Лексика
Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються на споконвічно українські і запозичені (див.: Лінгвістичні запозичення). Значний пласт Л. складають інтернаціоналізми (революція, демократія, космос). За сферою вживання визнається Л. загальновживана, яку використовують усі носії мови незалежно від професії, освіти, місця проживання тощо, і Л. обмеженого використання (професійна Л., діалектологічна Л., просторова Л., жаргонна Л., офіційно-ділова Л – і т. п.). З погляду експресивно-стилістичного застосовується Л. нейтральна і Л. стилістично забарвлена (експресивна Л-, поетична Л., вульгарна Л., абстрактна Л. тощо). Всі шари Л. використовуються у художніх творах з певною стилістичною метою. Л. прямо чи опосередковано відображає дійсність, реагує на зміни в житті народу. Слова можуть виходити з активного користування у зв’язку з втратою предметів і явищ (історизми), а також через заміну їх більш виразними лексемами (архаїзми). З другого боку, Л. постійно поповнюється новими словами на позначення нових предметів, явищ, понять (неологізми). Саме в Л. проявляється можливість індивідуальної творчості письменника. В індивідуальному новотворі автор шукає найдосконалішої форми для вираження своїх думок, настроїв, почуттів. Так., неологізми М. Семенка “бігорух”, “рухообіги”, “життєбензин”, “експресо-вітер”, “автотрам” допомагають відтворити темпоритм сучасного поетові міста.
Related posts:
- Поетична лексика збірки “Поезії Іосифа Федьковича” До “поетичної” відносимо марковану лексику, вжиту буковинським автором, зокрема архаїзми, історизми, неологізми (а саме оказіоналізми), а також діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми, які, йдучи за А. Ткаченком, відносимо до соціолекту, крім того вульгаризми та етранжизми [3] . Проаналізувавши першу збірку віршів Юрія Федьковича з позиції лексики, ми отримали черговий доказ яскравого таланту найбільшого поета зеленої Буковини. […]...
- ЛЕКСИКА НА ПОЗНАЧЕННЯ МОВЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАМОВЛЯННЯХ Як відомо, в народній ритуальній культурі функції голосу, мовлення і слова надзвичайно важливі і наповнені міфологічним смислом[4, c.585]. Одним із найдавніших жанрів української словесності, який виразно маніфестує міфо-семіотичні властивості мовлення, є замовляння. Властиво, уже сама українська назва цього жанру містить архаїчні міфологічні імплікації про магічні властивості слова і мовлення. Співвідношення поняття замовляння із лексикою на […]...
- Що таке неологізми: визначення Неологізми – це слова, які з’явилися в мові зовсім недавно. У розвинених мовах щорічно з’являється близько 10 000 і більше нових слів, багато з них забуваються досить швидко, однак деякі все-таки залишаються в мові на довгий час, стаючи його невід’ємною частиною. Науку, що вивчає неологізми, називають неологією. Неологізми бувають загальні (освічені як самостійно, так і […]...
- Національна безеквівалентна лексика Національна безеквівалентна лексика як можливість наближеного погляду іноземців на феномени української історії – саме так можна сформулювати чи не найважливіший з усіх доказів актуальності вивчення цієї теми. Справді, що приваблює нас у мовах, чиї носії живуть далеко, а отримати можливість практично корисно з’їздити туди нелегко? Особливо, якщо мова не належить до тих, що найбільше і […]...
- Книжна лексика в ліриці Є. Маланюка Поезія Є. Маланюка, видатного майстра слова, який працював на еміграції, ще недостатньо вивчена з мовозначного погляду: праці вчених [1,2, 7, 8] в основному стосувалися літературознавчих аспектів аналізу. Серед лінгвістичних розвідок варто назвати статтю Л. В. Бублейник [3, 343-349], працю С. Я. Єрмоленко “Біль слова Євгена Маланюка”, присвячену Євгену Маланюку [ 4 ] та ін. У […]...
- Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо” ПЛАН І. Вступ 1. Сучасна українська літературна мова, її роль і розвиток. 2. Взаємозв’язок мови з говірками, діалектами. ІІ. Розділ І. Діалектна своєрідність української мови. 1.1. Сучасна українська мова та діалекти, говори, говірки. 1.2. Лінгвістичні ознаки буковинського говору (наріччя). 1.3. Використання діалектичної лексики у художніх текстах українських письменників. ВСТУП Які чудесні барви у нашій рідній […]...
- Словник Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших – пояснюються поняття, які окреслюються, позначаються словами, наприклад, “Енциклопедія Українознавства” (1955-84) за редакцією В. Кубійовича. Власне слова виступають об’єктом лінгвістичних […]...
