Образ автора у літературному творі
Образ автора у літературному творі – художній двійник реальної особистості письменника, змодельоване ним уявлення про себе і відтворене у свідомості читача. Він з’являється на пізніх етапах історії літератури, хоч перші підходи до О. а. розпочалися в античну добу, але набули виразності в період Ренесансу, де окреслилась ідеалізована, богорівна особистість, титан думки (Дайте Аліг’єрі, Мікеланджело Буонарроті, М. де Сервантес, В. Шекспір та ін.). Класицизм сформував свій тип О. а. – прагматичний інтелектуал, громадянин. У романтизмі він збагачується моральними та світоглядними характеристиками, виражає ідейно-естетичну позицію письменника – апологета ірраціональних стихій (пророк, оракул, месія чи вигнанець). У реалістичній літературі О. а. позбавляється своєї винятковості, зазнає своєрідного заземлення. У літературі XX ст. він відображає особистість з трагічно розірваною, відчуженою свідомістю (Ф. Кафка, Дж. Джойс, М. Хвильовий та ін.). Автор як реальна постать та О. а. – поняття співвідносні, але не тотожні, у кожному з трьох літературних родів – епосі, ліриці й драмі – визначаються своєю специфікою. В епічних творах автобіографічного характеру О. а. розкривається найповніше. В ліриці, перейнятій суб’єктивними переживаннями, О. а. найчастіше втілюється у ліричному героєві та в суб’єктові лірики, у певному ліричному персонажеві, явно відмінному від самого поета (“Плач Еврідіки” Л. Первомайського, “Любов Нансена” Ліни Костенко, “Балада про відро” І. Драча, “А я у гай ходила” П. Тичини тощо).
Related posts:
- Про смішне в літературному творі. Гумор Давайте поговоримо про смішне у творі, про роль, яку відіграє сміх… Але хіба сміх може “грати роль”? Адже сміх – це просто коли смішно! Вірно. Однак сміх сміху ворожнеча, і письменникові зовсім не байдуже, яким сміхом буде сміятися читач. Створюючи розповідь, він заздалегідь обдумав, на кого і чому направить веселі стріли сміху. А ці стріли […]...
- Образ автора в романі “Євгеній Онєгін” Робота над романом “Євгеній Онєгін” тривала довгі сім років. Цей твір став революційним творінням в російській літературі, адже в ньому Пушкін спробував зблизити життєві події з літературною творчістю. Пізніше цей прийом назвуть “реалізмом”. Поряд з головними героями роману – Онєгін, Ленським, сестрами Ларіним, особливу роль відіграє автор твору. Пушкін виступає не тільки простим оповідачем, він […]...
- Розкрийте образну систему роману Євгеній Онєгін (Онєгін, Тетяна, Ленський, Ольга, образ міста, образ автора, образ природи та ін.) В основі системи образів роману лежить протиставлення Місто – Село (позанаціональне – національне). Саме так розташовуються як головні, так і другорядні й епізодичні персонажі (сім’я Ларіним, їхні сусіди-поміщики; петербурзький і московський світло). Протиставлені головні персонажі: Онєгін, представник “російського байронизма”, і Тетяна – втілення національного ідеалу російської жінки. Це протиставлення уточнюється лінією Ленський – Ольга (романтик-мрійник […]...
- ВІДОБРАЖЕННЯ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ В ПОЕМІ ДЖ. БАЙРОНА ПАЛОМНИЦТВО ЧАЙЛЬД ГАРОЛЬДА. ПРОБЛЕМА ГЕРОЯ I АВТОРА У ТВОРІ – РОМАНТИЗМ Мета: схарактеризувати з учнями образ головного героя поеми Дж. Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда”, розкрити ставлення автора до нього, виявити в образі Чайльд Гарольда риси байронічного героя; розвивати аналітичне та критичне мислення, усне мовлення, вміння формулювати та відстоювати власну думку, працювати в парі; прищеплювати інтерес до творчості Дж. Байрона. Компетентності, що формуються: предметні – уміння аналізувати […]...
