ВСІМ ПО СІМ – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – Українська література – Література для дітей

Related posts:

1. ЖУРАВЛИКИ ЛИНУТЬ… – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – Українська література – Література для дітей Журавлики линуть: “Курли та курли. Ми з краю свого В чужину попливли. І там, за морями, В далекім краю, Згадаєм не раз Про вітчизну свою, Де вивели діток, Де гнізда звили”. Журавлики линуть: “Курли та курли”. Під ними родюча Безмежна земля. Стерня золотіє, Парує рілля. Усе тут знайоме І рідне усе. А вітер холодний Удалеч […]...
2. Виховання в дітей поваги до батьків – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас Поезія Платона Воронька – одна з найщиріших у сучасній українській літературі. Його вірші надихають на добрі справи, готують до натхненної праці на славу Батьківщини, а також вчать любити і поважати своїх батьків. У вірші “Школа батьків” П. Воронько звертається до своїх батьків зі словами щирої подяки: Привчав мене батько трудитись до поту, А мати – […]...
3. ЛІТО, ДО ПОБАЧЕННЯ! – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Літо, до побачення! І за все спасибі – За поля квітучії, Ліс зеленокрилий! На твоєму сонечку, На твоєму хлібі Скільки сил набрались ми, Як поздоровіли! Літо, до побачення! Ми ходили кручами, Стежками-дорогами Під веселим вітром. Літо, до побачення! Ми вже дуже скучили За своїм учителем, Своїм класом світлим. Літо, до побачення! З щедрими дарунками Ми […]...
4. СОРОКА-БІЛОБОКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей У сороки- Білобоки П’ять малят-сороченят. Усі чисто Хочуть їсти. Треба всім їм дати лад. От сорока-Білобока Поскакала на поріг І до хати Працювати Поскликала діток всіх. Цей, здоровий, Носить дрова, Той, швидкий, пшоно товче. Третій в чашку Цідить бражку, А малий млинці пече. Тільки п’ятий Хоче спати, Помагати не біжить, – У садочку В холодочку […]...
5. ПРАЦЬОВИТИЙ, ЯК ПТАШКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Я знав, що синиці взимку дуже люблять сало. Мабуть, воно дає їм енергію, щоб зігріти тіло. От я й повісив на вишневій гілочці під своїм вікном шматочок цих “ласощів”, щоб спостерігати за птахами. І дивно. Уже в перші хвилини я побачив, що зовсім не легке і безтурботне пташине життя. Адже скільки разів я раніше чув […]...
6. ІВАН-ПОБИВАН – ЧАРІВНІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Унадивсь давним-давно один страшний Змій у якусь слободу людей їсти та й поїв чисто всіх, зостався один тільки дід. – Ну, – каже Змій, – завтра поснідаю. А через ту слободу та йшов один бідний хлопець, та й проситься ночувати. – А хіба тобі життя надокучило? – питає його дід. – Як? – каже бідний […]...
7. ПРО ШКІЛЬНІ РАДОСТІ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Мамко, мамко, куп мі книжку, Тинту, папір і табличку, Бо я піду до школи Учитися поволі. Повідають, що у школі Діти знають доброй долі, І я би хотів знати, Як ся треба справувати, Діти в школі ся робити Учать й гарно говорити, Знають тонко співати, Кожному честь давати. Треба мудро, чесно жити, Там учаться, як […]...
8. ЧОМУ В ЗАЙЦЯ НЕ БОЛЯТЬ ЗУБИ – Українська література – Література для дітей Розболілись в зайця зуби, З болю в зайця спухли губи, Як м’ячі, набрякли щоки, Сів і стогне косоокий. – Ох, яке у зайця лихо! – Ходить-журиться зайчиха, Зайця кутає у хустку, Подає йому капустку, Моркву з перцем, баклажани – Все найкраще із баштана. Відгортає заєць страви, Сів, зітхаючи, на лаві І в зайчат питає тихо: […]...
