Поетичний образ: визначення, особливості
Поетичний образ – вербальна форма, в якій поет (ширше – художник) втілив сприйняті їм події, об’єкти, процеси, явища потоку життя, значимі для його свідомості. Поетичний образ
- Розкриває суть описуваного, закріплюючи його в деякій словесної “картинці”, яка має здатність до візуалізації при сприйнятті; Фіксує емоційний, чуттєвий та інтелектуальний вигляд значущих для автора подій реального чи уявного світу.
Під “словесної картинкою” слід розуміти не статичне одиночне “зображення”, але “кадр” в низці подібних “кадрів” (візуалізація “побаченого” автором у формі поетичного образу не тотожна прийомам візуальної поезії як мистецтва). Реалія, нехай і впізнавана не без зусиль, ніколи не зникає в поетичному образі остаточно.
Він пов’язаний і з дійсністю, і з авторською свідомістю, служить одним із засобів пізнання і в певному сенсі подібний до 1) моделі як зразком, представнику, що відображає структуру під внехудожественних галузях пізнання, 2) поняття як словесному поданням про явище. Він виникає у вірші як ідеальному дискурсі завдяки з’єднанню значень окремих поетичних слів в словосполученнях і більших синтаксичних одиницях. Розташування поетичних слів в мовному потоці має характер інваріанта, їх зміна веде до руйнування поетичного образу.
Колосальний вплив на вітчизняну та світову теорію поетичного образу зробило вчення О. Потебні, для якого образ є внутрішня форма (слова, поєднання слів, художнього твору в цілому).
Основні його характеристики такі:
- Поетичний образ є естетичний феномен, що збуджує чуттєве сприйняття; Він конкретний, пластичний, оскільки, хоч би як скрупульозно відтворював би автор своє умогляд в тексті, читач все одно здатний домислити, “добудувати” зображення, виходячи з власного досвіду; Він є посередник між 1) зовнішніми явищами, однаково сторонніми і автору-людині, і читачеві, 2) їх проекцією на творче свідомість, 3) сприймає свідомістю і 4) тим мислимим самим автором об’єктом перетворення, який потребує предметної розшифровці (образ свободи, образ моря, образ жінки та інші); Поетичний образ є спосіб втілення предметно-понятійного світу автора. Він включає в себе предметну і мислиму (уявну) реальність. Наявність обох компонентів і спосіб їх з’єднання визначають структуру поетичного образу.
Вже на початку XX ст. був ясний один із шляхів розвитку “потворного” поетичного мистецтва – “абстрактність” (В. Я. Брюсов), найближче до якої виявився постмодернізм. У XIX столітті протиставлялися “поезія почуття” і “поезія думки”; XX століття закінчилося на переважання другої тенденції, формально що виразилася, зокрема, у відмові поетів від побудови образотворчих рядів.
Related posts:
- Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...
- Поетичний образ Орисі – (за однойменним твором Пантелеймона Куліша) Є. Надворна, Вчитель-методист Миколаївська обл. Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом П. Куліша, його оповіданням “Орися”; Поглибити знання дітей про жанр оповідання, зокрема про його різновид – ідилію, розвивати вміння уявляти в картинах і образах описане письменником; викликати естетичне захоплення красою України, її людей, українського художнього слова. Тип уроку: урок сприйняття та засвоєння […]...
- Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри – 10 клас – ВОЛОДИМИР СОСЮРА “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. […]...
- Поетичний образ України у творах П. Грабовського Серед тих, хто боровся за майбутнє України, П. А. Грабовському належить особливе місце. Його подвижницьке життя, його поезія були віддані Україні, рідному народові – бо задля них він жив, боровся, творив і страждав. Відірваний від рідного краю (а нам відомо, що із тридцяти восьми років життя поет провів двадцять років у тюрмах і на засланні), […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас “Наталка Полтавка” І. Котляревського – перша класична українська п’єса. Сотні людей переписували і вчили напам’ять пісні з неї, а їх – аж 22. Це був перший твір з народного життя, де показано ідеальний образ української дівчини. І. Котляревський не випадково ввів пісні у п’єсу, бо кожна з них допомагала глибше розкрити образ твору. З пісні, […]...
