ПІСЕНЬКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей
У хаті, що, як писанка,
Ясніє край села,
Живе дівчатко-пісенька –
Школярочка мала.
…І квіточка розтулиться,
Й сопілка десь загра,
Коли вона на вулицю
Виходить із двора.
Така на ній білісінька
Сорочечка нова…
Іде дівчатко-пісенька,
І все у ній співа.
І ніжки, наче дзвоники,
Лиш бренькають в траві.
Підспівують їм коники –
Музики лугові.
І руки аж висвистують
В повітрі – ой меткі!
Їм вторять над сріблистою
Над гречкою бджілки.
А як заллється піснею –
Із голосу її
В саду порою пізньою
Співають солов’ї.
Таке ж трудешне вродиться!
Чи в класі, чи в жнива
Усе у неї робиться –
Аж грає, аж співа…
От сяде шить під сливою
В садочку у тіні:
Що іволга виспівує –
Оте й на полотні…
А на рукавах вишивка –
Весняних квітів хор.
І де вона їх вишука,
Ті квіти на узор…
Ще ж в неї діла – світе мій!
Нерання вже пора.
Он треба посуд мити їй,
Зібралося – гора!
Води черпнула мискою
І – дінь-ділінь-делень…
Ого вже як виблискує!..
А ще великий день!
Йде з подружками Пісенька
Збирати колоски.
Важкі вони – чистісінько
Намистечка разки.
Торкни лиш колос колосом
І враз з кінця в кінець
Лунким, дзвінчастим голосом
Озветься вітерець…
Лиш тільки пройде Пісенька
Ні колосу ніде…
А сонце іще високо…
А подружки! Ви де?
…Прийшла і осінь. Дівчина
Вже ходить в старший клас.
Усе у неї вивчено,
Що задано, – якраз!
Учитель кличе Пісеньку
До дошки, і вона
Біжить, гойднувши кісоньку,
Рухлива і ставна.
Лиш стрічечку-зав’язочку
Торкне – чи не спада? –
Й задачу, наче казочку
Якусь, розповіла.
Розказує, розказує,
А потім тільки раз –
Як вузлик той розв’язує,
Аж примовкає клас.
…У хаті, що, як писанка,
Ясніє край села,
Живе дівчатко-пісенька –
Школярочка мала.
Усе у неї робиться –
Аж грає, аж співа…
У праці пісня родиться –
Це правильні слова!
Related posts:
- СОНЕЧКО Й ХМАРИНКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Були собі у матінки Дві дочки – дві сестрички. В обох носи кирпатенькі, В обох рожеві щічки. Завжди в усім однакові Були обидві дочки. В обох спіднички макові, Вишивані сорочки. У кожної у донечки Однакові й хустинки – І в першої – у Тонечки, І в другої – Маринки. Жили вони у матінки, Все бавились, […]...
- У НАШОМУ САДКУ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей На великому пустирі, що за парканом дитсадка, раптом стало людно і гомінливо. Звідкись приїхали юнаки і дівчата: покопали ямки, а потім почали садити в них молоді деревця. А навколо походжав високий сухорлявий чоловік, щось наказував, обмацував гілочки і гладив стовбурці дерев, наче то були не рослини, а живі діти. Скоро юнаки і дівчата поїхали і […]...
- МАРТА І ГЛИНКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Нам подарували телицю Марту. Пасти її було нікому, бо я вже пішов до школи, а більше в сім’ї нікого не було, хто б міг стати пастухом. Тому телицю припинали у саду між деревами на не дуже густій, але ще зеленій травці. У мене була улюблена курочка Глинка. Я прозвав її так за її жовтаво-червонуватий колір. […]...
- ПРАЦЬОВИТИЙ, ЯК ПТАШКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Я знав, що синиці взимку дуже люблять сало. Мабуть, воно дає їм енергію, щоб зігріти тіло. От я й повісив на вишневій гілочці під своїм вікном шматочок цих “ласощів”, щоб спостерігати за птахами. І дивно. Уже в перші хвилини я побачив, що зовсім не легке і безтурботне пташине життя. Адже скільки разів я раніше чув […]...
- САЛЬТО-МОРТАЛЕ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Сало, яке я приготував для синиць, помітив сусідський кіт і почав до нього підбиратися. Раз одігнав я його, вдруге, а потім не вгледів. Зникли синиччині ласощі у котовому животі. Коли так, вирішив я перехитрити кота. Вибрав у саду тоненьку і високу молоду щепу і на самій верхівці знову повісив шматок. Хай тепер кіт спробує добратись. […]...
- ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Жили собі сусіди На вулиці одній, Два хлопці-непосиди – Великий і малий. В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводивсь гоже, А другий – навпаки. Малий свої уроки Виконує весь час, Великий по два роки Даремно ходить в клас. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку Із тину за хвоста. Малий дає дорогу Малятам з […]...
- ПІВНИКИ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей За віщо посварилися, Не знаю я того, А тільки стрілись півники: – Ти чого? Круг шиї пір’я дибиться, Стирчить сюди-туди, Дзьобами в землю вткнулися: – Ось підійди… А гребені у півників Розжеврілись, мов жар, Стоять і не ворушаться: – Ану вдар! Обоє враз підскочили, Аж курява знялась, І знов стоять надиблені: – Зась! Тут з […]...
- Я ХОЧ НЕВЕЛИЧКА… – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Я хоч невеличка, – Менша ж від мене Травка-травичка У саду зеленім. Я хоч невеличка, – Там під горою Квітка ромашка Рівна зі мною. Я хоч невеличка, На пеньочок стану, Зайчик-стрибайчик І той не дістане. Я хоч невеличка, А як підскочу, – Вишеньку вирву, Яку я захочу. Я хоч невеличка, А робить умію, – Посуд […]...
- ЗИМНЯ ПІСЕНЬКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей Діти наші, квітоньки, Хлопчики і дівоньки! Нум гуртом співать; Ви тягніть тонесенько, Буду я товстесенько Окселентувать*. “Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком. Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком; Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде як мара. День і […]...
- ПІСЕНЬКА ДЛЯ ЖУРАВЛІВ – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей – Це ж летіть вам, журавлі, Ген від рідної землі!.. День летіти, два летіти, Потім ще багато днів. Заспіваймо, діти, пісню Для журливих журавлів: “Жив собі журавель Та журавочка, Накосили сінця Повні ясельця – Можна зиму переждати, Скубти сіно та співати: – Жив собі журавель Та журавочка, Накосили сінця…” Пісня ця без кінця, Пісня ця […]...
- ПРИСПІВКИ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Ладки, ладоньки, ладусі, Ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі. Що їли? Оладки. З чим оладки? Із медком Та з солодким молочком. А де брали медок? Діставали у бджілок. У садку зеленому, Під рясними кленами; Під кленами, Під липами, Де ягоди розсипані. Хто розсипав? Гуси. Хто збере? Бабуся. Хто поїсть? Дитинка – Дівчинка Маринка. […]...
- НА ВОЛЮ! – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Похнюпилась сумно у клітці пташина, До клітки припала дівчатко-дитина. “Чого ти, пташино, такая сумна? Дивися: надворі весела весна; І небо сіяє, і ліс зеленіє, Лука, квітоньками убрана, леліє, І співом пташиним дзвенить увесь гай, – Радій же, пташинко, весні і співай!” І пташка неначе слова зрозуміла: Ураз розгорнула маленькії крила І битись об клітку грудьми […]...
- МАРИНЧИНА ЛЯЛЬКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей У Маринки лялька є: Чорне негренятко. Разом з ним вона встає І лягає спатки. Вранці каже: – Добрий день! Одягне, умиє І співа йому пісень, А воно – не вміє! Потім їсти принесе, З ложечки годує. Негренятко їсть усе І не вередує. А тоді бере рушник, Витре йому носик. Завжди чистим бути звик Чорний негритосик. […]...
- ГОРОБЕЦЬ-МОРЯК – Бичко Валентин Взагалі усяка “сухопутна” пташка оминає воду. На що вже водолюб голуб, а й той ніколи не ступить у морську хвильку бодай скраєчку. Ніколи мені не доводилось бачити й інших лісових чи садових пташок під час морського купання, яке ми любимотакусі. Звісно, тут не йдеться про водоплавну птицю – качок, гусей тощо. Ті дуже люблять море, […]...
- МАЛА МАЛЯРКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Малював картину тато, Квач у фарбу умочав, Потім вийшов із кімнати І обідати почав. Тупу-тупу, хтось тупоче, Відчинити двері хоче… І в кімнату в ту ж хвилинку Входить дівчинка Маринка. Бачить: квачики чудні, Фарби різнобарвні, А на білім полотні – Щось не дуже гарне. Зараз доня квачик витре, Візьме фарби на палітрі І на татовій […]...
