Що таке алегорія?

На уроках літератури в школі ми всі стикалися з поняттям алегорії. Насправді воно зустрічається не тільки в літературі, а й у живописі, скульптурі, кіномистецтві та інших видах мистецтв.

Винятком є ​​тільки музика.

Визначення алегорії
Алегорії в літературі
Використання алегорій в байках Крилова
Застосування алегорії в віршах Пушкіна

Визначення алегорії

Що ж таке алегорія? Цим грецьким словом, що має значення “іносказання”, прийнято позначати художній прийом, який полягає у вираженні абстрактного, абстрактного поняття через очевидний зримий образ. Найбільш яскравим прикладом може служити зображення смерті у вигляді загорнутий в чорне фігури з косою.

Надзвичайно поширені були алегорії в мистецтві Середньовіччя і Відродження, залишаючись одним з основних прийомів вираження думки художників аж до дев’ятнадцятого століття. Сучасні майстри теж широко використовують алегорії, але роблять це більш тонко і непомітно для недосвідченого глядача.

Алегорії в літературі

Літературні алегорії беруть початок з античних часів – з знаменитих творів Гомера “Іліада” і “Одіссея”. В яскравих, опуклих образах перед нами постає ряд алегоричних картин: так, Одіссей – це втілення допитливої ​​людської думки, його дружина Пенелопа – це яскравий і зворушливий образ вірності.

Надзвичайно алегоричними є тексти Святого Письма. Вміщені в них притчі і образи несуть величезну смислове навантаження, спонукаючи людей шукати нові тлумачення згідно з потребами наступаючих часів.

Класичні поетичні та прозові твори сповнені алегоричних образів: “Людська комедія” геніального Данте і “Слово о полку Ігоревім”, сонети Шекспіра і поеми Шеллі, балади Жуковського і сатира Салтикова-Щедріна.

У творчості практично кожного талановитого автора можна знайти ряд алегорій, широко використовуваних ними для вираження своїх думок при створенні творів.

Використання алегорій в байках Крилова

Яскравим прикладом алегорій в літературі можуть служити байки, написані І. А. Крилова. Практично всі їх персонажі – це тварини, але ми, читаючи їх, прекрасно розуміємо, що мова тут йде скоріше про людей, і навіть не про них, а про їх вадах і достоїнства. Так, Лиса в байках постає перед нами як втілення хитрості і брехливості, часом до них додається улесливість і нахабство.

Осел назавжди став у свідомості російського людини чином тупості, впертості і невігластва. Ведмідь нерідко втілює добродушність, силу і обмеженість, а Півень – самозакоханість і зазнайство.

Кожна байка допомогою забавної історії з життя мешканців лісу доносить до читача певну моральну норму поведінки. Сукупність цих правил і образів становить чималу частину менталітету нашого народу.

Застосування алегорії в віршах Пушкіна

Творчість О. С. Пушкіна алегорично за самою своєю суттю. Поезія взагалі надзвичайно широко використовує цей прийом, причому, чим більше талант поета, тим ширше і вільніше в його творчості використовуються алегоричні образи. З самого першого свого опублікованого в 1814 році вірша “До друга поету” і до останніх своїх творів він широко користується алегоріями.

Образи Музи, Свободи, Фортуни сплітаються з чарівними образами реальних жінок, його сучасниць. Свобода нерідко знаходить втілення в картинах дикої природи, образах пробудившегося орла і вільного вітру. Образи, створені геніальним майстром слова, знаходять незмінно живий відгук в серцях людей і в наші дні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Що таке алегорія?