9. ПАНИ, ХОМА І ГУСКА – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ КАЗКИ – Українська література – Література для дітей Задумались пан з панею, сидячи за столом при обіді, як би їм розділити оцю печену гуску, щоб усім було до пари. А всіх панів було шестеро: пан з панею, два паничі та дві панночки. А тут якраз на той час входить Хома. – Хомо, – каже пан, – а розділи ти межи нас всіх оцю […]...
10. Воронько Платон Микитович (Нар. 1913 р.) ПЛАТОН ВОРОНЬКО Додаткова біографія Народився 1 грудня 1913р. в с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Виховувався в охтирському дитячому містечку-інтернаті. Біографія його – справді народна біографія: в роки першої-другої п’ятирічок П. Воронько вчиться в Харківському автошляховому інституті, після закінчення якого їде до Таджикистану, де й працює за фахом. В 1935р. його призивають […]...
11. МАРИНЧИНА ЛЯЛЬКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей У Маринки лялька є: Чорне негренятко. Разом з ним вона встає І лягає спатки. Вранці каже: – Добрий день! Одягне, умиє І співа йому пісень, А воно – не вміє! Потім їсти принесе, З ложечки годує. Негренятко їсть усе І не вередує. А тоді бере рушник, Витре йому носик. Завжди чистим бути звик Чорний негритосик. […]...
12. КАЗКА ПРО ЧУГАЙСТРА – ПЛАТОН ВОРОНЬКО Платон Воронько КАЗКА ПРО ЧУГАЙСТРА Драматична поема ДІЯ ПЕРША Дрімотна карпатська верховина. Вікові смереки та буки з двох боків підступають до високої кам’янистої галявини. За галявиною вдалині ще вищі шереги відрогів, які нагадують буремне море, що в пориві піднялося до самого неба і раптом закам’яніло. Все залите імлистим надвечір’ям з виблисками передгроззя. Хмари густими отарами […]...
13. ГАЛОЧКА – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Галочка дуже не любить, коли мама розповідає кому-небудь цю історію, так що, будь ласка, коли побачите Галочку, не кажіть їй, що ви щось знаєте. Це трапилось, коли Галя вперше прийшла в школу. Галі дуже хотілося швидше до школи. Хоч вона й не зовсім, але все-таки доросла – коли ходиш до школи. А маленькою нецікаво бути. […]...
14. ЛЮБЛЮ Я ЛІС – ПЛАТОН ВОРОНЬКО Люблю я ліс! Дрімотний ліс. Він партизанові приніс Жаданий захист І спочинок. І не один звитяжний вчинок Я по стежках його проніс За нашу рідну Батьківщину. Березу, вільху і ліщину, Дубів могутність величаву І навіть тихий верболіз – Люблю я ліс. Його по праву Я і шаную, і люблю, Вклоняюсь пишному гіллю, Бо тричі щиро […]...
15. ЖУРАВЕЛЬ ТА ЧАПЛЯ – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей Казка Був собі Журавель, і подумав він оженитися. “Кого ж би то взяти? Візьму чаплю! – думає Журавель, – вона мені по мислі, якраз для мене!” От приходить до Чаплі, та й каже. – Ні, щось я не маю охоти за тебе іти! – Ну, як не маєш, то не маєш, Бог з тобою! – […]...
16. ПЛЕСКАЧИК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Якось каже дід бабусі: – Розпали вогонь в печі Та для нашої Ганнусі Ти плескачика спечи. Замісила баба тісто І плескачика спекла, А тоді, щоб трохи вистиг, На віконце віднесла. От лежить пухкий плескачик На тарілці на вікні, Золотистий та гарячий, Боки випнувши масні. Десь гуля Ганнуся, видно, Не куштує плескача. А йому лежать набридло, […]...
17. ШКОЛА БАТЬКІВ – ПЛАТОН ВОРОНЬКО Привчав мене батько трудитись до поту, А мати – любити пісні. Спасибі вам, рідні, за щиру турботу, Наука згодилась мені. Своїми руками копав я траншеї, Ходив мурувать тракторбуд. І радий, що з піснею нині моєю В роботу вливається люд, Ровесники, друзі мої сивуваті, Розумні батьки і брати, Привчайте дітей працювати й співати! Виховуйте, в кожного […]...