- ПІСНЯ-РАПОРТ тов. П. П. ПОСТИШЕВУ – Бичко Валентин Слова Ів. Неходи та В. Бичка Муз. Т. Шутенко 1. Гей, ні меж, ні краю Нашому врожаю, Стигне-вистигає, Гнеться до землі. Полем неозорим Піонердозори Вийшли вартувати Колосистий хліб. Приспів: Ми пісню свою гартували в бою, Її несемо, як прапор, Про нашу роботу складаєм тобі, Товаришу Постишев, рапорт. 2. У житах високих Зашуміли кроки. – Хто […]...
- МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей “Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже нема… Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?” – В неньки спитала дитина. “Ні, не кожна, – одказує мати, – Онде, бачиш, пташина сивенька Скаче швидко отам біля хати, – Ще зосталась пташина маленька”. “Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?” […]...
- ЩОГЛИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей – Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця. Визволяють, – скільки сміху! – Глянь, дідусю, глянь, чи ба? – Бачу, дітки, вашу втіху; Зате щоглику журба! Зна, що буде нудить світом; Не про нього ваш куток… Щебетав би собі літом Та згодовував […]...
- СОПІЛКА – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей І У хаті білій край села, Під гаєм аж густим, Сім’я маленькая жила: Дідусь, бабуся з ним, Та в них і діти ще були… І в тій хатині всі Вони тихесенько жили Ще в давнії часи. І хоч у них було дочок – Дівчат веселих – три, Але кохали над усіх Найменшую старі. І справді […]...
- БУЗИНОВИЙ ЦАР – ЛІНА КОСТЕНКО – Українська література – Література для дітей У садочку-зеленочку Ходить вишня у віночку. Хтось їй грає на дуду, Подивлюся я піду. Баба каже: – Не ходи! Темні поночі сади. Там, де вітер шарудить, Бузиновий цар сидить. Брови в нього волохаті, Сиві косми пелехаті. Очі різні, брови грізні, Кігті в нього як залізні, Руки в нього хапуни – Так і схопить з бузини! […]...
- РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ – ВЕСНЯНКИ – Українська література – Література для дітей Розлилися води На три броди, Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. У-у! Що в першому броді Зозуленька кує. Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Ку-ку! Зозуленька кує, Бо літечко чує, Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Ку-ку! Що в другому броді Соловей щебече. Гей, діти-квіти, Весна красна, Зілля зелененьке. Тьох-тьох! Що в третьому броді Сопілонька […]...
- ЗАЙЧЕНЯТКО В ЯМКУ ВПАЛО – АНДРІЙ М’ЯСТКІВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Зайченятко в ямку впало, Задню лапку поламало. Нема хатки в зайченятки, А малому треба спатки. Сунуть хмари волохаті, Горе тому зайченяті. Я візьму його додому, Постелю йому солому. Кішку вижену із хати, Буду зайку годувати. Дам капусточки пелюстку, Потім – моркви на закуску. Як стрибатиме у хаті, Пущу в поле пострибати. Чи повернеться, чи ні […]...
- ЖУРАВЕЛЬ ТА ЧАПЛЯ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Казка Був собі Журавель, і подумав він оженитися. “Кого ж би то взяти? Візьму чаплю! – думає Журавель, – вона мені по мислі, якраз для мене!” От приходить до Чаплі, та й каже. – Ні, щось я не маю охоти за тебе іти! – Ну, як не маєш, то не маєш, Бог з тобою! – […]...
- КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький Барвінок Усіх здивував – Він Фіалочку блакитну, Наче панночку тендітну, За себе узяв. Посередині в таночку У зеленому віночку Танцює Будяк. Кругом свашки, і сусідки, І Фасолі, […]...
- ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ! – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Ой іде, іде весна – Наче райдуга ясна! Сяє сонечко вродливе, Усміхається блакить, Зеленіють щастям ниви, Далеч піснею дзвенить. А татусь поїхав нині До лісничого у ліс – На розспіваній машині Двісті саджанців привіз! Гей, дівчата, гей, хлоп’ята! А беріть скоріш лопати: Бо ж людині кожній треба Посадити деревце – Хай росте під синє небо, […]...
- ОСІНЬ НА ЗЕМЛЮ ТИХЕНЬКО СПУСКАЄТЬСЯ… – ПАВЛО ТИЧИНА – Українська література – Література для дітей Із циклу “Осінні пісні” Осінь на землю тихенько спускається, В небі летить, наче птах. Крилами-хмарами небо вкривається. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах. Літо зелене і радісне згадують. Стріпує крилами осінь широкими, Роси спадають у млі, Ллються крізь неї дощами-потоками. Літо веселе, співоче минається, Спокій стає на землі… Тиха, задумлива осінь […]...
