ПІСЕНЬКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей

У хаті, що, як писанка,

Ясніє край села,

Живе дівчатко-пісенька –

Школярочка мала.

…І квіточка розтулиться,

Й сопілка десь загра,

Коли вона на вулицю

Виходить із двора.

Така на ній білісінька

Сорочечка нова…

Іде дівчатко-пісенька,

І все у ній співа.

І ніжки, наче дзвоники,

Лиш бренькають в траві.

Підспівують їм коники –

Музики лугові.

І руки аж висвистують

В повітрі – ой меткі!

Їм вторять над сріблистою

Над гречкою бджілки.

А як заллється піснею –

Із голосу її

В саду порою пізньою

Співають солов’ї.

Таке ж трудешне вродиться!

Чи в класі, чи в жнива

Усе у неї робиться –

Аж грає, аж співа…

От сяде шить під сливою

В садочку у тіні:

Що іволга виспівує –

Оте й на полотні…

А на рукавах вишивка –

Весняних квітів хор.

І де вона їх вишука,

Ті квіти на узор…

Ще ж в неї діла – світе мій!

Нерання вже пора.

Он треба посуд мити їй,

Зібралося – гора!

Води черпнула мискою

І – дінь-ділінь-делень…

Ого вже як виблискує!..

А ще великий день!

Йде з подружками Пісенька

Збирати колоски.

Важкі вони – чистісінько

Намистечка разки.

Торкни лиш колос колосом

І враз з кінця в кінець

Лунким, дзвінчастим голосом

Озветься вітерець…

Лиш тільки пройде Пісенька

Ні колосу ніде…

А сонце іще високо…

А подружки! Ви де?

…Прийшла і осінь. Дівчина

Вже ходить в старший клас.

Усе у неї вивчено,

Що задано, – якраз!

Учитель кличе Пісеньку

До дошки, і вона

Біжить, гойднувши кісоньку,

Рухлива і ставна.

Лиш стрічечку-зав’язочку

Торкне – чи не спада? –

Й задачу, наче казочку

Якусь, розповіла.

Розказує, розказує,

А потім тільки раз –

Як вузлик той розв’язує,

Аж примовкає клас.

…У хаті, що, як писанка,

Ясніє край села,

Живе дівчатко-пісенька –

Школярочка мала.

Усе у неї робиться –

Аж грає, аж співа…

У праці пісня родиться –

Це правильні слова!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

ПІСЕНЬКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей