Алегорія
Алегорія (грецьк. allegoria, від alios – інший і agoreuo – говорю – інакомовлення) – спосіб двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями з характерними ознаками приховуваного. Наприклад: незборимий царизмом Кавказ – Прометей (поема “Кавказ” Т. Шевченка), сваволя можновладців над беззахисною людиною – Вовк та Ягня (однойменна байка Л. Глібова), борці за волю України – каменярі (однойменна поезія І. Франка). Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично, вони найяскравіші у літературних байках і сатиричних творах. На А. грунтуються притчі, апологи, параболи, які здавна вико-ристовувалися у релігійних проповідях, полемічних творах, шкільній релігійній драмі. А. вживав Г. Сковорода у філософських трактатах. Двоплановість алегоричного зображення переважно з цензурних мотивів маскується під езоповою мовою, наприклад, фантазія-сатира на 2 дії В. Самійленка “У Гайхан-бея”. У драматичній поемі Лесі Українки “Оргія” під виглядом турецької провінції, окупованої римлянами Греції, зображено поневолену Україну. А., на відміну від метафори, грунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності. Не слід змішувати А. з символом, бо він буває багатозначним, а А. однозначно виражає суть явища чи предмета. Так само А. відрізняється від художнього моделювання чи уподібнення, в якому немає двоплановості зображення. Це стосується й міфу. Тому народні казки про тварин не мають алегоричного змісту, бо в них відсутня двоплановість зображення, персонажі мають характерні від_природи риси (хитрість лисиці, хижацтво вовка, вайлуватість ведмедя). Вони тільки моделюють поведінку, взаємини людей (дружба, гостини, спільна праця тощо). Інше – літературні казки чи сучасні “химерно-міфологічні”, “химерно-притчеві” твори: в них авторами свідомо закладена двоплановість зображення.
Related posts:
- Як виникла алегорія? У чому її сутність? Чим вона відмінна від метафори? У народних казках образи тварин і рослин часто мають інакомовне значення, тобто переносне, символічне, алегоричне. Люди, спостерігаючи за поведінкою тварин, проектували їх звички на себе: осел став означати людину вперту чи нерозумну; лисиця – хитру, підступну; вівця – спокійну; заєць – боягузливу тощо. Так виникла алегорія – іносказання, змалювання абстрактного поняття за допомогою конкретного образу. […]...
- АЛЕГОРІЯ. БАЙКА. МОРАЛЬ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Чи властиві риси вдачі Мухи й Бджоли людям? Звичайно ж, так. Усі люди різні: кожен має свої вади й переваги. Мабуть, тим світ і цікавий. Кожна культурна й освічена людина прагне досконалості, тому постійно працює над собою, вчиться на помилках. Байки теж навчають бачити у тваринах людські недоліки, а отже, й уникати їх. Наділення тварин, […]...
- ЛІТЕРАТУРНА БАЙКА. АЛЕГОРІЯ. АКРОВІРШ – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Байка – це невеликий, епічний, здебільшого віршований, твір алегоричного характеру, який має повчальний зміст. Байки бувають народні та літературні, тобто авторські, створені письменниками. Байки писали Григорій Сковорода, Євген Гребінка, Петро Гулак-Артемовський. Найбільший розквіт жанру байки в українській літературі пов’язаний з творчістю Леоніда Глібова. Алегорія – це спосіб двопланового художнього зображення, який грунтується на приховуванні реальних […]...
- Асоціативні порівняння. Метафора. Символ. Алегорія Спочатку зупинимося на деяких спільних ознаках, тих внутрішньопсихологічних, семантичних властивостях художнього образу, без яких мистецтво втратило б будь-які ознаки своєї життєдайної сили, руху, динаміки. Навіть важко сказати, чого тут більше – світлої і трепетної яскравості поезії завдяки зверненню до безлічі знайдених. засобів – паралелей, уподібнень, нагадувань, асоціативного зв’язку, що робить наше пізнання повнішим і багатшим, […]...
- Що таке алегорія? На уроках літератури в школі ми всі стикалися з поняттям алегорії. Насправді воно зустрічається не тільки в літературі, а й у живописі, скульптурі, кіномистецтві та інших видах мистецтв. Винятком є тільки музика. Визначення алегорії Алегорії в літературі Використання алегорій в байках Крилова Застосування алегорії в віршах Пушкіна Визначення алегорії Що ж таке алегорія? Цим грецьким […]...
- Гротеск и гіпербола, абсурд, алегорія в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа и Пантагрюель” Опираясь на фольклорные источники, автор создал образы людей, жадных к знаниям и к самой жизни. Огромный рост Грангузье, Гаргантюа и Пантагрюэля были олицетворением их безграничных знаний, чрезвычайной образованности, благородства чувств, искренности, доброты и способности на самопожертвование ради обиженных. Великаны-короли создавали законы, направленные на благосостояние своего народа. Сатира и гиперболы Рабле не абстрактные, они опираются на […]...
