І В ЯСОЧКИ Є ГРЯДКА! – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей
Ранком сонце лине просто в хату, промені лягають на поріг.
Вийшла Яся у садок гуляти, де ще так недавно танув сніг.
А тепер – росте на гіллі листя, горобці веселі цвірінчать, і нової травки гострі списи з-під трави торішньої стирчать.
Край паркану – що це роблять діти? Скільки сміху, галасу й турбот!
Підійшла Ясюня подивитись:
– Це ж вони тут скопують город! Сміх і галас:
– В мене будуть дині!
– В мене морква!
– В мене буряки!
А в того – гарбуз з смачним насінням, і в’юнкий горох, і огірки…
А Ясюня ще така маленька, наймолодша між усіх діток: чорні очка, личко рожевеньке і кругленька вся, як огірок.
Тягне Яся і собі лопатку, – ой, яка ж велика та важка!
– Буде в мене теж маленька грядка, як у всіх дітей із дитсадка!
І скопала грядку наша Яся, не відстала від усіх діток. Їй, щоправда, допоміг Михасик, та Роман, та Лесь, та Ігорьок…
– Ну, мала, яке ж тобі насіння?
А мала й не знає: що саджать?
Посадити б їй солодкі дині, що під сонцем, як свинки, лежать? Чи червону моркву? Чи салату? Чи смачні зелені огірки? Чи капусту – потім шаткувати? Чи горошок, щоб зривать стручки?..
Узяла Ясюня по зернятку й буряків, і моркви, й те, і те…
Ой, і буде ж у Ясюні грядка, мабуть, краща, ніж у всіх дітей!
Йде робота радісна і спора, веселіша за найкращу гру. А весняне сонце лізе вгору і пече, й цілує дітвору.
Related posts:
- ЯСОЧЧИН САДОК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей За вікном сьогодні вітер, вітер – аж в кімнаті чути, як гуде. В дитсадок давно пішли всі діти, а маленька Ясочка не йде. Наша Яся нині трохи хвора, все кахика й носик витира. Застудилась, мабуть, Яся вчора, як ліпила бабу дітвора. На роботу вже поїхав тато, мама вийшла – й довго щось не чуть… Може, […]...
- СОРОКА-БІЛОБОКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей У сороки- Білобоки П’ять малят-сороченят. Усі чисто Хочуть їсти. Треба всім їм дати лад. От сорока-Білобока Поскакала на поріг І до хати Працювати Поскликала діток всіх. Цей, здоровий, Носить дрова, Той, швидкий, пшоно товче. Третій в чашку Цідить бражку, А малий млинці пече. Тільки п’ятий Хоче спати, Помагати не біжить, – У садочку В холодочку […]...
- ЯСОЧКА НА РІЧЦІ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Блись та блись на сонці наша річка, повилась крізь луки запашні. А яка ж тепленька в ній водичка! І пісок м’якесенький на дні. Поспішає весело малеча, цвірінчить на березі щодня. Вітерець цілує голі плечі і біжить по хвильках навмання. Поскидали трусики і плаття, пострибали в воду малюки. Ой, і любо ж, весело плескаться у струмочках […]...
- ПРО ДІВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КІШКУ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Є в нас дівчинка Маринка, Зовсім крихітна дитинка. І сестричка Галочка, Галочка-стрибалочка, І руда вусата киця – На малюнок подивіться! Ось Маринка спить у ліжку, А круг ліжка бродить кішка. Кішка спинку Вигинає, На Маринку Поглядає. – Ой, як добре у колисці! А мені немає місця… Я не хочу спать сама, В мене й ліжечка […]...
- ПЛЕСКАЧИК – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Якось каже дід бабусі: – Розпали вогонь в печі Та для нашої Ганнусі Ти плескачика спечи. Замісила баба тісто І плескачика спекла, А тоді, щоб трохи вистиг, На віконце віднесла. От лежить пухкий плескачик На тарілці на вікні, Золотистий та гарячий, Боки випнувши масні. Десь гуля Ганнуся, видно, Не куштує плескача. А йому лежать набридло, […]...
- ЛАСТІВКИ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться за віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтанув. Тепло. Весело. Весна!.. Яся встане вранці-рано та відразу – до вікна: – Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай вони сюди летять! Я дивитимусь, руками […]...
- МАРИНЧИНА ЛЯЛЬКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей У Маринки лялька є: Чорне негренятко. Разом з ним вона встає І лягає спатки. Вранці каже: – Добрий день! Одягне, умиє І співа йому пісень, А воно – не вміє! Потім їсти принесе, З ложечки годує. Негренятко їсть усе І не вередує. А тоді бере рушник, Витре йому носик. Завжди чистим бути звик Чорний негритосик. […]...
- ПРО ПІВНИКА ТА КУРОЧКУ І ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Казка Були собі півник та курочка. Набридло їм якось дома сидіти, і пішли вони мандрувати по світу. Ось ідуть вони зеленим гаєм, навколо вітрець кущі колихає, на кущах зеленіє свіже листячко, а між ним ягідки, як червоне намистечко. От курочка й каже: Півник-когутик, Зламай мені прутик З зеленими листками, З червоними ягідками. Тільки півник хотів […]...
- ЗАЙЧИКОВА ХАТКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Оселились біля річки Сірий зайчик та лисичка. Зайчик – в хатці луб’яній, А лисичка – в крижаній: Ось постукала в віконця Тепла сонячна весна, І розтанула на сонці Біла хатка крижана. Почала лиса зітхати: – Як я житиму без хати? Зараз зайця прожену Й влізу в хатку луб’яну! Де вже зайчику малому Суперечить хижаку! Довелось […]...
- ВОВК І КОЗЛЯТА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей До козиної до хати З лісу стежечка веде. В хаті маму ждуть козлята, А коза із лісу йде. Ясне сонечко заходить, В небі місяць блискотить. До воріт коза підходить, У ворота стукотить: – Відчиніться, відімкніться! Ваша матінка прийшла, Ваша матінка із лісу Молочка вам принесла! Відчиняють їй козлята, З ними вірний пес Рябко. І заходять […]...
- МАЛА МАЛЯРКА – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Малював картину тато, Квач у фарбу умочав, Потім вийшов із кімнати І обідати почав. Тупу-тупу, хтось тупоче, Відчинити двері хоче… І в кімнату в ту ж хвилинку Входить дівчинка Маринка. Бачить: квачики чудні, Фарби різнобарвні, А на білім полотні – Щось не дуже гарне. Зараз доня квачик витре, Візьме фарби на палітрі І на татовій […]...
- ОЛІВЕЦЬ-МАЛЮВЕЦЬ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Взяла Яся олівець, олівець-малювець. Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець. Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна. Дах. Димар на нім. З димаря – великий дим! Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки. Ротик. Носик. Голова. І волосся – як трава! Ось на небі сяє сонце, довгі промені ясні… А в сторонці, під віконцем, […]...
- ПРИСПІВКИ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – Українська література – Література для дітей Ладки, ладоньки, ладусі, Ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі. Що їли? Оладки. З чим оладки? Із медком Та з солодким молочком. А де брали медок? Діставали у бджілок. У садку зеленому, Під рясними кленами; Під кленами, Під липами, Де ягоди розсипані. Хто розсипав? Гуси. Хто збере? Бабуся. Хто поїсть? Дитинка – Дівчинка Маринка. […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ДОЩ ІДЕ – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: учити учнів розуміти поетичні твори, виділяти головне, аналізувати; спонукати дітей до словесної творчості; виховувати любов до слова, бажання користуватися його красою та силою. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Ба-ба-ба, ба-ба-ба! – Он на березі верба! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! – Доглядаємо вербу! Бі-бі-бі, бі-бі-бі! – Сидить голуб на вербі! […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ЗАБАВЛЯНКИ – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Наталі Забіли; учити правильно, виразно читати поетичні твори, аналізувати їх; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мислення, кмітливість, зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Запам’ятайте за вчителем БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА Був собі журавель Та журавочка, Наносили сінця Повні ясельця. Наша пісня […]...
- ТАТКОВІ – ФЕДІР ЛАЗОРИК – Українська література – Література для дітей Татку, любий татку, Соколоньку ясний, Який ти нам добрий, Який ти нам красний! Можу я, маленька, Білий світ сходити, Море переплисти, В небо полетіти,- Та знайти не зможу Такого словечка, Аби висказати Всю любов сердечка! Де знайти співанку, Аби поспівати? Де ті фарби взяти, Аби змалювати? Хоч би я співала Краще за пташатка, То не […]...
- СТЕРЕЖІТЬСЯ, БУР’ЯНИ! – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей Вийшли ми із дитсадочка Подивитись на грядки: На городі, як віночки, Зеленіють буряки. Все зійшло: картопля, соя, Редька, дині, кавуни… Гострі сапки – наша зброя: Стережіться, бур’яни! Не ховайтесь між рядками Молочай, осот, гірчак, Лобода, будяк з голками, – Не врятуєтесь однак! А внизу, під лободою, Хто забрався в холодок, Трав’яною бородою Застелив увесь рядок? […]...
- Ой чук-чуки, чуки – на! – НАТАЛЯ ЗАБІЛА – АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ * * * Ой чук-чуки, чуки – на! Наша доня чепурна. В неї на голівці Жовті чорнобривці, І віночок З конюшини, І намисто із шипшини, І листок квасольки, Наче парасолька, І широкий лопушок, Мов зелений фартушок! – Зверни увагу, як починаються забавлянки Наталі Забіли. А якими словами починаються народні забавлянки? – Вивчи одну із забавлянок […]...
- ПРО ЩО ДУМАЛА МАРІЙКА – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока дівчинка Марійка під високою вербою й чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису. Скрикнула Лариса, засміялася, вибігла зі схованки. Потім знайшов Коля Петрика. Скрикнув Петрик, засміявся і теж вибіг зі схованки. […]...
- ЗАГАДКИ – ГРИЦЬКО БОЙКО – Українська література – Література для дітей Дуже я потрібна всім – І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. (Книга) Дерев’яний Та довгенький, Маю носик я Гостренький. На білому Слід лишаю, – І всіх діток Потішаю. (Олівець) То холодним, то гарячим Вдома кожен мене бачив. І співаю Я від жару, І пускаю З носа пару. (Чайник) Я […]...
- ЩОГЛИК – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей – Щоглик! Щоглик! – Дітки раді. – Щоглик! – тільки і слівця. А він тріпавсь на принаді, Марно рвався із сильця. Визволяють, – скільки сміху! – Глянь, дідусю, глянь, чи ба? – Бачу, дітки, вашу втіху; Зате щоглику журба! Зна, що буде нудить світом; Не про нього ваш куток… Щебетав би собі літом Та згодовував […]...
- МАЛЕНЬКА ЛЕСЯ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей Маленька, чемненька Леся Приходить до мене в гостину, Співає, гуляє, сміється, Щебече, мов птах, без упину. Які співанки вона знає, Які вміє вірші-перлини, Бо старша сестра любій Лесі Книжки все читає щоднини. І хоч іще Леся дитинка, Шість років їй тільки минає, Та те, що вона українка, Віддавна і добре вже знає. Вже чула про […]...
- ЗДОРОВИМ БУДЬ! – ГРИЦЬКО БОЙКО – Українська література – Література для дітей Вийшла курочка на грядку, Кличе діток на зарядку: – Куд-куди? На доріжку! Починаємо пробіжку! З фізкультурою ми дружим, Різні вправи любим дуже. – Раз, два, три, чотири! – Чути з нашої квартири. Глянь: без мила і водиці Умиваються дві киці, Язичком вмиваються, Лапками втираються. Я до крана сам дістану, Умиваюсь біля крана. Милю милом щоки, […]...
- ПРО ДІВЧИНКУ НАТАЛОЧКУ І СРІБЛЯСТУ РИБКУ – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Українська література – Література для дітей Казка У горному глибокому озері жила маленька срібляста рибка. По тому самому озеру плавав великий білий лебідь з довгою шиєю і могутнім дзьобом. Одного разу зустрів лебідь рибку і хотів її з’їсти. Стала срібляста рибка проситися: – Не їж мене, лебедю, красеню білокрилий, велетню чорнодзьобий! Сказав тоді лебідь: – Дістань мені черевички, бо лапи мої […]...
- Я ВИРОЩУ ВНУЧКУ, ДІДУСЮ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся: – Дідусю, де взялася ця маленька вишенька? – З кісточки виросла, – відповів дідусь. – То це донька старої вишні? – Так, донька. – А внучка у старої вишні буде? – Буде, Олесю, – відповів дідусь, […]...