- Художній образ – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ В основі художнього образу як специфічної форми відображення дійсності лежить первинний, або так званий чуттєвий образ. Чуттєвим образом називають конкретно-чуттєву даність (явленість) предмета відображення, тобто те нормальне уявлення, в якому відображувана реальність постає, кажучи словами М. Чернишевського, не у формі думки про неї, а у формі самого життя, наочно, такою, якою ми її бачимо чи […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас І. Котляревський – не тільки перший письменник нової української літератури, але й власне перший український драматург. У своїй п’єсі він зобразив життя простих людей, показав і їх позитивні, і негативні риси. Головна героїня твору – Наталка – є уособленням ідеалу простої української дівчини. Хоч і народилася та виростала Наталка у заможній родині, але ніколи не […]...
- Поетичний образ мрії (Мріє, не зрадь!..) – Леся УКРАЇНКА (1871-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Сприйняття поезії “Мріє, не зрадь!..” потребує залучення громадського контексту. Твір був написаний у серпні 1905 року під час революції в Російській імперії. Тоді відбулися потужні протести, повстання і страйки. Українці рішуче обстоювали свої права. Передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців, серед яких була й Леся Українка. Однак оптимістичне передчуття не обходилося без […]...
- Поетичний переклад Окремої уваги потребує питання про віршованому перекладі. Суто прагматичний підхід до питання про те, навіщо взагалі потрібні переклади художньої літератури з одних мов на інші, припускає відповідно утилітаристське рішення: для того, щоб не знає такого-то чужої мови читач зміг проте ознайомитися з написаним на цій мові та перекладеним на його рідний твором. Правда, уявлення читача […]...
- ПОЕТИЧНИЙ ТЕАТР ЛЕСІ УКРАЇНКИ Визначаючи жанрово-стильові напрямки в розвитку українського театрального мистецтва на початку XX ст., Людмила Старицька-Черняхівська пов’язувала їх з творчістю трьох великих письменників: Лесі Українки – театр настрою; Володимира Винниченка – соціально-психологічний і Олександра Олеся – символічний театр. Безсумнівно, унікальним художнім явищем у національній духовній спадщині залишається поетичний театр Лесі Українки, яка, на думку Олександра Дорошкевича, найкраще […]...
- Художній образ в літературі Однією з основних категорій естетики є художній образ. Образність характеризує спосіб відображення і перетворення дійсності в мистецтві. Художній образ і образність в літературі Художнім чином можна назвати будь-яке явище, які було творчо відтворено автором у предметі мистецтва. Якщо ми маємо на увазі літературний образ, то це явище відображено в художньому творі. Особливістю образності є те, […]...
- “КНИГА ПІСЕНЬ” Г. ГЕЙНЕ (“НА ПІВНОЧІ КЕДР ОДИНОКИЙ…”, “КОЛИ РОЗЛУЧАЮТЬСЯ ДВОЄ…”): ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ ЗБІРКИ, ОБРАЗ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ, ФОЛЬКЛОРНІ ЕЛЕМЕНТИ (ОБРАЗИ, МОТИВИ, СИМВОЛИ, ЖАНРОВІ ОЗНАКИ ПІСНІ ТА ІН.). УТІЛЕННЯ ВИСОКОГО ПОЧУТТЯ КОХАННЯ У ВІРШАХ МИТЦЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ТВОРІВ. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМ’ЯТЬ – РОМАНТИЗМ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння завдяки засобам виразного читання ідейно-художнього змісту поезій Г. Гейне; словниковий запас; навички виразного читання напам’ять, зв’язного мовлення; критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички оцінювання та самооцінювання результатів праці; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ (ХУДОЖНІЙ) ОБРАЗ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП – Літературний образ – сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. √ Особливості літературно-художнього образу: конкретність, перетворення, емоційність, типізація, узагальнення. √ План характеристики художнього образу: 1. Еволюція героя. 2. Портрет. 3. Поведінка, вчинки героя. 4. Зображення душевних переживань. 5. Ставлення героя […]...
