряча їжа.
Одного разу, прийшовши зі школи, я сів за кущем, щоб спостерігати за цією зворушливою дружбою. Мух на Марті не було. Телиця лежала, а Глинка подрімувала недалеко. Раптом пішов дощ. Марта відразу зіп’ялася на ноги, а курочка чимдуж кинулась під неї. То була чудова схованка від дощу.
Може, це трапилось і випадково, тільки я певен, що Марта таким способом віддячувала Глинці за її хорошу і самовіддану товариську роботу.
Related posts:
- ЛІТО, ДО ПОБАЧЕННЯ! – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Літо, до побачення! І за все спасибі – За поля квітучії, Ліс зеленокрилий! На твоєму сонечку, На твоєму хлібі Скільки сил набрались ми, Як поздоровіли! Літо, до побачення! Ми ходили кручами, Стежками-дорогами Під веселим вітром. Літо, до побачення! Ми вже дуже скучили За своїм учителем, Своїм класом світлим. Літо, до побачення! З щедрими дарунками Ми […]...
- У НАШОМУ САДКУ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей На великому пустирі, що за парканом дитсадка, раптом стало людно і гомінливо. Звідкись приїхали юнаки і дівчата: покопали ямки, а потім почали садити в них молоді деревця. А навколо походжав високий сухорлявий чоловік, щось наказував, обмацував гілочки і гладив стовбурці дерев, наче то були не рослини, а живі діти. Скоро юнаки і дівчата поїхали і […]...
- ПРАЦЬОВИТИЙ, ЯК ПТАШКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Я знав, що синиці взимку дуже люблять сало. Мабуть, воно дає їм енергію, щоб зігріти тіло. От я й повісив на вишневій гілочці під своїм вікном шматочок цих “ласощів”, щоб спостерігати за птахами. І дивно. Уже в перші хвилини я побачив, що зовсім не легке і безтурботне пташине життя. Адже скільки разів я раніше чув […]...
- ПІСЕНЬКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей У хаті, що, як писанка, Ясніє край села, Живе дівчатко-пісенька – Школярочка мала. …І квіточка розтулиться, Й сопілка десь загра, Коли вона на вулицю Виходить із двора. Така на ній білісінька Сорочечка нова… Іде дівчатко-пісенька, І все у ній співа. І ніжки, наче дзвоники, Лиш бренькають в траві. Підспівують їм коники – Музики лугові. І […]...
- СОНЕЧКО Й ХМАРИНКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Були собі у матінки Дві дочки – дві сестрички. В обох носи кирпатенькі, В обох рожеві щічки. Завжди в усім однакові Були обидві дочки. В обох спіднички макові, Вишивані сорочки. У кожної у донечки Однакові й хустинки – І в першої – у Тонечки, І в другої – Маринки. Жили вони у матінки, Все бавились, […]...
- САЛЬТО-МОРТАЛЕ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Сало, яке я приготував для синиць, помітив сусідський кіт і почав до нього підбиратися. Раз одігнав я його, вдруге, а потім не вгледів. Зникли синиччині ласощі у котовому животі. Коли так, вирішив я перехитрити кота. Вибрав у саду тоненьку і високу молоду щепу і на самій верхівці знову повісив шматок. Хай тепер кіт спробує добратись. […]...
- ПІВНИКИ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей За віщо посварилися, Не знаю я того, А тільки стрілись півники: – Ти чого? Круг шиї пір’я дибиться, Стирчить сюди-туди, Дзьобами в землю вткнулися: – Ось підійди… А гребені у півників Розжеврілись, мов жар, Стоять і не ворушаться: – Ану вдар! Обоє враз підскочили, Аж курява знялась, І знов стоять надиблені: – Зась! Тут з […]...
- ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Жили собі сусіди На вулиці одній, Два хлопці-непосиди – Великий і малий. В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводивсь гоже, А другий – навпаки. Малий свої уроки Виконує весь час, Великий по два роки Даремно ходить в клас. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку Із тину за хвоста. Малий дає дорогу Малятам з […]...
