Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Каламбур
Каламбур
Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів:
З коси бузько летів на балку
(Косар косу там брав на брус),
І сів бузько в дворі на балку,
На довгий дерев’явний брус (Д. Білоус).
К. добре відомий як у фольклорі (“Коли коли, а коли й обтісуй”), так і в літературі, що живиться його джерелами, особливо поширювався в добу бароко (приміром, “Про те ж” Лазаря Барановича або деякі “Епіграми із Джона Овена” Івана Величковського).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Related posts:
- ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ (рр. нар. і см. невід.) – ієромонах з Ніжина, письменник і мандрівник. Автор опису подорожі в Єрусалим, на Синай та Афон у 1707 – 1709 рр. Виконаний за визначеним планом твір охоплює не тільки розповідь про Святу землю, відому з Біблії, а й про життя та побут багатьох народів, зокрема балканських. В описах […]...
- СЕРАШОН СЕРАШОН (рр. нар. і см. невід.) – письменник і мандрівник. Інок Мотронинського монастиря, який здійснив та описав своє паломництво до гробу Господнього у 1749 р. Автор записок вказує власний маршрут: Бориспіль – Золотоноша – Чигирин – Січ, звідки на човнах добрався до Очакова, а потім до Константинополя. Описав турецькі й грецькі міста, а також ті, […]...
- ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ (р. нар. невід. – 1742) – освітній діяч. Священик при посольстві в Константинополі, пізніше – єпископ. У1712- 1714 рр. здійснив паломництво до Єрусалима, після чого написав твір про християнські святині Близького Сходу “Перегринація”. Загалом дотримуючись схеми жанру ходінь до Святих місць, він іноді відхилявся від неї, вносячи до щоденника подорожі розповіді про все, […]...
- Поперечні сили і згинальні моменти Поперечна сила в перерізі бруса вважається позитивною, якщо вона прагне повернути перетин за годинниковою стрілкою, якщо проти – негативною. Якщо діючі на ділянці зовнішні сили прагнуть зігнути балку опуклістю вниз, то вигинає момент вважається позитивним, якщо навпаки – негативним. Основні положення. При чистому згині в поперечному перерізі балки виникає тільки згинальний момент, постійний за величиною. […]...
- ЧУРАЙ МАРУСЯ ЧУРАЙ МАРУСЯ (Марія Гордіївна Чурай, Чураївна; ймовірно, народилася 1625 р. у Полтаві) – народна поетеса і співачка. Біографічні відомості про її життя і творчість не мають документальних підтверджень, а збереглися в усних переказах, зафіксованих у першій половині XIX ст. й інтерпретованих у ряді художніх творів різних жанрів. З тих переказів відомо, що Маруся була дочкою […]...
- Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
- Космізм Космізм (грецьк. kosmos – всесвіт) – художнє відображення в літературі тем, мотивів, безпосередньо пов’язаних із уявленнями людини про космічну сферу. В українському фольклорі побутують твори про походження землі, неба і появу людини. Це вже помітно у києво-руських піснях, легендах і переказах. Пізніше, у XIX ст., в українській поезії космічна тематика втілилась у циклі “У космічному […]...
- Що таке гіпербола в літературі? Як стилістичного прийому гіперболу стали використовувати досить давно, вона активно вживалася у фольклорі часто зустрічається в прозі Гоголя і поезії Маяковського. Ми й самі нерідко вимовляємо висловлювання з вживанням гіперболи, наприклад, “не бачилися сто років!”, “повторюю стотисячний раз” і т. д. Отже, що таке гіпербола в літературі? Гіпербола в літературі – це явне перебільшення властивостей […]...
- Верлібр Верлібр (фр. vers libre – вільний вірш) – неримований нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). У художній літературі В. поширюється в добу середньовіччя (літургійна поезія), у творчості німецьких передромантиків, французьких символістів та ін. Особливого значення В. надавав В. Уїтмен, […]...
- Димінутив Димінутив (грецьк. di – двічі, лат. minutio – зменшення) – здрібнілі, зменшені форми певних слів. Вони досить поширені у фольклорі, відбивають ліричні риси української ментальності: “Іди, іди, дощику, / Зварим тобі борщику…”, “Копав-копав криниченьку / Неділеньку-дві. / Любив-любив дівчиноньку / Людям – не собі” та ін. Д. має у своїй основі, як і аугментатив, не […]...
- СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник XV ст. Автор паломницького твору “Слово о бытие Іерусалимском”. Біографічних відомостей немає, крім його власного свідчення: “Се аз, раб божій Арсеней, смиренний діакон Селуня града, был есмь в Іерусалиме 17 літ” Невідомо також, хто він був за національністю: білорус (О. Марков), болгарин (С. Обнорський), українець […]...
- У чому основні переваги дерев’яних будинків? Про унікальні особливості будинків з дерева знають вже багато, тому з кожним роком будівництво в даній сфері збільшується. Ми постараємося пояснити вам, в чому переваги дерев’яних будинків. Пояснюється це тим, що в епоху заводів, машин і сучасної техніки, повітря досить сильно забруднюється. А дерево як ніщо краще здатне створити здоровий мікроклімат і ефективно очистити повітря. […]...
- Українська література в Польщі та Росії Поява української літератури викликало інтерес в сусідніх країнах – Польщі та Росії. У польській літературі в 20-ті XIX ст. утворилося коло письменників так званої “української школи”(Мальчевський, Богдан Залеський, Гощинський, Олізарівська, Гроза, Грабовський, Чайковський та ін) Приблизно в цей же час дехто з поляків, що живуть на Україні, починає писати тексти по-українськи (Падура, Шашкевич, Ценглевич). Пізніше […]...
- Ілюстративність у літературі Ілюстративність у літературі (лат. illustro – освітлюю, роз’яснюю) – надужиття в художній літературі зображально-описовими елементами, які покликані унаочнювати, конкретизувати певну думку, ідеологічну доктрину чи партійну програму. І. – своєрідний прояв белетризації, тенденційності літератури. У 50-60-ті XX ст. широко побутував термін “лакувальна література” для означення творів, які прикрашували соціалістичну реальність, видавали бажане за дійсне. Проти І. […]...
- Лексикон Лексикон (грецьк. lexikon – словник) – 1. Лексика; запас слів, який виявляється у варіанті мовлення, пов’язаному з певною сферою людської діяльності, або характерний для якої-небудь особи. Наприклад: “Мому серцю не раз допіка,/ Як почую оте несусвітне/ Покалічене “слово новітнє”/ 3 “лексикону” своїх земляків,/ Коли їду в село до батьків…” (М. Карпенко). Слова, притаманні різним Л., […]...
- Мнемонічні вірші Мнемонічні вірші (грецьк. mneme – пам’ять) – вірші навчально-дидактичного призначення, що створюються для розвитку пам’яті. Віддавен використовувалися в освітній практиці, коли заримовувалися певні граматичні або математичні правила, відомості з різних дисциплін: Є ще люди сонні, наче сови, А глухі до слова – це найгірш. Ти дорідної прислухайсь мови, Прокажи відмінки – це ж як вірш! […]...
- Основні риси романтизму в літературі Світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники романтизму Романтизм – це напрям у мистецтві і літературі, який виник в кінці 18 століття в Німеччині і поширився по Європі та Америці. Ознаки романтизму: Підкреслена увага до людської особистості, індивідуальності, внутрішнього світу людини; Зображення виняткового характеру у виняткових обставинах, сильної, бунтарської особистості, непримиренної зі світом. Це людина не […]...
- ДАНИЛО КОРСУНСЬКИЙ ДАНИЛО КОРСУНСЬКИЙ (рр. нар. і см. невід.) – архімандрит Корсунського монастиря, паломник-письменник XVI ст. Автор “Книги беседы о пуги Іерусалимском…” Побував у Єрусалимі між 1590 і 1594 р., проте його твір – це переробка “Житья и хожденья” Данила Паломника. Порівняння описів мандрівки до Святої землі дають змогу зробити висновок: Данило Корсунський лише стилістично опрацював текст, […]...
- Рафаель. Портрет П’єтро Бембо Дерево, олія. 54 х 39 см. Музей образотворчих мистецтв, Будапешт У ранніх каталогах ця картина вважалася портретом Рафаеля, написаним Бернардо Луини. Пізніше вона була визнана портретом П’єтро Бембо, який Рафаель створив під час перебування П’єтро при дворі Урбіно. Бембо пізніше став кардиналом. Добре відомий його портрет у старості, написаний Тиціаном. Портрет П’єтро Бембо, один з […]...