- ЖУРАВЛИКИ ЛИНУТЬ… – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – Українська література – Література для дітей Журавлики линуть: “Курли та курли. Ми з краю свого В чужину попливли. І там, за морями, В далекім краю, Згадаєм не раз Про вітчизну свою, Де вивели діток, Де гнізда звили”. Журавлики линуть: “Курли та курли”. Під ними родюча Безмежна земля. Стерня золотіє, Парує рілля. Усе тут знайоме І рідне усе. А вітер холодний Удалеч […]...
- ЩОБ МЕТЕЛИК НЕ ПОКОЛОВСЯ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ – Українська література – Література для дітей Оповідання Маленька дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі-прегострі колючки. Над акацією літав барвистий метелик. Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колючку – що ж тоді буде?! Підійшла Зоя до акації. Зломила одну колючку, другу, третю. Мама побачила та й питає: – Що ти робиш, Зою? Навіщо […]...
- ЗАГАДКИ – ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Ходить вдень і вночі, Хоч ноги не має; Дзвонить опівночі, Як ся здогадає; Час він точно числить, Хоч ніколи не мислить. (Годинник) Хоч в школі буваю, Сама нич не знаю, Однако ж мудрості Другим подаваю; Од мене хоч німий Язика ся учить, Хто хоче, од мене Розуму получить. (Книга) Два сини, два батьки Три риби […]...
- ПРО БОРОТЬБУ ЮНАКА-КОЖУМ’ЯКИ З ПЕЧЕНІЖИНОМ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей У літо 992 пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди перейти, ні […]...
- БІЛОЧКА ВОСЕНИ – ЛІНА КОСТЕНКО – Українська література – Література для дітей На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло. “Буде холодно надворі, Сніг посиплеться з дубів, […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- ПРО ПЕРЕКЛАДАННЯ КНИГ – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, – так і тут: […]...
- ПІСНЯ ПРОЛІСКА – МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА – Українська література – Література для дітей ПІСНЯ ПРОЛІСКАЯ – перша квіточка весни, Я – пролісковий цвіт. Я пережив зимові сни І знов родивсь на світ. У мене очі голубі, Такі, як неба синь. Росту між кленів, між дубів, Люблю і сонце й тінь. Зелені рученьки мої Листочками зовуть. Я полюбив ліси й гаї, Живу я здавна тут. І вірю: люблять всі […]...
- ІЗ “ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ДІТЯМ” – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – Українська література – Література для дітей Я, недостойний, дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір’ю своєю з роду Мономахів був наречений руським іменем Володимир. Сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюсь до вас з оцим словом. Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а […]...
- СОЛОВЕЙ – ВІКТОР ЗАБІЛА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
- ЧОМУ В ЗАЙЦЯ НЕ БОЛЯТЬ ЗУБИ – Українська література – Література для дітей Розболілись в зайця зуби, З болю в зайця спухли губи, Як м’ячі, набрякли щоки, Сів і стогне косоокий. – Ох, яке у зайця лихо! – Ходить-журиться зайчиха, Зайця кутає у хустку, Подає йому капустку, Моркву з перцем, баклажани – Все найкраще із баштана. Відгортає заєць страви, Сів, зітхаючи, на лаві І в зайчат питає тихо: […]...
- ДУРЕНЬ ДУМКОЮ БАГАТІЄ – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Українська література – Література для дітей Наш Іван кохавсь у мріях: Думкою літає Та скарби усе знаходе, Гроші здобуває. Одного разу пішов він На баштан до пана: Огірочки молоденькі Звабили Івана. Взяв мішок Іван з собою, Повен щоб набрати, Та й почав він до баштану Стиха плазувати. Як підліз до огірочків, Став він і гадає: – Це, їй-Богу, мені щастя Зараз […]...
- ВЕСНА ІДЕ – ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО – Українська література – Література для дітей Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: – Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще […]...
- МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – Українська література – Література для дітей “Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже нема… Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?” – В неньки спитала дитина. “Ні, не кожна, – одказує мати, – Онде, бачиш, пташина сивенька Скаче швидко отам біля хати, – Ще зосталась пташина маленька”. “Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?” […]...
- КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не було б таких новинок, Та хрещатенький Барвінок Усіх здивував – Він Фіалочку блакитну, Наче панночку тендітну, За себе узяв. Посередині в таночку У зеленому віночку Танцює Будяк. Кругом свашки, і сусідки, І Фасолі, […]...