- ЖАБА Й ВІЛ – АЛЕГОРІЯ. БАЙКА. МОРАЛЬ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Якиіі здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться! – Казать їй друга почала; А та не […]...
- ЩУКА – АЛЕГОРІЯ. БАЙКА. МОРАЛЬ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці1 Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа, […]...
- Абстрагування Абстрагування – (лат. abstractio – віддалення, відсторонення) – мислене виокремлення суттєвих, найістотніших ознак, прикмет предметів, явищ об’єктивної дійсності чи творів людської діяльності з неістотних, випадкових, другорядних їх ознак. Наслідком абстрагування є загальне поняття, категорія. Процес абстрагування можливий тому, що окремі властивості, ознаки, сторони предметів, явищ, творів, будучи у зв’язках з цілим, мають водночас відносну самостійність. […]...
- САТИРИЧНА ПОВІСТЬ-ПРИТЧА “СКОТОФЕРМА” ЯК АЛЕГОРІЯ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 р. ТА НАСТУПНИХ ПОДІЙ У РОСІЇ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ другої ПОЛОВИНИ ХХ ст. ПРОЗА ТА ДРАМАТУРГІЯ 1920-1940-х рр Мета (формувати компетентності): предметні (поглиблені знання про особливості розвитку літератури першої половини ХХ ст. та про творчість Дж. Орвелла (зокрема, про оригінальність його мислення, моральну безкомпромісність, дар передбачення); навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення […]...
- Прикметник THE ADJECTIVE До прикметником відносяться слова, що позначають властивості предметів, процесів і явищ і відповідають на питання: “Який?” Англійські прикметники діляться на дві групи: якісні та відносні. Англійські прикметники не змінюються ні за відмінками. ні за числами, але мають ступені порівняння. Якісні прикметники мають три ступені порівняння: позитивну (the positive degree), порівняльну (the comparative degree) і чудову […]...
- Що таке гіпербола в літературі? Як стилістичного прийому гіперболу стали використовувати досить давно, вона активно вживалася у фольклорі часто зустрічається в прозі Гоголя і поезії Маяковського. Ми й самі нерідко вимовляємо висловлювання з вживанням гіперболи, наприклад, “не бачилися сто років!”, “повторюю стотисячний раз” і т. д. Отже, що таке гіпербола в літературі? Гіпербола в літературі – це явне перебільшення властивостей […]...
- Світ народних казок – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА У давнину всі народи світу складали казки. Довгий час ці твори передавалися з покоління в покоління усно. Тож кожен оповідач почасти був і автором казки: міг прикрасити її влучним висловом, яскравим образом, додати або змінити якісь подробиці. Однак основний зміст казок протягом віків залишався незмінним. Адже в цих творах утілилися уявлення людей про навколишній світ, […]...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються […]...
- МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ (ТРОПИ) – Мова художньої літератури – мовна система, яка співвідноситься з літературною формою, до якої долучаються усі нелітературні форми задля якнайповнішого відображення дійсності і змалювання образів. У мові художньої літератури функціонують усі відомі мовні засоби. √ Мова художнього твору базується на використанні Тропів, фігур (синтаксичних конструкцій), символів, лексики за історичним, територіальним принципом тощо. – Троп – […]...
- Показники сприйняття простору Сприйняття простору характеризують такі показники: – гострота зору – максимальна здатність розрізняти окремі об’єкти. Її визначають але найменшій відстані між двома точками, які око розрізняє, тобто бачить окремо. Нормальний око розрізняє дві точки, видимі під кутом 1 °. Максимальну гостроту зору має жовта пляма, до периферії сітківки вона зменшується; – наявність центрального і периферичного зору. […]...
- Що лежить в основі психологічного паралелізму? Паралелізм – це вид повтору, сутність якого полягає в одночасному зображенні двох або кількох явищ, здійснюваному в однакових синтаксичних конструкціях В основі паралелізму – зіставлення предметів, подій, явищ за принципом подібності або контрасту, тому нерідко паралелізм називають прихованим порівнянням. Паралелізм часто будується на зіставленні картин природи з внутрішнім світом людини. Це так званий психологічний паралелізм, […]...
- ПЛАНИ – Р. БРЕДБЕРІ, А. ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ СBIT – 6 клас Морально-етичні проблеми, які порушувалися у творах Р. Бредбері та А. де Сент-Екзюпері I. Р. Бредбері про майбутнє зображеної цивілізації. (Він розчарований у ній, його тривожить життя людей, про яких він розповідає.) II. Роль краси в житті людей. (Краса вічна, як світ, тому що прикрашає його, допомагає людям. Вона потрібна, адже справжня краса не тільки прикрашає […]...
