Home ⇒ 👍Література ⇒ ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ! – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей
ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ! – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей
Ой іде, іде весна –
Наче райдуга ясна!
Сяє сонечко вродливе,
Усміхається блакить,
Зеленіють щастям ниви,
Далеч піснею дзвенить.
А татусь поїхав нині
До лісничого у ліс –
На розспіваній машині
Двісті саджанців привіз!
Гей, дівчата, гей, хлоп’ята!
А беріть скоріш лопати:
Бо ж людині кожній треба
Посадити деревце –
Хай росте під синє небо,
Розмовляє з вітерцем!
Хай ростуть дубочки й клени,
І калина, й горобина, –
Щоб була повік зелена
Наша славна Україна!
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Related posts:
- ПІЗНЯ ВЕСНА – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Заєць під кущем приліг: – Доки можна: сніг та сніг? На городах через те И досі морква не росте!.. Птиці з вирію летять: – Нам пора ростить пташат, А тут досі та зима, Пристановища нема!.. З вулика зорить бджола: – Чом так біло? Ой-ла-ла!.. Біло! Тільки ж то не квіт, То звисає сніг із віт!.. […]...
- ПІСЕНЬКА ДЛЯ ЖУРАВЛІВ – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей – Це ж летіть вам, журавлі, Ген від рідної землі!.. День летіти, два летіти, Потім ще багато днів. Заспіваймо, діти, пісню Для журливих журавлів: “Жив собі журавель Та журавочка, Накосили сінця Повні ясельця – Можна зиму переждати, Скубти сіно та співати: – Жив собі журавель Та журавочка, Накосили сінця…” Пісня ця без кінця, Пісня ця […]...
- СВЯТО РІДНОЇ МОВИ – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Це з чиєї намови Свято рідної мови В нашій школі було? Цитьте, сови та круки, Це було не з принуки, Не комусь там на зло. Ми прокажемо гідно: Мова, кожному рідна, В нашім серці цвіте! Мова давня-предавня, Пребагата, преславна – Всім відомо про те. Свято рідної мови – Не байдужі промови, Не пусті балачки, А […]...
- ОСІНЬ – ЯКІВ ЩОГОЛІВ – Українська література – Література для дітей Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде приліпитись Крапельці роси. Темная діброва Стихла і мовчить; Листя пожовтіле З дерева летить. Хоч би де замріла Квіточка одна; Тільки й червоніє, Що горобина. Здалека під небом В вирій летючи, Голосно курличуть Журавлів ключі....
- ОЛІВЕЦЬ-МАЛЮВЕЦЬ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець. Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна. Дах. Димар на нім. З димаря – великий дим! Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки. Ротик. Носик. Голова. І волосся – як трава! Ось на небі сяє сонце, довгі промені ясні… А в сторонці, під віконцем, […]...
- МАНДРИ ЗАКОМАРИКА – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Українська література – Література для дітей Казка Приборкувач диких звірів Хоча Закомарик ледве діставав носом до столу, але був надзвичайно хоробрий та відважний. Якось він дуже наївся каші, набрався сили і вирішив зробитися приборкувачем диких звірів. – Подамся в мандри, ловитиму різних звірів та приборкуватиму їх, – сказав хлопчик і клацнув язиком. Він дуже ловко клацав. Так: клац-клац! Лови біля копанки […]...
- ЯК ЗАКОМАРИК УПІЙМАВ СТРАХОВИЩЕ – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Українська література – Література для дітей Водолази Четверо артистів приїхали до водолазів і показали їм виставу. Водолазам вистава дуже сподобалася, і за це вони влаштували артистам підводну прогулянку. Артисти Завждишукай, Усезагуби, Закомашка, Закомарик, віслюк, вовк, заєць, гусак, мишка, жабка і горобчик одягли водолазні костюми і спустилися на дно моря. Закомарикові хотілося наловити риби, і він захопив з собою сіть. Віслюк та […]...
- ПРО ДІВЧИНКУ НАТАЛОЧКУ І СРІБЛЯСТУ РИБКУ – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Українська література – Література для дітей Казка У горному глибокому озері жила маленька срібляста рибка. По тому самому озеру плавав великий білий лебідь з довгою шиєю і могутнім дзьобом. Одного разу зустрів лебідь рибку і хотів її з’їсти. Стала срібляста рибка проситися: – Не їж мене, лебедю, красеню білокрилий, велетню чорнодзьобий! Сказав тоді лебідь: – Дістань мені черевички, бо лапи мої […]...
- ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Все – із доброго чи злого – Починається з малого. Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка. З пагінця чи з бруньки – гілка, З гілки – дудочка-сопілка. Хліб – з маленької зернини, Дощ – із чистої краплини. Пагорбок стає горою, А роса стає водою. Навіть річечка-ріка Починається з струмка. День турботою почнеться, Кожен […]...
