ЯК ЗАКОМАРИК УПІЙМАВ СТРАХОВИЩЕ – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Українська література – Література для дітей
Водолази
Четверо артистів приїхали до водолазів і показали їм виставу.
Водолазам вистава дуже сподобалася, і за це вони влаштували артистам підводну прогулянку. Артисти Завждишукай, Усезагуби, Закомашка, Закомарик, віслюк, вовк, заєць, гусак, мишка, жабка і горобчик одягли водолазні костюми і спустилися на дно моря.
Закомарикові хотілося наловити риби, і він захопив з собою сіть.
Віслюк та вовк допомагали йому нести її.
Усі йшли дуже весело, лише Усезагуби стогнала.
– Чого ти стогнеш? – спитав Завждишукай.
– Я загубила…
– Що ти загубила?
– Свою силу… Завждишукай зітхнув і сказав:
– Зараз я її пошукаю. Може, десь знайдемо.
Страховище
На дні моря було красиво. Під ногами лежав дрібний пісок. Ніби в тумані виднілися навколо дивні рослини. Між рослинами пропливали рибки. В одному місці здіймалася скеля, а навколо неї лежало багато каміння. Артисти підійшли ближче до тієї скелі і помітили між камінням дивне страховище. То була страшна потвора з круглою головою, великими очима і численними довгими руками-ногами. То був величезний восьминіг.
Закомашка необережно наблизилася до страховища, і воно охопило ЇЇ однією рукою. Завждишукай кинувся рятувати дівчинку. Восьминіг розсердився, і колір його став мінитися. Спочатку страховище зробилося темно-брунатним, потім почервоніло і, нарешті, зблідло – пожовкло.
Воно випустило Закомашку і зразу кількома руками схопило артиста.
Що знайшла Усезагуби
– Вперед! – махнув рукою Закомарик віслюкові та вовкові.
Сміливі звірі разом із хлопчиком накинули на страховище сіть. Восьминіг відчув небезпеку і випустив з себе струмінь чорної рідини.
Враз та рідина розійшлась у воді і закрила хижака. Проте відважні рибалки здогадалися, що восьминіг у них у сіті, і потягли сіть за собою. Але страховище міцно трималося своїми руками-ногами за скелю, і вони не могли його відірвати. В цей час Закомарик зашпортнувся за водолаза, що лежав на дні. Хлопчик нахилився і впізнав Усезагуби. Закомарик прив’язав їй до пояса сіть і гукнув на вухо: “Тікайте! Страховище доганяє”. Артистка злякалася, схопилась на ноги, рвонула вперед і одірвала восьминога від скелі. Усезагуби знайшла свою силу.
Чоботи і ноги
Наші водолази сплили на поверхню моря, де їх ждав маленький пароплав. На палубу витягли сіть з восьминогом. В роті у нього стирчали халяви великих водолазних чобіт. Це були чоботи, що в них Завждишукай спустився під воду. Де ж дівся артист?
– Завжди він шукав, а тепер ми будемо його шукати, – сказав Закомарик.
– Ай, ай, ай! – закричала Усезагуби, дивлячись на море. – Восьминіг з’їв Завждишукая і залишив лише його ноги.
Справді, всі побачили, що з моря стирчать дві ноги. Скоренько спустили човни і витягли за ноги з води артиста. Він був цілий, живий і здоровий.
– Що було з вами? – спитали його.
– Коли страховище схопило мене за ноги, я залишив йому чоботи, а сам вислизнув. Але без чобіт ноги стали легші, ніж голова, і я сплив догори ногами, – відповів артист.
Зоологічний сад
Восьминога поклали у велику бочку, і Закомарик одвіз його в зоологічний сад. Там здивувались страшному звірові.
– Такого у нас ще ніколи не було.
А коли довідалися, що це страховище впіймав Закомарик, то вирішили зробити його директором зоологічного саду.
Закомарик погодився. Він залишив з собою своїх звірів. Потім запросив до себе Завждишукая, Усезагуби та Закомашку і влаштував для них у саду театр. Щодня Закомарик розповідав про свої пригоди.
Так закінчилися мандри Закомарика.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)