- ВІДОБРАЖЕННЯ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ В ПОЕМІ ДЖ. БАЙРОНА “ПАЛОМНИЦТВО ЧАЙЛЬД ГАРОЛЬДА”. ПРОБЛЕМА ГЕРОЯ І АВТОРА У ТВОРІ – РОМАНТИЗМ Мета: схарактеризувати з учнями образ головного героя поеми Дж. Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда”, розкрити ставлення автора до нього, виявити в образі Чайльд Гарольда риси байронічного героя; розвивати аналітичне та критичне мислення, усне мовлення, вміння формулювати та відстоювати власну думку, працювати в парі; прищеплювати інтерес до творчості Дж. Байрона. Компетентності, що формуються: Предметні – уміння аналізувати […]...
- Образ автора – Система образів художнього твору – СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Образом автора називається відображена у творі особистість автора-творця, яка знаходить свій вияв у формі певної світоглядної позиції (точки зору), що стоїть за всім зображеним у творі і зв’язує його вираженням певної концепції світу й людини. Образ автора – специфічна смислова величина, яку, з одного боку, потрібно відрізняти від біографічної авторської постаті, автора – як людини, […]...
- Образ ліхтарника у творі “Маленький принц” Маленький Принц подорожує по маленьким планетам, які розмірами нагадують його власну. На кожному астероїді є житель, який займається своєю справою. Досліджуючи світ дорослих і надто зайнятих людей, Принц знайомиться з ліхтарником. Ліхтарник запалює ліхтар вранці і гасить ввечері. Він живе в повній самоті, а його планета починає обертатися швидше з кожною хвилиною. Однак ліхтарник вірний […]...
- Образ автора в романі “Дон Кіхот” З найперших сторінок знайомства з романом, читач освоює оригінальний стиль оповіді Сервантеса, бачить його тонкий гумор і його авторське ставлення до свого головного персонажу: ледь вловимий іронію в оповіданнях про захоплення Алонсо Кехано лицарської тематикою. Автор щиро співчуває герою в його прагненнях до справедливості і захисту пригноблених. Сервантес в контексті роману виступає оповідачем, навмисно створюючи […]...
- Образ кріпака-робітника у творі “Сватання на Гончарівці” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – 9 клас Г. Квітка-Основ’яненко відомий, перш за все, як талановитий письменник. Але його драматичні твори теж мають неабияке значення для української літератури, для розвитку театру. У них він підіймав важливі сучасні йому проблеми, зокрема, проблему соціальної нерівності у драмі “Сватання на Гончарівці”, та змальовував живих, реальних людей. У центрі драми стоїть любовний трикутник. Уляна за наказом матері […]...
- РМ № 2. Зображення різних сфер життя у романі Євгеній Онєгін. Художнє новаторство О. С. Пушкіна. Образ автора Мета: спираючись на текст роману Пушкіна, дати характеристику панорами російської дійсності 20-х років XIX століття та художнім засобам її створення; поглибити учнівське розуміння про новаторство Пушкіна в царині реалістичної літератури; розкрити демократизм автора; сприяти формуванню критичного мислення учнів, виробленню вміння сприймати твори літератури в історико-культурно му контексті. Обладнання: фрагменти фільму-опери “Євгеній Онєгін”, ілюстрації, тексти твору. […]...
- ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС. МІСЦЕ І РОЛЬ МИТЦЯ В ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ – Історико-літературний процес – історичний розвиток національної, світової літератури, який можна розглядати як історію зміни літературних напрямів. – Літературний напрям – стійка і повторювана в тому чи іншому періоді історичного розвитку літератури цілісна й органічно пов’язана сукупність основних особливостей літературної творчості, яка проявляється як у характері відбору явищ дійсності, так і у відповідних принципах добору […]...
- ХУДОЖНЄ НОВАТОРСТВО О. С. ПУШКІНА (У ЖАНРІ, МОВІ, АВТОРСЬКІЙ ПОЗИЦІЇ, ПІДХОДІ ДО ДІЙСНОСТІ) Й ОБРАЗ АВТОРА В РОМАНІ “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ Мета (формувати компетентності): предметні (знання про ознаки новаторства в романі О. С. Пушкіна “Євгеній онєгін”, образ автора та його значення у творі; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до […]...