- Абстрагування Абстрагування – (лат. abstractio – віддалення, відсторонення) – мислене виокремлення суттєвих, найістотніших ознак, прикмет предметів, явищ об’єктивної дійсності чи творів людської діяльності з неістотних, випадкових, другорядних їх ознак. Наслідком абстрагування є загальне поняття, категорія. Процес абстрагування можливий тому, що окремі властивості, ознаки, сторони предметів, явищ, творів, будучи у зв’язках з цілим, мають водночас відносну самостійність. […]...
- Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови. С складається з морфем, виступає компонентом речення і може становити собою сукупність словоформ (див.: Парадигма). У С. закріплюються результати пізнавальної діяльності людей, воно є засобом вираження, передачі та формування понять. […]...
- Лексикон Лексикон (грецьк. lexikon – словник) – 1. Лексика; запас слів, який виявляється у варіанті мовлення, пов’язаному з певною сферою людської діяльності, або характерний для якої-небудь особи. Наприклад: “Мому серцю не раз допіка,/ Як почую оте несусвітне/ Покалічене “слово новітнє”/ 3 “лексикону” своїх земляків,/ Коли їду в село до батьків…” (М. Карпенко). Слова, притаманні різним Л., […]...
- НЕОЛОГІЗМИ Неологізми (від грец. νέοζ – новий і λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
- Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Неологізми (від грец. Νέοζ – новий і Λόγοζ – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати назви тим новим явищам і поняттям, які з’являються у процесі невпинного розвитку людського суспільства. При цьому, “якщо предмет чи […]...
- Архаїзми Архаїзми (грецьк. archaios – давній) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, що вживаються в художній літературі як прийоми з різними стилістичними функціями: для якомога точнішого відтворення колориту зображуваної історичної доби, для підкреслення особливостей мови персонажів минувшини, з урочистою чи іронічною метою, для витворення семантичного синкретизму. До А. відносять історизми (частина слів, витіснена з […]...
- Прикметник THE ADJECTIVE До прикметником відносяться слова, що позначають властивості предметів, процесів і явищ і відповідають на питання: “Який?” Англійські прикметники діляться на дві групи: якісні та відносні. Англійські прикметники не змінюються ні за відмінками. ні за числами, але мають ступені порівняння. Якісні прикметники мають три ступені порівняння: позитивну (the positive degree), порівняльну (the comparative degree) і чудову […]...
- Лексикологія – що вивчає, приклади, розділи Лексикологія – це наука, що займається вивченням словникового складу мови, тобто його лексики, основною одиницею якої є слово. Фактично лексикологія вивчає не тільки конкретні мовні одиниці – слова (вони ж лексеми), то і відносини між ними, сукупності слів, що знає кожен учень 5 класу. Таким чином, можна зробити висновок, що у цій науки цілих два […]...
- Двоголосе слово Двоголосе слов. (двоголосся) – окремий тип слова в літературі, досліджуваний металінгвістикою. Д. с. одночасно належить двом суб’єктам мовлення, виражаючи два відмінні наміри, два погляди чи значеннєві позиції, які перебувають у діалогічному відношенні. Сам факт і спосіб подачі такого слова зумовлює появу в ньому другого голосу, власне, голосу розповідача (нарратора) чи автора. М. Бахтін у праці […]...
- Які слова називаються запозиченими? Приклади Запозиченими називаються іншомовні слова, які поповнили словниковий склад української мови. Сам термін “запозичені слова” є “промовистим”. Легко зрозуміти його сенс, звернувшись до спільнокореневих слів: “запозичувати”, “запозичення”. За своїм походженням в лексиці української мови виділяють споконвічно українські слова і запозичені. Споконвічно українські слова Словниковий запас української мови складається з різних лексичних одиниць. Найдавніший пласт складають споконвічно […]...
- Розвиток мови Формування мови є етапом становлення людської особистості. Особливі мозкові структури відповідальні за здатність людини до артикуляції. Але розвиток мови відбувається лише при спілкуванні дитини з іншою людиною, наприклад, з матір’ю. У розвитку мови виділяють кілька етапів. Підготовчий етап. Розвиток гуления і белькотіння починається в 2-4 місяці. Етап виникнення сенсорної мови. Під цим поняттям мається на […]...
- Знак маркетинговий Знак сертифікації (Знак відповідності) – знак, що гарантує походження і якість товару, а також його юридичний захист. ENG: Certification mark Знак марочний. Частина виробничої марки, яку можна впізнати, але неможливо вимовити або виділити при описі (наприклад, емблема торгової марки). Сюди відносять, зокрема, зображення, колірну гамму або специфічне шрифтове оформлення. Товарний знак, Фірмовий знак, Товарна марка. […]...
- Способи творення лексем на позначення рослин в українській новітній літературі Надзвичайно різноманітний рослинний світ нашої планети дивує багатством видів, форм, барв, чарує своєю неповторною красою, вабить нерозгаданими таємницями. Тема рослин, їх інтерпритація письменниками новітньої літератури у своїх творах є недостатньо висвітленою та грунтовно проаналізованою в літературознавстві. До проблеми дослідження рослин неодноразово зверталися вчені-дослідники. Зустрічаємо праці Кобіва Ю. А., Носаля Н. Н., Коваля Л. С., Сабадаша […]...
- Як збільшити словниковий запас? Лексичний запас є основою володіння мовою. Багатьох людей відвідують думки про те, як збільшити словниковий запас. І це зовсім не дивно. Адже з допомогою слів ми не тільки спілкуємось, висловлюємо свою думку, але й думаємо. Отже, розширення словникового запасу корисно, як для спілкування, так і для нашого спільного розвитку. Як поліпшити словниковий запас? Кожна людина […]...
- Екзотика Екзотика (грецьк. exotikos – чужий, іноземний) – незвичайні для мистецтва та літератури культурні явища, які на тлі традиції вражають особливими, “нетиповими” якостями. Саме такими сприймалися в Європі гаїтянські полотна П. Гогена, поетична збірка А. Кримського “Пальмове гілля” (1901) – українським читачем: Ох, арабські фоліанти! Вас несила вже читати; Бо розкинувсь сад запашний Під вікном моєї […]...
- ДЕМОНОЛОГІЯ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ВАСИЛЬОВИЧА ГОГОЛЯ – Тези робіт Ющенко Ірина Ігорівна Учениця 11 класу гімназії № 11 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 1. У роботі досліджено демонічну лексику та демонологічні уявлення як засіб увиразнення прозового слова геніального російського письменника М. В. Гоголя. 2. Простежено використання демонічних конструкцій як стилістичного і стилетворчого засобу. 3. Встановлено авторську манеру використання подібних номенів, його позицію щодо введення їх […]...
- Що таке морфема? Морфема – це мінімальна значуща частина слова. Її не можна поділити на більш дрібні значущі частини. Слова будуються з морфем, значення морфем при цьому є компонентами загального значення слова. Морфеми бувають словотворчі та словоизменительные (формотворчі). Словотворчі морфеми служать для утворення слів і допомагають виражати лексичне значення слів. До словообразовательным морфемам відноситься корінь, префікс, суфікс і […]...
- Що таке гіпербола в літературі? Як стилістичного прийому гіперболу стали використовувати досить давно, вона активно вживалася у фольклорі часто зустрічається в прозі Гоголя і поезії Маяковського. Ми й самі нерідко вимовляємо висловлювання з вживанням гіперболи, наприклад, “не бачилися сто років!”, “повторюю стотисячний раз” і т. д. Отже, що таке гіпербола в літературі? Гіпербола в літературі – це явне перебільшення властивостей […]...
- Ономатопея Ономатопея (грецък. onomatopoeia – звуконаслідування) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Прямий вияв 0. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад: “Кум-кума, бузька нема, а ми тому раді-раді…” В художньому тексті 0. як евфонічна фігура вживається рідко: Хлип… хлип… Дайте мені на хліб! […]...
- Артистична краса “Артистична краса” (“поетична краса”) – синонімічні терміни І. Франка, які в його естетичній концепції Передають поняття про красу художнього твору. У статті “Леся Українка” він писав: “Поетична красота, се не є сама красота поетичної форми, ані нагромадження якихсь нібито естетичних і гарних образів, ані комбінація гучних слів. Усі ті складники тільки тоді творять дійсну красоту, […]...
- Що таке інверсія? Одним із засобів художньої виразності мовлення є стилістична фігура – інверсія, суть якої полягає в розташуванні слів у зворотному порядку. Латинське слово inversio означає “перестановка, перевертання”. Інверсія – одна з найпоширеніших стилістичних фігур. Цей оборот поетичної мови полягає у своєрідній розстановці слів, що порушує звичайний порядок: Підмет позицію після присудка; Визначення знаходиться в постпозиции по […]...
- Стилізація Стилізація (фp. stylisation) – свідоме наслідування творчої манери певного письменника, зовнішніх формальних ознак його стилю, певного фольклорного чи літературного жанру, стилю чи напряму. Так, вірш “Думи мої” Ю. Федьковича – явне наслідування однойменного твору Т. Шевченка, “Ніч на Івана Купала в с. Харківці” А. Тесленка – “Вечорів на хуторі біля Диканьки” М. Гоголя, “Червона калино, […]...