18. КОВАЛЬ МИКИТА – ПЛАТОН ВОРОНЬКО КОВАЛЬ МИКИТА Мій батько славний був коваль На все село, на кілька сіл. В його руках співала сталь, На сорочках блищала сіль. Кував підіски, лемеші, Варив поламані вали. В двадцятім році гармаші Гармату в кузні притягли, І комісар сказав: “Біда! Одна була на два полки…” У батька сила молода, В роботі все йому з руки. […]...
19. СОЛОДКА ВОДА – ПЛАТОН ВОРОНЬКО Воду, що пити можна, На сході “солодкою” звуть. В цій назві щось ніжне й тривожне, – “Солодка” – не смак, а суть. Де пекло такирів, барханів [1] – Земля, де немає землі, Там голови скельних титанів [2] Одвіку в скорботній золі, Там зрада озер солоних Заспраглому – В груди ножем, Там подих вітрів похоронних За […]...
20. З вокзалу в станцію метро – Платон Воронько * * * З вокзалу в станцію метро Я ескалатором спускаюсь І їду глянуть на Дніпро, Коли у Київ повертаюсь. Підземний шлях! Яке добро! Й забути можна, де ти є – В Москві? У Лондоні? В Парижі? Але у Києві своє Дихання у підземній тиші, Воно свої нитки снує. Снує з легенького проміння Від мідних […]...
21. ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
22. МАРТА І ГЛИНКА – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Нам подарували телицю Марту. Пасти її було нікому, бо я вже пішов до школи, а більше в сім’ї нікого не було, хто б міг стати пастухом. Тому телицю припинали у саду між деревами на не дуже густій, але ще зеленій травці. У мене була улюблена курочка Глинка. Я прозвав її так за її жовтаво-червонуватий колір. […]...
23. ДИКИЙ МАК – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Джміль ромашці Щось на вухо Пошептав І полетів… Дикий мак Хотів підслухать, Не розчув – Почервонів. – Як ти гадаєш, чому мак хотів підслухати розмову? Обери відповідь: а) був занадто цікавий; б) був невихований. Чому мак почервонів? – Знайди у вірші рими. – Поміркуй, як треба читати вірш. Спробуй передати голосом, що маку стало соромно. […]...
24. ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей Жили собі сусіди На вулиці одній, Два хлопці-непосиди – Великий і малий. В усім були несхожі Сусіди-хлопчаки. Один поводивсь гоже, А другий – навпаки. Малий свої уроки Виконує весь час, Великий по два роки Даремно ходить в клас. Малий, узявши книжку, Дідусеві чита. Великий тягне кішку Із тину за хвоста. Малий дає дорогу Малятам з […]...
25. ХЛОПЧИК ХОТІВ ПРИГОЛУБИТИ СНІЖИНКУ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Казка З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка. На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги, і її затопчуть. Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. […]...
26. СПИ, МОЯ МАМО! – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Спи, моя мамо, спи, моя мила! Постіль тобі я сама постелила: Знаю, прийшла ти з роботи в утомі. Хочу, щоб тихо було в нашім домі: Навіть Мурку не дозволю мурчати, – Котику, вийди із хати! Спи, моя мамо, у тиші всю нічку! Я ж бо догляну маленьку сестричку, Ляжемо з нею і ми по вечері. […]...
27. ТО НАШІ ЛЮБІ, ВИСОКІ КАРПАТИ – СИДІР ВОРОБКЕВИЧ – Українська література – Література для дітей Знаєш ті гори, мій друже милий, Що ранком миленьким, Вечором тихеньким Сонце їх у кращає, Сердешно їх любить, До себе голубить, Як мати, все про них дбає? Я тобі скажу, не треба питати: То наші любі, високі Карпати! Знаєш ті гори, мій друже милий, Де в небо ясне, Синє і красне Смереки, сосни зазирають? Білими […]...
28. Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – ІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба […]...
29. БІДА НАВЧИТЬ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів. Нічого він не тямив: ані гніздечка звити, ані зерна доброго знайти, – де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з’їсть. Тільки й того, […]...
30. ВЕСНА ІДЕ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: – Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще […]...