- Поетичний синтаксис – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те саме, logos – слово) […]...
- “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – II варіант – Найкращі учнівські твори – Твір Рушник-українська традиційна тканина 40-50 см завширшки і 2-3 м завдовжки, оздоблена ручною вишивкою. Він використовувався для прикрашення житла, в народних обрядах сватання, весілля тощо. На рушниках вишивався орнамент, здебільшого рослинний або геометричний. Він був зосереджений на кінцях рушника, до центра рушника ставав легким візерунком, який складав з елементів основного візерунку. Залежно від місцевості візерунки відрізняються […]...
- Художній образ Поетичне мистецтво – це мислення в образах. Образ – найбільш важливий і безпосередньо сприймається елемент літературного твору. Образ є средоточением ідейно-естетичного змісту та словесної форми його втілення. Термін “художній образ” порівняно недавнього походження. Його вперше вжив І. В. Гете. Однак сама проблема образу є однією з найдавніших. Початок теорії художнього образу виявляється у вченні Арістотеля […]...
- Український поетичний авангард кінця ХХ ст На думку критика В. Моринця, у сучасній українській поезії простежуються три стильові течії: традиційна, модерна й авангардна. Традиційній і модерній течіям приділяється багато уваги, а от питання про літературний авангард й ідейно-естетичну своєрідність авангардної поезії 80-90-х pp. XX ст. виявляються недостатньо висвітленими. Хоча на сьогодні майже ніхто не заперечує необхідності знати особливості розвитку сучасного літературного […]...
- Генріх Гейне “Коли розлучаються двоє…”. “Книга пісень”: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів. Виразне читання напам’ять – І семестр Мета: формування предметних компетентностей: познайомити учнів із твором Гейне “Коли розлучаються двоє…”; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: […]...
- РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ПОЕТИЧНИЙ ПРАКТИКУМ ЗА ТВОРЧІСТЮ ДЖ. Г. Н. БАЙРОНА – РОМАНТИЗМ Мета (формувати компетентності): предметні (уявлення про художні особливості творів Дж. Г. Н. Байрона (систему віршування та художні засоби); словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; […]...
- Визначте жанрово-композиційні особливості новели Кармен. Розкрийте образ Кармен як зразок сильної вольової жінки в світовій літературі Однією з найпопулярніших новел Проспера Меріме була “Кармен” (1845 р.), але задум її виник набагато раніше – ще під час подорожі Проспера Меріме до Іспанії 1830 року. Там він зустрів прототип жіночого образу – циганку Карменсіту. Перш ніж розпочати написання твору, письменник здійснив велику дослідницьку роботу вивчивши наукові праці про історію циган, їхню мову, щоб […]...
- Літературно-художній образ Літературно-художній образ – 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. Міметичне розуміння категорії Л.-х. о. (коли уявний світ визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) […]...
- “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – І варіант – Найкращі учнівські твори – Твір “Хай стелиться вам доля рушниками!” – казали на Україні, бажаючи людині щастя. Із рушником пов’язані звичаї та обряди українців. Він став своєрідним символом українського життя. Без рушника, як і без пісні, не обходилося жодне народження або одруження людини, інші врочистості. Але народ використовував рушник не тільки на свята. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині була прибрана […]...
- Микола Васильович Гоголь “Шинель”. Особливості сюжету і композиції. Образ Башмачкіна та засоби його створення. Художнє новаторство М. В. Гоголя у розроблянні теми “маленької людини” – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: визначити роль образу Акакія Акакійовича, значення шинелі в його житті, розкрити вплив інших персонажів на долю головного героя, робити порівняльний аналіз образів “маленьких людей” – Башмачкіна та Максима Максимовича; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх образів; виховувати почуття гуманізму, неприйняття культу речей; формування ключових компетентностей: […]...