- Образи чиновників губернського міста N. Образ автора. Ліричні відступи в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” – Україна – ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ Й ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ ХІХ СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (розуміння особливостей зображення чиновників у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”; уміння характеризувати персонажів, визначати їхню роль та значення у творі; уміння аналізувати художній твір; критичне мислення; мовлення; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; розуміння системи образів для розкриття ідейного задуму твору; комунікативну: уміння працювати в групі; толерантне […]...
- М. В. Гоголь. Шинель. Образ Башмачкіна та засоби його створення. Образ столиці (як чужого й ворожого для людини простору). Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному творі. Тема “маленької людини” Мета: здійснити цілісний аналіз образу Акакія Акакійовича Башмачкіна, розкрити сутність образу та художні засоби його створення; показати новаторство Гоголя в розробці теми “маленької людини” в російській літературі; розвивати учнівські читацькі компетентності та загальнолюдські моральні якості. Обладнання: фрагменти з художнього фільму “Шинель”, тексти творів, портрет М. В. Гоголя. Вряд ли где можно было найти человека, который […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІ варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО В українську літературу кінця XIX – початку XX століття Б. Грінченко ввійшов як майстер прози. Тематика його оповідань різноманітна. Тут зображено діяльність учителів, життя та інтереси дітей. У деяких оповіданнях проступають мотиви соціальної нерівності. Одним з творів, що присвячені темі селянства, є оповідання “Сам собі пан”. Починається твір з розповіді автора, який їде в залізничному […]...
- Образ Олени Ляуфлер. Особливості характеротворення. Творча манера й стиль автора. O. Кобилянська й українська та західноєвропейська література. Ідеї ніцшеанства у творчості письменниці – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ Мета: продовжити роботу над змістом повісті “Людина”, схарактеризувати образ головної героїні твору Олени Ляуфлер, спираючись на текст; розвивати навички самостійної роботи з текстом та творче мислення учнів, зв’язне мовлення, уміння аналізувати прочитане, давати йому власну оцінку; виховувати повагу до людини, толерантність, здатність поважати думку інших. Теорія літератури: повторення поняття “пейзаж”. Обладнання: текст повісті. Тип уроку: […]...
- Образ Онегіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онегін” – Твір Зарубіжна література Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онегін – зображений Пушкіним людиною з дуже складним та суперечливим характером. Виховання, яке дістав Онегін, було шкідливим. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина ніякої уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Тому Онегін виріс егоїстом, людиною, яка піклується тільки про себе, про задоволення своїх […]...
- ОБРАЗ АВТОРА В РОМАНІ О. С. ПУШКІНА ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН. ЕНЦИКЛОПЕДИЧНІСТЬ ТВОРУ. ХУДОЖНЄ НОВАТОРСТВО О. С. ПУШКІНА В РОМАНІ – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ Мета: проаналізувати з учнями тематику ліричних відступів у романі, схарактеризувати образ автора, визначити його роль, з’ясувати, в чому полягає “енциклопедичність” твору, ознайомити з поняттям “онєгінська строфа”, визначити віршовий розмір твору; розвивати навички аналізу художнього тексту, критичне мислення, усне мовлення, вміння узагальнювати, формулювати та аргументувати власну думку; прищеплювати естетичний смак, інтерес до творчості Пушкіна. Компетентності, що […]...
- Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у романі – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ІI семестр Мета: поглибити, підсумувати й узагальнити знання учнів про твір, його ідейно-художні особливості; розвивати навички виокремлення головного, узагальнення, висловлювання власного обгрунтованого оцінювання; виховувати високі морально-етичні принципи, естетичні смаки. Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: систематизація та узагальнення вивченого. Що погано? Що добре? Що потрібно любити, що ненавидіти? Задля чого жити, і […]...
- Балада як жанр фольклору та літератури. Фольклорні балади. Король Лір і його дочки. Моральний урок у творі. Король Лір як вічний образ Мета: ознайомити учнів із баладою як жанром фольклору й літератури; звернути увагу на характерні ознаки балади; розпочати аналітичне дослідження староанглійської балади “Король Лір та його дочки”; закцентувати увагу учнівської аудиторії на поведінці персонажів на початку трагедії та її роль у смисловому полі тексту; формувати навички аналізу балад; розвивати образне та критичне мислення; сприяти вихованню уважного […]...
