Словник
Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших – пояснюються поняття, які окреслюються, позначаються словами, наприклад, “Енциклопедія Українознавства” (1955-84) за редакцією В. Кубійовича. Власне слова виступають об’єктом лінгвістичних С. До них належать одномовні тлумачні С, в яких подається і пояснюється лексика певної мови з огляду на її нормативність, наприклад, “Словник української мови” (1970-80). Існують також перекладні (дво – і багатомовні), літературознавчі, етимологічні, ономастичні, фразеологічні, словотвірні, граматичні, термінологічні (тлумачні та перекладні) С. Виходять у світ С. омонімів, синонімів, антонімів, неологізмів, скорочень та ін. Орфографічні, орфоепічні С. та довідники, на зразок “Як ми говоримо” Б. Антоненка-Давидовича, відбивають відповідні норми літературної мови. Мова художньої літератури – предмет лексикографічного опису спеціальних С. (“Словник мови Шевченка”, 1964; “Словник мови творів Г. Квітки-Основ’яненка”, 1978-79). С мови письменників відбивають особливості їх індивідуальних стилів. Подібні лексикографічні праці потрібно відрізняти від довідкових видань, у яких викладаються підсумки літературознавчого дослідження творчості письменників (“Шевченківський словник”, 1978). Видаються також різні індекси, що стосуються поетики, наприклад, “Словник українських рим” (1979), або становлять алфавітний перелік лексики, вжитої у творах письменників: “Лексика “Енеїди” Котляревського” (1955), “Лексика поетичних творів Івана Франка” (1990), “Словопокажчик драматичних творів Лесі Українки” (1961), “Художнє слово Василя Стефаника” (1972). Кілька десятиліть користувався особливою популярністю “Словник літературознавчих термінів” В. Лесина та О. Пулинця.
Related posts:
- “Оксфордський словник англійської мови”: опис “Оксфордський словник англійської мови” (The Oxford English Dictionary) – проект абсолютно нового словника англійської мови, був задумав в 1858, після двох доповідей д-ра Р. Тренча “Про деякі недоліки наших англійських словників”, прочитаних автором на засіданні філологічного товариства в 1857. Герберт Кольрідж (1830-1861) і після нього д-р Ф. Дж. Фернівалль були його першими редакторами. Їх робота […]...
- Словник сучасної української літературної мови Усі словники поділяють на енциклопедичні й лінгвістичні. Лінгвістичні словники – це словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова. Якщо енциклопедичні словники подають лише назви предметів та явищ, які в мові представлені іменниками та іменними словосполученнями, то лінгвістичні словники пояснюють усі типи слів, їх граматичні та стилістичні ознаки, особливості їх […]...
- СЛОВНИК ТЕРМІНІВ АНЕКДОТ – ( від гр. anekdotos – неопублікований) – коротке усне жартівливе оповідання з несподіваним закінченням. * Сучасний словник літературознавчих термінів / Автор-укладач М. Ф. Гетьманець. – Харків: Веста: Ранок, 2003. БАЙКА-ліро-епічний жанр: невеличкий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, […]...
- БІБЛІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Бібліографія літературна (від грец. Βιβλία – книги і Γράφω – пишу) – наукова галузь, що займається виявленням, обліком і систематизацією друкованих творів художньої літератури й літературознавства. Перелік творів та їх видань, покажчики монографій і статей про творчість окремих письменників чи з певних питань літературознавства, про літературу того чи іншого народу укладаються в певному порядку, який […]...
- Лексикон Лексикон (грецьк. lexikon – словник) – 1. Лексика; запас слів, який виявляється у варіанті мовлення, пов’язаному з певною сферою людської діяльності, або характерний для якої-небудь особи. Наприклад: “Мому серцю не раз допіка,/ Як почую оте несусвітне/ Покалічене “слово новітнє”/ 3 “лексикону” своїх земляків,/ Коли їду в село до батьків…” (М. Карпенко). Слова, притаманні різним Л., […]...
- ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК-ДОВІДНИК Агіографія – жанр християнської літератури, в якому подається опис життя святих та аскетів. Алітерація – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних, які інтонаційно увиразнюють вірш, емоційно поглиблюють його зміст. Алюзія – стилістична фігура, яка містить вказівку, натяки чи аналогію на історичний,, літературний чи міфологічний, політичний або побутовий факт, який закріпився в текстовій культурі […]...
- Твір на тему “Не бійтесь заглядати у словник….” Мова є скарбницею нашого народу, мова є однією із складових життя любої людини, мова – це запорука нашого духовного розвитку та духовного розвитку нашого суспільства. “Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа”. (М. Рильський) Серед оточуючих нас […]...
