ВОВК І КОЗЛЯТА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей

До козиної до хати

З лісу стежечка веде.

В хаті маму ждуть козлята,

А коза із лісу йде.

Ясне сонечко заходить,

В небі місяць блискотить.

До воріт коза підходить,

У ворота стукотить:

– Відчиніться, відімкніться!

Ваша матінка прийшла,

Ваша матінка із лісу

Молочка вам принесла!

Відчиняють їй козлята,

З ними вірний пес Рябко.

І заходять всі до хати

Пити свіже молоко.

Якось сірий вовк підслухав,

Що коза пішла у ліс,

До воріт прибіг щодуху,

Під ворота сунув ніс.

“Зараз, – думає, – козляток

Проковтну одним ковтком!”

І почав він промовляти

Ніжним-ніжним голоском:

– Відчиняйте, козенята,

Я несу вам молока!

– Чуєм, чуєм, це не мати –

В неї пісня не така!

Тут один цапок сміливий

Нишком глянув через пліт,

Бачить – вовк страшний, жахливий

Причаївсь біля воріт.

Сірий вовк цапка не бачить,

Витягає гострий ніж

І гукає нетерпляче:

– Відчиняйте-но скоріш!

А козлята: – Ми не проти! –

Не злякались хижака!

Відімкнули враз ворота

Та як випустять Рябка!

Вовк, побачивши собаку,

Підібгав лякливо хвіст,

Відстрибнув – та з переляку

Як бебехнеться під міст!

Саме йде тут з лісу мати,

Молока малим несе.

А назустріч їй козлята

Та й розказують про все.

Почала коза радіти:

– Ну й Рябко наш молодець!

Ну й розумні в мене діти! –

Тут і казочці кінець.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

ВОВК І КОЗЛЯТА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей