Іронія

Related posts:

1. Чим різняться гумор, іронія, сарказм? В основі комічного лежить смішне, але форми його втілення в художньому творі різні. В гуморі поєднуються “доброзичлива усмішка з дотепним її виявом, який грунтується на суперечності між уявним і сущим. Гумор не заперечує певного життєвого явища, а лише підкреслює його недосконалість, як, наприклад, у творі Остапа Вишні “Дзвонарі”: “…- Турбує вас кандидат філологічних наук Іван […]...
2. Чим відрізняється іронія від сарказму Виразність мови досягається завдяки використанню різних мовних засобів, у тому числі і тропів – слів і виразів, ужитих не в прямому, а в переносному значенні. Прийоми іронії та сарказму будуються саме на такому принципі слововживання. Вони застосовуються, якщо необхідно в алегоричній формі висловити своє ставлення до об’єкта мовлення, вкладаючи у вислів або зауваження обличающий прихований […]...
3. Іронія – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Іронією (грец. Ειρωνεία – насмішка) називається слово або словесний зворот, що набувають змісту, прямо протилежного їхньому буквальному значенню. Наприклад, у фейлетоні О. Вишні “Чухраїнці” таким виступає слово “лорди”, котре стосовно нації чухраїнців, про яку тут ідеться, звучить явною насмішкою: “Чухраїнців було чимало: щось понад тридцять мільйонів, – хоч здебільша вони й самі не знали, хто […]...
4. Гоголь. Сатира, іронія, сарказм Якщо іронія досягає вищого напруження, то вона стає насмішкою, виконаної сарказмом. Іронія і сарказм особливо часто вживаються в сатіріческіх2 творах, яким і є повість про двох Іванах. Якщо сатиричний сміх знищує героя, то гумористичний сміх, навпаки, виявляє і проявляє своєрідність героя через властиві йому дивацтво і дивацтва, які приховують його справжнє єство. Всі види сміху […]...
5. Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Елементи народного театру – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ Мета: – Навчальна: вчити визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення і висновки, уміти визначати основну настанову класицизму – прагнення виховати глядача; повторити відомості із теорії літератури, звернути увагу учнів На елементи народного театру; – Розвивальна: розвивати навички критичного мислення; сприяти читацькій активності учнів. – Виховна: виховувати почуття людської гідності. Тип уроку: закріплення […]...
6. Сатирико – метафоричний зміст твору “Крихітка Цахес”. Іронія та гротеск у творі як важливі риси індивідуального стилю Гофмана Мета: навчити учнів визначати у творі наявність іронії та гротеску; розвивати навички аналізу художнього твору; виховувати найкращі риси людського характеру. Обладнання: аркуші із запитаннями для “Каруселі”. Тип уроку: урок – дослідження; комбінований. ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань 1. Експрес – опитування “Продовжити речення” . Гофман народився… . . Закінчив… факультет університету. . Перший літературний […]...
7. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ІРОНІЯ І САТИРА У ПОВІСТІ Варіант 1 1. Як звістка про сватання Забрьохи до Олени вразила пана Халявського? А Він вирішив обом помститися. Б Виявив байдужість. В Страждав і сумував. Г Звернувся по допомогу до Явдохи. 2. Прохання, з яким звернувся М. Забрьоха до Я. Зубихи, щоб вона: А Допомогла порахувати козаків. Б Посприяла його одруженню на Олені. В Випустила […]...
8. Мольєр. Міщанин-шляхтич. Основні образи комедії. Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм) Мета: дослідити систему образів комедії “Міщанин-шляхтич”, показати новаторство Мольєра у створенні класицистичних персонажів; розкрити смислове навантаження основних образів комедії та їх роль у втіленні авторського задуму; з’‎ясувати роль засобів комічного у створенні системи образів “Міщанина-шляхтича” та втіленні провідних ідей твору; розкрити актуальність комедії Мольєра в сьогоденні. Обладнання: фрагменти фільму-спектаклю “Міщанин-шляхтич”, портрет письменника, тексти творів. Найкраще, […]...
9. БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН – 7 КЛАС Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
10. ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ РОМАНУ ДЖ. СВІФТА “МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА…” (ПОЄДНАННЯ РЕАЛІСТИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ І СОЦІАЛЬНОЇ ФАНТАСТИКИ). ЗАСОБИ КОМІЧНОГО (ГУМОР, ІРОНІЯ, САТИРА, САРКАЗМ). ЕЗОПОВА МОВА – ПРОСВІТНИЦТВО Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння жанрової своєрідності роману Дж. Свіфта, значення засобів комічного для розкриття теми й ідеї твору; словниковий запас; навички визначення підтексту, засобів комічного; критичне мислення; навички аналізу художнього твору; прагнення до самовиховання та самовдосконалення); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання літературних явищ; комунікативні: навички роботи в парі та в колективі; інформаційні: навички роботи […]...
11. А. П. Чехов. Оповідання Товстий і тонкий. Діалог як основна форма розкриття сюжету. Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Гумор, іронія Мета: формувати теоретико-літературні знання учнів; розвивати творчі (зокрема, акторські) здібності учнів; виховувати неприйняття самоприниження, чиношанування, повагу до людської гідності; виховувати повагу до творчої праці, вдосконалювати почуття гумору в учнів. Обладнання: портрет А. П. Чехова, роздатковий матеріал до завдання “Віднови фразу”. Хід уроку Сміх – силі брат. Прислів’я I. Актуалізації опорних знань. – Фронтальне опитування. – […]...
12. САТИРИКО-МЕТАФОРИЧНИЙ ЗМІСТ ТВОРУ Е. ГОФМАНА “КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИННОБЕР”. ІРОНІЯ ТА ГРОТЕСК У ТВОРІ ЯК ВАЖЛИВА ОЗНАКА ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ГОФМАНА – ДОБА ВІДРОДЖЕННЯ. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА Мета: формування предметних компетентностей: навчити учнів визначати у творі наявність іронії та гротеску; розвивати навички аналізу художнього твору; виховувати найкращі риси людського характеру; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційної: формувати вміння визначати роль деталі […]...
13. “СМІШНІ ДРІБНИЦІ” “СТРОКАТИХ ОПОВІДАНЬ” АНТОНИ ЧЕХОНТЕ – Функції художньої деталі в прозі А. Чехова. Антитеза як художній засіб і композиційний прийом. Іронія як засіб побудови твору Мета: з’ясувати значення антитези й іронії у творі; визначити елементи композиції художнього твору, поглибити знання про роль художньої деталі у творенні образу і характеру. Прищеплювати відчуття комізму, розвивати аналітичне ставлення до компонентів художнього твору. Вчити формуванню власної думки щодо прочитаного, висловленню особистого ставлення до проблем, що порушуються у мистецьких творах. Тип уроку: вивчення художнього твору. […]...
14. Схарактеризуйте образ ліричного героя раннього циклу Книги пісень Г. Гейне – Страждання юності. Авторська іронія в Ліричному інтермеццо Світову славу Г. Гейне принесла збірка “Книга пісень” (1827), до якої ввійшли вірші 1816-1827 рр. Вона складається з чотирьох циклів: “Страждання юності”, “Ліричне інтермецо”, “Повернення на батьківщину” та “Північне море”, окремий підрозділ в останньому циклі склали вірші з “Подорожі на Гарц”. Але це не було механічним об’єднанням створених раніше циклів. Поет так розмістив матеріал, що […]...
15. Адріан Моул – персонаж і символ. Еволюція, формування характеру й цінностей головного героя “Таємного щоденника Адріана Моула” С. Таунсенд. Авторська іронія. Жанр щоденника – Велика Британія – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання творчості нобелівської лауреатки в галузі літератури С. Таунсенд; навички сприймання інформації на слух; уміння аналізувати образи героїв літературного твору; культуру мовлення; аналітичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; пізнавальну активність; комунікативну: навички роботи в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: […]...
16. БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – с співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
17. Допитливість, сміливість, сила духу героїні повісті Н. Геймана “Кораліна”. Особливості стилю автора (чарівні елементи, дзеркальність образів, динамізм оповіді, іронія та ін.). Символіка твору – Велика Британія – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання змісту повісті “Кораліна” Н. Геймана; навички сприймання інформації на слух; уміння визначати особливості авторського стилю та символіку, характеризувати образи героїв літературного твору; культуру мовлення; аналітичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; пізнавальну активність; комунікативну: навички роботи в колективі; толерантне ставлення до думок і […]...
18. Вчення Сократа про Бога – коротко До часу Сократа філософська думка греків уже зруйнувала стару віру в людиноподібних олімпійських богів, і Сократ стоїть на повороті грецької думки до єдинобожжя; при цьому він першим став розуміти божество не як природну, а як моральну силу (бог – джерело чесноти). Ототожнення Бога з ідеєю блага і добра зближувало філософію Сократа з монотеїзмом, а в […]...