- АРТИСТИ-ПАРАШУТИСТИ – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Українська література – Література для дітей На літаку Великий літак піднявся в повітря. Дуже гули мотори. Льотчик глянув позад себе і порахував пасажирів. В літаку сиділи артисти: Завждишукай, Усезагуби, Закомашка, Закомарик та семеро звірів – віслюк, вовк, заєць, гусак, мишка, жабка і горобчик. Льотчик підняв літак високо у хмари і полетів якнайшвидше. Артисти поспішали до моря. Туди їх викликали рибалки, які […]...
- ТО НАШІ ЛЮБІ, ВИСОКІ КАРПАТИ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Знаєш ті гори, мій друже милий, Що ранком миленьким, Вечором тихеньким Сонце їх у кращає, Сердешно їх любить, До себе голубить, Як мати, все про них дбає? Я тобі скажу, не треба питати: То наші любі, високі Карпати! Знаєш ті гори, мій друже милий, Де в небо ясне, Синє і красне Смереки, сосни зазирають? Білими […]...
- І В ЯСОЧКИ Є ГРЯДКА! – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг. Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг. А тепер – росте на гіллі листя, горобці веселі цвірінчать, і нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать. Край паркану – що це роблять діти? Скільки сміху, галасу й турбот! Підійшла Ясюня подивитись: […]...
- ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явір молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою. Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми. Тече вода край города. Вода ставом стала. Прийшло […]...
- ВОВК І КОЗЛЯТА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей До козиної до хати З лісу стежечка веде. В хаті маму ждуть козлята, А коза із лісу йде. Ясне сонечко заходить, В небі місяць блискотить. До воріт коза підходить, У ворота стукотить: – Відчиніться, відімкніться! Ваша матінка прийшла, Ваша матінка із лісу Молочка вам принесла! Відчиняють їй козлята, З ними вірний пес Рябко. І заходять […]...
- ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛІЛЕЯ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Є у ставу біла квітка – водяна лілея. Росте вона собі в воді. Радісно розкриває свої пелюсточки до сонця. Сідає на білу квітку метелик. Хоче переночувати, бо вже вечір наближається. Раптом квітка говорить: – Лети, метелику, шукай собі інших квіток, бо я лягаю вночі спати під водою. – Чому? – дивується метелик. – Бо […]...
- Я ВИРОЩУ ВНУЧКУ, ДІДУСЮ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся: – Дідусю, де взялася ця маленька вишенька? – З кісточки виросла, – відповів дідусь. – То це донька старої вишні? – Так, донька. – А внучка у старої вишні буде? – Буде, Олесю, – відповів дідусь, […]...
- ЧОМУ В ЗАЙЦЯ НЕ БОЛЯТЬ ЗУБИ – Українська література – Література для дітей Розболілись в зайця зуби, З болю в зайця спухли губи, Як м’ячі, набрякли щоки, Сів і стогне косоокий. – Ох, яке у зайця лихо! – Ходить-журиться зайчиха, Зайця кутає у хустку, Подає йому капустку, Моркву з перцем, баклажани – Все найкраще із баштана. Відгортає заєць страви, Сів, зітхаючи, на лаві І в зайчат питає тихо: […]...
- ПРО ШКІЛЬНІ РАДОСТІ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Мамко, мамко, куп мі книжку, Тинту, папір і табличку, Бо я піду до школи Учитися поволі. Повідають, що у школі Діти знають доброй долі, І я би хотів знати, Як ся треба справувати, Діти в школі ся робити Учать й гарно говорити, Знають тонко співати, Кожному честь давати. Треба мудро, чесно жити, Там учаться, як […]...
- ХЛОПЧИК ХОТІВ ПРИГОЛУБИТИ СНІЖИНКУ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка. На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги, і її затопчуть. Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. […]...
- ВСІМ ПО СІМ – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – Українська література – Література для дітей Сім хлоп’ят і сім дівчаток – Років їм усім по сім – Ранком вийшли на Хрещатик, Бо у школу треба всім. Цілу ніч усім не спалось І не снідалось усім. Одягались, роздягались Раз по п’ять або по сім. І дівчаткам, і хлоп’яткам Не сиділось дома всім. Треба в школу на дев’яту, А злетілися у сім. […]...
- ЗАГАДКИ – СЕРГІЙ МАКАРА – Українська література – Література для дітей *** Цвінь-цвірінь… Цвінь-цвірінь… Люблять просо І ячмінь. А зими не люблять. Бо вона їх губить. Як пташки Зовуться ці? Це маленькі, Це сіренькі Горобці. *** Як притрусить землю сніг, Я сховаюсь у барліг. Щоб мені ввижались сни Про чудові дні весни, Про смачні малини й мід.. Хто я, діти? Ти – Ведмідь. *** Йшов по […]...
- ЛИСИЧКА-КУМА – ІВАН ФРАНКО – Українська література – Література для дітей Був собі Вовчик-братик і Лисичка-сестричка. І задумали вони взятися чесно працювати. Винайшли собі нивку поля і змовилися посадити на ній картоплю. Вранці-рано вибралися обоє до роботи – ямки робити та картоплю садити. Дома поснідали, що у них було, а щоб опівдні не бігати додому, взяли відразу з собою обід і полуденок: глечик меду і кошик […]...
- НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лермонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
- МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО (1817 – р. см. невід.) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Нам, на жаль, украй мало відомо про цього талановитого поета, що народився у Слов’янську, на Донеччині. Скупі крихти інформації віднаходяться в його творах – вірш “Батькова могила”, наприклад, розповідає про раннє сирітство, а “Слов’янськ” – про короткі миті щасливого дитинства. Навчаючись у Харківському університеті, почав писати вірші. Є ще згадка про те, що він працював […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Михайло Миколайович Петренко народився в м. Слов’янську Харківської губернії (тепер Донецька область). Біографічні дані про нього дуже скупі. Закінчив юридичний факультет Харківського університету. Із спадщини М. Петренка збереглося майже двадцять поезій. Перші його твори були надруковані в альманасі “Сніп” (1841) під назвою “Думки”. Основну ж частину поетичного доробку – 16 віршів – А. Метлинський надрукував […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- ДИВОВИЖНА ДРУЖБА – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Люблю я бродити по лісі, слухати зелений шум дерев, коли здається, що кожне дерево шумить на свій мотив, на свій лад. Сосна сухо виспівує вгорі, бо крізь віти її з присвистом пролітає вітер. Дуб густо шелестить, наче з металевим гудінням. Ніжно, мрійно ворушать своїм листячком осика і верба… Ось чому я не пропускаю можливості побувати […]...
- ЛЕДАЧА ПОДУШКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, до дитячого садка йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка дідуся: – І чого це я рано ніяк не прокинуся? – Це подушка в тебе ледача, – каже дідусь. – Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми її, винеси на свіже повітря і […]...
- МАЛА МАЛЯРКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Малював картину тато, Квач у фарбу умочав, Потім вийшов із кімнати І обідати почав. Тупу-тупу, хтось тупоче, Відчинити двері хоче… І в кімнату в ту ж хвилинку Входить дівчинка Маринка. Бачить: квачики чудні, Фарби різнобарвні, А на білім полотні – Щось не дуже гарне. Зараз доня квачик витре, Візьме фарби на палітрі І на татовій […]...
- ХІБА ВІД НІЧОГО ТАК ТІКАЮТЬ? – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Погляньте, який кольористий стоїть ліс! Влітку він був зелений, а зараз осінь, і листя пожовкле. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу. А підійдіть ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям! Пішли хлоп’ятка в ліс гуляти. Весело бігати по м’якому й жовтому листю. Шелестить під ногами. […]...
- ЯБЛУКО В ОСІННЬОМУ САДУ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко. Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч з жовтим лист ком вони побачили на гілці велике рожеве яблуко. Оля й Ніна аж скрикнули […]...
- ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їхня – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив – на третій горі, […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Було в одного царя три сини – два розумні, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. От цар їм і каже: – Вибирайте собі коней з табунів, яких завгодно (а у його багато було, звісно, – цар), і […]...
- ЗАЙЧЕНЯТКО В ЯМКУ ВПАЛО – АНДРІЙ М’ЯСТКІВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Зайченятко в ямку впало, Задню лапку поламало. Нема хатки в зайченятки, А малому треба спатки. Сунуть хмари волохаті, Горе тому зайченяті. Я візьму його додому, Постелю йому солому. Кішку вижену із хати, Буду зайку годувати. Дам капусточки пелюстку, Потім – моркви на закуску. Як стрибатиме у хаті, Пущу в поле пострибати. Чи повернеться, чи ні […]...
- ПРО ЛИПКУ І ЗАЖЕРЛИВУ БАБУ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба і каже: – Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити. – Добре, – каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс. Приходить він до лісу, вибрав липку. Тільки що замахнувся сокирою, щоб рубати, коли чує – Липка […]...
- А МИ ПРОСО СІЯЛИ – ПІСНІ-ІГРИ – Українська література – Література для дітей Дівчата й хлопці розділяються на дві групи порівну. Перша група співає, друга відповідає. 1. А ми просо сіяли, сіяли, Ой дід ладо, сіяли, сіяли. 2. А ми просо витопчем, витопчем, Ой дід ладо, витопчем, витопчем. 1. А чим же вам витоптать, витоптать? Ой дід ладо, витоптать, витоптать? 2. А ми коней випустим, випустим, Ой дід […]...
- ОХ – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей (літературна обробка Оксани Іваненко) Колись було не так, як тепер: колись усякі дива робилися їм світі. Розкажу вам казку про лісового царя Оха, який він був. Колись-то давно, не за моєї пам’яті, – мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, – жив собі убогий чоловік з жінкою, І у них був […]...
- БІДА НАВЧИТЬ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів. Нічого він не тямив: ані гніздечка звити, ані зерна доброго знайти, – де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з’їсть. Тільки й того, […]...
« Слово