МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ (ТРОПИ)

– Мова художньої літератури – мовна система, яка співвідноситься з літературною формою, до якої долучаються усі нелітературні форми задля якнайповнішого відображення дійсності і змалювання образів.

У мові художньої літератури функціонують усі відомі мовні засоби.

√ Мова художнього твору базується на використанні Тропів, фігур (синтаксичних конструкцій), символів, лексики за історичним, територіальним принципом тощо.

– Троп – слово, вживане у переносному значенні для характеристики певного явища.

√ Види тропів: епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, алегорія, гіпербола, літота, оксиморон.

– Епітет – художнє означення певних особливостей зображуваного предмета:

Темний ліс, сірий вовк (постійні епітети); залізний характер, веселий понеділок.

– Порівняння – уподібнення одного предмета чи явища іншому, у якому названо обидва порівнювані елементи:

“Меж скалами, неначе злодій, / Понад Дністром іде вночі. / Козак. І дивиться, йдучи…” (Т. Шевченко).

– Метафора – уподібнення одних предметів і явищ іншим за певними схожими ознаками:

“пролісків перших блакитні отари” (проста іменникова метафора) (М. Рильський).

! Різновиди метафори – уособлення, персоніфікація і символ.

– Уособлення – надання неживому предмету властивостей живої істоти:

“серце нудьгує, і плаче воно” (проста дієслівна метафора, уособлення, метонімія) (М. Рильський).

– Персоніфікація – вид метафори, надання предметам, явищам природи і тваринам властивостей людини:

“засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня” (П. Воронько).

– Символ – усталене, постійне уподібнення:

Чайка – удова, червона калина – дівчина.

– Метонімія – різновид тропа, у якому назва одного предмета замінюється назвою іншого на основі суміжності ознак:

Назва повісті “Борислав сміється” І. Франка метонімічна, використовується замість назви людей, що в ньому мешкають.

– Синекдоха – різновид метонімії, який базується на зміні назв предметів за кількісною ознакою:

Вживання однини замість множини: “І на оновленій землі / Врага не буде, супостата. / А буде син і буде мати…” (Т. Шевченко).

– Алегорія – образне інакомовлення, яскраве втілення в конкретному образі абстрактного поняття чи думки:

Образ Прометея в поемі “Кавказ” Т. Шевченка – образ нескореного кавказького народу.

– Гіпербола – вид тропу, в основі якого лежить надмірне перебільшення властивостей зображуваних людей, предметів і явищ:

“Сома мені доводилося бачити такого завбільшки, як комбайн, тільки трохи довшого” (Остап Вишня).

– Літота – різновид метонімії, в основі якого лежить применшення тих чи інших властивостей зображуваних людей, предметів і явищ:

“О принесіть як не надію, / То крихту рідної землі…” (О. Олесь).

– Оксиморон – троп, в який поєднує протилежні за значенням поняття; виникає якісно нове визначення предмета:

“Од молдованина до фіна / На всіх язиках все мовчить…” (Т. Шевченко).




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ (ТРОПИ)