- Розкрийте образну систему роману Євгеній Онєгін (Онєгін, Тетяна, Ленський, Ольга, образ міста, образ автора, образ природи та ін.) В основі системи образів роману лежить протиставлення Місто – Село (позанаціональне – національне). Саме так розташовуються як головні, так і другорядні й епізодичні персонажі (сім’я Ларіним, їхні сусіди-поміщики; петербурзький і московський світло). Протиставлені головні персонажі: Онєгін, представник “російського байронизма”, і Тетяна – втілення національного ідеалу російської жінки. Це протиставлення уточнюється лінією Ленський – Ольга (романтик-мрійник […]...
- Образ Руської землі в “Слові” Із сивої давнини, через століття долітають до нас голоси, у яких звучить палка любов до рідної Руської землі. В геніальному давньому літописі “Слово о полку Ігоревім” Руська земля усвідомлюється як щось єдине, як надбання народу, що йде від одного кореня, незважаючи на чвари та існування різних князівств. Душа автора “Слова” невіддільна від рідних просторів і […]...
- Образ у літературі постмодернізму (на матеріалі ПРОЗИ Юрія Андруховича) Філософські концепції постструктуралізму породили у літературі нові підходи до сприйняття твору. Поява гасел “Смерть автора”, “Текст перед вами і породжує власні смисли” абсолютизують свободу читача і вимагають нових методів аналізу, особливо постмодерністських текстів, в яких немає ні цілісності сюжету, образу, ні смислової однозначності. Цими питаннями займалися філософи Фуко, Дерріда, Барт. Одне з ключових понять в […]...
- Образ Лукаша в “Лісовій пісні” Лесі Українки Образ Лукаша в драмі Лесі Українки реалістичний. І мова, і поведінка, і зовнішній вигляд – все це типові риси поліського хлопця, все це відповідало поліській дійсності. Однак Лукаш і не такий, як усі. Від природи він наділений поетичною душею, музичним хистом. І це відразу відчула й оцінила лісова царівна Мавка. Але, на жаль, Лукаш не […]...
- Образ Печоріна стисло Образ “Героя нашого часу”, Григорія Печоріна – це образ “зайвого” людини в суспільстві. Зовні Печорін – здоровий, фізично розвинений, привабливий чоловік, офіцер, до того ж гострого розуму і добре освічений. Це сильна особистість: активна, цілеспрямована, палка, хоробра і відважна. Печорін вольова натура, у внутрішньому світі якій постійно відбувається робота, безперервний розвиток. І все одно сам […]...
- Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ У літературознавстві існують різні системи класифікації видів художнього образу, які, узагальнюючи, можна звести до двох основних типів, що є похідними від двох розглянутих раніше аспектів розуміння суті художнього образу. В розумінні образу як способу буття художнього твору різні його види співвідносяться з умовно відокремлюваними елементами його форми, тобто постають як прийоми мовної та предметної зображувальності […]...
- Образ автора в романі “Євгеній Онєгін” Робота над романом “Євгеній Онєгін” тривала довгі сім років. Цей твір став революційним творінням в російській літературі, адже в ньому Пушкін спробував зблизити життєві події з літературною творчістю. Пізніше цей прийом назвуть “реалізмом”. Поряд з головними героями роману – Онєгін, Ленським, сестрами Ларіним, особливу роль відіграє автор твору. Пушкін виступає не тільки простим оповідачем, він […]...
- ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ВСТУП Художній образ – краплина, у якій видно цілий світ. Антон Чехов Мистецтво осягає буття людства, суспільства, особистості, природи в художніх образах. Художній образ є основою будь-якого різновиду мистецтва, а також фольклору (як народного мистецтва). Художній образ поєднує реальний світ і творчий задум митця (художній вимисел), уявлення (або ідею) та конкретне, індивідуальне втілення (у предметах, явищах, […]...
- Образ Петербурга в романі Достоєвського “Злочин і кара” План Образ Петербурга в російській літературі 17-19 століть. Петербург Достоєвського. Ідейно-художній сенс образу міста в романі. Петербурзькі нетрі. Петербург – співучасник злочину Раскольнікова. Події в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” відбуваються в Петербурзі. Цей твір іноді називають “петербурзьким романом”. До образу Петербурга зверталися поети, починаючи з 12-го століття. Вперше поетичний образ міста був […]...
