Ліричним суб’єкт
Ліричним суб’єкт (лат. subjectum – підкладене) – уявна особа (синонім героя ліричного), яка висловлюється в ліричному творі і через нього виражає свої переживання, переконання, а водночас визначається цим твором. На відміну від автора, який побутує незалежно від слів, Л. с. – текстова конструкція “нової” поетичної реальності, спричинених актів мовлення, які здійснюються в ліричному монолозі, і виражених, переданих ними значень. У вірші М. Семенка “Поет’7 слова “Я про тихі тіні співаю / і про боязну в серці гру” належать Л. с. який, на відміну від ліричного героя, у цьому творі виконує роль адресата та адресанта, конкретизує певну творчу постать і водночас при проголошенні власного індивідуального “Я”, потенційно, як узагальнений образ, стосується інших митців; визначає сутність і сенс їхньої творчості. Образ Л. с. твориться не тільки значеннями висловлених ним слів і фраз, але також згаданими екстремами, які відбивають емоційний стан суб’єкта, його ставлення до себе і до навколишнього світу, разом з тим й оцінну позицію. У ліриці суб’єкт постає центром висловлювання, і згаданий у ньому чи за його допомогою зовнішній і внутрішній світ з’являється через його суб’єктивне сприйняття. Це відрізняє Л. с. як від наратора, який достосовує свої висловлювання до незалежної від нього дійсності, так і від дійової особи в драмі, змушеної своєю мовою творити для себе ситуацію у середовищі, впливаючи на нього. Хоча Л. с. – текстова конструкція і часто фіктивна постать, та все ж він може залишатися в тісному зв’язку з реальним автором і бути його porte-parole. Одначе це залежить від конкретного твору і від літературної умовності, яка спричиняє характер відношень між реальним автором і тим суб’єктом. Романтизм і експресіонізм розуміли Л. с. як безпосереднього виразника переживань і переконань автора, натомість інші стилі, такі як символізм, неоромантизм чи деякі течії поетичного авангарду трактували вірш як самодостатній твір, незалежний своїм побутуванням і властивостями від реального автора та його біографії. Л. с. може дистанційно виступати спричинником актів мови і актів психічних (“Я хочу кожний день все слів нових”, М. Семенко), приховуватися в описі (“Сміються, плачуть солов’ї /1 б’ють піснями в груди”, – О. Олесь), або поставати у ставленні до іншої особи (“О панно Інно…”, – П. Тичина). Інколи той суб’єкт виступає в займенниковій формі “Ми”, як виразник збірних почуттів і прагнень (“Здається, я і є, і мов мене немає, / то “я” моє злилось з народу “ми” дзвінким”, – В. Сосюра). Така форма характерна для патріотичної, релігійної і революційної лірики – для ситуацій, в яких особа підкреслює свою належність до спільноти.
Related posts:
- Джанні Родарі. Листівки з видами міст. Широта свиту та його сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ широти світу і прагнення до його відкриття Мета: ознайомити учнів із творчістю Джанні Родарі; здійснити аналітичне дослідження поезії “Листівки з видами міст”; виокремити художні світи твору; звернути увагу учнівської аудиторії на авторське світобачення в смисловому полі тексту; формувати навички аналізу ліричного твору; розвивати образне мислення, навички вдумливого аналітичного читання художнього тексту; сприяти вихованню поваги до Людини. Тип: урок-діалог. Обладнання: слайд-шоу “Листівки” Італії”. […]...
- Види лобізму Залежно від гілки влади (напрямки діяльності): Законодавчий; Виконавчий; Судовий. Залежно від застосовуваних методів: Легальний – не передбачає порушень законодавчих актів; Нелегальний – з порушенням закону (найчастіше мова йде про корупцію). По об’єктах впливу: Урядовий – розробка органами виконавчої влади законопроектів, що надходять на розгляд до законодавчих органів; Парламентський – прийняття законів, які відповідають інтереси певної […]...
- Персонаж Персонаж (лат. persona – особа, фр. personnage – маска актора) – постать людини, зображена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи кожного літературного жанру. Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, особин тваринного світу в казках, байках, притчах та деяких інших жанрах також називають П. Деякі літературознавці ототожнюють П. з героєм, вживають ці слова […]...
- Збагачення власного словника – Самостійна робота з книгою – Наодинці з давньою словесністю Кожен фахівець використовує крім кількох тисяч загальновживаних слів спеціальну лексику. На початку навчання студент переживає “інформаційний шок”, надалі, звикши до інформаційної насиченості лекцій, семінарів, практичних занять, активно засвоює нову термінологію. Щоб цей процес був максимально продуктивним, доречно завести словник нових слів. Слухаючи лекції, виступи колег на семінарських заняттях, конспектуючи тексти, необхідно заносити у словник (за […]...