- Твір на тему: Діалог автора і читача у постмодерністському романі Умберто Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини ХХ століття, хоча його […]...
- ПОБУТОВИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ І ФІЛОСОФСЬКИЙ ПЛАНИ ПОВІСТІ М. В. ГОГОЛЯ ШИНЕЛЬ. ОБРАЗ ПЕТЕРБУРГА У ТВОРІ – РЕАЛІЗМ Мета: проаналізувати з учнями побутовий, психологічний і філософський плани повісті М. В. Гоголя, визначити теми та проблеми, розкриті у творі, виявити особливості змалювання образу Петербурга в повісті; розвивати аналітичне та критичне мислення, уміння порівнювати та узагальнювати, усне мовлення; виховувати повагу до людської особистості. Компетентності, що формуються: предметні – уміння визначати теми та проблеми твору Гоголя […]...
- Діана Війн Джонс. Мандрівний Замок Хаула. Образ Софі, світ ід мрій, бажань, жахів. Значення художнього прийому чаклунства у творі Мета: з’ясувати роль художнього прийому чаклунства та поєднання елементів казки й детективу у творі; проаналізувати систему образів тексту; звернути увагу учнів на образ Софі, його динамічність; розвивати творчу уяву; формувати аналітичні здібності, читацькі компетенції; сприяти вихованню творчого читача. Обладнання: анімаційний фільм “Мандрівний замок Хаула” (Японія, режисер Міязакі Хаяо, студія ” Ghibli”, 2004). Хід уроку I. […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає […]...
- Образ часу у творі М. Коцюбинського “Дорогою ціною” – твір з української літератури У творі Михайла Коцюбинського “Дорогою ціною”, крім основних дійових осіб, є ще одна дійова особа – це час. Пригоди Остапа і Соломії укладаються в межі кількох тижнів, але зміст твору охоплює близько двох століть. Читаючи оповідання, ми глибоко проникаємо у славні й трагічні сторінки історії українського народу. “Діялося се в тридцятих роках минулого століття”, – […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІІ варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі […]...
- Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – 6 клас Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але […]...
- Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі Тема. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі. Мета: формувати самостійне, творче, критичне мислення учнів на основі засвоєння ними знань у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку; розвивати загальнокультурний рівень учнів через ознайомлення з високими моральними цінностями людини; виховувати почуття національної […]...
- Що таке епос? Епос – це один із трьох літературних родів, оповідний рід. Серед жанрових різновидів епосу виділяються: казка, роман, повість, оповідання, новела, нарис і т. д. Епос як літературний рід відтворює зовнішню по відношенню до автора твору об’єктивну дійсність в її об’єктивній сутності. В епосі використовуються різноманітні способи викладу, серед них оповідання, опис, авторські відступи, діалог, монолог. […]...
- Художній образ в літературі Однією з основних категорій естетики є художній образ. Образність характеризує спосіб відображення і перетворення дійсності в мистецтві. Художній образ і образність в літературі Художнім чином можна назвати будь-яке явище, які було творчо відтворено автором у предметі мистецтва. Якщо ми маємо на увазі літературний образ, то це явище відображено в художньому творі. Особливістю образності є те, […]...
- М. В. ГОГОЛЬ “РЕВІЗОР”: ОБРАЗ ХЛЕСТАКОВА ТА ЙОГО ДИНАМІКА. ЗАСОБИ КОМІЧНОГО У ТВОРІ. СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОГО КОНФЛІКТУ ТА ЖАНРУ П’ЄСИ – РЕАЛІЗМ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення образу Хлестакова для розкриття теми й ідеї п’єси М. В. Гоголя “Ревізор”, аморальності героя, злободенності описаних у творі типів і характерів; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички […]...
- Літературно-художній образ Літературно-художній образ – 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. Міметичне розуміння категорії Л.-х. о. (коли уявний світ визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) […]...