- Ц – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Ц Цезýра (лат. Caesura, від Caedo – рубаю) – ритмічно-інтонаційна пауза в середині віршового рядка, яка поділяє його на дві, іноді на три частини. Цитáта (нім. Zitat, від лат. Cito – наводжу, проголошую) – дослівний уривок з іншого твору; вислів, що наводиться письмово чи усно для підтвердження або заперечення певної думки з […]...
- Ш – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Ш “Шекспíрівське питáння” – питання, яке виникло внаслідок недостатності фактів з біографії В. Шекспіра. Це наштовхнуло деяких дослідників на думку, що Шекспіра як реальної особи взагалі не існувало, а всі його п’єси були створені різними авторами. Серед них називали імена філософа Ф. Бекона, лорда Ретленда, лорда Дарбі, лорда Оксфорда і навіть мореплавця […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК Автор – творець художніх текстів. У своїх творах він втілює власне світосприйняття, виражає ставлення до зображуваних персонажів і подій. Алегорія – інакомовне зображення рис характеру, поведінки, взаємин людей і явищ суспільного життя. Антитеза – різке протиставлення героїв, ситуацій, характерів, душевних або природних станів тощо. Діалог – обмін думками між героями художнього твору. Епітет – художнє […]...
- Термінологічний словник – Додатки Автентичність (грец. authentikos – справжній, достовірний) – оригінальність, вірогідність тексту на підставі безпосередніх даних. Автограф (грец. autos – сам і graphö – пишу) – власноручний рукописний текст певного автора, первісний рукопис давнього часу. Агіографія (грец. hagios – святий і graphö – пишу), житіє – літературний жанр, призначений для розповіді про святого; житіє святого. Азбуковник – […]...
- Н – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Н Нáпрям літератýрний – сукупність художньо-змістових та естетичних принципів і тенденцій, що характерні для творчості багатьох письменників певного періоду розвитку літературного процесу. Так, у XVII-XVIII ст. – це класицизм, бароко, сентименталізм, у XIX ст. – романтизм, реалізм, натуралізм тощо. Представників кожного літературного напряму об’єднують однаковий підхід до зображення дійсності, місця людини в […]...
- Словник літературознавчих термінів і понять БАЙРОНІЧНИЙ ГЕРОЙ – тип літературного героя, створений Дж. Байроном. Це самотня розчарована людина (часто із загадковим минулим), яка з гордим презирством ставиться до суспільства, що відштовхнуло її, та мститься, але водночас і сама страждає. Вона має сильний характер і бунтівливу (аж до богоборства) вдачу. ДРАМА – 1) рід літератури, що змальовує світ у формі дії; […]...
- КОРОТКИЙ СЛОВНИК З ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ – підготовка до ЗНО та ДПА Авангардизм (від фр. авангард – передовий загін) – термін для позначення низки художніх течій у літературі й мистецтві, що зародилися на початку XX ст. й рішуче порвали з реалістичною традицією. З-поміж них найбільший резонанс викликали експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, футуризм та ін. Вихідним пунктом естетичного пошуку митців – авангардистів було прагнення зламати усталені принципи побудови художнього […]...
- І – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів І Ідéя художнього твóру (від грец. Idea – першообраз) – провідна думка, вищий смисл, у якому художній твір переконує читача. Сукупність ідей твору становить його ідейний смисл. Імажúзм (від англ. Image – образ) – модерністська течія, що виникла в англійській та американській поезії напередодні Першої світової війни. У різний час з нею […]...
- К – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів К Кáзка – давній за походженням і популярний у народі епічний жанр фольклору: переважно прозове оповідання з усталеною композицією (зачин, кінцівка, повтори – часто триразові) про вигадані та фантастичні пригоди героїв. У казках широко використовуються пісні, приказки й прислів’я, загадки й замовляння. Від інших видів художнього епосу казка відрізняється тим, що казкар […]...
- О – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів О Óбраз вíчний – див. Вічні образи. Óбраз худóжній – естетична категорія, яка визначає особливий, притаманний лише мистецтву засіб освоєння та зображення дійсності. Це може бути узагальнена картина життя або переживань митця у формі конкретного, життєво повного явища, яскравої постаті героїв (персонажів) у літературних творах тощо. Художній образ звертається насамперед до почуття […]...
- КОРОТКИЙ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК Алегорія (грец. Allegoria – Інакомовлення) – художній засіб, за допомогою якого узагальнене поняття розкривається через конкретний образ. Алегорія використовується в байках. Суть алегорії становить внутрішнє порівняння певного явища з іншим. В образах тварин, предметів, різних природних явищ у байці відображаються людські стосунки і характери. Антитеза (від грец. Antithesis – суперечність) – протиставлення явищ, понять, почуттів, […]...
- СЛОВНИК ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ Алюзія (латин. allusio – жарт, натяк) – натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт, уживаний у художньому творі як риторичний прийом. Верлібр (фр. vers libre – вільний вірш) – система віршованих рядків, ритмічна єдність яких грунтується лише на інтонаційній подібності. Для верлібру характерні відсутність розмірів, рим та інших компонентів організації вірша. Велика увага надається […]...