- Двоголосе слово Двоголосе слов. (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. Д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Симплока Симплока (грецьк. symphloke – сплетіння), або Сплетіння – складна синтаксична конструкція, в якій граційно поєднується анафора з епіфорою. Широко вживається у фольклорі: Чи не ті ж мене саблі турецькі порубали, що і вас? Чи не ті ж мене стрілки яничарки постріляли, що і вас? Властива С. і поезії: Я сьогодні не прийду додому – Де […]...
- Авторське право Авторське право – частина цивільного права, встановлює права і обов’язки, пов’язані із створенням і використанням творів літератури, науки і мистецтва. Авторське право поширюється на твори літератури, науки і мистецтва, виражені в об’єктивній формі (рукопис, креслення і т. п.), що дозволяє відтворювати результат творчої діяльності автора. Для його охорони не потрібно реєстрації або виконання інших формальностей; […]...
- Що таке морфема? Морфема – це мінімальна значуща частина слова. Її не можна поділити на більш дрібні значущі частини. Слова будуються з морфем, значення морфем при цьому є компонентами загального значення слова. Морфеми бувають словотворчі та словоизменительные (формотворчі). Словотворчі морфеми служать для утворення слів і допомагають виражати лексичне значення слів. До словообразовательным морфемам відноситься корінь, префікс, суфікс і […]...
- Що таке афоризм? У перекладі з грецької мови слово “афоризм” (αφορισμός) означає “визначення”. Афоризм – це оригінальна закінчена думка, сформульована в лаконічній текстовій формі і повторювана через деякий час іншими людьми. По суті, афоризм являє собою щось схоже з прислів’ям. Прислів’я, хіба що, є продуктом народної творчості, а афоризм завжди має конкретного автора. У наш вік комп’ютерних технологій […]...
- Юридична техніка Правотворча діяльність передбачає володіння певними сформованими вимогами до зовнішнього викладу права, сукупність яких складає юридичну техніку. Юридична техніка – це сукупність прийомів і способів розробки, оформлення, опублікування і систематизації правових актів. Юридична техніка включає певні вимоги до організації правового матеріалу, термінології і мови та зовнішньому оформленню нормативних правових актів. У ході роботи над текстом нормативного […]...
- Дія нормативних правових актів в просторі Просторове дію актів пов’язано, насамперед, з поняттям території держави. До складу території входять наступні об’єкти: – сухопутний простір в межах державних кордонів; – надра землі в межах державних кордонів; – повітряний простір в межах державних кордонів; – внутрішні і територіальні води; Континентальний шельф; – військові судна під прапором відповідної держави; – цивільні судна під прапором […]...
- Як писати стислий переказ Простий письмовий переказ, правила написання якого ми розглянули вище, відрізняється від стисненого тим, що короткий переказ не терпить повного опису всіх подій, що відбуваються в уривку тексту. Для того щоб отримати найвищий бал за короткий переказ, необхідно застосувати способи стиснення тексту. Далі дотримуйтесь дій в пам’ятці: В ході першого прослуховування уривка гранично уважно звертайте увагу […]...
- Що таке пілон і піларс? Пілон – рекламна площинна конструкція підлогового (наземного) розміщення, башнеподібного типу на опорі. Пілони застосовуються в місцях розміщення з достатньою площею: на вулицях в районі вхідних груп магазинів, біля будівель кінотеатрів, в великих залах, розважальних і торговельних центрах, аеропортах. Ефективно використання пілонів в місцях скупчення людей: на автобусних зупинках, у метро. Види пілонів. Пілони ізготавлявают різних […]...
- Способи викладу правових норм у нормативних актах Трьохелементна концепція логічної структури правової норми передбачає, що юридична норма, складається з гіпотези, диспозиції і санкції, може по-різному викладатися в статтях нормативного правового акта. Існують наступні варіанти викладу правових норм у статтях нормативних актів: 1. Стаття містить одну норму, яка включає в себе всі три елементи структури. 2. Стаття нормативного правового акту містить у собі […]...
- Систематизація нормативних правових актів Систематизація нормативних правових актів – це діяльність державних органів, недержавних інститутів, окремих осіб щодо впорядкування нормативного правового матеріалу, приведення його у чітку злагоджену систему. За допомогою систематизації досягається узгодженість правових норм, усувається множинність і роздробленість нормативних актів; вони впорядковуються і розташовуються у відповідності з певними ознаками. Здійснюючи систематизацію, державні органи скасовують застарілі норми, усувають обнаружившиеся […]...
- Дійсність Дійсність – філософська категорія, яка означає все суще, не залежне від людини, тому частіше вживається у словосполученні “об’єктивна дійсність”. У традиційному літературознавстві з Д. співвідноситься художня література як “образне відтворення дійсності”, а образ трактується як суб’єктивна картина об’єктивного світу. Але це мало що дає літературознавцеві. Філософські та естетичні категорії не можуть замінити літературознавчих понять, які […]...