- Що таке приказка в літературі? Багато казки починаються з так званих приповідок. Приміром, можна згадати приказку до казки “Журавель і чапля”. У ній йдеться про сові. Автор казки сам підкреслює, що ми маємо справу саме з приказкою, а казка попереду”. Приповідка як би готує слухача до сприйняття казки, вона налаштовує його на потрібний лад, де йому зрозуміти, що далі буде […]...
- Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови. С складається з морфем, виступає компонентом речення і може становити собою сукупність словоформ (див.: Парадигма). У С. закріплюються результати пізнавальної діяльності людей, воно є засобом вираження, передачі та формування понять. […]...
- “Олітературнення” діалектів у нових мовно-культурних умовах ХХ століття Діалектне мовлення сприймається нині вже не як відступ від літературної норми, а як рівноправний вияв національного мовлення, мовотворчий і комунікативний потенціал якого значний. У зв’язку з цим у нових мовно-культурних умовах кінця ХХ – початку ХХІ століття відроджується традиція “олітературнення” діалектів, коли діалектне мовлення піддається літературній обробці. Це найвідчутніше в стилі художньої літератури, у публіцистиці. […]...
- Натуральні числа – загальне уявлення Не позбавлене здорової логіки таку думку: поява завдання рахунки предметів (перший, другий, третій предмет і т. д.) і завдання зазначення кількості предметів (один, два, три предмети і т. д.) зумовило створення інструменту для її вирішення, цим інструментом з’явилися натуральні числа. З цієї пропозиції видно основне призначення натуральних чисел – нести в собі інформацію про кількість […]...
- Що таке епітет в літературі? Епітет – це слово, що наділяє наступне слово виразністю, образністю. Воно являє собою як би визначення цього слова. Найчастіше епітет є прикметником, рідше – прислівником, але також він може бути дієсловом або навіть іменником. В якості яскравого прикладу можна розглянути фразу “крилаті гойдалки”, що містить у собі епітет “крилаті”. Даний епітет допомагає читачеві уявити перед […]...
- Тематика твору Тематика художнього твору традиційно розглядається в літературознавстві як одна зі сторін змісту літературного твору. Центром художньої тематики є поняття “тема”. Тема (від др.-гр. хера – букв, те, що покладено в основу) – предмет художнього зображення (те, про що йдеться) і художнього пізнання (все те, що стало основою авторського інтересу, осмислення і оцінки). Тема як фундамент […]...
- Додаток №2 – ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ для контролю за засвоєнням літературознавчих понять розділу “Світ фантазії, мудрості” – Жанр усної народної творчості та художньої літератури, оповитий казковістю і фантазією, розповідь про якусь визначну подію чи улюблену народом особистість – це… А) міф; Б) переказ; В) легенда; Г) казка. – Вид фольклору, давні за походженням оповіді про богів, різних фантастичних істот, природні явища, чудеса, які відображають уявлення та вірування людей глибокого минулого і […]...
- Автологічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Автологічним можна назвати тип художнього образу, в якому чуттєвий образ є формою вияву такої ідеї, яка, певним чином розширюючи та узагальнюючи зміст одиничного предмета, у ньому змальованого, не виходить за його межі, тобто не вказує на жодний інший, якісно відмінний від нього предмет. Іншими словами, це такий художній образ, в якому, як вказував О. Потебня […]...
- Що таке сатира в літературі? Сатирою в літературі, як правило, називають поетичний твір великого обсягу, в якому присутнє негативне або різко засуджує і обурене зображення властивостей і якостей окремих типових осіб чи цілої групи осіб і явищ. Простіше кажучи, сатира – це будь-який твір комічного жанру, що містить різко виражений критикує характер фактів чи об’єктів дійсності. Сила сатири в літературних […]...
- Внутрішній монолог Внутрішній монолог – різновид монологу, в якому передаються внутрішні переживання персонажа замість опису зовнішніх реальних подій, ситуацій, що викликають ці переживання. Стилістично В. м. оформлюється як внутрішня мова дійової особи з відповідною часовою послідовністю думок, характерними синтаксичними конструкціями, способом вислову тощо. В. м. набирає все більшої ваги у творах українських письменників кінця XIX – початку […]...
- Потворне Потворне – одна з естетичних категорій, яка позначає ту грань естетичного освоєння світу, що породжена сприйняттям предметів, явищ об’єктивної дійсності, суспільних подій, * вчинків людей і не відповідає естетичному ідеалові людини, має негативне значення для неї, суспільства в цілому. П. – антипод прекрасного і величного. Прикметами П. явищ є дисгармонійність, аритмічність, недосконалість структурної організації, деформованість, […]...