- Л – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Л Легéнда (від лат. Legenda – те, що має бути прочитане) – епічний жанр; невеликий за обсягом прозовий твір усної народної творчості, в якому йдеться про чудесні події й уславлюється головний персонаж. Легендою називають також розповідь про незвичайну й захоплюючу подію, що належить до минулого і, як правило, прийшла з давнини. Виникла […]...
- Т – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Т Тáнка (япон. – коротка пісня) – п’ятивірш, що складається із чергування п’яти та семискладових рядків (5-7-5-7-7). Одиницею метра тут вважається склад, велике значення відводиться музичній тональності. Танка виникла в японській поезії у VIII ст., досягла розквіту в IX-X ст., ставши класичною строфічною формою, розкрила свої можливості у творчості “шести безсмертних” ліриків […]...
- Е – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Е Езóпова мóва (від імені напівлегендарного давньогрецького байкаря VI ст. до н. е. Езопа) – замасковане, алегоричне висловлення думок з іронічними натяками й недомовками. Яскравим зразком езопової мови є байки. “Езоп тільки під ослоною байок міг висказувати свої думки про відносини невільників до панів” (І. Франко). До езопової мови не раз вдавалися […]...
- Багатоголосся або Полілог – Словник літературознавчих термінів Багатоголосся, або Полілог (грецьк. роlу – багато та logos – слово) – розмова, в якій водночас бере участь чимало співбесідників; художньо-стилістичний прийом, використовуваний у різних літературних жанрах, передовсім у прозових та драматичних, насичений репліками, вигуками, зауваженнями тощо, поданими у творі без вказівки на персонажа. Подеколи Б. вживається і в ліриці, посилюючи її експресивні зображально-виражальні можливості: […]...
- С – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів С Сатúра (від лат. Satira, від Satura – суміш, усяка всячина) – різновид смішного, комічного; особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в осудливому осміянні негативного-суспільних явищ, людських вад тощо. На відміну від гумору сатира має гострий, непримиренний характер. Зародилася вона в усній народній творчості; як особливий викривальний жанр лірики існувала в […]...
- Г – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Г Газéль (від араб, Gazal – ліричний вірш) – вірш, що складається не менш як з трьох, не більш як з 12 бейтів (двовіршів), пов’язаних наскрізною моноримою кожного другого рядка (аа, ба, еа…), об’єднаних спільним мотивом. У кінцевому бейті автор неодмінно називає своє їм я або літературний псевдонім. Основний зміст газелей – […]...
- Р – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів Р Реалíзм (від лат. Realis – речовин, діисний) – один з ідейно-художніх напрямів і творчий метод у літературі та мистецтві XIX ст. Як напрям реалізм, починаючи з 30-х років, набуває розвитку у Франції, згодом – в інших країнах. На відміну від романтизму, в реалізмі на перше місце висувається пізнавально-аналітичний підхід, а типізація […]...
- СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ – Хрестоматія Антиуто́пія – літературний жанр, протилежний до утопії (наприклад, твір “451° за Фаренгейтом” Рея Бредбері). Байроні́чний геро́й – романтичний за характером, з благородною душею і глибокими та сильними почуттями, волелюбний, самотній бунтар, який гостро сприймає недосконалість навколишнього світу. Бала́да – жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом. Гроте́ск (від італ. grotta – […]...
- Глосарій Глосарій (лат. glossarium – словник, зібрання слів, що потребують пояснення) – зібрання глос, тобто маловживаних сліп, переважно з античної доби та стародавніх пам’яток писемності. Бувають Г. маргінальні, власне, написані на полях книги поряд з основним текстом, внутрішньорядкові та міжрядкові. Започаткувала Г. Олександрійська філологічна школа (ІІІ-ІІ ст. до н. е.) для коментування поем Гомера. Пізніше її […]...
- Економічні словники, довідники – сховища професійного мови Суто професійна лексика – надбання різного роду словників за спеціальностями. Такими є, наприклад, “Економічна енциклопедія”, “Енциклопедичний словник економіста”, термінологічні словники і довідники по багатьом економічних дисциплін. Економічні енциклопедії та словники – це науково-довідкові видання, що містять систематизоване зведення відомостей з економічних наук і окремим галузям економіки. Існують такі різновиди економічних енциклопедій і словників: енциклопедії загальноекономічного […]...
- В – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів В Вагáнти (від лат. Vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, студенти Західної Європи XI-XIV ст. Автори вільнодумної, життєлюбної, далекої від аскетичних церковних ідеалів, часто гостро сатиричної лірики. Вони стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та церковні ритуали; Найбільшим здобутком поезії вагантів, крім “Кембріджських пісень”, вважається знаменита “Саrminа burana” […]...