- Я ХОЧ НЕВЕЛИЧКА… – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Я хоч невеличка, – Менша ж від мене Травка-травичка У саду зеленім. Я хоч невеличка, – Там під горою Квітка ромашка Рівна зі мною. Я хоч невеличка, На пеньочок стану, Зайчик-стрибайчик І той не дістане. Я хоч невеличка, А як підскочу, – Вишеньку вирву, Яку я захочу. Я хоч невеличка, А робить умію, – Посуд […]...
- ХАЗЯЙСТВО – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Не мав добрий чоловік Та із чого жити, Мусив собі курочку купити: А курочка по сінечках Кудкудах-кудкудах! Не мав добрий чоловік Та із чого жити, Мусив собі качечку купити: А в качечки носки – плоскі, А курочка по сінечках Кудкудах-кудкудах! Не мав добрий чоловік Та із чого жити, Мусив собі гусочку купити: А гусочка ге-ге-ге, […]...
- ПРО ПІВНИКА ТА КУРОЧКУ І ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Казка Були собі півник та курочка. Набридло їм якось дома сидіти, і пішли вони мандрувати по світу. Ось ідуть вони зеленим гаєм, навколо вітрець кущі колихає, на кущах зеленіє свіже листячко, а між ним ягідки, як червоне намистечко. От курочка й каже: Півник-когутик, Зламай мені прутик З зеленими листками, З червоними ягідками. Тільки півник хотів […]...
- КУРОЧКА РЯБА І ЛИСИЦЯ – ЮРІЙ ЯРМИШ – Українська література – Література для дітей Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла – не просте, а золоте. І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла хитра. Курочка миттю злетіла на сідало й питає: – Лисице, а чому у тебе такі […]...
- ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК – Бичко Валентин Взагалі усяка “сухопутна” пташка оминає воду. На що вже водолюб голуб, а й той ніколи не ступить у морську хвильку бодай скраєчку. Ніколи мені не доводилось бачити й інших лісових чи садових пташок під час морського купання, яке ми любимотакусі. Звісно, тут не йдеться про водоплавну птицю – качок, гусей тощо. Ті дуже люблять море, […]...
- ГОЛОСНІ ЗВУКИ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей О-о-о – Яєчко одно Знесла курочка чорненька. Знайшла дівчинка одненька О-о-о – Яєчко одно. А-а-а, А яблучка два, Два яблучка червоненькі Несе донечка для неньки, А-а-а – Аж яблучка два. И-и-и, А хлопчики три В калабаню упали І всі разом кричали – И-и-и – Тих хлопчиків три. І-і-і – Лошачки малі, Є у них чотири […]...
- ПІСНЯ-РАПОРТ тов. П. П. ПОСТИШЕВУ – Бичко Валентин Слова Ів. Неходи та В. Бичка Муз. Т. Шутенко 1. Гей, ні меж, ні краю Нашому врожаю, Стигне-вистигає, Гнеться до землі. Полем неозорим Піонердозори Вийшли вартувати Колосистий хліб. Приспів: Ми пісню свою гартували в бою, Її несемо, як прапор, Про нашу роботу складаєм тобі, Товаришу Постишев, рапорт. 2. У житах високих Зашуміли кроки. – Хто […]...
- ЗДОРОВИМ БУДЬ! – ГРИЦЬКО БОЙКО – Українська література – Література для дітей Вийшла курочка на грядку, Кличе діток на зарядку: – Куд-куди? На доріжку! Починаємо пробіжку! З фізкультурою ми дружим, Різні вправи любим дуже. – Раз, два, три, чотири! – Чути з нашої квартири. Глянь: без мила і водиці Умиваються дві киці, Язичком вмиваються, Лапками втираються. Я до крана сам дістану, Умиваюсь біля крана. Милю милом щоки, […]...