- Образ Росії в поемі Гоголя “Мертві душі” Особливі патріотичні настрої М. В. Гоголя і прекрасна можливість показати свою любов до рідної Русі викликали в автора величезне бажання створити таку грандіозну поему “Мертві душі”. За допомогою “дорожньої теми”, яка зустрічається в кожному розділі поеми, письменник показує нам чудові краєвиди, впроваджує образи дороги, птиці-трійки. І все це для того, щоб якомога яскравіше і глибше […]...
- Б. Грінченко Без хліба – морально-етична проблема на межі голоду рідних і порушення заповіді не укради в образі селянина Петра; почуття власної гідності маленької людини – образ дружини Горпини як носія етичних чеснот; образ сільської громади, яка зрозуміла зізнання Петра, як мудрого й гармонійного середовища у вирішенні морально-етичних проблем; особливості реалістичного письма у розкритті соціальних проблем та душевного стану героя – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: ознайомитися зі змістом оповідання, схарактеризувати образи головних героїв; розкрити ідейний зміст твору; розвивати вміння давати власну оцінку вчинкам персонажів; визначити особливості реалістичного письма в розкритті соціальних проблем та душевного стану героїв, місце письменника в історії української літератури; виховувати доброту, необхідність бути уважним до ближнього. Теорія літератури: поглиблення відомостей про оповідання. Обладнання: портрет письменника, книжкова […]...
- Твір на тему: Образ України у творчості Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник, але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Ди-каньки”, “Миргород”. Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті всесвіту, […]...
- Структура літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Загальна структура образу в усіх видах мистецтва виходить з його двокомпонентної будови, поєднання в ньому чуттєвого образу й ідеї, яка з цього останнього випливає. При цьому сам художній образ у своїй специфіці не може бути зведений без залишку ні до свого чуттєвого образу, ні до його ідеї. Художній образ, з одного боку, це завжди щось […]...
- Особливості композиції та образно-символічної системи новели. Елементи автобіографізму у творі. Синтез мистецтв у новелі як композиційний прийом і художній образ – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ Мета: дослідити особливості композиції та образно-символічної системи новели; вказати на елементи автобіографізму у творі; розвивати навички самостійної роботи та вміння аргументувати свої думки рядками твору; виховувати в учнів почуття власної гідності та вміння із честю виходити зі скрутних життєвих обставин. Теорія літератури: модернізм. Обладнання: текст новели, аудіозаписи меланхолійного вальсу Шопена, фрагменти кінофільму “Меланхолійний вальс” Тип […]...
- І. Драч. Балада про соняшник. Поєднання реального і фантастичного, олюднення предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. Етюд про хліб. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення Мета. ознайомити учнів з поетичним доробком митця; розкрити самобутність, індивідуальну неповторність таланту І. Драча, його постійні творчі пошуки; виховувати старшокласників у дусі народної моралі. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портре. I. Драча, збірка творів, епіграф. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Розкажіть про життєвий та творчий шлях […]...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя – Твір Зарубіжна література Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні.”Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник він знайомить читача […]...
- ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. ФУНКЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ. РІЗНОВИДИ ОБРАЗІВ (ОБРАЗ-ПЕРСОНАЖ, ОБРАЗ-СИМВОЛ, СЛОВЕСНІ, ЗОРОВІ, СЛУХОВІ ТОЩО). АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ПОГЛИБЛЕННЯ ПОНЯТЬ ПРО ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ, ХУДОЖНІЙ ТВІР – Вступ. Усна народна творчість Мета: поглибити уявлення про поняття “художня література”; закріпити та удосконалити знання про багатозначність художнього образу, художній твір; розвинути емоційне сприйняття функцій художньої літератури, вміння відрізняти різні типи образів, створювати елементарні образи; виховувати естетичні почуття. Обладнання: картки із текстами, сигнальні картки. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Вступне слово вчителя Ще в […]...