Юридична техніка

Правотворча діяльність передбачає володіння певними сформованими вимогами до зовнішнього викладу права, сукупність яких складає юридичну техніку. Юридична техніка – це сукупність прийомів і способів розробки, оформлення, опублікування і систематизації правових актів.

Юридична техніка включає певні вимоги до організації правового матеріалу, термінології і мови та зовнішньому оформленню нормативних правових актів. У ході роботи над текстом нормативного правового акта повинні забезпечуватися:

– ясність і доступність норм для розуміння;
– чіткість формулювань, єдність термінології;
– виправдане використання тих чи інших способів викладу елементів правових норм;
– мова нормативного правового акта;
– внутрішня логічна послідовність у викладенні нормативного матеріалу;
– узгодженість і однорідність включеного до нормативний правовий акт нормативного матеріалу;
– всебічне відображення в нормативному правовому акті відповідного змісту;
– виправдана рубрикація нормативного правового акта (поділ на розділи, глави, статті);
– узгодженість і наступність з іншими нормативними правовими актами;
– встановлення меж і порядку використання нормативного матеріалу, виданого з даного питання раніше;
– вказівка на акти і статті, що втрачають силу з прийняттям нового нормативного правового акта;
– порядок введення нового акта в дію;
– правові засоби, що забезпечують його реалізацію.

Вимоги юридичної техніки стосуються використовуваної в нормативних правових актах термінології. При цьому розрізняють загальновживані, юридичні і спеціальні терміни. До юридичним термінам відносяться слова і словосполучення, що володіють особливим правовим значенням (наприклад, “шлюб”). Спеціальні терміни відбивають область спеціальних (технічних, медичних, економічних) знань. Крім термінів юридична техніка включає юридичні конструкції – правові формули зі строго обмеженим набором елементів і певним характером зв’язку між ними (наприклад, конструкція складу злочину).

Ряд вимог юридичної техніки порушує правила оформлення і публікації нормативних правових актів. Це означає, що юридичне оформлення документів має включати обов’язкові реквізити: найменування; заголовок; зазначення органу, який видав даний нормативний правовий акт; дата і місце прийняття; номер реєстрації нормативного правового акта; підпис і печатку.

Первинним структурним елементом нормативного правового акту є стаття (яка може підрозділятися на пункти, частини, абзаци). Нормативні правові акти можуть поділятися також на розділи та глави. У великих кодифікаційних актах зазвичай виділяють загальну і особливу частини. Крім того, нормативний правовий акт може мати преамбулу (ввідну частину).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Юридична техніка