- Архаїзми – Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Архаїзмами (від грец. Άρχαίοζ – старовинний, давній) у загальному визначенні називаються слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови. У більш точному розумінні до архаїзмів належать слова, “що називають такі предмети чи поняття, які самі по собі аж ніяк не застаріли, але для позначення яких тепер користуються […]...
- Пряме і переносне значення слова У слова може бути як пряме, так і переносне лексичне значення. Переносним значенням володіють багатозначні слова. Пряме значення слова Слова нашої мови називають предмети, їх ознаки і дію. Однозначні слова безпосередньо співвідносяться з об’єктом дійсності, безпосередньо називають предмет, його ознаку або процес дії. Це пряме значення слова. В потоці мови такі слова одразу викликають уявлення […]...
- ДЕ ЖИВЕ ХМАРА? О. КРОТЮК “НАША ХМАРА”. В. ФЕДОРЕНКО “ЖАЛІСЛИВА ХМАРА” – ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД Мета: формувати в учнів уміння правильно і свідомо читати текст; удосконалювати техніку читання; розвивати мовлення, мислення, фантазію учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати інтерес до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ. 2) Робота над […]...
- ПОНЯТТЯ ТЕРМІНУ – ЗАГАДКА Загадка – це короткий твір, в основі якого лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає відповідь на нього. Зáгадки– афористичний твір, що складається із стислого поетичного, часто ритмізованого вислову, в якому предмет чи явище зображується через його метафоричний еквівалент. Термін давнього походження, можливо, походить від слова гадати, що означало “думати”, “розмірковувати”. Загадки– це ще один скарб […]...
- Що таке визначення? Визначення (дефініція) – це логічна операція, що полягає в доданні суворого сенсу мовною висловом і виявленні його значення. Приклад визначення: прокрастинація – це порушення в поведінці людини, виражене в схильності відкладати на потім неприємні справи, що супроводжується усвідомленням необхідності їх виконання, а тому що приводить до виникнення стресу, почуття провини, незадоволеності собою. Згадаймо трикутник Фреге. […]...
- Чим відрізняються порядкові числівники від кількісних? В українській мові є порядкові і кількісні числівники. У чому полягають особливості тих і інших? Чим відрізняються порядкові числівники від кількісних? Що являють собою порядкові числівники? Дані числівники представляють собою частини мови, за допомогою яких в українській мові можна позначити порядковий номер тих чи інших предметів в процесі рахунку. Наприклад, в словосполученні “шістнадцятий день” перше […]...
- Вербальне і невербальне спілкування – що це таке Вербально – це слово походить від латинського “verbalis”, що означає словесно. Тобто спілкування в цьому випадку відбувається за допомогою слів. Вербальне спілкування буває трьох типів: Мова – спілкування за допомогою слів (діалоги, монологи). Письмове спілкування – від руки, друк на комп’ютері, смс-ки і т. п. Внутрішнє – ваш внутрішній діалог (формування думок). Невербально – інші […]...
- Словник сучасної української літературної мови Усі словники поділяють на енциклопедичні й лінгвістичні. Лінгвістичні словники – це словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова. Якщо енциклопедичні словники подають лише назви предметів та явищ, які в мові представлені іменниками та іменними словосполученнями, то лінгвістичні словники пояснюють усі типи слів, їх граматичні та стилістичні ознаки, особливості їх […]...
- Чим відрізняється фразеологізм від слова? Фразеологізми вносять в мову емоційну різноманітність. Вони мають багато спільного з окремими словами, але, в той же час, володіють своїми винятковими ознаками. Чим відрізняється фразеологізм від слова? Спробуємо це з’ясувати. Визначення фразеологізму і слова Фразеологізм – це сформоване в мові поєднання слів, яке відрізняється своєю стійкістю. Приклади: Плисти за течією; Бити байдики; Рукою подати. Слово […]...
- Алегорія Алегорія (грецьк. allegoria, від alios – інший і agoreuo – говорю – інакомовлення) – спосіб двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями з характерними ознаками приховуваного. Наприклад: незборимий царизмом Кавказ – Прометей (поема “Кавказ” Т. Шевченка), сваволя можновладців над беззахисною людиною – Вовк […]...
- Твір на тему “Язик мій друг мій” Мова – це те, що дала людині Природа, і що та змогла розвинути собі на благо. Людина повинна розвивати свій словниковий запас, збагачувати його читанням художньої літератури, вивченням історії свого народу і мови. Спілкування з людиною, здатним грамотно володіти своєю мовою, завжди приємно. Не підлягає сумніву те, що мова повинна бути другом і помічником для […]...