- Перевтілення Перевтілення – вживання однієї людини у внутрішній світ іншої, тимчасова ідентифікація з нею, виконання її рольових функцій. У літературознавстві термін П. вживається для пояснення психологічного механізму переходу фізичного автора на позиції автора текстуального, оповідача, розповідача, ліричного героя, персонажа тощо. Письменник немовби змінює маски, розігрує ролі різних художніх суб’єктів, тобто перевтілюється у ці постаті. Внаслідок цього […]...
- Пряма мова Пряма мова (лат. oratio recta) – дослівне відтворення чужого висловлення, супроводжуване реплікою-коментарем мовця (словами автора). П. м., на відміну від синтаксично організованої непрямої мови, будується за принципом паратаксису – вільного розташування конструктивних частин без граматично вираженого їх зв’язку (“Усміхнеться неня: “Ну і басурман!”” О. Близько). П. м. буквально відтворює усі форми чужого висловлення із властивими […]...
- Сентенція Сентенція (лат. sententia – думка, судження) – вислів афористичного змісту. Поширений у байках, де, набуваючи морально-повчальної тенденційності, називається мораллю (або “силою”). С спостерігається і в інших жанрах лірики, зокрема у медитативній, стаючи подеколи стильовим компонентом у творчості автора: О, не взискуй гіркого меду слави! Той мед недобрий, від кусючих бджіл. Взискуй сказать поблідлими вустами Хоч […]...
- Образ автора у літературному творі Образ автора у літературному творі – художній двійник реальної особистості письменника, змодельоване ним уявлення про себе і відтворене у свідомості читача. Він з’являється на пізніх етапах історії літератури, хоч перші підходи до О. а. розпочалися в античну добу, але набули виразності в період Ренесансу, де окреслилась ідеалізована, богорівна особистість, титан думки (Дайте Аліг’єрі, Мікеланджело Буонарроті, […]...
- Чим відрізняється двигун tsi від fsi. Що краще? На щастя чи ні, але радянські часи давно пройшли. Зараз кожен може вибрати і купити автомобіль до душі, були б гроші. Асортимент пропонованих силових установок вражає уяву! Серед них є два варіанти під абревіатурами tsi і fsi. Ці латинські букви ні про що не говорять неспеціалісту. Тим часом, від вибору двигуна залежить не менше половини […]...
- Шкільна драма Шкільна драма – жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі XV-XVI ст. в країнах Західної Європи. Походження Ш. д. пов’язане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обов’язковими для засвоєння латини. Особливого поширення набула завдяки єзуїтам, захопленим інтерпретацією біблійних та міфологічних сюжетів, передовсім тих сакральних джерел, що стосувалися історії […]...
- Інтертекстуальність Інтертекстуальність (фр. intertextualite – міжтекстовість) – міжтекстові співвідношення літературних творів. Полягає у: 1) відтворенні в літературному творі конкретних літературних явищ інших творів, більш ранніх, через цитування, алюзії, ремінісценції, пародіювання та ін.; 2) явному наслідуванні чужих стильових властивостей і норм (окремих письменників, літературних шкіл І напрямів) – тут мають місце всі різновиди стилізації. Терміном “І.” користуються […]...
- Поетичний образ: визначення, особливості Поетичний образ – вербальна форма, в якій поет (ширше – художник) втілив сприйняті їм події, об’єкти, процеси, явища потоку життя, значимі для його свідомості. Поетичний образ Розкриває суть описуваного, закріплюючи його в деякій словесної “картинці”, яка має здатність до візуалізації при сприйнятті; Фіксує емоційний, чуттєвий та інтелектуальний вигляд значущих для автора подій реального чи уявного […]...
- Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! Я хочу вам про рідний край казать… Я хочу ними кидать і влучать В серця катів і зрадників гидких. Не слів мені, а іскр блискучих і палких! Хай кида іскрами вогонь моїх промов, Ах, мій народ з катами вмісті йшов, Сам скутий раб – заковував других. Не слів […]...
- Образ автора – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Образом автора називається відображена у творі особистість автора-творця, яка знаходить свій вияв у формі певної світоглядної позиції (точки зору), що стоїть за всім зображеним у творі і зв’язує його вираженням певної концепції світу й людини. Образ автора – специфічна смислова величина, яку, з одного боку, потрібно відрізняти від біографічної авторської постаті, автора – як людини, […]...
- Питальне речення Питальне речення може бути побудовано двома способами. 1. Без допоміжного дієслова. Ця конструкція вживається з дієсловами have, be, can, may, must. Can you speak Spanish? – Ви розмовляєте іспанською? Have you a brother? – У Вас є брат? Are you a student? – Ви студент? 2. За допомогою допоміжних дієслів: do, does (форма теперішнього часу); […]...
- Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
- Ролл ап (Roll Up) Ролл ап (роллап, roll up) – розсувний мобільний стенд з механізмом автоматичного змотування в рулон інформаційного полотна. Призначення Ролл Ап стендів: для демонстрації інформаційного повідомлення на презентаціях, виставках, конференціях, в торгівлі – там, де існує необхідність привернути увагу людей, надати їм наочну інформацію про компанію, продукцію, пропонованих послугах. Так само роллап застосовується для інформаційного сопровозденія […]...
- ТИМЧАСОВА КОМІСІЯ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ДАВНІХ АКТІВ ТИМЧАСОВА КОМІСІЯ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ДАВНІХ АКТІВ у Києві (Археографічна Київська комісія) – наукова установа, створена 1843 р. при Київському військовому, Подільському і Волинському генерал-губернаторі для збирання й видання історичних документальних матеріалів. Містилася в будинку Київського університету. З ліквідацією в 1845 р. Тимчасового комітету для дослідження старожитностей у Києві (існував з 1835 р.) на комісію було […]...
- Жанр і композиція роману “Герой нашого часу” “Герой нашого часу” – складається з ряду повістей роман, що оповідає про неординарну постать Печоріна. Сюжет і композиція побудовані таким чином, щоб повністю розповісти історію головного героя, показати його внутрішній світ і охарактеризувати образ в цілому. Для проникнення і розуміння філософсько-психологічного портрета головного героя роман об’єднав в собі кілька жанрів: це і нарис, і шляхові […]...
- Іронія – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Іронією (грец. Ειρωνεία – насмішка) називається слово або словесний зворот, що набувають змісту, прямо протилежного їхньому буквальному значенню. Наприклад, у фейлетоні О. Вишні “Чухраїнці” таким виступає слово “лорди”, котре стосовно нації чухраїнців, про яку тут ідеться, звучить явною насмішкою: “Чухраїнців було чимало: щось понад тридцять мільйонів, – хоч здебільша вони й самі не знали, хто […]...
- Апосіопеза Апосіопеза (грецьк. aposiopesis – умовчання) – стилістична фігура, незавершене, раптово обірване речення, в якому думка висловлена не повністю. А. підкреслює неможливість сформувати всю глибину думки, почуття або небажання про все говорити, оскільки співбесідник спроможний зрозуміти й без слів. Наприклад: “- Ха-ха-ха!… всіх… викоренити… ха-ха-ха!… щоб і на насіння… всіх!… а-ха-ха… – вона аж хлипала” (М. […]...
- Глосарій Глосарій (лат. glossarium – словник, зібрання слів, що потребують пояснення) – зібрання глос, тобто маловживаних сліп, переважно з античної доби та стародавніх пам’яток писемності. Бувають Г. маргінальні, власне, написані на полях книги поряд з основним текстом, внутрішньорядкові та міжрядкові. Започаткувала Г. Олександрійська філологічна школа (ІІІ-ІІ ст. до н. е.) для коментування поем Гомера. Пізніше її […]...
- Чому “Мертві душі” Гоголя названі поемою? Якщо звернутися до літературних словниках, то “поему” можна визначити, як віршоване ліро-епічний твір, що відображає певні життєві або історичні події, які представляються читачеві через сприйняття оповідача. “Мертві душі” є найбільшим пам’ятником світової літератури, які створювалися Миколою Гоголем не один рік. У своєму творі автор зумів показати нам життя російської держави в середині 19 століття з […]...
- Обладнання та інвентар магазину Вимоги до торгового обладнання: 1. Стандартні розміри і збірні елементи, з яких можна складати конструкції. 2. Повинно бути міцним і недорогим. 3. Повинно бути зручним для огляду і вибору товарів. 4. Необхідна ємність для забезпечення раціональної викладки. 5. Повинно мати міцну облицювання, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, і забезпечувати зручне кріплення цінників. 6. Конструкція обладнання повинна […]...
- Літературний портрет – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Літературний портрет – це досить поширена жанрова форма сучасної мемуаристики. Його автор не ставить собі за мету відтворити весь життєвий шлях свого героя. Подібного важко досягти, оскільки письменникові в такому разі необхідно знати про героя буквально все, а для цього потрібне щоденне й щогодинне спілкування протягом усього життя, що навряд чи є реальним. Письменник, який […]...
- Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів: З коси бузько летів на балку (Косар косу там брав на […]...
- Що таке синтаксис? Синтаксис – це розділ граматики, який вивчає синтаксичний лад мови, а саме: – словосполучення, речення, текст; – способи з’єднання слів і форм слів у словосполучення і речення; – способи з’єднання простих і складних речень; – способи з’єднання речень у тексті. Роль синтаксису в спілкуванні З грецької мови слово “синтаксис” перекладається як “побудова”, так можна говорити […]...
- Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...