- ЇДАЛЬНЯ ДЛЯ ПТАХІВ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат. Годував її Василь. Насипле насіння конопляного, синичка і клює його. Всіх комах синиця в хаті виловила. Лазить вона всюди, […]...
- ОБРУЧ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – Українська література – Література для дітей Біжить хлопчик, білий чубчик, мов курча; Підганяє паличкою обруча. За ним сонце, наче мати, – навздогін; Щоб не впав, бува, та не побився він! По долині, по стежині, біля круч Біжить сонце, білий чубчик та обруч! І нема, немає в світі далини, Де спинилися б невтомні бігуни. Ах, обруч! Куди, куди він так жене По […]...
- КЕПТАРИК – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Шию братові кептарик, Шовком вишиваю. Старший братик мій – дударик – Дуже гарно грає. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, красна. Вишивайся, мій кептарик, Візерунком очі радуй. Старший братик мій – дударик – Ще й найкращий виноградар. Ой сопілко калинова! Доки день погасне, Буде братику обнова, Як те сонце, […]...
- П’ЯТЬ КАЗОЧОК – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей ПРО ДВОХ ЦАПКІВ З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега надходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і другий. А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно. Не схотів білий цапок зачекати, поки перейде через кладку чорний, а чорний собі не схотів […]...
- ВЕЧІР – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Скотилося сонце з високого неба, За день утомилось – спочить йому треба; Й, прощаючись любо з небосхилом синім, Всю землю залляло рожевим промінням. І вітрові в полі гуляти несила: Згорнув свої вільні, широкії крила. Зелений садочок в прозорую воду Заглядає стиха на пишную вроду, А пташка на вітах калини співає – Своїх пташеняток в гнізді […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- ЗАЄЦЬ І РАК – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ – Українська література – Література для дітей Вранці заєць біля дуба Одягнувся в білу шубу, Одягнувся, оглянувся, В довгі вуса посміхнувся: – Гарна шуба, шуба гожа, І на полюс з нею можна. Тільки жаль – чобіт нема, А надворі вже зима… Обізвався дятел з клена: – Є знайомий рак у мене, Він в норі – в рачиній хаті Шиє звірам чоботята. Сам […]...
- ЗАГАДКИ – СЕРГІЙ МАКАРА – Українська література – Література для дітей *** Цвінь-цвірінь… Цвінь-цвірінь… Люблять просо І ячмінь. А зими не люблять. Бо вона їх губить. Як пташки Зовуться ці? Це маленькі, Це сіренькі Горобці. *** Як притрусить землю сніг, Я сховаюсь у барліг. Щоб мені ввижались сни Про чудові дні весни, Про смачні малини й мід.. Хто я, діти? Ти – Ведмідь. *** Йшов по […]...
- ВОВК І КОЗЛЯТА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей До козиної до хати З лісу стежечка веде. В хаті маму ждуть козлята, А коза із лісу йде. Ясне сонечко заходить, В небі місяць блискотить. До воріт коза підходить, У ворота стукотить: – Відчиніться, відімкніться! Ваша матінка прийшла, Ваша матінка із лісу Молочка вам принесла! Відчиняють їй козлята, З ними вірний пес Рябко. І заходять […]...
- ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їхня – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- ПЛЕСКАЧИК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Якось каже дід бабусі: – Розпали вогонь в печі Та для нашої Ганнусі Ти плескачика спечи. Замісила баба тісто І плескачика спекла, А тоді, щоб трохи вистиг, На віконце віднесла. От лежить пухкий плескачик На тарілці на вікні, Золотистий та гарячий, Боки випнувши масні. Десь гуля Ганнуся, видно, Не куштує плескача. А йому лежать набридло, […]...
- ОЛІВЕЦЬ-МАЛЮВЕЦЬ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець. Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна. Дах. Димар на нім. З димаря – великий дим! Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки. Ротик. Носик. Голова. І волосся – як трава! Ось на небі сяє сонце, довгі промені ясні… А в сторонці, під віконцем, […]...
- СІРКО – КАЗКИ ПРО ТВАРИН – Українська література – Література для дітей Був собі в одного чоловіка собака Сірко – тяжко старий. Узяв хазяїн та й прогнав його від себе. Никає Сірко по полю, і так йому гірко: “Скільки років я хазяїнові вірно служив, годив, добро йому робив, а тепер на старості літ він мені шматка хліба жаліє і з двору прогнав”. Ходить він так, думає; коли […]...