- Ліричний відступ Ліричний відступ – прийом у ліро-епічному творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування з приводу композиції або сюжетних ліній цього твору, вчинків або характеристики героїв, певних явищ, асоційованих із зображуваними подіями. Л. в. широко використовуються в українській поезії. Надзвичайно рясні вони у баладах та поемах Т. Шевченка (“Катерина”, “І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам […]...
- Ономатопея Ономатопея (грецък. onomatopoeia – звуконаслідування) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Прямий вияв 0. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад: “Кум-кума, бузька нема, а ми тому раді-раді…” В художньому тексті 0. як евфонічна фігура вживається рідко: Хлип… хлип… Дайте мені на хліб! […]...
- Короткий зміст оповідання “Кавказ” Буніна Головний герой закоханий в заміжню жінку. Щоб бачитися з нею, він приїжджає в Москву. Тут герої таємно зустрічаються в готелі. Тим часом чоловік пані підозрює її в невірності. Він попереджає її, що готовий захищати свою честь офіцера будь-якими способами. Жінка вважає чоловіка жорстоким самолюбивим людиною і боїться його гніву. Щоб побути разом, головний герой і […]...
- Анімалізм Анімалізм (лат. animal – жива істота) – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин та ін. крізь призму людського світовідчування, надання їм властивостей людського характеру. Яскравими прикладами А. вважаються фольклорні твори, передовсім казки про тварин та птахів, “Слово про Ігорів похід”, байки Л. Глібова, прозові (“Щука” І. Франка, “Лось” В. Гжицького, “Рудько” О. Ольжича, “Степова казка” […]...
- Іван Франко “Фарбований лис” – Дитинство письменника – Українська література – шкільна програма Любов до казки Іван Франко виніс ще з раннього дитинства. Мов зачарований, слухав малий Івась цікаві казки про тварин, які розповідала йому мама. Згодом багато казок доводилося йому чути від сільських оповідачів – дідусів та бабусь. Чарівний світ казок з роками все більше і більше приваблював чутливого й допитливого хлопчика. З дев’яти років, навчаючись у […]...
- Невласне-пряма мова Невласне-пряма мова – своєрідний тип мови, проміжний між прямою і непрямою мовою. Н.-п. м. зближує з прямою те, що в ній зберігаються лексичні й синтаксичні риси чужого висловлювання, манера мовлення і настрій персонажа, але Н.-п. м. подається ніби від імені автора, в мову якого вплітається мова дійової особи. Відтак створюється двоплановість висловлювання: передається “внутрішнє мовлення” […]...
- УЗАГАЛЬНЮЄМО ВИВЧЕНЕ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА(КІНЕЦЬ ХVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ ст.) І рівень. Виберіть один правильний варіант відповіді з поданих трьох. 1. Поетичні рядки “О Боже мій милий! За що ти караєш її, молоду?” – це уривок із такого твору Т. Шевченка: А “Катерина”; Б “Гайдамаки”; В “Причинна”. 2. Народне повстання, відоме як Коліївщина, Т. Шевченко панорамно змалював у поемі: А “Сон”; Б “Тарасова ніч”; В […]...
- Прогрес (Поступ) у літературі Прогрес (Поступ) у літературі (лат. progressus – поступальний рух) – одне із загальносоціологічних понять, яке використовується в традиційному літературознавстві для характеристики історико-літературнрго процесу. П. у л. – це зміни предметів і явищ, які полягають в їх висхідному русі від нижчого до вищого, від менш до більш досконалого. П. у л. супроводжується регресом — рухом у […]...
- Що таке метафора в літературі? Метафора – це перенесення назви з одного предмета чи явища дійсності на інший на основі їх подібності в якому-небудь відношенні або за контрастом. Метафора є одним із найпоширеніших художніх тропів в літературі. Метафора грунтується на схожості предметів чи явищ в самих різних рисах. Вона виникає з порівняння, зіставлення нового предмета з уже відомим і виділення […]...
- Іронія Іронія (грецьк. еіrоnеіа – лукавство, глузування, удавання) – художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. В стилістиці – фігура, яку називають “антифразис”, коли висловлювання*набуває у контексті протилежного значення. І. – це насмішка, замаскована зовнішньою благопристойною формою. Осмислення І. як естетичної категорії, як ідейно-емоційної оцінки явищ дійсності сягає античності, зокрема філософії Сократа. Проте […]...
- Приклади метафори Метафора – це перенесення назви з одного предмета чи явища дійсності на інший, на основі їх подібності в якому-небудь відношенні або за контрастом. Метафора є одним із найпоширеніших художніх тропів в літературі. Метафора грунтується на схожості предметів чи явищ в самих різних рисах. Вона виникає з порівняння, зіставлення нового предмета з уже відомим і виділення […]...