ЗАЙЧАТКО Й ХЛОП’ЯТКО – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей

Зайчик сірий плиг та скок

З поля чистого в лісок.

Через пень, рівчак, колоду;

Ненароком якось в воду,

Спотикнувшись, зайчик – бух!

Де не взявся тут пастух:

Невеличке те хлоп’ятко

Пасло в лісі десь ягнятко.

Отже, скинувши торбинку

Та полатану свитинку,

Хлопчик кинувся в озерце.

А в зайчатка з жаху серце,

Як та пташка, в грудях б’ється!

Та хлоп’я собі сміється:

– А, попався, небораку!

Ще не вмер ти з переляку? –

Бідні сіренькі зайчата!

Небезпечно їм гуляти!

Хто що хоче з ними робить:

Б’є з рушниці, псами гонить,

А до того ще й глузує,

Бо ніхто не зна, не чує,

Як ті зайчики вмирають,

Скільки мук вони приймають!..

Ухопив зайча за вуха,

Хлопчик потім скільки духу

З ним на берег випливає,

Де зайча подіть, шукає.

Бідний зайчик, як билина,

Весь тремтить – лиха година,

Як на світ він народився,

Краще б був він утопився!

Тут замислилось хлоп’ятко:

“Що, як був би я – зайчатко?

Чи то й я б так всіх лякався,

Доки в руки не попався?

Та й з мене б так глузували?

Вбили б, шкурку теж зідрали?..

Як тужила б моя мати!”

У хлоп’яти оченята

Заблищали, мов росою,

Несподівано – сльозою.

– Ну, мій зайчику, на волю!

В ліс біжи по чистім полю!

Плигай знов собі та грайся,

Од людей гаразд ховайся! –

Крикнув хлопчик, а зайчина

Плигнув з рук, як хуртовина,

Що не зміг би й пес догнати

До своєї біг він хати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЗАЙЧАТКО Й ХЛОП’ЯТКО – Ольга Косач (ОЛЕНА ПЧІЛКА) – Українська література – Література для дітей