19. Софісти. “Маєвтика” Сократа Наступна віха в античній філософії – софісти V-IV ст. до н. е. – Протагор, Горгій, Гіппій. Назва цієї школи походить від грецького “софія” – мудрість. Вони іменували себе також “торговцями знанням”, так як були професійними вчителями, уроками заробляють собі на життя. Саме при софистах склався склад “семи вільних мистецтв”, що залишалися зразком аж до Нового […]...
20. КАЛИНОВА БАЛАДА – ІВАН ДРАЧ Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й на що мої клекоти дикі спроможні. Не знаю. Не відаю. І колінкую Перед відомим (відомим для кого?). Своєму коневі кую свою збрую І в губи цілую зорю на дорогу. Крапчасті напасті, роковані роки, Чоласті незвідані вади […]...
21. Суд над Сократом Ремесло донощиків знаходилося тоді в великому розвитку; тому легко було знайти матеріали для обвинувачення. Керований вищепереліченими мотивами Аніт, один з вождів демократичної партії, що групувалися близько Тразібула, і разом з Анітою поет Меле і оратор Ликон внесли у відновлений народний суд (геліею) обвинувачення проти Сократа. У ньому стверджувалося, що діяльність Сократа небезпечна державі, що він […]...
22. Слово Слово – основна структурно-семантична одиниця мови, що є назвою предметів, їх властивостей, процесів, явищ дійсності. Йому притаманні семантичні, фонетичні, граматичні ознаки, специфічні для кожної мови. С складається з морфем, виступає компонентом речення і може становити собою сукупність словоформ (див.: Парадигма). У С. закріплюються результати пізнавальної діяльності людей, воно є засобом вираження, передачі та формування понять. […]...
23. Патронім Патронім (лат. pater – батько, грецьк. опута – ім’я) – найменування персонажа модифікованим іменем його батька. Цей стилістичний прийом був відомий за Києво-руської доби: Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну повість про Ігорів похід, Ігоря Святославовича? (переклад М. Рильського). У пізніші часи в Україні поряд із давньою формою П. з’явилася […]...
24. Ліричний відступ Ліричний відступ – прийом у ліро-епічному творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування з приводу композиції або сюжетних ліній цього твору, вчинків або характеристики героїв, певних явищ, асоційованих із зображуваними подіями. Л. в. широко використовуються в українській поезії. Надзвичайно рясні вони у баладах та поемах Т. Шевченка (“Катерина”, “І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам […]...
25. Прекрасне Прекрасне – одна з категорій естетики, виражає ту грань естетичного освоєння світу, що відповідає ідеалові людини і супроводжується почуттям естетичної насолоди. Мірою П. з боку об’єкта є симетрія, гармонія, пропорція, ансамбль його природних властивостей, які забезпечують позитивне значення явищ для людини; з боку суб’єкта мірою П. є духовне багатство вільної особи, яка невимушено, незацікавлено (з […]...
26. Платон “Феаг” – короткий зміст У давнину “Феаг” вважався одним з ранніх творів Платона. Але наука Нового часу засумнівалася в тому, що цей діалог був дійсно написаний ім. Питання про авторство “Феаген” досі залишається відкритим: можливо, його створив Платон в юні роки, але можливо і те, що він належить перу одного з учнів Академії або навіть якомусь набагато більш пізнього […]...
27. Рефрен, Приспів Рефрен (фр. refrain), або Приспів – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах. Подеколи набуває жанрових ознак, як-от в “Елегії з рефреном” В. Підпалого: […] А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Трава забуяє вгору; А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи – Научать літати листя; А втім, мені […]...
28. Автологічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Автологічним можна назвати тип художнього образу, в якому чуттєвий образ є формою вияву такої ідеї, яка, певним чином розширюючи та узагальнюючи зміст одиничного предмета, у ньому змальованого, не виходить за його межі, тобто не вказує на жодний інший, якісно відмінний від нього предмет. Іншими словами, це такий художній образ, в якому, як вказував О. Потебня […]...
29. Що таке літота? Літота – це художнє применшення величини, сили, значення предмета, про який йде мова, або явища. Літота є протилежністю гіперболи, що позначає, навпаки, перебільшення. У зв’язку з чим, іноді літоту називають зворотним гіперболою. У літоті можна спостерігати зіставлення різних явищ на підставі якого-небудь загальної ознаки, при цьому ознака представлений в явищі-засіб зіставлення в меншій мірі, ніж […]...
30. Деідеологізація Деідеологізація – процес вивільнення громадського життя, гуманітарних наук, літератури та мистецтва з-під засилля ідеології. Теорія Д. має сенс, якщо ідеологію розуміють як сукупність ідей, вигідних певним групам людей, панівним верствам, як засіб маніпуляції масами, або в тому разі, коли насильно нав’язують людям якусь одну систему ідей, переслідуючи ідейних опонентів. Особливої шкоди було завдано українському письменству […]...