31. ЛЕДАЧА ПОДУШКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, до дитячого садка йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка дідуся: – І чого це я рано ніяк не прокинуся? – Це подушка в тебе ледача, – каже дідусь. – Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми її, винеси на свіже повітря і […]...
32. ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
33. ГОСТИННА ХАТКА – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку В зеленім садочку, в квітучім затишку. Змуруй мені, муляре, піч та й рівненько, Щоб в хаті зимою було всім тепленько. Ти справ мені, столяре, двері й віконця, Поріг від дороги, а вікна до сонця. А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку, Аби мені сонце світило від ранку. Ковалю, […]...
34. КИСЛИЧКА – ОКСАНА ІВАНЕНКО – Українська література – Література для дітей Спочатку їй дуже подобалось, і ніхто не знав, що вона така гірка. Та й сама вона навіть не догадувалась. Повесні вкривались її гілочки легким свіжим листям – кисличка дихала ним щосили – і росла та міцніла. Влітку розросталися вередливі кущі терну, широка папороть, у лісі ставало вогко і темно від густої зелені, і тільки вершечки […]...
35. ЛАСТІВКИ І ДІТИ – ФЕДІР ЛАЗОРИК – Українська література – Література для дітей Ластівоньки нам щебечуть, А ворони крячуть. Пильні діти радуються, А ліниві плачуть. Ластівоньки нам щебечуть, Бо летять за море. Пильні діти радуються, Бо ідуть до школи. Ластівоньки мають раду, А ворони зваду. Пильні діти попереду, А ліниві ззаду. Пильні діти поспішають, Сміються та скачуть, А ліниві шкандибають, Хмуряться та плачуть. Ми і пильні, і веселі, […]...
36. КРИНИЦЯ – ВОЛОДИМИР ЛАДИЖЕЦЬ – Українська література – Література для дітей Понад шляхом, в тихім зворі*, Під великим камінцем, Ми з Оксанкою учора Розкопали джерельце. Лиш вода забулькотіла З-за похилої берізки, Підійшла до нас несміло Лісова красуня – кізка. Нахилилась, напилась Та й у гори подалась. Потім зайчик і куничка Напилися із кринички. Йшла у ліс якась бабуся, Каже: “Ось де я нап’юся. А яка ж […]...
37. ПРО ДІВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КІШКУ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Є в нас дівчинка Маринка, Зовсім крихітна дитинка. І сестричка Галочка, Галочка-стрибалочка, І руда вусата киця – На малюнок подивіться! Ось Маринка спить у ліжку, А круг ліжка бродить кішка. Кішка спинку Вигинає, На Маринку Поглядає. – Ой, як добре у колисці! А мені немає місця… Я не хочу спать сама, В мене й ліжечка […]...
38. СВЯТО РІДНОЇ МОВИ – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Це з чиєї намови Свято рідної мови В нашій школі було? Цитьте, сови та круки, Це було не з принуки, Не комусь там на зло. Ми прокажемо гідно: Мова, кожному рідна, В нашім серці цвіте! Мова давня-предавня, Пребагата, преславна – Всім відомо про те. Свято рідної мови – Не байдужі промови, Не пусті балачки, А […]...
39. МАЛА МАЛЯРКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Малював картину тато, Квач у фарбу умочав, Потім вийшов із кімнати І обідати почав. Тупу-тупу, хтось тупоче, Відчинити двері хоче… І в кімнату в ту ж хвилинку Входить дівчинка Маринка. Бачить: квачики чудні, Фарби різнобарвні, А на білім полотні – Щось не дуже гарне. Зараз доня квачик витре, Візьме фарби на палітрі І на татовій […]...
40. ПІВНИКИ – ВАЛЕНТИН БИЧКО – Українська література – Література для дітей За віщо посварилися, Не знаю я того, А тільки стрілись півники: – Ти чого? Круг шиї пір’я дибиться, Стирчить сюди-туди, Дзьобами в землю вткнулися: – Ось підійди… А гребені у півників Розжеврілись, мов жар, Стоять і не ворушаться: – Ану вдар! Обоє враз підскочили, Аж курява знялась, І знов стоять надиблені: – Зась! Тут з […]...