- ОБРАЗ ЛІРИЧНОЇ ГЕРОЇНІ, КОТРА ЛЮБИТЬ ЧИТАТЬ. РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ І МУЗИЧНИХ АСОЦІАЦІЙ У ТВОРІ М. ЦВЄТАЄВОЇ Мета: продовжити ознайомлення з творчістю російської поетеси; з’ясувати своєрідність її світобачення, особливість збірки “Вечірній альбом”; розвивати вміння учнів аналізувати поетичний твір та міжпредметні зв’язки, навички аналізу художніх образів; сприяти розвитку зв’язного мовлення; виховувати поетичний смак, любов до мистецтва в цілому. Обладнання: текст поезії. Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь […]...
- Художній образ Поетичне мистецтво – це мислення в образах. Образ – найбільш важливий і безпосередньо сприймається елемент літературного твору. Образ є средоточением ідейно-естетичного змісту та словесної форми його втілення. Термін “художній образ” порівняно недавнього походження. Його вперше вжив І. В. Гете. Однак сама проблема образу є однією з найдавніших. Початок теорії художнього образу виявляється у вченні Арістотеля […]...
- Особливості композиції та образно-символічної системи новели. Елементи автобіографізму у творі. Синтез мистецтв у новелі як композиційний прийом і художній образ – НЕОРОМАНТИЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, ЛЕСІ УКРАЇНКИ Мета: дослідити особливості композиції та образно-символічної системи новели; вказати на елементи автобіографізму у творі; розвивати навички самостійної роботи та вміння аргументувати свої думки рядками твору; виховувати в учнів почуття власної гідності та вміння із честю виходити зі скрутних життєвих обставин. Теорія літератури: модернізм. Обладнання: текст новели, аудіозаписи меланхолійного вальсу Шопена, фрагменти кінофільму “Меланхолійний вальс” Тип […]...
- Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” – І варіант – 11 клас – ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Війна забрала життя мільйонів людей, а ті, хто залишився живий, відчули на собі весь страшний тягар її жорстокої вдачі. Особливо важко було жінкам, які не тільки доглядали поранених у військових шпиталях, не тільки партизанили нарівні з чоловіками, а були змушені працювати поряд з фашистською нечистю, були рабинями на німецьких біржах та у німецьких родинах. Олександрові […]...
- Специфіка маски автора фемінного постмодерністського роману Т. Кисла, Аспірантка КНУ імені Тараса Шевченка Постмодернізм – складний і доволі неоднозначний культурний феномен, у межах вивчення якого багато актуальних і визначальних питань залишаються невисвітленими. Серед них і поетика постмодерністського роману, який, на нашу думку, став виразником постмодерністського світобачення, що полягає у сприйнятті світу як розрізненого, відчуженого, позбавленого смислу й упорядкованості явища. Тож, як […]...
- ЛІТЕРАТУРНИЙ (ХУДОЖНІЙ) ОБРАЗ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ТИП – Літературний образ – сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. √ Особливості літературно-художнього образу: конкретність, перетворення, емоційність, типізація, узагальнення. √ План характеристики художнього образу: 1. Еволюція героя. 2. Портрет. 3. Поведінка, вчинки героя. 4. Зображення душевних переживань. 5. Ставлення героя […]...
- Образ як форма буття художнього твору – Визначення художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Група вторинних значень поняття “образ” з’являється у зв’язку з необхідністю позначення внутрішньої специфіки кінцевого результату форм образного мислення, тобто матеріального його відтворення за допомогою фарб (у живописі), звуків (у музиці), слів (у літературі). Оскільки в цілому кінцевим результатом образного мислення, що реалізує себе в ході відображення дійсності, є художній твір, то, у принципі, будь-який естетично […]...
- Роман “Хмари” І. С. Нечуя – Левицького у літературному контексті доби (70 – 90 роки ХІХ століття) Дудінова Н. А. Республіканський вищий навчальний заклад “Кримського державного університету” (м. Ялти) Євпаторійського педагогічного факультету Особливої актуальності набула нині потреба нового прочитання та грунтовного кваліфікованого аналізу художнього доробку письменників, які творили в період 70-90-х років XIX століття. Це стосується творів на тему інтелігенції, які потребують переосмислення та докладного вивчення. Потребує цього й багатогранна творчість одного […]...