- Симплока Симплока (грецьк. symphloke – сплетіння), або Сплетіння – складна синтаксична конструкція, в якій граційно поєднується анафора з епіфорою. Широко вживається у фольклорі: Чи не ті ж мене саблі турецькі порубали, що і вас? Чи не ті ж мене стрілки яничарки постріляли, що і вас? Властива С. і поезії: Я сьогодні не прийду додому – Де […]...
- Двоголосе слово Двоголосе слов. (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. Д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Підсумок за темою Поетична збірка Мета. Перевірити знання, вміння, навички учнів. I. Варіант 1 1. Автором вірша “Діброва смутная…” с… А) Л. Малишко; б) Олена Пчілка; в) Д. Білоус. 2. Слова “Стоїть на пагорбі вітряк, де поле неокрає” відносяться до вірша… А) “На шастя”; б) “Вітряк”; в) “Стежка”. 3. Що отримав хлопчик у подарунок на щастя? А) Підкову; б) ключик; […]...
- Що таке морфема? Морфема – це мінімальна значуща частина слова. Її не можна поділити на більш дрібні значущі частини. Слова будуються з морфем, значення морфем при цьому є компонентами загального значення слова. Морфеми бувають словотворчі та словоизменительные (формотворчі). Словотворчі морфеми служать для утворення слів і допомагають виражати лексичне значення слів. До словообразовательным морфемам відноситься корінь, префікс, суфікс і […]...
- ПОКИ БІДИ НЕ ЗНАТИМЕШ, ТО Й РОЗУМУ НЕ МАТИМЕШ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Матеріал уроку. Леся Українка “Біда навчить”. Мета. Викликати інтерес дітей до творчості Лесі Українки; розвивати уміння знаходити зображувально-розвивальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися. Обладнання. Портрет Лесі Українки, ілюстрації до казки; картки зі словами. Хід уроку I. Підготовка до сприймання нового матеріалу. 1. Актуалізація опорних знань учнів. Учитель показує портрети поетеси, […]...
- Шарада Шарада (фр. charade, від Прованс, charrado – бесіда) – різновид версифікаційної гри, котрий полягає у відгадуванні закодованих слів чи виразів, сприяючи розвитку інтелекту та активізації мовного поля під незвичним, асоціативним кутом зору. Цей жанр здавен використовувався з дидактичною метою, викликав інтерес у літературі бароко, авангардизму тощо. Приклад Ш. – вірш Д. Білоуса: Одне – сніп […]...
- Що таке інверсія? Одним із засобів художньої виразності мовлення є стилістична фігура – інверсія, суть якої полягає в розташуванні слів у зворотному порядку. Латинське слово inversio означає “перестановка, перевертання”. Інверсія – одна з найпоширеніших стилістичних фігур. Цей оборот поетичної мови полягає у своєрідній розстановці слів, що порушує звичайний порядок: Підмет позицію після присудка; Визначення знаходиться в постпозиции по […]...
- Поняття про момент Кручення – це один з видів деформації бруса, при якому в поперечному перерізі бруса виникає один внутрішній силовий фактор, званий крутним моментом Мк. Такий вид деформації виникає, коли на брус діє пара сил, званих скручивающими моментами М, прикладених перпендикулярно його поздовжньої осі. Навантажений обертаючими моментами брус називається валом. Сума обертаючих моментів, що діють на вал, […]...
- Епіграма Епіграма (грецьк. epigramma – напис) – жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). В еллінську добу Е, вживалася як напис на вівтарях, сприймалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. До Е. зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Симонід Кеоський, […]...
- Теми наукових робіт – Додатки 1. Міфопоетична парадигма образності у “Повісті минулих літ”. 2. Літературна творчість в осмисленні давніх українських авторів. 3. Самоусвідомлення творчої особистості у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 4. Повчальна проза в українській літературі доби Київської Русі. 5. Апокрифічний компонент у літературних пам’ятках доби Київської Русі. 6. Художній хронотоп “Повісті минулих літ”. 7. Художній хронотоп Київського літопису. […]...
- СИМВОЛ І КОНЦЕПТ ЖУРАВЕЛЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕТНОКУЛЬТУРІ За О. Лосєвим, символ – 1) функція відображення дійсності; 2) смисл дійсності; 3) інтерпретація дійсності в людській свідомості; 4) сигніфікація дійсності; 5) перетворення дійсності (1976). Така багатоаспектність символу надто наближає його до поняття концепт – “усе те, що ми знаємо про об’єкт, у всій екстенції цього знання” (В. Телія). Журавель (від іє. * gеr – […]...