- ДУРЕНЬ ДУМКОЮ БАГАТІЄ – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Наш Іван кохавсь у мріях: Думкою літає Та скарби усе знаходе, Гроші здобуває. Одного разу пішов він На баштан до пана: Огірочки молоденькі Звабили Івана. Взяв мішок Іван з собою, Повен щоб набрати, Та й почав він до баштану Стиха плазувати. Як підліз до огірочків, Став він і гадає: – Це, їй-Богу, мені щастя Зараз […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- ЯК Я БАБУ ГОДУВАЛА – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Під вікном стоїть бабуся. Не жива, А снігова. Я бабусі Не боюся, Хоч вона, як та сова: Із картоплі круглі очі, Аж до вух широкий рот. Мабуть, їсти баба хоче, – Віднесу їй бутерброд. – Набирайтесь, бабцю, сили, Їжте хліб і ковбасу. Я ще й каші наварила, Повний горщик принесу! – А горобчики з ялинки […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їхня – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, […]...
- ПИСАНКА – КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА – Українська література – Література для дітей Гарна писанка у мене – Мабуть, кращої й нема! Мама тільки помагала, Малювала ж я сама. Змалювала дрібно квіти, Вісім хрестиків малих, І дрібнюсіньку ялинку, Й поясочок поміж них… Хоч не зразу змалювала, Зіпсувала п’ять яєць – Та як шосте закінчила, Тато мовив: “Молодець!” Я ту писанку для себе, Для зразочка залишу, А для мами […]...
- ВСІМ ПО СІМ – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – Українська література – Література для дітей Сім хлоп’ят і сім дівчаток – Років їм усім по сім – Ранком вийшли на Хрещатик, Бо у школу треба всім. Цілу ніч усім не спалось І не снідалось усім. Одягались, роздягались Раз по п’ять або по сім. І дівчаткам, і хлоп’яткам Не сиділось дома всім. Треба в школу на дев’яту, А злетілися у сім. […]...
- ЯСОЧЧИН САДОК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей За вікном сьогодні вітер, вітер – аж в кімнаті чути, як гуде. В дитсадок давно пішли всі діти, а маленька Ясочка не йде. Наша Яся нині трохи хвора, все кахика й носик витира. Застудилась, мабуть, Яся вчора, як ліпила бабу дітвора. На роботу вже поїхав тато, мама вийшла – й довго щось не чуть… Може, […]...
- ПРО ШКІЛЬНІ РАДОСТІ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Мамко, мамко, куп мі книжку, Тинту, папір і табличку, Бо я піду до школи Учитися поволі. Повідають, що у школі Діти знають доброй долі, І я би хотів знати, Як ся треба справувати, Діти в школі ся робити Учать й гарно говорити, Знають тонко співати, Кожному честь давати. Треба мудро, чесно жити, Там учаться, як […]...
- ЛАСТІВКИ І ДІТИ – ФЕДІР ЛАЗОРИК – Українська література – Література для дітей Ластівоньки нам щебечуть, А ворони крячуть. Пильні діти радуються, А ліниві плачуть. Ластівоньки нам щебечуть, Бо летять за море. Пильні діти радуються, Бо ідуть до школи. Ластівоньки мають раду, А ворони зваду. Пильні діти попереду, А ліниві ззаду. Пильні діти поспішають, Сміються та скачуть, А ліниві шкандибають, Хмуряться та плачуть. Ми і пильні, і веселі, […]...
- ВЕСНА ІДЕ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: – Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще […]...
- ГАЛОЧКА – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Галочка дуже не любить, коли мама розповідає кому-небудь цю історію, так що, будь ласка, коли побачите Галочку, не кажіть їй, що ви щось знаєте. Це трапилось, коли Галя вперше прийшла в школу. Галі дуже хотілося швидше до школи. Хоч вона й не зовсім, але все-таки доросла – коли ходиш до школи. А маленькою нецікаво бути. […]...