31. Філософія Сократа Поворотним пунктом у розвитку античної філософії з’явилися погляди Сократа (469-399 до н. е.). Його ім’я стало прозивним і служить для вираження ідей мудрості. Сам Сократ нічого не писав, був близьким до народу мудрецем, філософствував на вулицях і площах і звідси вступав у філософські суперечки. Неоціненна заслуга Сократа полягає в тому, що його діалог став основним […]...
32. Апофегма Апофегма ( грецьк. apoph ma thegma стислий виклад, влучне короткі оповідати про репліку чи витівку мудреця, митця, просто розумної, дотепної людини. Найпопулярніші герої А – діячі античного світу. Естетичним центром А. є кмітливість, мудрість, дотепність, дошкульність, швидка і несподівана реакція. Типова форма реакції – репліка. А. була дуже поширеним жанром у європейській літературі від античності […]...
33. “Олітературнення” діалектів у нових мовно-культурних умовах ХХ століття Діалектне мовлення сприймається нині вже не як відступ від літературної норми, а як рівноправний вияв національного мовлення, мовотворчий і комунікативний потенціал якого значний. У зв’язку з цим у нових мовно-культурних умовах кінця ХХ – початку ХХІ століття відроджується традиція “олітературнення” діалектів, коли діалектне мовлення піддається літературній обробці. Це найвідчутніше в стилі художньої літератури, у публіцистиці. […]...
34. Що таке сатира в літературі? Сатирою в літературі, як правило, називають поетичний твір великого обсягу, в якому присутнє негативне або різко засуджує і обурене зображення властивостей і якостей окремих типових осіб чи цілої групи осіб і явищ. Простіше кажучи, сатира – це будь-який твір комічного жанру, що містить різко виражений критикує характер фактів чи об’єктів дійсності. Сила сатири в літературних […]...
35. Потворне Потворне – одна з естетичних категорій, яка позначає ту грань естетичного освоєння світу, що породжена сприйняттям предметів, явищ об’єктивної дійсності, суспільних подій, * вчинків людей і не відповідає естетичному ідеалові людини, має негативне значення для неї, суспільства в цілому. П. – антипод прекрасного і величного. Прикметами П. явищ є дисгармонійність, аритмічність, недосконалість структурної організації, деформованість, […]...
36. Статеві ознаки черепахи Пол черепах визначається за зовнішнім виглядом і за поведінкою, оскільки чітких генітальних відмінностей ці тварини не мають, і розібратися з першого погляду зі статтю практично неможливо. Проте самці відрізняються від самок: За формою панцира (у самок більш витягнутий); Нижня частина панцира у самців злегка увігнута, у самок – плоска; Хвіст самців довший, ширший і товщий, […]...
37. Полісемія Полісемія(грецьк. polysemos – багатозначний) – багатозначність, наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень. Наприклад, слово “драматургія” означає: 1) драматичне мистецтво; 2) : сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи; 3) теорія побудови драматичного твору. Розвиток П. відбувається здебільшого на основі подібності або суміжності предметів чи явищ, які називаються певним […]...
38. Алегорія Алегорія (грецьк. allegoria, від alios – інший і agoreuo – говорю – інакомовлення) – спосіб двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями з характерними ознаками приховуваного. Наприклад: незборимий царизмом Кавказ – Прометей (поема “Кавказ” Т. Шевченка), сваволя можновладців над беззахисною людиною – Вовк […]...
39. Імітація Імітація (лат. imitatio, від imitor – наслідую) – наслідування, підроблення. Часто вживається в імпресіоністичних творах, особливо в поезії, задля увиразнення безпосередності враження: Дзень-дзень-дзень-дзень: Дзеленькають останні колеса Коляски старосвітчини, Що колобродять у забуття (Емілія Лучак). І. закорінена у міметичні принципи художньої діяльності, однак вона втрачає своє значення за відсутності чуття естетичної міри. Та особливої шкоди І. […]...
40. Аристофан “Хмари” – аналіз Дещо відрізняються від звичного Аристофану карнавального типу ті його комедії, в яких ставляться проблеми не політичного, а культурного порядку. Вже перша (не дійшла до нас) комедія Арістофана “Бенкетуючі” (427 р.) була присвячена питанню про старе і нове виховання і зображала погані наслідки навчання в дусі нової софістичної моди. До цієї ж теми Аристофан повернувся в […]...