- П – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів П Памфлéт (англ. Pamphlet, від грец. Pan – усе, Flego – палю) – невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему. Призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманні ораторські інтонації, яскрава афористичність, експресивність, іронія, сарказм. Жанр памфлету склався за доби Реформації (М. Лютер, Е. Роттердамський та ін.), […]...
- СЛОВНИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ Алегорія (грец. Allegoria – інакомовлення) – одна з форм інакомовлення, у якій конкретний образ використовується для вираження абстрактного поняття або судження. У сучасній літературі алегорія зберігає своє значення у творах, де мораль або повчання чітко визначені (байка, притча). Анакреонтична поезія – жанр ліричної поезії, в якому панує життєрадісне, світле світосприйняття, переважають мотиви земного щастя, кохання, […]...
- М – Словник літературознавчих термінів – Хрестоматія – Зарубіжна література: від античних часів до сьогодення – Матюшкіна Т. П. – 2009 Словник літературознавчих термінів М “Магíчний реалíзм” – умовна назва модерністської течії в літературі Латинської Америки. Термін увів А. Карпентьєр, який поряд з Г. Гарсіа Маркесом, X. Кортасаром та ін. був одним із найяскравіших представників цієї течії. Для літератури “магічного реалізму” характерним є поєднання фантастичного та реального, своєрідне їх “сплавлення” у ціле, причому вторгнення фантастичного в […]...
- СЛОВНИК ІМЕН І ВЛАСНИХ НАЗВ СЛОВНИК ІМЕН І ВЛАСНИХ НАЗВ АВТОМЕДОНТ герой Троянської війни, правив кіньми в колісниці Ахілла. АГРІППА сподвижник Октавіана Августа. АВЗОНІЯ (від назви народу – авсони, або оски) – частина південно-західної Італії; у поетів – Італія взагалі. АВФІД – ріка в Апулії, поблизу якої народився Горацій. АІД – бог підземного царства мертвих, син Кроноса і Реї, брат […]...
- Словник термінів “Моря і океани” Акваланг. Індивідуальний апарат для дихання під водою. Астеносфера. Шар гарячих скельних порід у земній мантії. Залягає на глибині від 80 до 200 км. Атолл. Кораловий риф у вигляді кільця або підкови. Батискаф. Маленька підводний човен, що опускається на великі глибини. Водяна пара. Вода в газоподібному стані, що вийшла в результаті випаровування. Висота припливу. Різниця рівнів […]...
- УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК До с. 8-11 Говірка – говор Незалежність – независимость Грошові знаки – денежные знаки Повага – уважение Держава – государство Поховання – захоронение Єдність – единение Походження – происхождение Жовто-блакитний – желто-голубой Прапор – флаг Зброя – оружие Скріплювати – скреплять Лад – строй Тло – фон Майоріти – развеваться Уособлювати – олицетворять Надрукований – […]...
- Енциклопедія Енциклопедія (грецьк. encyclopedie – коло знань) – науково-довідкове видання, яке об’єднує в алфавітному або систематичному порядку найістотнішу інформацію з усіх (універсальна Е.) або окремих (галузева Е.) галузей знань. Літературна Е. – один із видів галузевих Е. Сучасне значення літературної Е. пов’язане з виданням наприкінці XIX ст. “Універсального словника літератур” Г. Вапро (Париж,1876-77) та “Енциклопедії світової […]...
- Хто такий В. І. Даль? Володимир Іванович Даль (1801-1872) був освіченою і працелюбною людиною. Він закінчив Петербурзький морський корпус, а потім – Дерптський університет, отримавши диплом лікаря. Однак основною справою його життя стала літературна діяльність. Він увійшов в історію світової культури як укладач “Словника живої мови”. Хоча Даль ні філологом за освітою, вихід у світ цього словника в 1863-1866 роках […]...
- Лексикографія. Основні українські словники План 1. Загальне поняття про лексикографію 2. Енциклопедії, їх види 3. Словники, їх види 4. Використана література 1. Загальні поняття про лексикографію Термін лексикографія (від гр. lexikon – словник, grapho – пишу) називає: А) розділ мовознавства, що визначає теоретичні принципи укладання словників, вивчає типи словників; Б) процес збирання слів певної мови, упорядкування їх опис словникового […]...
- ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН ЖЕЛЕХІВСЬКИЙ ЄВГЕН (24.12.1844, с. Хишевичі, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 18.02.1885, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ) – мовознавець, фольклорист, педагог і громадський діяч. Народився в сім’ї греко-католицького священика. Середню освіту здобув у гімназії м. Бережани на Тернопільщині, вищу – на філософському факультеті Львівського університету (1869). У 1870 – 1871 рр. обіймав посаду суплента (помічника вчителя), […]...