- МАЛА МАЛЯРКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Малював картину тато, Квач у фарбу умочав, Потім вийшов із кімнати І обідати почав. Тупу-тупу, хтось тупоче, Відчинити двері хоче… І в кімнату в ту ж хвилинку Входить дівчинка Маринка. Бачить: квачики чудні, Фарби різнобарвні, А на білім полотні – Щось не дуже гарне. Зараз доня квачик витре, Візьме фарби на палітрі І на татовій […]...
- ЛАСУНКА – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Жваву, пишнохвосту білочку звали Ласунка. Жила вона в нашому партизанському таборі всю зиму. А потрапила до нас ранньої осені ще невеличким кумедним білченям. Було це так. Фашисти задумали піти на партизанів танками. Довідавшись про це, ми вийшли на всі дороги, де могли пройти ворожі танки. Найбільші сосни і дуби валились на землю, перегороджували дорогу машинам. […]...
- ЛАСТІВКА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Вже помалу вечоріло. А може, нам тільки здавалось, що незабаром вечір, бо на заході, закриваючи півнеба, заступила сонце широка чорна хмара. Вона віщувала на ніч дощ або принаймі густий туман. Ми з Олею вийшли з прозорого гаю і помітили, що осінньої пори ліс здається не такий вже густий, навіть коли ще й не падає листя […]...
- НАД КОЛИСКОЮ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей Пісня матері Спи, мій малесенький, спи, мій синок… Я розкажу тобі безліч казок! Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, то вітер завив. Стогне і виє уже він давно, Б’ється і стука у наше вікно… Геть, розбишако, в далекі степи!.. Спи, моя ластівко, солодко спи! Ось уже й вітер зовсім занімів… Мабуть, заснуть […]...
- ЩЕДРИЙ ЇЖАЧОК – ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Якось уночі пішли ми з товаришем у розвідку. Ніч була тем на, дорога незнайома. Листям увесь час шарудів вітер. Нам доводилось часто зупинятися і прислухатися. Ми боялися, щоб зненацька не наткнутися на ворога. Та не вбереглись. Тільки вийшли з лісу, ще й десяти кроків не ступили на галявину, як враз: – Хальт! Ми кинулись назад, […]...
- КАМІНЬ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Він подумав: “А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в крини цю? Ото, мабуть, булькне дуже!” Підняв камінь, кинув його в […]...
- ЛЯЛЬКА ПІД ДОЩЕМ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ. Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір’ї стоять калюжі води, йде дощ. Ой горе, що ж це таке? – на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя. Вона забула Зою […]...
- ХІБА ВІД НІЧОГО ТАК ТІКАЮТЬ? – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Погляньте, який кольористий стоїть ліс! Влітку він був зелений, а зараз осінь, і листя пожовкле. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу. А підійдіть ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям! Пішли хлоп’ятка в ліс гуляти. Весело бігати по м’якому й жовтому листю. Шелестить під ногами. […]...
- ЗАЙЧИКОВА ХАТКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Оселились біля річки Сірий зайчик та лисичка. Зайчик – в хатці луб’яній, А лисичка – в крижаній: Ось постукала в віконця Тепла сонячна весна, І розтанула на сонці Біла хатка крижана. Почала лиса зітхати: – Як я житиму без хати? Зараз зайця прожену Й влізу в хатку луб’яну! Де вже зайчику малому Суперечить хижаку! Довелось […]...
- ПРО ПЕРЕКЛАДАННЯ КНИГ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, – так і тут: […]...
- МУДРА ДІВЧИНА – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Було собі два брати – один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: – Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові: – […]...
- ПЛЕСКАЧИК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Якось каже дід бабусі: – Розпали вогонь в печі Та для нашої Ганнусі Ти плескачика спечи. Замісила баба тісто І плескачика спекла, А тоді, щоб трохи вистиг, На віконце віднесла. От лежить пухкий плескачик На тарілці на вікні, Золотистий та гарячий, Боки випнувши масні. Десь гуля Ганнуся, видно, Не куштує плескача. А йому лежать набридло, […]...