- Чую – співає Америка – ВОЛТ ВІТМЕН * * * Чую – співає Америка, різні пісні я чую, Співають робітники, кожен співає свою гучну і радісну пісню, Тесля співає, вимірюючи дошку чи брус, Каменяр співає, готуючись до роботи чи закінчуючи роботу. Човняр на човні своєму співає, матроси палубні – На чардаку пароплава, Швець співає, сидячи на ослінчику, шапкар наспівує стоячи, Лісоруб співає, […]...
- Архаїзми Архаїзми (грецьк. archaios – давній) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, що вживаються в художній літературі як прийоми з різними стилістичними функціями: для якомога точнішого відтворення колориту зображуваної історичної доби, для підкреслення особливостей мови персонажів минувшини, з урочистою чи іронічною метою, для витворення семантичного синкретизму. До А. відносять історизми (частина слів, витіснена з […]...
- Щоденник Щоденник – літературно-побутовий жанр, фіксація побаченої, почутої, внутрішньо пережитої події, яка щойно сталася. Щ. пишеться для себе і не розрахований на публічне сприймання, у ньому нотуються переважно явища особистого життя, здебільшого у монологічній формі, хоча може бути й внутрішньо діалогічна (полеміка із самим собою, з уявним опонентом тощо). Ці ознаки особистого Щ. сприяли його поширенню […]...
- ЛЕСЯ УКРАЇНКА. БІДА НАВЧИТЬ – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Мета: розширити й поглибити знання учнів про творчість видатної української поетеси Лесі Українки; продовжити ознайомлення учнів з літературною казкою; формувати вміння стислого переказу; вдосконалювати правильність, швидкість, виразність читання; розвивати вміння оцінювати вчинки персонажів, знаходити зображально-виражальні засоби опису героїв; виховувати інтерес до народної мудрості, бажання вчитися. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Доброго ранку! Доброго дня! Доброго […]...
- ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОЗНАКИ СЕНТИМЕНТАЛІЗМУ – Сентименталізм – напрям у європейській літературі (2-а пол. XVIII-XIX ст.), який розвивався на чуттєвій, ірраціональній основі і виступив на противагу раціональному класицизму. √ Основні риси сентименталізму: – основний предмет зображення – відтворення почуттів і пристрастей людини; – представники середніх і нижчих верств суспільства – позитивні герої; – вільна побудова твору; – емоційність підвищена, нетиповість […]...
- Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби…”, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І […]...
- Що таке уособлення в літературі? Уособлення в літературі – це перенесення властивостей та ознак з одушевлених предметів на неживі. Часто уособлення використовується в тих випадках, коли автори творів зображують природу, наділена людськими характеристиками. З різних творів, де використовується уособлення, ми можемо дізнатися, що: Дощ пішов (дощ не може в прямому сенсі йти); Темрява підкралася (темрява не може підкрастися, це може […]...
- ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ (р нар. невід. – 1580) – давньоукраїнський письменник. Був королівським шляхтичем і збирачем податків на Волині, пізніше – брацлавським каштеляном. Брав участь у боротьбі проти татар, 1576 р. потрапив до них у полон і помер в Орді. Автор твору “Духовного заповіту”, що йото можна віднести до жанру історико-мемуарної прози, традиції якої у давньоукраїнській […]...
- ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (псєвд. – Плака, Альбов, Василій Київський; 1701, Київ – 07.10.1747, Київ) – мандрівник, вчений – орієнталіст, письменник. Син дрібного крамаря. У 1715 – 1723 рр. навчався в Київській академії. Влітку 1723 р. вирушив до Львова, наступного року помандрував до Італії. Пройшов пішки через Словаччину, Угорщину, Австрію, побував у багатьох містах Італії, описав їх […]...
- Твір на тему “Людина, яка мені подобається” У мене є подруга, її звуть Маша. Вона високого зросту, майже як я. У Маші довгі чорні волосся, які вона зазвичай заплітає в косу, яка доходить їй майже до попереку. В дитинстві я любив смикати за цю косу, тоді це здавалося мені веселим. Ще у моєї подруги красиві карі очі, вона обережно підводить їх олівцем, […]...